Особливості використання додаткових членів в китайській мові

他们马上要跳舞,我就走到钢琴旁边, 坐下来等着.  Вони скоро будуть танцювати, я піду до фортепіано, сяду та буду чекати.

秋天到了,树叶落了下来.  Прийшла осінь, опало листя.

我远远地望过去,一位打扮得很漂亮的小姐从车上走下来.  Я продивився здалеку, гарно одягнена дівчина вийшла з машини.

十年过去了.  Пройшло десять років.

她朝大门跑去,”再见”她喊了一声.  Вона побігла до парадного ходу “До побачення”, крикнула вона.

“哦!很抱歉, 我现在不能出去见你,我正在教达莎功课”  “Яка прикрість! Я зараз не можу вийти побачитись з тобою, у мене зараз урок з Дашею.”

他老是对她冷冷地说了:”这些都没关系,一切都就要过去了.” Він завжди холодно казав їй: ”Нічого страшного, скоро все минеться.  ”

她几乎每天都到医院去了  Вона практично кожного дня їздила до лікарні.

跑遍全城去借需要色的礼服.  Оббігав все місто, щоб взяти парадний костюм потрібного кольору.

后来我走进客厅和饭厅去,又发现一个人也没有.  Потім я зайшов до вітальні та столової кімнати,  знову виявилося, що нікого немає.

请你把椅子搬进教室去.  Занесіть,будь ласка, стілець в аудиторію.

同时,他又感到她一走进家来,就随身带进一种高兴的消息.  В той же час він відчув, що як тільки вона увійде додому, відразу ж внесе з собою радісну новину.

他坐进马车里,感到很舒服,心想:”真不错.” Він сів у карету, почував себе комфортно і про себе подумав: ”Дуже не погано.”

我经过一长长的走廊,来到前厅,又返回.  Я пройшов довгий коридор, дійшов до передньої зали та знову повернувся назад.

你拿回什么来了? Що ти приніс?

因为裤子的质量真不好,所以只好把裤子买回商店去了.  Через те, що якість штанів була поганою, довелося повернути їх до магазину.

我不要这个东西,把它拿回去.  Мені не потрібна ця річ, віднеси її.

当初,它还是崽子的时候,你知道我花多少钱买下来它?  Чи знаєш ти скільки я витратив, щоб купити його, коли він був ще дитинчам?

”那么你是说,他不在这儿?”太太已经平静下来,不知怎么还古怪地微微一笑.  ”Так ти кажеш, що його тут немає?” жінка вже заспокоїлася і невідомо чому дивно посміхалася.

留下来已经没有什么意思,他就起身说,他也该回去了,有病人等着呢.  Залишатись вже не мало жодного сенсу, він підвівся, говорячи,що треба повертатися, що на нього чекає хвора людина.

怎么停下来了?你这呆子!快把车赶走!  Чому зупинилися? От ти дурень такий! Скоріш жени машину!

天暗下来时,他乘马车到了火车站.  Коли стемніло, він сів у карету та приїхав на вокзал.

后来,他有时候回想起当初的事来.  Потім, він іноді згадував діла минулих літ.

银行家又回忆起那次开会后的事.  Банкір знову згадував той випадок, що стався після зустрічі.

这下子,争论热烈起来了.”这话说得不对!我可以用两百万打赌,赌您不会做这个!”  Відразу ж почалась бурхлива сварка. “Це брехня! Б’юсь об заклад на два мільйони, що ви не зможете цього зробити! ”

银行家看了起来一封信: “明天中午十二点我…..”  Банкір почав читати листа: ”Завтра о дванадцятій годині дня, я…….”

女士用手绢捂着脸痛哭起来.  Жінка,прикриваючи обличчя хусточкою, розплакалася.

从这里只能望出来他的背,头发和两条胳膊.  Звідси можна розгледіти лише його спину, волосся та руки.

虽燃他困扰 极了,可是他读出来了一封信的内容.  Хоча він дуже хвилювався, він все ж таки зачитав, що було написано в листі.

不过我们可以想方法叫他什么都看不出来.   Та ми можемо придумати спосіб, щоб він розгледів.

最后,他总是把每个小物件算出来.  Врешті-решт, він завжди прораховує кожну дрібницю.

他向美姑娘看得很入迷,愉快得连一句话也说不出来.   Він зачаровано дивився на прекрасну дівчину, від радості, він не міг вимовити жодного слова.

不一定能够表达出来他的高兴采烈.  Навряд чи  можна виразити його захват.

你拿不起这么重的箱子来    Ти не піднімеш таку важку валізу.

在夜里他有时候爬起来写东西,一写就写很长时间,到第二天早上,又把写好的东西全部撕碎.  Серед ночі він іноді підводиться, для того щоб писати, тільки-но починає писати, так пише аж до ранку наступного дня, потім знову рве все, що написав.

叶果尔抓起了帽子来,赶紧跑出去,五分钟后,他已经走进他的朋友客厅来.  Єгор схопив капелюха та негайно вибіг, через п’ять хвилин він вже заводив свого друга до вітальні.

我走出花园去,在路上拿起来了钱包,不慌不忙地回去了.  Я вийшов із саду, підняв на вулиці гаманець та спокійно повернувся назад.

尽管对他说了摆脱客厅,可是他坐下去.  Хоча йому сказали звільнити вітальню, він продовжував сидіти.

她激动地说下去: ”这些天都,我一直在等着你,我一直想给你写信.”  Вона схвильовано продовжила говорити: ”Всі ці дні я постійно чекаю на тебе, я все хочу написати тобі листа.”

她爱上了这个城市.  Вона полюбила це місто.

他最近迷恋上收集邮票.  Останнім часом він став захоплюватися збиранням марок.

他说这样的时,我的脑里闪过去一个念头,”我想出了极妙的主意”  -  我高兴地喊了叫.  Коли він так сказав, у мене в голові промайнула думка ,”я придумав блискучу ідею” – радісно закричав я.

他走过我这儿去连一句话也没说  Він пройшов повз мене, не сказавши жодного слова.

鸟飞过去了.    Пролетіли птахи.

                                 Список використаної літератури:

1. Іванов А. І., Поліванов Є. Д., Граматика сучасної китайської мови , М., 1930;

2. Гао Мін-кай, Ханьюй юйфа лунь (Теоретична граматика китайської мови), Пекін, 1957;

3.Пекінський лінгвістичний університет  (北京语言学院), Основи китайської мови. Частина 2, Пекін, видавництво “Китайська мова”, 1991;

 4.Задоєнко Т.П., Хуан Шуін, Основи китайської мови. Основний курс. М.,Головна редакція східної літератури видавництво ”Наука”, 1986;

5.Beijing Languages Institute (北京语言学院), Practical Chinese reader. Elementary course. Book 2 (Практичний курс китайської мови. Початковий рівень.Книга 2)., Beijing, 1986;

6. Ван Ляо-і, Основи китайської грамматики, М., 1954;

7. Горєлов В. І., Практична граматика китайської мови, М., 1957;

8. Яхонтов С. Є., Категорія дієслова в китайській мові, Л., 1957;

9. Драгунов О. О., Дослідження по граматиці сучасної китайської мови, ч. 1, М. - Л., 1952;

10. Chao Yuen-ren, A grammar of spoken Chinese, Berk. - Los Ang., 1968;

11. Люй Шу-сян, Нарис граматики китайської мови, т. 1, М., 1961;

12. Щічко В.Ф. ,Переклад з китайської мови. Початковий курс., М.: ВД «Муравей»,  1998;

13. Горєлов В.І., Теоретична граматика китайської мови, М: Просвіта, 1989;

14. Готліб О.М., Практична граматика сучасної китайської мови, видавництво "АСТ", 2007;