Проект автоматизованої інформаційної системи роботи торгівельної мережі ГРАНД МАРКЕТ

    Знакова інформаційна модель — це модель, в якій властивості та характеристики об'єкта описуються за допомогою певної системи знаків: математичних виразів та рівнянь, фізичних чи хімічних формул, нотних записів, графіків, схем, рисунків, креслень тощо.

    Знакове інформаційне моделювання — це моделювання на основі побудови та дослідження знакових інформаційних моделей; воно включає сукупність правил, за якими можна оперувати обраними знаковими системами, підсистемами та їхніми елементами. Знакове інформаційне моделювання, зокрема математичне, є прогностичним, дозволяє відкривати нові властивості досліджуваного об'єкта.

     За способом реалізації знакові інформаційні моделі Поділяються на комп 'ютерні і некомп 'ютерні.

Комп 'ютерна — це така модель, яка реалізується засобами комп'ютерного середовища.

   Будь-який реальний об'єкт завжди знаходиться у просторі та часі. Отже, моделі доцільно класифікувати за фактором часу. За фактором часу всі моделі, як матеріальні, так і інформаційні, поділяються на статичні та динамічні.

    Матеріальні статичні моделі відображають просторові характеристики реального об'єкта, а інформаційні — його будову і параметри. Матеріальні динамічні моделі виражають особливості функціонування об'єкта (проходження електричного струму в певному колі, продування літака в аеродинамічній трубі), а інформаційні — процес зміни та функціонування об'єкта, який задано набором його параметрів. До динамічних, зокрема, належать алгоритмічні моделі, що описують функціонування тієї чи іншої системи.

    Поняття про інформаційні моделі та способи їх подання. Дано визначення інформаційної моделі в широкому розумінні. У більш вузькому розумінні інформаційна модель — це опис властивостей і характеристик об'єкта однією з мов кодування: розмовною, науковою, графічною і т. п.

     Як і будь-яка інша, інформаційна модель містить не всю інформацію про об'єкт (процес), що моделюється, а тільки ту ЇЇ частину, яка необхідна для розв'язування розглядуваних задач.

Більшість знань, одержаних у школі, мають характер інформаційних моделей (модель атома, періодична система елементів Менделєєва, опис Сонячної системи, схема кровоносної системи людини і т. д.)

     Першою інформаційною моделлю реального об'єкта було слово. Інформаційні моделі можна описувати звичайною та формальною мовами, подавати у вигляді таблиць та за допомогою графів.

Найчастіше інформаційні моделі подають у вигляді  таблиць, ієрархічних та мережевих структур. Такі подання   використовуються, зокрема, для організації даних  у пам'я ті комп'ютера. Подання  інформаційних моделей у вигляді таблиць описує відношення «один до одного». Прикладом  табличного подання інформаційних моделей є розклад руху автобусів, графік чемпіонату з футболу, журнал академічної групи, залікова книжка студента.   Подання інформаційних моделей у вигляді різних схем з ієрархічною (підпорядкованою) структурою описує відношення «один до багатьох». Прикладом такого опису є опис структури університету , обласної державної адміністрації тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Опис та структура  даного підприємства.

3.1Історія розвитку 
    Приватне підприємство «Бізнес-Гранд» було зареєстровано в м. Черкаси 22 травня 1995 як компанія, основною діяльністю якої була оптова торгівля алкогольними та тютюновими виробами. У листопаді 2001 року компанія відкрила свою першу філію в м. Христинівка . Філія представляє собою офісно-складський комплекс площею 1,5 тис.кв. метрів взятий в оренду у ДАК «Хліб України». Мета відкриття філії - розвиток дистрибуції лікеро-горілчаної та безалкогольної продукції в східній частині Черкаської області.

У жовтні 2002 року, для виходу на ринок сусідньої Полтавської  області, аналогічний філію було відкрито у м. Полтава. Комплекс також  знаходиться в оренді (КП «Спортек»), площа - 3,9 тис.кв. метрів. З 2002 року компанія освоює новий напрямок - роздрібні продажі напоїв і продуктів харчування. Створюється ВАТ «Гранд Маркет», в якому частка ПП «Бізнес-Гранд» в статутному капіталі - 5%, решта - фіз.особи.

    У квітні 2005 року  відкривається філіал ПП «Бізнес-Гранд»  в м. Кременчук - офісно-складський  комплекс площею 1,4 тис.кв. метрів, орендується  у ВАТ «Кременчугпіво».

     У 2006 році  відбувається реорганізація компанії - роздрібна торгівля виділяється  в окремий напрям з переведенням  господарських рухів на юридичну  особу - ВАТ «Гранд Маркет».

     Мережа продуктових  магазинів «Гранд Маркет» є  сучасним торговим підприємством,  працюючим в форматі класичного  супермаркету.

    Мережа була  створена в грудні 2002 року і  на даний момент включає 2 магазини  в Черкасах, в тому числі торговий  центр «Гранд Маркет» в новому  черкаському мікрорайоні Митниця  загальною площею 10 000 кв.м. Замовником  будівництва даного об'єкту виступило  черкаське приватне підприємство  «Бізнес - Гранд».

    Згідно з даними GT Partners Ukraine, частка магазинів "Гранд  Маркет" в сукупному мережевому  товарообороті Черкас становила  в 2008 році близько 7%.

 
  3.2 Структура  підприємства 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  Рисунок 3.1 Схема виробничої структури  підприємства

 
    Як ми бачимо на рисунку 3.1 зображена схема виробничої структури підприємства. Керівником підприємства є генеральний директор. Дане підприємство має 10 відділ основних. Серед основних виділяють 5 відділів з яких: відділ кадрів, фінансово-економічний відділ, відділ охорони,торговий відділ,технічний відділ. 

     Головним в структурі є директор,йому підпорядковуються начальник охорони, головний бухгалтер, адміністратор.(рисунок 3.2) 

 

 

 
 

 

 

 

 

 

           Рисунок 3.2  Схема кадрового складу виробничого підприємства

     За схематичним  зображенням кадрового складу  на першому рівні ієрархії  стоїть директор,що належить до категорії керівників; приймаєтья на роботу і звільняється рішенням загальних зборів засновників або іншого органу підприємства. Директору підпорядковуються всі наступні рівні ієрархії (рисунок 3.2).

     Крім прямого  підпорядкування існує ще й  ланкове підпорядкування(не пряме). До них відносять мерчендайзер, системний адміністратор, завідуючі відділами, касири. Відповідно до сфери діяльності вони підпорядковуються начальникам вище.

 

          3.3 Схема організаційного бізнес - моделювання

         Бізнес-модель описує, яким чином організація приносить прибуток, отримує вигоду та створює вартість – економічну, соціальну та інші її форми. Процес розробки бізнес-моделі є частиною стратегії бізнесу. В теорії та на практиці термін “ бізнес-модель” вживається у широкому спектрі формальних та неформальних визначень, для відтворення основних аспектів бізнесу, в тому числі цілей бізнесу, продуктового ряду, стратегії, інфраструктури, організаційної структури, способів продажів, операційних процесів та політики.

Бізнес-моделі використовуються для опису та класифікації способів ведення бізнесу (зокрема, у підприємницькому оточенні), але також вони використовуються менеджерами в межах компанії з метою вивчення можливостей  для майбутнього розвитку, і, врешті-решт, загальновідомі бізнес-моделі слугують “рецептами” для керівників творчих  підрозділів.  
На сьогодні тип бізнес-моделі може залежати від способу використання технології.  

Для побудови узагальненої схеми організаційного бізнес –  моделювання визначаємо місію компанії, цілі та стратегії, матрицю комерційної  та функціональної відповідальності.

Місією даного підприємства є задоволення потреб покупців, що означає відповідати якості , культурі обслуговуванні, чистоті та доступності по цінам.  Метою компанії є забезпечення якісно та доступного товару.  
Реалізація здійснюється шляхом роздрібної торгівлі та обслуговуючи споживачів через магазин. Магазин  працює з 8-тої ранку до 10-тої ночі, що задовольняє споживачів. Магазин працює для задоволення потреб  своїх споживачів. Компанія закупляє продукти регулярно, так як цей заклад користується популярністю серед населення.

Створюємо матрицю організаційного процесів підрозділа підприємтсва у вигляді таблиці 3.1, в рядках якої пишемо список функцій,що виконується в компанії, а в стовпчиках виконавчі відділи підприємства.

У матриці організаційних процесів підрозділа підприємтсва визначаємо виконавчу ланку, що відповідає за цю функцію.

 

 

 

 

 

 

 

 

   Таблиця 3.1 Матриця організаційних процесів підрозділа підприємства

Організ.-структура        Бізнес-процеси	Фінансово-економічний відділ	Відділ охорони	Торговий відділ	Технічний відділ	Відділ кадрів
Основні
Продаж продовольчих товарів	Х		Х
Продаж не продовольчих товарів	Х		Х
Забезпечуючі
Закупівля товару	Х
Закупівля технологічних засобів	Х
Утримання магазину			Х	Х
Забезпечення охорони		Х		Х
Програмне забезпечення процесів продажу	Х				Х
Управління документами	Х
Процеси управління
Управління фінансами	Х
Управління маркетингом	Х
Управління якістю товару					Х
Управління персоналом	Х

 

Аналогічним способом створюємо матрицю організаційних процесів у вигляді таблиці 3.2, в рядках якої пишемо список функцій, що виконується в компанії, а в стовпчиках виконавчі ланки підприємства.

У матриці організаційних проекцій визначаємо виконавчу ланку, що відповідає за цю функцію.

 

Таблиця 3.1 Матриця організаційних проекцій

Виконавець          Діяльність	директор	Бухгалтер	Касири	Адміністратор	Системний адмін	Начальник охорони	Зав. відділом	менеджайзер
Оформлення договорів	Х			Х
Затвердження договорів	Х
Оформлення документів та надання  звітності		Х		Х			Х
Економічний і фінансовий аналіз		Х
Заповнення документів про доходи		Х
Керування магазином	Х			Х
Координація діяльності підрозділів				Х
Контроль за дотримання якості товару	Х			Х
Прогнозування обсягів закупівель і продажів		Х						Х
Управління персоналом відділів				Х			Х
Прийом товару				Х
Охорона території магазину						Х
Консультації та обслуговування відвідувачів			Х					Х
Реєстрація клієнтів на скидки			Х
Контроль за продажом алкогольних та тютюнових виробів						Х
Контроль за асортиментом товару								Х
Установка ПЗ та контроль стану сервера					Х
Організація фінансової діяльності Компанії		Х
Розробка бізнес-планів	Х
Підбір кадрів	Х			Х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   5 Розробка моделі «ІС роботи торгової мережі ГРАНД МАРКЕТ»      засобами BPwin 
     Розробку  бізнес-моделі торгової мережі ГРАНД МАРКЕТ, починаємо з функціонального  блоку (Activity Box), який графічно зображується у вигляді прямокутника (Рисунок 4.1) і надає інформацію в рамках даної системи. Продаж продукції ГРАНД МАРКЕТ здійснюється тоді, коли ресторан оснащений усім необхідним обладнанням, має усі необхідні для реалізації товарів. Обов’язковою умовою також є наявність достатньої кількості персоналу.  

                            Рисунок 4.1-Функціональний блок

 

 

 

 

 

Описавши функціональний блок, перейдемо до складання загальної структури підприємства (Рисунок 4.2). Створюємо діаграми декомпозиції з початкового блоку.

 
 

 
Рисунок 4.2-Загальна структура підприємства 

      Наступним кроком буде декомпозиція «Виготовлення (власна торгова марка)». В результаті отримуємо діаграму із шести функціональних блоків, які описують покрокове виготовлення продукції, а саме: Ресурси, Технологія, Процес виготовлення, Упаковка, Збут та Отримання прибутку. Звязуємо їх стрілками:

 

 

 
         Рисунок  4.3- Декомпозиція «Виготовлення (власна торгова марка)»

 
         Далі створюємо декомпозицію Продажу:закупка та виготовлення, Доставка,ціни товару та Реалізація: 

          Рисунок 4.4- Декомпозиція «Продажу товару»

    Декомпозуємо блок Послуги діаграми Діяльність торгової мережі ГРАНД. Отримуємо дві роботи: Підготовка товару для продажу та Продаж власного товару: 
 
Рисунок 4.5 – Декомпозиція Послуг

 
    Наступним кроком є створення діаграми дерева вузлів та її модифікації. Діаграма дерева вузлів показує ієрархічну залежність робіт, але не взаємозв'язки між роботами.

 

 
Рисунок 4.6 – Діаграма дерева вузлів

 
Рисунок 4.7- Дерево логічної моделі діяльності підприємства

 

   Наступним кроком будемо створюємо діаграму IDEF3 Процесу виготовлення та діаграму IDEF3 збуту:

 

Рисунок 4.8 – Діаграма IDEF3 Процесу виготовлення 

Рисунок 4.9 – Діаграма IDEF3 Збуту

Створюємо DFD-діаграму шляхом декомпозиції роботи Приготування страв:

 

 
Рисунок 4.10 – DFD-діаграма

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
5 Методичні рекомендації по створенню бази даних до даної ІС