Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2014 в 20:35, курсовая работа
З того часу, як у 1840 р. Опіумна війна відкрила двері в самоізольовану Цинську імперію, рік за роком множаться контакти культур Китаю й Заходу, обмін між ними. Спочатку китайцям була відома лише смертоносність західної зброї, потім вони довідалися, що для відновлення зброї необхідно відновити виробництва, нарешті, довідалися й про те, що коріння цих проблем криється у відновленні системи освіти. "Рух 4 Травня" 1919 р. Став кульмінацією просвітительського руху в Китаї. Так само як і в просвітительських рухах на Заході, відновленню системи освіти у Китаї передувало відновлення мови й писемності. На Заході національні мови замінили латинську мову. У Китаї байхуа прийшов на зміну веньяню.
Розділ 1 Загальна мова та стандартизація вимови
1.1 Створення загальнокитайської мови
1.2 Стандартизація вимови
1.2.1 Основні принципи вибору орфоепічних норм для різночитання
1.2.2 Основні принципи вибору читань географічних назв
1.2.3 Значення документу "Сфера й принципи розгляду читань ієрогліфів”
1.3.Критерії рівнів володіння путунхуа
Розділ 2 Упорядкування ієрогліфів і проблема ієрогліфічної писемності на сучасному етапі
2.1 Визначення числа ієрогліфів
2.2 Спрощення й стандартизацію накреслень ієрогліфів
2.3 Стандартизацію читань ієрогліфів
2.4 Стандартизацію структури словників ієрогліфів
Розділ 3 Перехід до алфавітного письма і проблема орфографії
3.1.Різновиди алфавітного письма
3.2 Проблеми орфографії
Розділ 4 Система сполучення двох методів машинної обробки китайських текстів
4.1 Початок дослідження методів обробки китайських текстів
4.2 Способи кодування ієрогліфів
4.3 Новий спосіб "перетворення алфавіту"
Висновки