Теоретичні та методологічні основи зниження проектування ризиків

ЗМІСТ

 

ВСТУП		3
РОЗДІЛ 1.	Теоретичні та методологічні основи зниження проектування ризиків	5
	1.1. Поняття та методи проектних ризиків	5
	1.2 Причини виникнення, класифікація  та методи зниження проектних ризиків	9
	1.3 Принципи управління проектними ризиками	13
РОЗДІЛ 2.	Оцінка та ефективність проектування зниження ризиків	17
	2.1 Критерії оцінки ризику при вібрації варіанта проектування	17
	2.2. Кількісний підхід до оцінки ризику. Аналіз чутливості	18
	2.3 Особливості оцінки ефективності проекту умовах зниження ризику	25
РОЗДІЛ 3.	Заходи що до зниження проектних ризиків	27
	3.1Заходи що до зниження проектних ризиків	27
ВИСНОВКИ		33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		35
ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація складних проектів потребує зусиль багатьох підприємств, пов'язана із залученням великого обсягу фінансових ресурсів і з високим рівнем інвестиційних ризиків. Під ризиком зазвичай розуміють несприятливі події, які призводять до матеріальних, часових, фінансових та інших втрат. Інвестори та замовник, що беруть участь у таких проектах, можуть зажадати від проектних менеджерів зниження рівня можливих ризиків до необхідних меж. Це сприяє застосуванню підприємствами, що беруть участь у виконанні проектів, сучасних технологій управління проектами, проведенню превентивних заходів щодо зниження впливу проектних ризиків. Основні процеси управління проектними ризиками, їхній взаємозв'язок з іншими предметними областями та процесами проекту описано в загальноприйнятих стандартах.

Досвід реалізації проектів показує, що застосування сучасних технологій проектного менеджменту дозволяє заощадити до 20% коштів, які виділяються на виконання проекту. При цьому власне витрати на управління не перевищують декількох відсотків від загальної вартості проекту. Щоб одержати з методології проектного менеджменту максимальну користь для всього підприємства, необхідно створити структуру, що підтримує єдину систему планування та контролю виконання проектів, а саме офіс управління проектом (РМО).

Наукове і практичне значення дослідження полягає в такому:

1) вперше одержано організаційна модель управління ризиками проектів на основі регулярних схем системних моделей, яка на відміну від існуючих ураховує функції, структуру та процеси підрозділу управління проектними ризиками, що дає можливість менеджерам уникнути дублювання функцій, ефективно розподілити ресурси при формуванні планів і бюджетів декількох виконуваних підприємством проектів;

2) удосконалено методи оцінки ефективності та вибору заходів реагування на проектні ризики за рахунок спільного застосування методів та дисконтування, за допомогою яких менеджери на основі кількісних критеріїв економічної ефективності проектів можуть визначити найкращі впливи на проектні ризики і потребу у фінансуванні ризиків проекту;

3) дістало подальший розвиток методів зниження проектування ризиками у частині формалізованого опису заходів реагування на проектні ризики, що дозволяє сформувати план виконання проекту, спрямованого на зниження негативного впливу несприятливих подій..

Метою дослідження є забезпечення ефективного функціонування ризик-менеджерів підприємства та фінансування заходів, спрямованих на зниження негативного впливу проектних ризиків, на основі організаційного моделювання та вибору методів управління ризиками проектів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі в дослідження:

- провести теоретичні та методологічні основи зниження  проектування ризиками, методів управління проектними ризиками;

- розробити метод оцінки ефективності  заходів реагування на ризики проекту;

- сформувати критерії оцінки ризику при вібрації варіанта проектування;

- сформувати кількісний підхід до оцінки ризику. аналіз чутливості;

- особливості оцінки ефективності проекту умовах зниження ризику;

- Заходи що до зниження проектних ризиків

Об’єкт дослідження – процес управління ризиками проекту.

Предмет дослідження - методи зниження проектування ризиків та оцінка їх ефективності.

Загальний обсяг курсової роботи. Робота містить: 36 сторінок, 5 рисунків, 3 таблиці, 21 використаних літературних джерел та 2 додатки.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретичні та методологічні основи

проектування ризиків

1. Поняття та методи проектних ризиків

До цього моменту просто припускалося, що в разі реалізації кожного проекту можна отримати дану послідовність грошових потоків. Потім аналізувалися ці грошові потоки та вирішувалося, чи варто реалізувати проект. Очевидно, неможливо з точністю прогнозувати грошові потоки. Тепер увага буде звертатися на визначення ризику в процесі оцінки доцільності капіталовкладень, тобто розглядатимуться способи визначення ризику, що притаманний проекту, та прийняття рішення на цій основі.

Необхідність аналізу ризиків інвестиційного проекту полягає в тому, що інвестиційні проекти розробляються на основі визначених передбачень щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації продукції, цін на товари та послуги тощо. Незалежно від якості та кількості даних передбачень, майбутній розвиток подій завжди є неоднозначним, тому практика планування капітальних інвестицій розглядає й аспекти невизначеності та ризику. В інвестиційному і фінансовому менеджменті під ризиком найчастіше розуміють міру непевності в одержанні очікуваних доходів від заданих інвестицій.

У ринковій економіці завжди наявний ризик. Якщо конкретизувати загальне визначення ризику для аналізу проекту, то ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня дохідності при реалізації даного проекту.  Метою аналізу проектних ризиків є: надання оцінки всім видам ризиків проекту; визначення ступеня доцільності реалізації проекту за наявного рівня ризику та способів його зниження; визначення можливих шляхів зниження ризиків. Проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні. Зовнішні ризики, у свою, чергу поділяються на непередбачувані і передбачувані. Зовнішні непередбачувані ризики зумовлені:

 – зміною політичної ситуації  та непередбачуваними державними  заходами регулювання у сфері  землекористування, оподаткування, ціноутворення, експорту-імпорту, охорони довкілля  і т.д.;

 – природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматичними змінами тощо);

 – злочинами та несподіваним  зовнішнім екологічним і соціальним  впливом;

– зривами у створенні необхідної інфраструктури, банкрутствами, затримками у фінансуванні, помилками у визначенні цілей проекту.

Зовнішні непередбачувані ризики вирахувати практично неможливо.  Зовнішні ж передбачувані ризики при аналізі проекту можна врахувати. До них належать:

 – ринковий ризик через  погіршення можливостей одержання  сировини, підвищення цін на неї, зміну вимог споживачів продукції, посилення конкуренції тощо;

 – операційний ризик, пов’язаний  із відступом від цілей проекту  і неможливістю підтримання управління  проектом;

 – ризик шкідливого екологічного  впливу;

– ризик негативних соціальних наслідків;

 – ризик зміни валютних курсів;

 – ризик непрогнозованої  інфляції;

 – ризик податкового тиску.

Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, пов’язані із зривом планів робіт і перевитратою коштів, та технічні, пов’язані із зміною технології, погіршенням якості продукції, помилками в проектно-технічній документації і т.д. Проектні ризики зумовлені особливостями життєвого циклу проекту. Для оцінки ризику при виборі варіанта інвестування можна застосовувати метод експертних оцінок ризиків у різних фазах проектури аналізі ризиків у передінвестиційній фазі оцінюють фінансово-економічну життєздатність проекту, організаційно-технічний потенціал, функції та завдання основних учасників, роботи, що виконуються, і рівень гарантій за інвестиціями та кредитами. В інвестиційній фазі оцінюють структуру управління проектом, перебіг його реалізації і якість виконання проектних робіт. В експлуатаційній фазі оцінці підлягають фактори, які негативно впливають на реалізацію проекту - затримка будівництва, перевищення витрат, непогодженість щодо фінансування, неспроможність контрагентів, втручання держави, виникнення збитків, підвищення цін на сировину та енергоносії, некваліфіковане управління персоналом.

Аналіз ризиків у передінвестиційній фазі лежить в основі вибору варіанта інвестування, однак при цьому прогнозуються ризики і в інвестиційній та експлуатаційній фазах.  Метою аналізу проектних ризиків є надання оцінки всім видам ризиків проекту, а також визначення:

 а) можливих шляхів зниження  ризиків;

 б) ступеня доцільності реалізації  проекту за наявного рівня ризику та способів його зниження. 

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань: виявлення ризиків проекту, оцінка ризиків проекту, визначення чинників, що впливають на ризик, пошук шляхів скорочення ризику, врахування ризику при оцінці доцільності реалізації проекту, врахування ризику при оцінці доцільності реалізації способу фінансування проекту. При оцінці проектів передбачається, що всі вихідні величини, зокрема величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визначені. У реальній ситуації такого практично не буває. Параметри, які визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які неабияк відхиляються від очікуваних. 

Приміром, 1987 року на стадії розробки інвестиційного проекту побудови Євротунелю інвестиції оцінювались на суму $8 млрд. У практиці реалізації інвестиційних проектів таких прикладів чимало. Крім того, слід зважити на той факт, що в реальному бізнесі поширення інформації практично завжди має асиметричний характер, тобто, частина учасників проекту має важливу інформацію, якої не має решта учасників. У цілому інвестиційний проект на всіх стадіях його життєвого циклу подібний до складного організму. Його функціонування супроводиться переплетінням настільки різноманітних причинно-наслідкових взаємозв’язків, що передбачати їх з високою точністю неможливо. З огляду на це стає ясно, що детерміністський підхід не може бути міцним фундаментом для адекватного аналізу інвестиційних проектів. Більш прийнятним є схоластичний підхід, при якому аналітик усвідомлює, що він готує інформаційну базу для прийняття рішень в умовах непевності. Ступінь непевності в різних ситуаціях може бути відміним, а отже, неоднаковим буде і ризик.  У цілому, ризик є складною для розуміння категорією, коріння якої сягає глибини філософських проблем причиності, випадковості, проблем пізнання світу та поводження цілеспрямованих систем. Напевне тому, доволі нелегко дати всеосяжне й чітке визначення ризику, запропонувати універсальну кількісну міру його оцінки. Існує принаймні два підходи до визначення ризику - у термінах втрат і збитків та в термінах непевності.

У термінах втрат ризик визначається як імовірність того, що збитки перевищать певне значення. Існує також визначення ризику як математичного очікування втрат чи збитків. Система потрапляє в полк дії фактора ризику за наявності трьох умов: система прагне до певної мети; система має вибір шляху її досягнення; вибір здійснюється в умовах непевності.  З огляду на це можна сформулювати загальне визначення ризику. Ризик - це міра непевності в досягненні системою заданої мети при обраному способі досягнення цієї мети. Якщо прийняти це формулювання, то вищенаведене визначення ризику в термінах втрат є його окремим випадком, коли мета системи - існування без втрат і збитків. Якщо конкретизувати загальне визначення ризику для аналізу проекту, то метою системи є одержання очікуваного рівня доходності, а способом досягнення мети - реалізація даного проекту.  Тобто, ризик проекту - це міра непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту де визначається класифікація та види проектних ризиків наведено в додатку А.

 

1.2. Причини виникнення, класифікація та методи зниження проектних ризиків

З розглядом причин виникнення проектні ризики поділяються на такі види: 

• ризик, пов'язаний з нестабільністю законодавства і наявної економічної ситуації; 
• зовнішньоекономічний ризик (обмеження на торгівлю і постачання, закриття кордонів); 
• ризик нестабільних політичних змін в країні; 
• ризик неповної і неточної інформації проекту; 
• ризик мінливості ринкової кон'юнктури; 
• ризик природних катаклізмів; 
• виробничо-технологічний ризик (аварії; шлюб, поломка обладнання): 
• .   ризик непередбачуваності дій учасників проекту. 

Проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні. Зовнішні ділиться на передбачувані та непередбачувані. Зовнішні непередбачувані ризики врахувати неможливо, а передбачувані можна врахувати в проектному аналізі. До таких ризиків відносяться:   

• ринковий ризик через погіршення можливостей одержання сировини. 
• підвищення ціни на нього, посилення конкуренції; 
• операційний ризик, пов'язаний з неможливістю управління проектом; 
• ризик шкідливого екологічного впливу; 
• ризик зміни валютних курсів; 
• ризик непрогнозованої інфляції; 
• ризик податкового тиску. 

Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, технічні.

До ризиків, які можна страхувати, відносяться: 

• прямі майнові збитки; 
• непрямі збитки, пов'язані з демонтажем, переміщенням і вторинної установкою обладнання; 
• ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (нещасні випадки, хвороби). 

Ці методи ризиків зустрічаються в будь-якому проекті. Для їх зниження використовуються певні методи управління ризиками наведеному в ДодаткуБ.

Під зниженням ступеня ризику розуміють скорочення ймовірності його виникнення та обсягу можливих втрат. Основними методами зниження проектного ризику є:

• запобігання – просте відхилення від діяльності або обставин, що спричиняють ризик;

• передача – перекладення відповідальності за ризик на іншу сторону, в основному на страхову компанію;

• скорочення – проведення власних спеціальних заходів для обмеження розміру ризику, створення спеціальних систем запобігання збитку (системи контролю, безпеки, технічних засобів охорони, пожежогасіння та ін.);

• утримання – зберігання відповідальності за ризик, готовність і спроможність покрити всі можливі збитки за рахунок власних коштів.