Фінансування інноваційної діяльності

Міністерство освіти і  науки України

Київський національний університет  технологій та дизайну

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему: “Фінансування інноваційної діяльності»

 

 

 

 

                                                 Роботу виконала

                                                            студентка групи ЗЕТ-10

                                                                         Миколаєнко Анастасія Юріївна

 

 

 

 

Київ

2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………3

Інвестиції та інноваційна  програма………………………..5

Види і джерела фінансування інноваційної

діяльності…………………………………………………….8

Фінансування інноваційної діяльності

венчурним капіталом………………………………………..11

Форми фінансування інноваційної

діяльності……………………………………………………..13

Форми та особливості лізингового  фінансування………....16

Фінансування інноваційних проектів……………………....21

Висновок……………………………………………………...23

Використана література……………………………………..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Вступ

      Інноваційна діяльність  — вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

      Головною метою державної інноваційної політики є створення  
соціально-економічних,   організаційних   і   правових   умов  для ефектив-ного     відтворення,     розвитку      й      використання науково- техніного потенціалу  країни,  забезпечення впровадження сучасних екологічно     
чистих,    безпечних,     енерго     та ресурсозберігаючих  технологій, вироб-ництва  та  реалізації нових видів конкурентоздатної продукції.

      Основними принципами державної інноваційної політики є:

• орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;
• визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;
• формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності;
• створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;
• забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово кредит-ної сфери у розвитку інноваційної діяльності;
• ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інновацій-ної діяльності, підтримка підприємства у науково-виробничій сфері;
• здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;
• фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;
• сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури;
• інформаційне забезпечення суб`єктів інноваційної діяльності;
• підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.

       Об'єктами інноваційної діяльності є:

• інноваційні програми і проекти;
• нові знання та інтелектуальні продукти;
• виробниче обладнання та процеси;
• інфраструктура виробництва і підприємництва;

 

4

 

• організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
• сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
• товарна продукція;
• механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

      Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність або залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію інноваційних проектів.

      Вихідними принципами, на основі яких має будуватися система фінансування інновацій, є:

• ув’язка системи із задачею швидкого та ефективного науково-технічного досягнення;
• обгрунтованість та юридична захищеність прийомів та механізмів;
• множинність джерел фінансування;
• адаптивність та гнучкість реакцій системи фінансування на змінні умова зовнішнього середовища з метою максимальної підтримки ефективності.

      Цілі фінансування інноваційної діяльності:

• необхідність збереження наукової бази і кадрового потенціалу;
• збереження відповідного рівня проведення наукових досліджень;
• розробка і освоєння наукоємної конкурентної продукції, випуск якої може підвищити експорт чи понизити імпорт аналогічної продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Інвестиції  та інноваційна програма

Інвестиції (лат. investio — одягаю) — довготермінові вкладення капіталу в різні сфери діяльності з метою отримання прибутку.

Інноваційна програма — програма інноваційної діяльності, яка спрямована на досягнення цілей розвитку і передбачає участь у її реалізації різних юридичних і фізичних осіб (в т. ч. іноземних), а також держави і міжнародних організацій.

Фінансування інноваційних програм  здійснюють шляхом самофінансування або  з використанням позичкових і  залучених засобів. З огляду на це система фінансування інноваційних програм охоплює такі елементи:

• джерела фінансування;
• організаційні форми (механізм) фінансування.

        Інвестування інноваційних процесів є ризикованою справою, однак у разі успіху віддача від інвестицій значно більша, ніж від поточної діяльності. Як правило, компанії прагнуть фінансувати ті проекти, які мають значний потенціал ефективності і забезпечать їм високі прибутки. Йдеться про інновації науково-технічної, організаційної, економічної, соціальної сфер.

     Метою програми  є  перехід  на  інноваційну  модель  розвитку економіки,       модернізація       виробництва,        підвищення конкурентоспроможності віт-чизняної  продукції  на  внутрішньому і зовнішньому ринку, запобігання впливу міжнародної фінансової кризи на розвиток економіки.  
  Виконання програми здійснюється шляхом:

• створення сприятливого регуляторного середовища,  зокрема для  
  забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва;
• надання державної  підтримки  реалізації   інвестиційних   та інно-ваційних  проектів,  зокрема  з метою забезпечення  розвитку високо-технологічного виробництва;
• удосконалення механізму комерціалізації результатів  наукових  
  досліджень та розробок і впровадження їх у виробництво;
• забезпечення розвитку   державно-приватного   партнерства  як  
  інструменту залучення інвестицій;
• реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, що пройшли  
  конкурсний   відбір   і   забезпечать   розвиток  базових  галузей  
  економіки.

   Програма виконується двома етапами.

   На першому етапі  (2011-2012  роки)  передбачається  створити  
сприятливі умови для залучення інвестицій з метою:

• удосконалення матеріально-технічної   бази  вищих  навчальних  
  закладів;
• утворення малих інноваційних підприємств;

6

• забезпечення розвитку     та     оптимізації     інноваційної інфраструк-тури,  інноваційних  підприємств  (інноваційних центрів,  
  технопарків,   технополісів,   інноваційних   бізнес-інкубаторів),  
  наукових   парків,  центрів  трансферу  технологій  і  промислових  
  кластерів;
• формування державного  реєстру   договорів   щодо   трансферу  
  технологій;
• створення з урахуванням міжнародного досвіду банків розвитку,  
  фондів  підтримки  малих  і  середніх  інноваційних   підприємств,  
  венчурних фондів тощо.

   На другому етапі (2013-2015 роки) передбачається:

• залучити інвестиції    з    метою    забезпечення    розвитку  
  високотехнологічних    базових    галузей    економіки,    зокрема  
  аерокосмічної   галузі,  впровадження  інформаційно-комунікаційних  
  технологій, біо та нанотехнологій, створення сучасних матеріалів,  
  фармацевтичної продукції та медичної техніки;
• зменшити на  20 відсотків енергоємність внутрішнього валового  
  продукту;
• залучити інвестиції з  метою  модернізації  та  реконструкції  
  енергетичного   обладнання,   впровадження   енергоефективних   та  
  енергозберігаючих технологій;
• створити систему  фінансової   підтримки   інвестиційної   та  
  інноваційної  діяльності,  зокрема  визначити механізм здешевлення  
  кредитів  і  заохочення   комерційних   банків   до   кредитування  
  інвестиційних та інноваційних проектів;
• створити сприятливі    умови    для   забезпечення   розвитку  
  державно-приватного     партнерства     у     сфері      наукової,  
  науково-технічної та інноваційної діяльності на паритетних умовах,  
  що дасть можливість зменшити навантаження на бюджети всіх  рівнів,  
  збільшити обсяг недержавних інвестицій;
• впровадити техніку  нового  покоління  та високі технології у  
  промислове виробництво;
• провести конкурсний відбір найбільш ефективних  інвестиційних  
  та  інноваційних  проектів,  що  реалізуються  в  базових  галузях  
  економіки;
• запровадити проведення    моніторингу    стану     реалізації  
  інвестиційних та інноваційних проектів;
• забезпечити належний  захист  прав  інтелектуальної власності  
  вітчизняних  вчених,  що  сприятиме  формуванню  та   забезпеченню  
  розвитку ринку інтелектуальної власності;
• забезпечити розвиток       інноваційної       інфраструктури, іннова-ційних  підприємств  (інноваційних   центрів,   технопарків,  
  технополісів,  інноваційних бізнес-інкубаторів),  наукових парків,

7 

центрів трансферу технологій і  промислових  кластерів,  що  дасть можливість  створити  нові  робочі  місця для висококваліфікованих  
спеціалістів.

     Завданнями програми  є   створення   сприятливих   умов   для  
залучення інвестицій з метою забезпечення розвитку базових галузей  
економіки та інноваційної інфраструктури,  підвищення ефективності  
механізму   надання   державної   підтримки,   збільшення   обсягу  
інвестицій, кредитування економіки, державних капітальних вкладень  
та  забезпечення  їх  концентрації  на  модернізації  виробництва,  
впровадження високих технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

Види  і джерела фінансування інноваційної

діяльності

      Прямі інвестиції – використовуються безпосередньо для реалізації інноваційного проекту. До них відносять інвестиції в основні засоби (матеріальні та нематеріальні активи) і в оборотні кошти.

      Інвестиції в основні засоби включають придбання (чи виготовлення) нового обладнання, в т. ч. витрати на його постачання, встановлення і запуск;

Інвестиції в оборотні кошти забезпечують:

• нові та додаткові запаси основних і допоміжних матеріалів;
• нові та додаткові запаси готової продукції;
• збільшення рахунків дебіторів.

      Інвестиції в нематеріальні активи найчастіше пов'язані з придбанням нової технології (патенту чи ліцензії) і торгової марки.

      Супутні інвестиції. Це вкладення в об'єкти, які пов'язані територіально і функціонально з інноваційним об'єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації (під'їзні колії, лінії електропередач, каналізація тощо).         Успішний розвиток підприємства та його ефективне функціонування неможливі без розвитку інноваційної діяльності. Інновації спрямовані на створення і реалізацію нових видів конкурентоспроможної продукції, сучасних технологій, впровадження нових організаційних форм і методів управління, нових економічних структур. В ринковій економіці інновації є ефективним засобом конкурентної боротьби, тому що допомагають створювати продукцію з високим ступенем наукоємності та новизни, сприяють зниженню собівартості продукції, що вже випускається підприємством, залучають інвестиції та сприяють зростанню рейтингу підприємства, призводять до відкриття та охоплення нових ринків збуту продукції.

      В умовах глобальної економічної кризи інвестиційний клімат України для фінансування інновацій залишається несприятливим. Макроекономічні показники свідчать про зниження обсягів виробництва, зменшення інвестицій, зростання зовнішнього боргу та скорочення доходів населення. Тобто, економічне зростання країни в сучасних умовах є досить проблематичним. Потрібно відновлювати конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, створюючи сприятливий мікроклімат для достатнього фінансування інноваційного розвитку. Отже, дослідження джерел фінансування інноваційного розвитку підприємств є достатньо актуальним.