Аналіз тенденцій,проблем,шляхів іхвирішення та перспектив прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку України за роки незалежнос

 

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010р. становив 40026,8 млн.дол.США.

Рис. 2.11 Динаміка прямих інвестицій нерезидентів

в еконіку Україну   за 2007-2010рр.[11]

В тому числі нерезидентами з таких країн:

Таблиця 2.9 Обсяги ПІІ на 01.01.2010р. [11]

	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2010(млн.дол. США)	У % до підсумку
Кіпр	8593,2	21,5
Німеччина	6613,0	16,5
Нідерланди	4002,0	10,0
Російська Федерація	2674,6	6,7
Австрія	2604,1	6,5
Сполучене Королівство	2375,9	5,9
Франція	1640,1	4,1
Сполучені Штати Америки	1387,1	3,5
Вiрґiнськi Острови	1371,0	3,4
Швеція	1272,3	3,2
Італія	992,2	2,5
Польща	864,9	2,2
Швейцарія	805,5	2,0
Угорщина	675,1	1,7
Інші країни	4155,8	10,3

 

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2011р. становив 49362,3 млн.дол.США

Рис. 2.12 Динаміка прямих інвестицій нерезидентів

в еконіку Україну   за 2008-2011рр.[11]

В тому числі нерезидентами з:

Таблиця 2.10 Обсяги ПІІ на 31.12.2011р. [11]

	Обсяги прямих інвестицій на 31.12.2011 (млн.дол. США)	У % до підсумку
Кіпр	12645,5	25,6
Німеччина	7386,4	15,0
Нідерланди	4822,8	9,8
Російська Федерація	3594,5	7,3
Австрія	3423,1	6,9
Велика Британія	2508,2	5,1
Франція	2230,7	4,5
Швеція	1744,0	3,5
Вiрґiнськi Острови	1607,0	3,3
США	1043,1	2,1
Італія	965,9	2,0
Швейцарія	960,3	1,9
Польща	875,5	1,8
Інші країни	5555,3	11,2

Процес інвестиційної діяльності наближається до стабілізації та можливого росту інвестицій. Аналізуючи вище приведені діаграмми, можна дійти до висновку, що з кожним роком загальний обсяг ПІІ збільшується.

Рис. 2.13 Динаміка прямих інвестицій нерезидентів

в еконіку Україну   за 1995-2012рр.[11]

2.2 Проблеми іноземного інвестування в сучасних умовах та шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Інвестиційний процес в Україні гальмується в силу суб'єктивних й об'єктивних факторів, серед  яких виділяють:

       1) політичну та економічну нестабільність;

       2) часті зміни законодавства. В  Україні так часто переглядалися  закони, що стабільною можна вважати  лише постійну їх зміну. Тому, відповідно до оцінок міжнародних  експертів, за створенням надійного  інвестиційного клімату посідає 140 місце;

        3) відсутність налагодженого надійного  митного контролю та недоліки  у Митному кодексі України;

        4) корумпованість влади в Україні;

        5) повільні темпи  приватизації;

        6) нерозв'язаність питань земельної  власності й т.п..

        Все це жадає  від Уряду України  проведення  вивіреної,  науково-обґрунтованої  й, у той же час, активної інвестиційної  політики, основою якої повинне  бути в першу чергу створення  чіткої й стабільної нормативно-правової  бази господарської діяльності  як вітчизняних, так й іноземних  інвесторів.

         В Україні порядок державного  управління  інвестиційною діяльністю й іноземним інвестуванням,  як її складовою частиною,  викладені в Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки,  затверджений   Постановою Кабінету Міністрів України  від  1 червня  1995 року,  де іноземні інвестиції згадуються нарівні з іншими джерелами інвестування,  і в Програмі діяльності уряду України, затвердженою Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року .

    Відповідно до Концепції державна інвестиційна підтримка буде надаватися  переважно  на розвиток  пріоритетних напрямків в економіці. При цьому напрямками пріоритетного інвестування є розвиток паливно-енергетичного комплексу й впровадження энергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій, соціальна сфера, розширення й нарощування обсягів виробництва товарів широкого вжитку й послуг населенню,  а  також конкурентноздатної продукції,  що призначається на експорт, розвиток агропромислового комплексу, прискорення розвитку медичної й мікробіологічної промисловості; подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

У розділі II Закону України "Про режим іноземного інвестування" встановлюються державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Аналізуючи зміст згаданого розділу, можна зробити важливий  практичний  висновок  про те, що суб'єктом,  що одержує державні гарантії  по захисту  іноземних   інвестицій, є іноземний інвестор,  а не підприємство  з іноземними інвестиціями.  Ця особливість  є  дуже важливою  при дозволі питання про гарантії від зміни законодавства.  Ці  гарантії забезпечують у випадку зміни умов  захисту  іноземних інвестицій застосування  до  них  протягом  10 років спеціального законодавства про іноземні інвестиції,  що діяло  в  момент  реєстрації іноземної інвестиції,  тобто  мова йде про гарантії поваги права власності іноземних інвесторів.  Однак відносно  податкових пільг ці гарантії не діють.

          Законодавством України передбачені  наступні державні гарантії захисту  іноземних інвестицій :

        1. Гарантії  від примусового вилучення  іноземних  інвестицій (за винятком випадків  виконання рятувальних робіт  у випадку стихійного лиха,  аварій, епідемій  і надзвичайних ситуацій), а також незаконних  дій  державних органів й їхніх посадових осіб.

         2. Гарантії компенсації й відшкодування  збитку іноземним інвесторам (включаючи  упущену  вигоду  й  моральний  збиток, заподіяний  їм внаслідок  дій, бездіяльності або неналежного  виконання державними органами  України своїх обов'язків).

         3. Гарантії у випадку припинення  інвестиційної діяльності (тобто  право на повернення не пізніше, ніж через 6 місяців від дня припинення діяльності, інвестицій у  натуральній  формі  або  у валюті інвестування без сплати мита,  а  також  доходів із цих інвестицій у грошовій або товарній формі  відповідно  до  їхньої  реальної вартості на момент припинення інвестиційної  діяльності).

        4. Гарантії  безперешкодного й негайного  переказу за кордон прибутку, доходів й інших коштів, отриманих  внаслідок здійснення іноземного  інвестування.

Зараз Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію і судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхідно використовувати всі можливі державні механізми для залучення іноземних інвестицій.

   Держава має різні важелі для того, щоб сприяти залученню іноземного капіталу. Найважливіші з них:

• Створення привабливого інвестиційного клімату
• Надання податкових пільг
• Створення спеціальних економічних зон
• Використання фінансового механізму
• Надання митних пільг
• Створення системи гарантій (неможливість націоналізації та примусового вилучення інвестицій)
• Інформаційне забезпечення
• Упровадження системи страхування
• Створення центрів допомоги іноземним інвесторам

До системи податкових і митних пільг входять "податкові канікули", зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого прибутку чи інвестування у певні регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, а також звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборів. Спеціальні економічні зони передбачають ще розвиненішу систему податкових та митних пільг, спрощення адміністративних процедур. Ця система пільг передбачає зміцнення позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених з участю іноземних інвесторів, без труднощів конвертувати отримані доходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери. Інформаційне забезпечення та центри допомоги іноземним бізнесменам мають інформувати інвесторів про різні проекти та умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування, адміністративно-правові процедури господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Значний вплив на розвиток економіки здійснюють іноземні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції - це речі, грошові кошти, майнові права, цінні папери, а також результати інтелектуальної діяльності, що вкладаються іноземними інвесторами (у передбачених законом формах) з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту у підприємства (організації) будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді яких, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Отже, метою і основною рисою ПІІ є вкладення в іноземні підприємства не лише для отримання прибутків, але й участі в управлінні, контролі та розвитку цих підприємств.

При досягненні макроекономічної стабільності, активізації міжнародного економічного співробітництва можливо очікувати підвищення припливу іноземних інвестицій в розвиток економіки.

Стримуючим фактором тут являється інвестиційний клімат, який продовжує залишатись несприятливим із-за політичної та економічної нестабільності, високого рівня криміногенності в підприємницькій діяльності, що змушує іноземних інвесторів здійснювати обережну політику у сфері інвестиційного співробітництва з Україною.

Вище названі проблеми перевищують такі риси України, як багаті природні ресурси, потужний, хоча технічно застарілий виробничий потенціал, наявність дешевої та кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал.

Процес інвестиційної діяльності наближається до стабілізації та можливого росту інвестицій. На сьогоднішній день відбуваються істотні зміни в структурі джерел фінансових капітальних вкладень, підвищується частка засобів недержавного сектору економіки. Однак, у вирішенні завдань стабілізації економічного стану головна роль залишається все ж за державними інвестиціями.

Зараз Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію і судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхідно використовувати всі можливі державні механізми для залучення іноземних інвестицій.

   Держава має різні важелі для того, щоб сприяти залученню іноземного капіталу. Найважливіші з них:

• Створення привабливого інвестиційного клімату
• Надання податкових пільг
• Створення спеціальних економічних зон
• Використання фінансового механізму
• Надання митних пільг
• Створення системи гарантій (неможливість націоналізації та примусового вилучення інвестицій)
• Інформаційне забезпечення
• Упровадження системи страхування
• Створення центрів допомоги іноземним інвесторам

Отже, дослідивши дану тему, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Гайдуцький А.П. Мотиваційні чинники міжнародних інвестиційних процесів-2004,-№12- С.50-57.

2. . Данілов О. Д., Івашина Г. М., Чумаченко О. Г. Інвестування: Навч. посіб. - К., 2006. - 364 с

3. 16. Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 490 с.

4. Беленький П. Ю., Шевченко-Марсель В. И. Інвестиційний клімат регіону: проблеми та шляхи вирішення. / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. Часть вторая. - Донецк: «Донеччина», 2007. - С. 74-77.