Ескізний проект світильника «Дзеркальна квітка»

Всю композицію умовно можна поділити на декілька частин:

1. Плафон зі збільшувальним дзеркалом довжиною 20 см
2. Дзеркало звичайне розмірами 60х30 см
3. Дві скляні полички, які лежать на сталевих каркасах
4. Короб із ДСП з електричним начиненням
5. Металева гнучка трубка, яка з’єднує всі частини в одне ціле.

В основі естетичного вигляду світильника є використання біонічних форм у предметах побуту. Загальний вигляд лампи нагадує квітку на тонкій, гнучкій стеблині, яка обвиває дзеркало з хвилястими краями, тобто завивається над дзеркальною поверхнею ставка. На дзеркалі є малюнок, який продовжує тему природності.

 Тут вже додається нова функція – світильник слугує дзеркалом. Для ще більшої зручності на зворотному боці квітки – плафона знаходиться збільшувальне дзеркало. До великого ж прикріплені дві скляні полиці.

Плафон  є одночасно і декоративною складовою  світильники, адже він з тканини, розписаної у техніці «батік». Малюнок  батіка представляє собою абстракцію з рослинними елементами і плавними лініями фіолетового кольору  на охристому  тлі. Весь малюнок нагадує  розписи японських панно.

На дзеркалі також є малюнок, який разом з  батіком утворюють певний ансамбль. Він виконаний у  техніці оброблення піском, а потім пофарбований.

 

Унікальність цього світильника  складається в тому, що його можна  розташовувати  у різних кутках помешкання:

• він буде незамінним у ванній кімнаті, де завжди потрібне дзеркало і місце для предметів гігієни;
• його можна повісити у передпокої , де використовувати і як вішалку для легких речей, адже «стеблина»  квітки закінчується зручним гачком;
• це буде незамінна річ у спальній кімнаті дівчини або жінки, і займе своє законне місце на тумбочці при ліжку.

 

2.2. Конструктивно – технологічне рішення

Плафон  – «квітка» представляє собою  каркас, обтягнутий натуральною тканиною, розписаною у техніці «гарячий батік». Тканина – один із най старіших матеріалів, який використовують  у виготовленні світильників. Саме такі абажури мають властивість, наявну лише у них – вони поглинають світло, роблять його м’яким  і надзвичайно затишним. Найкращим матеріалом для світильників вважається шовк, але підійде також атлас або шифон.

Важливою  і цікавою частиною є розпис тканини  абажура батіком. Батік – це загальна назва різних способів ручних розписів тканини. В основі всіх цих прийомів лежить принцип резервування, тобто  покриття складом, що не пропускає фарбу, тих місць тканини, які повинні  залишатися не зафарбованими і утворювати візерунок. Цей спосіб для отримання  малюнка на тканині с давніх часів  використовували у Шумері, Перу, Японії, на Індокитаї, де і зараз  одяг із тканин, розмальованих вручну, дуже популярний. Сучасні техніки  розпису дуже різноманітні. Батік  зібрав у себе особливості і художні прийоми багатьох образотворчих мистецтв – акварелі, пастелі, графіки, вітража, мозаїки. Значне спрощення прийомів розпису у порівнянні з традиційними техніками і велика кількість спеціальних засобів дозволяє розписувати різні деталі одягу, предмети інтер’єру. Саме тому для світильника «Дзеркальна квітка» використовується батік.

Техніка гарячого батіка базується на розфарбовуванні  використанням різних резервуючих  засобів, таких як раз огрітий  віск або смола. Для традиційного батіка застосовують лише бавовняно-паперові тканини, а малюнок наносять спеціальним  інструментом – чантингом. Від представляє  собою маленьку мідну чашу з носиком, що прикріплена до дерев’яної  або  бамбукової ручки. Чантинг дозволяє наносити найскладніший візерунок з тонких ліній і множини маленьких точок. У наш час застосовується багато технік нанесення гарячого воску. Резерв можна наносити за допомогою пензлів або спеціальних штампів, або просто капаючи його на тканину.

 

Від великого дзеркала відходять дві прозорі  скляні полиці розмірами 30х15 і 30х10 см. Вони лежать на двох металевих каркасах, які закріплюються гвинтовим кріпленням   у коробі за дзеркалом.

Металева  гнучка трубка, яка є основою для  плафона закріплюється у декількох місцях: гвинтовим кріпленням у двох місцях під полицею вона з’єднується з дзеркалом і стінкою короба, проходить через сам короб з обох боків і підтримується металевим гачком у верхньому кутку дзеркала.

Короб і  дзеркало з’єднані холодним зварюванням. У коробі, який зроблений із спресованих  стружкових матеріалів, знаходяться  дві петлі, на які лампу можна  підвішувати до стіни.

 

2.3. Ергономічно  – функціональне рішення

 

Туалетний стіл для більшості жінок і  дівчат – найулюбленіше місце  у квартирі. Саме тут зберігаються баночки, тюбики, помади і ще тисяча корисних дрібниць для створення  краси. Тому дуже важливо розташувати  там світильник з лампою. Головний предмет цього столу – дзеркало. Воно розташовано так і розміри  має такі, щоб середньостатистична  жінка, сидячи навпроти нього на стільці  могла нормально себе роздивитися, підвести плафон ближче або подалі. Лампа потужністю 100 Ватт, яку можна розташувати не далі ніж півметра від обличчя буде ідеальною. Завдяки гнучкості каркасу, направляти потік променів на лице або під прямим кутом до нього не принесе незручності, а навпаки стане приємною несподіванкою.

Враховуючи, що світильник може використовуватися і в передпокої, треба визначити, чи підходить він для цього.

1. Дзеркало повинно бути великим, адже саме тут люди перевіряють свій зовнішній вигляд перед  виходом на вулицю.

2. Оптимальним  місцем для світильника вважається  верхня частина дзеркальної рами.

3. Тут  існує табу на кольорове освітлення, навпаки, позитивно сприймаються  плафони натуральних світлих  кольорів.

Отже  за ергономічними та антропометричними  показниками світильник «Дзеркальна  квітка» підходить для розташування у передпокої.

Важливою  частиною в ергономічному питанні  є проблема заміни лампи. Патрон знаходиться  на місці з’єднання трубки металевої  і плафону. Оптимальною ідеєю  є рухоме кріплення каркасу плафону. Завдяки захованій системі гачків увесь каркас спокійно підіймається, і рука дорослої людини зможе замінити лампу.

Незамінним  є гачок збоку плафона. Завдяки  йому не потрібно доторкатися до дзеркала або до плафону, аби розвернути збільшувальне дзеркало на себе.

ВИСНОВКИ

 

Розробка  проекту освітлюваного приладу  – цікаве завдання, в якому завжди є що сказати дизайнеру. Ще стільки  ідей і можливостей не використано, що кожен може зробити свій внесок, відкрити своє ноу-хау.

Метою цього  проектного завдання було створення  багатофункціонального освітлюваного  приладу, який би задовольнив естетичний смак і вирішив наявні побутові проблеми сучасної людини, щоб він відповідав ергономічним, конструктивним, технологічним  чинникам.

В ході проектної  роботи мета була досягнена успішно. Був створений світильник «Дзеркальна квітка» багатоцільового призначення. Були проаналізовані аналоги, вивчена додаткова література з будови електроприладів, електричних ламп, дизайну в інтер’єрі, ергономічних основ. Всі поставлені задачі було виконано.

Мета  роботи була досягнена за допомогою  правильного вибору стильового оформлення світильника, доцільного сполучення різних матеріалів і функцій.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Короев Ю. И. Черчение для строителей: Учеб. для проф. учеб. заведений. – М.: Высш. шк., 2001. – 256 с.
2. Рунге В. Ф., Сеньковский В.В. Основы методологии и теории дизайна. – М.: 2001. – 305 с.
3. Джонс Дж. К. Методы проектирования. – М.: 1986. – 124 с.
4. Грашин А. А. Методология дизайн – проектирования элементов предметной среды: Учеб. пос. – М.: Архитектура – С, 2004. – 232 с.
5. Панеро Д., Зелник М. Основы эргономики. Человек, пространство, интерьер. – С.-П.: 1999. – 340 с.
6. Кацнельсон Б. Отечественные приемо – усилительные лампы и их зарубежные аналоги. – М.: 1981. – 456 с.
7. Голубев Ю. Электровакуумные приборы: Справ. – К.: 1969. – 296 с.
8. Хит Оливер. Интерьер. От проекта до реализации. – Х.: 2007. – 107 с.
9. Устин В. Композиция в дизайне. – М.: 1993. – 240 с.
10. Лонгвиненко Г. М. Декоративная композиція. – К.: 2002. – 157 с.
11. Чинь Ф. Архитектурная графика. – К.: 2005. – 235 с.
12. Гидион З. Пространство, время, архитектура: Сокращ. пер. с нем. – М.: 1973. – 110 с.
13. Шукурова А. Н. Архитектура Запада и мир искусства XX в. – М.: Стройиздат, 1990. – 244 с.
14. Henry Clouzot   Art Nuovo Decorative Ironwork
15. Жан-Поль Мидан  Модерн. Франция. – Х.: 1989. – 267 с.

 

ДОДАТОК А

 

АНАЛОГИ

Рис. 1.А. Світильники Philips

 

Рис. 1. Б. Торшер Reccagni Angelo

 

 

Рис. 1. В. Настільний світильник Calabarte

 

 

ДОДАТОК Б

 

ФОТО МАКЕТА  М 1:2

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

 

ФОТО ПЛАНШЕТУ