Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Января 2015 в 14:10, реферат
Зовнішніми прийнято називати пристрої, що розміщені поза системним блоком, але беруть участь у тому чи іншому етапі обробки інформації. Перш за все, це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, графопобудовувачі, модеми, стримери, сканери тощо. Поняття "зовнішні пристрої" досить умовне. До цієї групи може належати, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо він виконаний у самостійному корпусі і приєднується спеціальним кабелем до зовнішнього роз'єму системного блока. І навпаки, модем може бути конструктивно оформлений як плата розширення (що не входить до комплекту постачання ПК), і тоді немає підстав відносити його до зовнішніх пристроїв.
Зовнішніми прийнято називати пристрої, що розміщені поза системним блоком, але беруть участь у тому чи іншому етапі обробки інформації. Перш за все, це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, графопобудовувачі, модеми, стримери, сканери тощо. Поняття "зовнішні пристрої" досить умовне. До цієї групи може належати, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо він виконаний у самостійному корпусі і приєднується спеціальним кабелем до зовнішнього роз'єму системного блока. І навпаки, модем може бути конструктивно оформлений як плата розширення (що не входить до комплекту постачання ПК), і тоді немає підстав відносити його до зовнішніх пристроїв. Управління зовнішніми пристроями ПЕОМ здійснюється за допомогою спеціальних програм -драйверів. Драйвери бувають стандартні і нестандартні. Стандартні драйвери керують роботою стандартних пристроїв: моніторів, клавіатури, дисків. Вони записуються у флеш-пам'ять комп'ютера й утворюють разом базову систему введення/виведення - BIOS (Basic Input/Output System). Нестандартні драйвери використовують: для керування додатковими зовнішніми пристроями; керування стандартними пристроями, окрім базових; керування стандартними пристроями, які використовуються в нестандартному режимі (наприклад, введення/виведення українського тексту).
Принтери. Хоча розмови про "безпаперову" технологію тривають уже давно, нормальну роботу з комп'ютером поки що важко уявити без використання друкарського пристрою - принтера. За принципом роботи принтери поділяються: на матричні, лазерні, струминні. Матричні принтери досить дешеві, компактні, не вимагають спеціального паперу і працюють досить швидко. Більшість таких принтерів можуть працювати в різних режимах друку і використовувати при цьому кілька видів шрифтів. Деякі високоякісні матричні принтери (з 24 голками) досягають майже поліграфічної якості друку. Лазерні принтери громадськість сприйняла з розумінням: якщо матричні характеризувались як неякісні, але дешеві, то лазерні - як дорогі, але якісні. Лазерні принтери характеризуються високою якістю друку, швидкодією, можливістю здійснювати двосторонній друк тощо. Струминні принтери були досить дорогими (порівняно з лазерними), мали конструктивні недоробки, і тому спочатку на них не було попиту.
Теперішні струминні принтери забезпечують високу якість Друку і відносно недорогі. Одним з останніх досягнень струминної технології є розробка хіміками з фірми DuPant для фірми Hewlett Packard рідкого чорнила на пігментній основі. Таке чорнило дозволяє друкувати на папері будь-якої якості, здійснювати двостороннє друкування і, до того ж, є стійкішим до дії світла та вологи. Найшвидший струминний принтер друкує максимально 360 символів за секунду, тоді як матричний 395-607. Але, з іншого боку, для ділової сфери досить суттєвою є абсолютна безшумність роботи струминного принтера. У 2003 році у продаж надійшли картриджі для принтерів, у яких використано революційну технологію. Чорнило синього кольору, яке наноситься під час друку на папір, випаровується при нагріванні до 140 градусів за Цельсієм. Це дає змогу використовувати один і той же папір багаторазово. Картриджі розробила японська компанія Тошіба. Створено і спеціальну машину, яка очищує пачку з 500 використаних аркушів за три години. Нове чорнило зручне ще й тим, що за допомогою спеціальних ручок-коректорів у тексті можна непомітно усунути помилки.
Модем - пристрій для перетворення цифрових даних комп'ютера в тоновий сигнал, що може бути переданий телефонною лінією. Комп'ютер не можна просто так підключити до телефонної лінії і передавати сигнали по ній, оскільки він "говорить цифровою мовою", що складається з електронних сигналів, а звичайна телефонна лінія здатна передавати тільки аналогові імпульси, тобто звук. Щоб установити за допомогою телефонної лінії з'єднання між двома комп'ютерами, на кожному кінці цієї лінії необхідно встановити модеми. Сучасні модеми, крім передавання й отримання сигналу, мають додаткові функції, наприклад - автоматичний набір номера, відповідь і повторний набір тощо. Деякі модеми конструктивно поєднані з телефаксами (так звані факс-модеми). За конструктивним виконанням модеми бувають внутрішні (що вставляються в системний блок комп'ютера) і зовнішні (що підключаються через комунікаційний порт).
Стример - пристрій для копіювання на магнітну стрічку інформації, що є на жорсткому диску, для створення резервної копії. Ємність касети може бути від кількох десятків МБ до кількох ГБ. Останнім часом більшої популярності порівняно зі стримерами набувають змінні накопичувані аналогічної ємності.
Сканер - спеціальний пристрій" призначений для читання тексту і перетворення його в "електронну графічну копію". Далі спеціальна програма (наприклад Fine Reader) дешифрує цю "копію" і перетворює її в текстовий файл, де кожен байт відповідає конкретному символу. За способом організації переміщення вузла зчитування щодо оригіналу сканери поділяються на планшетні, барабанні і ручні. Результат роботи сканера особливо залежить від якості оригіналу. Зчитування з нечіткого оригіналу дає файл із великою кількістю нерозпізнаних або помилкових символів. їх доводиться правити вручну, звичайними засобами редагування файлів.
Компанія Арасег випустила портативний CD-рекордер "Disc Steno СР200", який орієнтований, насамперед, на людей, що захоплюються цифровою фотографією. Новинка дозволяє буквально одним натиском кнопки перекинути інформацію з флеш-карти на CD-R чи CD-RW. Для цього користувачеві навіть не доведеться пі дми кати пристрій до комп'ютера. Рекордер "Disc Steno СР200" підтримує також такі формати дисків: CD-DA, CD-ROM, CD-ROMXA, CD-RW, Photo CD, Video CD, DVD-ROM, DVD-R, DVD-RWI DVD-RAM. Рекордер поєднується до комп'ютера за допомогою інтерфейсу USB. Електронні модулі комп'ютера об'єднуються шинами кількох типів.
ІШина - це сукупність електронних ліній (проводів), якими сигнали передаються від однієї частини ПЕОМ до іншої.
Існують: шина процесора; шина оперативної пам'яті; системні шини; периферійні шини.
Підключення периферійних пристроїв до персонального комп'ютера здійснюється через послідовні і паралельні порти введення-виведення (СОМ і LPT). Через послідовний порт за секунду передається один інформаційний біт (біт/сек.), а через паралельний - один або кілька байт (байт/сек.). До паралельного порту можна підключати принтер, накопичувач на змінних магнітних дисках, сканер, інші повільні периферійні пристрої. Послідовний порт використовується для підключення принтера, модема, миші тощо. Одним із нових інтерфейсів послідовного порту є шина USB (Universal Serial Bus), яка призначена для приєднання периферійних пристроїв до комп'ютера.
Чому використали не паралельний, а послідовний канал? Для суттєвого збільшення швидкості передавання по паралельному каналу треба використовувати велику кількість проводів (8, 16, 32, 64). Якщо довжина проводів досить велика, тоді суттєвими стають розбіжності в часі надходження імпульсів до одержувача. Потрібно застосовувати механізми узгодження моментів надходження імпульсів. Крім того, передавання в сусідніх проводах генерує завади. Виникає потреба скручувати проводи для зменшення перешкод, що для такої кількості складно. Послідовний канал має значно більші резерви щодо збільшення швидкості. Шина USB дає змогу приєднувати до 127 пристроїв, пристрої можна приєднувати та від'єднувати без вимкнення комп'ютера.
В основі роботи ПК лежить застосування двійкової системи числення. У комп'ютері інформація зберігається у двійковій системі числення, яка основана на двох цифрах -Oil. Для позначення двійкових цифр використовується термін "біт" - двійкова цифра (bit). Для пересилання і збереження інформації використовується восьмибітові коди - байти (byte). Існує 28 = 256 восьмибітових чисел. Цього досить для кодування всіх букв алфавіту, цифр, розділових знаків тощо. Для роботи з великими числами використовуються слова 16-бітові, 32-бітові тощо. Для кодування символів 8-бітовими числами використовують таблицю кодування ASCII (American Standard Code for Information Interchange). Перша, або нижня, половина таблиці ASCII (коди 0-126) містить розділові знаки, арабські цифри і символи англійського алфавіту. Вона є загальноприйнятою в усьому світі. У кожній країні використовується своя верхня половина таблиці ASCII (коди 127-255), у якій містяться букви національних алфавітів і спеціальні символи.
Для позначення адрес розташування даних у пам'яті комп'ютера використовується не двійкова, а шістнадцяткова система числення. Цифри від 10 до 15 у шістнадцятко вій системі зображаються символами від А до F. При записі шістнадцяткових чисел використовується суфікс h (6DF3A h).
Для виміру обсягів інформації використовується байт. Байтом представлена одна буква (символ) або дві десяткові цифри. Більші одиниці виміру: Кілобайт (Кбайт = 210 байтів = 1024 байти), Мегабайт (1 Мбайт = = 1024 Кбайти = 220 байтів = 1048576 байтів), Гігабайт (1 Гбайт = 1024 Мбайти = = 230 байтів = 1073741824 байти), Терабайт (1Тбайт= 1024 Гбайти = 240 байтів = = 1099511627776 байтів).
Информация о работе Зовнішні пристрої персонального комп'ютера