Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)

Реферат на тему:

Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі німецької мови)

Космогонічна картина світу яскраво відображається у мові не тільки за допомогою лексем, але й фразеологічних одиниць .

Логічний зв’язок ”цілісного значення ідіоми з лексичним значенням його компонентів опирається на фразеологічний образ, який тлумачиться як наочне уявлення, свого роду картинка”, на фоні якої сприймається цілісне значення як узагальнено-переносне, як ”метафоричний або метонімічний дериват, що виник у результаті глобального переосмислення первинного значення”  . Зазвичай фразеологічний образ і внутрішня форма фразеологічного образу є тотожними і мають здатність відображати певну картину світу. Адже космогонічний зоровий образ (уявлення, картина), що виникає у свідомості людини, є специфічними у фразеологічному образі, які являють собою план вираження фразеологічного образу поруч із узагальнено-переносним значенням предмета змісту. Співвідношенням плану змісту і плану вираження фразеологічний образ дає можливість аналізувати їх внутрішню і зовнішню форми.

Увага актуалізується на різних типах відношень між образами (уявленнями, картинами) і їх значеннями, що виявляються у подвійній алегоричності за таких умов, коли: образ (картина) належить до іншої сфери явищ, порівняно з його значенням; образ (картина) і значення належать до однієї і тієї ж сфери явищ . Інший вид алегорії тут ґрунтується на різних способах абстрагування від безпосередньо відображених явищ: відповідно може бути виділене абстрагування, пов’язане з переносним значенням, і абстрагування, що виражається через відокремлення від конкретних явищ у напрямі їх узагальнення, типізації, що виявляються у фразеологізмах, що відображають космогонічної картини світу. Основним типом абстракції ”виступає узагальнення, типізація суттєвих, соціально важливих ознак предметів і явищ, властиве семантиці усіх фразеологічних образів , подібно до слів” . внутрішня форма фразеологічного образу, пов’язана з переносним значенням комплексу слів, з яких вони створені, ґрунтується на образному уявленні, що створюється відношенням значення відповідного комплексу слів до фразеологічного значення.

Характер внутрішньї форми фразеологічних сполучень залежить від семантичної структури стрижневого компонента і від співвідношення семантики слів-компонентів фразеологічного образу із фразеологічним значенням . Наприклад, внутрішня форма фразеологічного образу нім. die Schale des Zornes (або seines Zornes) ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути, (всю свою отруту на кого-н. ) ; нім. die Schale des Spottes ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути; досл. вилити на кого-н. чашу іронії , нім. j-m das (sein) Herz ergieвen – укр. виливати душу створюється відношенням образу, що виражається фразеологічно пов’язаним значенням слова нім. ”ausgieвen” – укр. ”вилити” до фразеологічного значення цього звороту. Фразеологічно пов’язане значення слова нім. ”ausgieвen” – укр. ”вилити” не має чітких контурів, асоціюючись з іншими його значеннями. Шляхом образних асоціацій воно служить джерелом конкретного уявлення про рух потоку, який охоплює що-небудь, і одночасно створює уявлення про стрімкий вплив чого-небудь, про інтенсивність вираження почуття, відношення. Ця сукупність семантичних асоціацій стосовно до фразеологічного значення зворотів нім. die Schale des Zornes (або seines Zornes) ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути, (всю свою отруту на кого-н. ) , нім. die Schale des Spottes ьber j-n ausgieвen – укр. виливати на кого-н. чашу отрути; досл. вилити на кого-н. чашу іронії нім. j-m das (або sein) Herz ergieвen – укр. виливати душу утворює їх внутрішня форма, яка є ідентичною. Ці фразеологічні образи репрезентують паралель “вода – слово”. В її основу покладено ознаку, властиву і воді, і слову – швидкості руху, плинності. Варто зазначити, що рідина ще ”в язичницькій свідомості часто ототожнювалась з мовленням” . Подібне уподібнення слова, думки воді багаторазово зазначалось у тексті біблії: пор., наприклад, „Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину” Крім того, у фразеологічному образі нім. j-m das (або sein) Herz ergieвen – укр. виливати душу спостерігається образ води, котра оновлює, очищає душу.

Фразеологічні вирази також набувають свої особливі внутрішні форми, які визначаються відношенням сукупності вихідних значень слів, що створюють фразеологічний образ, до фразеологічного значення звороту, наприклад, нім. еtw. Atem einhauchen – укр. вдихнути повітря Повітря підтримує часто життя чи душу. Людське тіло, яке бог створив із глини, через ”надання духу” божого ожило. Їх складниками виступають слова, які вживаються у прямому значенні. Семантичне перетворення таких фразеологічних образів проявляються у певному ”прирощуванні” значення. Слова, вжиті у прямому значенні служать знаком певного явища, що називає його властивості. Внутрішня форма цих фразеологічних образів знаходиться в одній синхронній площині з актуальним значенням, виступаючи його експлікованою частиною. У цих фразеологічних образах внутрішня форма відноситься до фразеологічного значення як частини до цілого Фразеологічний образ, складниками якого є специфічні для певної нації реалії (специфічні топоніми), сприймається як національно-специфічний легко, коли лінгвістичні маркери його національної обмеженості знаходиться ”на поверхні”, виявляються без особливих труднощів.

Доволі часто національна специфіка образу не усвідомлюється зразу, оскільки для її виявлення необхідний більш глибинний аналіз, звернений до історичної термінології окремих лексичних компонентів і їхніх граматичних форм: нім. der (ge)treue Eckart – укр. відданий слуга, сторож Із героїв германської міфології виділяється Еккарт, вірний сторож молодої Харлунги, ім’я якого стало синонімом вірності, відданості, непідкупності і вживається в цьому фразеологізмі. Фразеологічний образ нім. es mцchte einen Stein (in der Erde) erbarmen (erweichen); ein Stein hдtte sich erbarmt (або erweichen lassen) – укр. і камінь би зжалився (бачачи чи слухаючи що-небудь) які часто вживаються при повідомленні про нещастя. Цей фразеологізм стосується скандинавського міфу, згідно з яким Бальдер, бог весни і родючості, загинув від підступного і злого Локі.

Національна специфіка фразеологізмів, які відображають космогонічну картину світу, пов’язана не тільки із семантикою цього фразеологізму, але і з ремінісценціями, які наближають фразеологізм і космогонічні явища, предмети, дії тощо. Національно-специфічний образ може і не мати спеціальних показників своєї унікальності, неповторності і тим не менше залишатися унікальними й неповторними. Такий фразеологічний образ пов’язаний з загальновідомими тенденціями і міг би виникнути не тільки в німецькій мові: нім. daв dich die Raben fressen! – укр. щоб тебе ворони зжерли! Ворона вважалася вже в античність пророчим птахом і була відомою як тварина-оракул у багатьох народів (германців, слов’ян, вавілонян, євреїв, арабів, монголів). На сьогодні його поява є знаком смерті, оскільки як тварина, що годується падаллю, через свій чорний колір у народних віруваннях мала зв’язок із потойбічним світом. Такі вірування були основою для виникнення прокляття, яке згодом стало фразеологізмом.

Отже, виявляючи фразеологічні образи, які відображають космогонічну картину світу , є потреба враховувати їх внутрішню форму . У внутрішній формі зосереджується певна картина, що виникає у свідомості людини і відбивається передусім у міфології.

Література

1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании рус. яз. как иностранного: Метод. руководство. – М.: Рус. яз., 1990. – 246 с.

2. Маковский М.М.  Сравнительный словарь мифологической  символики в индоевропейских  языках. Образ мира и миры образов.  – М: Гуманитарный издательский  центр ВЛАДОС, 1996. – 416 с.

3. Мелерович А.М. Проблема семантического анализа фразеологических единиц современного русского языка. Учебное пособие по спецкурсу. – Ярославль, 1979. – 79 с.

4. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. В кн.: А.А.Потебня. Эстетика и поэтика.– М.: Искусство, 1976. – С.553 - 554.

Словники

НРФС: Немецко-русский  фразеологический словарь. / Бинович Л.Э., Гришин Н.Н.– М.: Русский язык. – 1975. – 656 с.

ФСНМ: Фразеологічний словник німецької мови / Осовецька Л.С., Сільвестрова К.М. – К.: Радянська школа, 1964. – С. 715.

WDU: Pons – Wцrterbuch der Deuschen Umgangssprache / Heinz Kьpper. – 1. Aufl., 6. Nachdr. – Stutgart; Mьnchen; Dьsseldorf; Leipzig: Klett, 1997 – 259 s.

LSR: Rцhrich L. Das groвe Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten. – Freiburg im Breisgau u.f.: Herder, 1999. – Bd.3.