Автоматизовані інформаційні системи для підприємств та організацій

За сферою застосування інформаційні системи можна умовно поділити на чотири групи:

– системи обробки трансакцій (операцій з базою даних) - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу (OLTP - OnLine Transaction Processing);

– системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється аналіз даних в різних аспектах: часових, просторових і т.п.;

– інформаційно-довідкові системи базуються на гіпертекстових документах і мультимедійних засобах. Найбільший розвиток такі системи отримали в мережі Інтернет;

– офісні інформаційні системи – призначені для перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом.

За способом організації автоматизовані ІС можуть бути класифіковані наступним чином: на основі архітектури файл-сервер; на основі архітектури клієнт-сервер; на основі багаторівневої архітектури; на основі Інтранет-технологій.

За рівнем або сферою діяльності:

- державні;

- територіальні (регіональні);

- галузеві;

- підприємств або установ;

- технологічних процесів.

Державні ІС призначені для вирішення господарських проблем країни на базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів. Наприклад:

1. автоматизована система  державної статистики – основне  джерело статистичної інформації;

2. автоматизована система  планових розрахунків (Міністерство  економічного розвитку і торгівлі  України);

3. державна інформаційна  система фінансових розрахунків (Міністерство фінансів України).

 

 

 

Таблиця 

Різновиди та призначення АСУ

Територіальні	управління адміністративно-територіальним регіоном (область, місто, район)
Галузеві	управління підвідомчими підприємствами та організаціями сфери
Кооперативні	розв'язування задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємства
АСУ ТП	керування станом технологічних процесів
Інтегровані (ІАСУ)	багаторівневі ієрархічні системи, які забезпечують комплексну автоматизацію управління на всіх його рівнях

 

4. Експертні системи

Експертною системою (EC) називають систему підтримки прийняття рішень, яка містить знання з певної вузької предметної області, а також може пропонувати користувачу рішення проблем з цієї галузі і обґрунтовувати їх. Експертна система складається з бази знань, механізму логічного виводу і підсистеми обґрунтувань.

Експертна система акумулює професійні знання керівників і фахівців, використовуючи їх для формування бази знань, яка містить набір взаємопов'язаних правил. При прийнятті рішень стає можливим аналіз наслідків різних рішень у вигляді питань "що буде, якщо...", не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Створення експертних систем – це спроба значного розширення області застосування комп'ютерної техніки і суттєвого збільшення її можливостей як допомоги людині у її інтелектуальній роботі.

На практиці експертна система представляє собою спеціалізовану обчислювальну машину (процесор), що відтворює алгоритм розв'язання людиною певних практичних задач на основі професійно-орієнтованих знань, переданих їй відповідними спеціалістами.

При цьому експертна система має такі властивості:

• по мірі розв'язання задач проводить діалог з людиною, обмінюючись з ним питаннями і відповідями;
• аналізує наявну проблемну ситуацію;
• обґрунтовує зроблені висновки і пропоновані дії у зрозумілій для людини формі;
• сприймає і накопичує нові професійні знання.

Експертна система має низку певних переваг. По-перше, програмування системи здійснюється на більш зрозумілому для людини рівні, ніж у сучасних комп'ютерах. Це робить експертні системи та їх програмування доступним для малопідготовлених користувачів. По-друге, на відміну від сучасних комп'ютерів, експертна система може пояснити людині, яким чином вона отримала той чи інший результат. По-третє, експертна система, база знань якої побудована на основі знань групи спеціалістів, має більші інтелектуальні можливості, ніж кожний спеціаліст окремо. По-четверте, експертна система просто навчається шляхом поповнення її бази знань новими знаннями, що набуваються спеціалістами. Надалі, систему можна наділити здатністю до самонавчання.

5. Автоматизовані ІС для підприємств та організацій

Комплексна автоматизація інформаційних потоків підприємства, організації, відомства, галузі вимагає створення єдиного інформаційного простору для забезпечення можливості:

• віддаленої роботи працівників із базами даних;
• вільного доступу до засобів телекомунікації;
• збереження цілісності даних у загальній базі даних;
• належного захисту інформації.

ІС, які призначені для автоматизації різних видів господарського обліку та управління підприємством можна умовно розділити на локальні та корпоративні системи.

Основними завданнями, що вирішує АІС на підприємстві, є:

• оптимізація використання наявних виробничих, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів);
• підвищення оперативності та поліпшення якості управління підприємством у цілому;
• удосконалення структури апарату управління;
• організація раціональних потоків інформації на підприємств;
• автоматизація діловодства.

Локальні інформаційні системи здійснюють автоматизацію окремих задач обліку чи управління, але не надають цілісної інформації про підприємство. Наприклад, "1С: Бухгалтерія". Це універсальна бухгалтерська програма. Вона успішно використовується на малих підприємствах, в торгівлі, в бюджетних організаціях.

Корпоративна інформаційна система підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і надає інформацію для прийняття управлінських рішень. КІС - цілісний програмно-апаратний комплекс, що дозволяє задовольнити як поточні, так і стратегічні потреби підприємства в опрацюванні даних. Обов'язковою вимогою для корпоративних інформаційних систем є забезпечення розподіленої роботи клієнтів і можливості віддаленого доступу до необхідних даних.

Сучасні корпоративні інформаційні системи містять все необхідне для підтримки ефективного бізнесу. Наприклад, такі системи, як R/3, Oracle Applications, "Галактика". Останнім часом у них вбудовують експертні системи, системи підтримки прийняття рішень, OLAP-технології тощо.

6. Технології створення машинної та позамашинної інформаційної бази

Інформаційна база (ІБ) представляє собою сукупність впорядкованої інформації, що використовується об'єктом. Вона є основою інформаційної системи будь-якого об'єкта. Інформаційні бази поділяються на позамашинні і машинні.

Позамашинна інформаційна база – це сукупність повідомлень і документів, інформація з яких може бути сприйнята людиною без використання засобів обчислювальної техніки.

До засобів організації та ведення позамашинної ІБ належать:

- системи  класифікації та кодування інформації;

- уніфіковані  системи документації;

- методичні  та інструктивні матеріали.

Документ – це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі є паперові документи.

За ознакою інформації, що міститься в документі, і за призначенням (подальшим використанням) вони поділяються на вхідні та вихідні. Вхідні документи можуть бути нормативно-довідковими та оперативними. Перші належать до категорії умовно-сталої інформації і містять різні регламентуючі норми та нормативи, характеристики об'єктів, ціни, тарифи, які тривалий час використовуються в розрахунках без змін. Оперативні документи містять інформацію, що відображає поточний стан об'єкта управління. До оперативних документів належать облікові документи на товари і матеріали, накладні, платіжні документи тощо.

Вихідні документи формуються в процесі автоматизованої обробки і є результатом певних управлінських рішень.

Машинна інформаційна база – представляє собою частину інформаційної бази, сформованої у вигляді інформаційних файлів, які зберігаються в електронній пам'яті та на спеціальних зовнішніх носіях.

МІБ може бути організована у вигляді окремих незалежних між собою локальних файлів чи у вигляді БД, якою керує СУБД.

Рис. 2. Операції створення позамашинної ІБ

Серед засобів організації та ведення машинної ІБ є програмні засоби організації, ведення і доступу до ІБ та технологічні інструкції з ведення ІБ.

Програмне забезпечення для створення МІБ поділяється на:

• текстові редактори;
• графічні редактори;
• системи управління базами даних;
• електронні таблиці;
• редактори HTML (Web-редактори);
• браузери;
• системи автоматизованого перекладу;
• інтегровані системи діловодства;
• бухгалтерські системи;
• фінансові аналітичні системи;
• експертні системи;
• геоінформаційні системи (сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо);
• мови та системи програмування.