Основні поняття інвестиційної діяльності: інвестор, суб’єкт, об’єкт

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2013 в 00:10, реферат

Краткое описание

Для відродження економіки України потрібні інтенсивні капіталовкладення в ефективні з погляду економіки та економічно безпечні технології виробництва, необхідно вкладати кошти в розроблення продукції нового покоління, яка буде конкурентноспроможною на внутрішньому та світовому ринках. Проблема залучення інвестицій в економіку України є досить актуальна, у зв’язку з чим зусилля багатьох учених-економістів спрямовані на їх дослідження та пошук шляхів ефективного впровадження інвестиційних проектів в Україні.

Содержание

1.Вступ
2. Основні поняття пов’язані з інвестивуванням
3. Об'єкт , суб'єк
4. Інвестиційна діяльність підприємства
5. Висновки
6. Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

реферат по менеджменту.docx

— 75.94 Кб (Скачать документ)

♦ одержати висновок експертизи інвестиційних проектів щодо дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та архітектурних вимог.

• суб'єкти інвестиційної  діяльності зобов'язані:

♦ дотримуватись державних норм та стандартів;

♦ виконувати вимоги державних органів та посадових осіб, що висуваються в межах їх компетенції;

♦ подавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;

♦ не допускати недобросовісної конкуренції та виконувати усі вимоги антимонопольного регулювання.

Суб'єктами інвестиційної  діяльності можуть бути фізичні особи, виробничо-господарські утворення, інституційні інвестори, держава через свої інституції, а також інші функціональні учасники, див. рис. 1.3.

Активним учасником інвестиційної  діяльності є держава. Вона бере участь в інвестиційному процесі як прямо - через державний сектор економіки, так і побічно, через свої інституції - органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Держава здійснює свої функції  як суб'єкт інвестиційної діяльності через державну інвестиційну політику:

Рис. 1.3. Суб'єкти інвестиційної  діяльності

 

– орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки країни;

– визначення державних  пріоритетів інвестиційного розвитку;

– формування нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяльності;

– створення умов для  збереження, розвитку та використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного  потенціалу;

– ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інвестиційної  діяльності. підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;

– здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;

– фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інвестиційної діяльності;

– сприяння розвитку інвестиційної  інфраструктури.

 

4. Інвестиційна діяльність підприємства

У системі забезпечення ефективного  функціонування підприємства інвестиції відіграють важливу роль. Здійснення інвестицій – найважливіша умова вирішення практично всіх стратегічних і значної частини потокових завдань розвитку і забезпечення ефективної діяльності підприємства.

Практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю підприємства, що є одним із самостійних видів його господарчої діяльності і найважливішою формою реалізації його економічних інтересів.

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об"єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації.

Для інвестиційної діяльністі підприємства характерні такі основні особливості:

а) вона є головною формою забезпечення зростання операційної діяльності підприємства, щодо її цілей і завдань є підпорядковонаю. Незважаючи на те, що окремі форми інвестицій підприємства можуть генерувати на окремих етапах його розвитку більший прибуток, ніж операційна діяльність, головним стратегічним завданням підприємства є розвиток операційної діяльності і забезпечення умов зростання сформованого ним операційного прибутку. Інвестиційна діяльність підприємства покликана забезпечувати зростання формування його операційного прибутку в перспективному періоді за двома напрямами:

- забезпеченням зростання  операційних доходів за рахунок  збільшення обсягу виробничо-збутової  діяльності (будівництва нових філій при впровадженні на інші регіональні ринки; розширення обсягу реалізації продукції за рахунок інвестування в нові виробництва тощо);

- забезпеченням зниження  питомих операційних витрат (своєчасна  заміна фізично зношеного устаткування; відновлення морально застарілих  виробничих основних засобів  і нематеріальних активів тощо);

б) форми і методи інвестиційної  діяльності набагато менше залежать від галузевих особливостей підприємства, ніж операційна його діяльність. Цей зв"язок опосередковується тільки об"єктами інвестування. Механізм же цієї діяльності практично ідентичний на підприємствах будь-якої галузевої спрямованості. Це визначається тим, що інвестиційна діяльність підприємства здійснюється переважно в тісному зв"язку з фінансовим ринком (ринком капіталу і ринком грошей), галузева сегментація якого практично відсутня, в той час як операційна його діяльність здійснюється переважно в межах конкретних галузевих сегментів товарного ринку і має чітко виражені галузеві особливості операційного циклу;

в) обсяги інвестиційної  діяльності підприємства істоти нерівномірні за окремими періодами. Циклічність масштабів цієї діяльності визначається рядом умов: необхідністю попереднього накопичення коштів (інвестиційних ресурсів) для початку реалізації окремих великих інвестиційних проектів; використанням сприятливих зовнішніх умов здійснення інвестиційної діяльності (на окремих етапах економічного розвитку країни несприятливий "інвестиційний клімат" різко знижує ефективність цієї діяльності); поступовістю формування внутрішніх умов для істотних "інвестиційних ривків" (сформований підприємством потенціал поза оборотними операційними активами має звичайно достатній "запас тривкості", тобто має резерви підвищення його продуктивного використання до певних меж; лише в разі досягнення таких меж приріст обсягів операційної діяльності спричинює необхідність зростання цих активів);

г) інвестиційний прибуток підприємства (а також інші форми ефекту інвестицій) у процесі його інвестиційної діяльності формується звичайно зі значним "кроком запізнювання". Це означає, що між видатками інвестиційних ресурсів (інвестиційними видатками) і одержанням інвестиційного прибутку проходить звичайно багато часу, що визначає довгостроковий характер цих витрат. Диференціація розміру "кроку запізнювання" залежить від форм протікання інвестиційного процесу. У випадку послідовного протікання інвестиційного процесу інвестиційний прибуток формується відразу ж після завершення інвестування засобів; при рівнобіжному його протіканні інвестиційний прибуток може формуватися ще до повного завершення процесу інвестування коштів; в разі інтервального протікання інвестиційного процесу між періодом завершення інвестування коштів і формуванням інвестиційного прибутку проходить певний час;

ґ) інвестиційна діяльність формує особливий самостійний вид  грошових потоків підприємства, що істотно відрізняються в окремі періоди за своєю спрямованістю. Протягом окремих періодів сума негативного грошового потоку за інвестиційною діяльністю підприємства може значно перевищувати суму позитивного грошового потоку за нею. Крім того, сума інвестиційного прибутку за окремими періодами має високий рівень коливання;

д) інвестиційній діяльності підприємства властиві специфічні види ризиків, що об"єднуються поняттям "інвестиційний ризик". Рівень інвестиційного ризику звичайно значно перевищує рівень операційного (комерційного) ризику. Це пояснюється тим, що в процесі інвестиційної діяльності ризик втрати капіталу (тобто "катастрофічний ризик") має більшу імовірність виникнення ніж у процесі операційної діяльності. Механізм формування рівня інвестиційного прибутку будується в тісному зв"язку з рівнем інвестиційного ризику;

е) найважливішим вимірювачем  обсягу інвестиційної діяльності, що характеризує темпи економічного розвитку підприємства, виступає показник його чистих інвестицій. Чисті інвестиції являють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді:

ЧІ = ВІ-АВ, (1.1)

де ЧІ — сума чистих інвестицій підприємства у певному періоді; ВІ – сума валових інвестицій підприємства в розглянутому періоді;

АВ — сума амортизаційних відрахувань підприємства в розглянутому періоді.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку підприємства, потенціал формування його прибутку. Якщо сума чистих інвестицій підприємства складає негативний розмір (тобто якщо обсяг валових інвестицій менші від суми амортизаційних відрахувань), це свідчить про зниження виробничого його потенціалу й економічної бази формування його прибутку (така ситуація характеризує підприємство, як таке що "проїдає свій капітал"). Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це свідчить пр відсутність економічного зростання підприємства і бази зростання його прибутку, тому що його виробничий потенціал залишається при цьому незмінним (така ситуація характеризує підприємство, як таке що "топчеться на місці"). Якщо ж сума чистих інвестицій складає позитивний розмір (тобто обсяг валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань), це означає, що забезпечується розширене відтворення позаоборотних операційних активів підприємства і зростання економічної бази формування його прибутку (така ситуація характеризує підприємство, як таке що "зростає").

Підприємства здійснюють багато видів інвестицій. В економічній теорії і господарській практиці, пов"язаній з інвестиційним процесом підприємств, застосовується більше ста термінів, що характеризують різні види інвестицій. Тому дія забезпечення ефективного і цілеспрямованого керування інвестиціями підприємства необхідно насамперед

 

5.Висновки

Світтова практика економічно розвинутих країн свідчить, що для того, щоб успішно розвивалося народне господарство країни, необхідно 30-35% від загального обсягу фінансових ресурсів направляти на розвиток промислових підприємств і соціальну інфраструктуру різних галузей економіки країни.

Інвестиції – це довгострокові  вкладення грошових коштів (капіталу) у підприємницьку діяльність з метою одержання певного прибутку.

Юридичні та фізичні особи, що здіцснюють капітальні вкладення  у ту чи іншу комерційну справу, називають інвесторами, а сам процес вкладення капіталу – інвестуванням (довгостроковим фінансуванням).

У нинішніх ринкових умовах економіка не може розвиватись без  відповідних інвестиційних вкладень. Отже, інвестування – важлива умова  економічного розвитку будь-якої країни.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Грідасов В.М., Кривченко  С.В., Ісаєва О.Є. Інвестування: Навчальний  посібник. – К.:Центр навчальної  літератури, 2004. – 164с.

2. Зимин И.А. Реальные  инвестиции. Уч. Пособие. – М.: Ассоциация  авторов и издателей “ТАНДЕМ”.”ЭКМОС” 2000. – 304с.

3. Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №10. – Ст.138.

4. Шарп У.Ф. Инвестиции. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 1024с.

5. Шевчук В.Я., Рогожин  П.С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384с.


Информация о работе Основні поняття інвестиційної діяльності: інвестор, суб’єкт, об’єкт