Звіт про проходження практики на підриємстві „ЛГМ”

Поточна (періодична) звітність складається за квартал, півріччя та дев'ять місяців. Вона містить обмежену кількість форм і показників, а строки її надання більш стислі. Аналіз періодичної звітності дозволяє виявляти недоліки в роботі підприємства, швидко їх виправляти, попереджати їх появу в майбутньому.

Річна звітність характеризує всі сторони господарської діяльності та фінансові результати роботи підприємства за рік.

Індивідуальна звітність складається за показниками діяльності однієї юридичної особи.

Консолідована фінансова звітність - це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Зовнішня бухгалтерська  звітність (окрім бюджетних організацій) є відкритою для зацікавлених користувачів (інвесторів, банків, кредиторів, покупців тощо). В окремих випадках законодавством передбачено публікацію річної бухгалтерської звітності, зокрема, відкритих акціонерних товариств, банків та інших кредитних організацій (компаній), бірж, Інвестиційних та інших фондів, які створюються за рахунок власних коштів товариств і державних коштів (внесків).

Внутрішня звітність - встановлена наказом про облікову політику підприємства система взаємопов'язаних економічних показників, що характеризують результати діяльності підрозділів за певний проміжок часу (годину, добу, декаду, місяць, квартал, рік), її форми подання, види, зміст визначається безпосередньо господарюючими суб'єктами. Ця звітність не надається зовнішнім користувачам і її показники не підлягають оприлюдненню.

 

2.2 Фінансова звітність: призначення  і принципи

 

В сучасних умовах господарювання для юридичних і фізичних   осіб  найбільш   важливим   є   оцінка  того, наскільки фінансово незалежним є об'єкт інвестування коштів; чи принесуть такі вкладення прибуток або ж інші вигоди їх власникам; чи зможуть розрахуватися за своїми боргами дебітори та протягом якого часу. Цей перелік можна ще довго продовжувати, але його особливістю залишатиметься потреба у інформації про фінансовий стан господарюючих суб'єктів.

Не є винятком і  приватне підприємство ”ЛГМ”, показники, що дозволяють скласти уявлення про фінансовий стан підприємства, містяться у звітності, яку називають фінансовою. Це різновид бухгалтерської звітності.

Метою складання  фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства для прийняття ними відповідних рішень. Фінансова звітність складається на підставі облікових даних. Вона особлива тим, що поєднує у собі дані і бухгалтерського, і статистичного, і оперативного обліку. Саме тому цей вид звітності є основним джерелом інформації для оцінки фінансового стану підприємства у вартісному вираженні. До того ж, фінансова звітність є зведенням показників, які характеризують можливість залучення інвестицій, якісний рівень управлінського персоналу, здатність акумулювання господарюючими суб'єктами грошових коштів. Інакше кажучи, фінансова звітність дозволяє оцінити можливість підприємства погасити кредиторську заборгованість перед постачальниками, з оплати праці тощо.

Крім зазначених вище вимог щодо обов'язкових даних, які  повинна містити звітність для  її розуміння користувачами, для  фінансової звітності необхідна  наявність інформації про:

• облікову політику підприємства та її зміни;
• консолідацію фінансових звітів окремих підприємств;

• (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• виявлені помилки минулих звітних періодів та пов'язані з ними коригування;
• інформацію про здійснену переоцінку статей форм фінансової звітності;
• іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Відповідно до П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" період подання фінансової звітності  не повинен перевищувати шести місяців  з дати балансу (останнього дня звітного року - календарного чи фінансового).

В Україні порядок  складання фінансової звітності  регулюється вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку. Загальні положення щодо порядку складання і подання фінансової звітності містить П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Відповідно     до     вимог     названих     нормативних документів для  забезпечення якісних характеристик інформації, яка міститься у фінансовій звітності, під час її формування слід дотримуватися ряду принципів.

1. Принцип  безперервності діяльності передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі. Тобто підприємство не має наміру чи потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності та залишатиметься таким і надалі (принаймні протягом наступного звітного періоду).

2. Принцип   автономності   підприємства,   згідно   з   яким   кожне 
   підприємство  розглядається   як юридична  особа,   що   відокремлена  від 
   власників. У зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не 
   повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.
3. Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та 
   узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній 
   грошовій одиниці.

4. Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, відповідно 
до якого для визначення фінансового результату звітного періоду доходи 
порівнюють з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При 
цьому доходи та витрати відображаються в обліку та звітності на момент іх 
виникнення, незалежно від часу надходження і сплати коштів. Завдяки

цьому, користувачі отримують  інформацію не тільки про минулі операції, пов'язані з виплатою або отриманням грошових коштів, але й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому, про ресурси, які повинні надійти в майбутньому. Така інформація щодо минулих операцій є найбільш корисною для прийняття користувачами управлінських рішень.

5. Принцип  історичної (Фактичної) собівартості визначає  пріоритет 
оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Будь-які активи, виготовлені  на підприємстві (незавершене виробництво, готова продукція тощо), оцінюються за виробничою собівартістю у складі прямих та виробничих накладних витрат.

До собівартості придбаних  активів включаються витрати  відповідно до переліку, затвердженого  П(С)БО, який визначає принципи обліку певних активів.

6. Принцип   обачності.   Його   використовують   з   метою   уникнення 
невідповідності   вартості   майна  та   зобов'язань   підприємства   існуючим 
умовам господарювання.

7. Принцип  періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

8. Принцип  повного висвітлення полягає в тому, що фінансова звітність повинна включати всю інформацію про фактичні та потенційні результати господарських операцій підприємства. Тому фінансова звітність не обмежується лише основними формами фінансової звітності, а містить ще й примітки.

9. Принцип послідовності - підприємство повинно застосовувати від 
періоду до періоду обрану для обліку політику.

Дотримання цього принципу є передумовою порівняння фінансових звітів, адже користувачі отримують  можливість визначити положення різних облікових політик бухгалтерського обліку щодо схожих операцій та інших подій, які використовуються одним і тим же підприємством або різними підприємствами протягом певних звітних періодів.

10.Принцип  превалювання сутності над формою - операції повинні 
обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної 
Форми.

Сутність операцій та інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної  форми. Наприклад,  наше підприємство може передати актив іншій стороні  таким чином, що подальше використання майбутніх економічних вигод, втілених в цьому активі, залишиться за даним підприємством. За таких обставин відображення цієї операції як продажу не відповідатиме її суті.

Принципи фінансової звітності є основоположними  правилами ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності на ПП ”ЛГМ”.

 

2.3 Складання  фінансової звітності

 

У бухгалтерському  обліку  для ПП ”ЛГМ” дуже важливим є правильне відображення здійсненої господарської операції в облікових регістрах, оскільки таким чином формується інформація про діяльність підприємства. Узагальнення цієї інформації - одна із найбільш відповідальних робіт, оскільки завершується складанням фінансової звітності, що використовується різними зацікавленими особами. Тому детальніше зупинимось на вивченні елементів і складу фінансової звітності.

Елементами  фінансової звітності є: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати. Ці елементи, у свою чергу, поділяються на окремі статті, які можуть об'єднуватися в однорідні групи, виходячи з певної класифікації.

Склад і зміст  статей визначаються відповідними П(С)БО. Стаття - це елемент фінансового звіту, що відповідає певним критеріям. Вона наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження (збільшення) або вибуття (зменшення) майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звичайно, перед  тим як стаття буде внесена у звітність, вона повинна бути 
оцінена.  Оцінка - це процес визначення грошових сум, за якими мають 
визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у Балансі та у Звіті про 
фінансові результати. Це передбачає вибір певної бази оцінки.

   У фінансовій звітності на ПП ”ЛГМ” використовується декілька різних     методів     визначення     оцінки.   Вони включають:  історичну    собівартість,    поточну собівартість, вартість реалізації (погашення), теперішню вартість

Складання звітів - завершальний етап облікового процесу. Можна стверджувати, що до цього етапу входять облікові процедури, які є підготовчою процедурою формування бухгалтерської звітності.

За умови  відповідального підходу бухгалтерів  до цієї роботи, в результаті отримуються відрегульовані дані бухгалтерського обліку для складання форм фінансової звітності.

Згідно із Законом  України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємств включає п'ять річних форм:

1. Баланс (ф. № 1);
2. Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
3. Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);
4. Звіт про власний капітал (ф. № 4);

5)Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Показники фінансової звітності надають відомості про різні аспекти діяльності організації зовнішнім користувачам.

Отже,   фінансова   звітність   комплексно   характеризує   господарську діяльність  ПП ”ЛГМ”,   охоплюючи   звичайну   (у   розрізі   операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайну діяльність.

Слід підкреслити, що в Україні склад, форми та зміст  фінансової звітності чітко регламентований  у бухгалтерському обліку виступає як елемент методу бухгалтерського обліку та як одна із форм фінансової звітності.

Бухгалтерський  баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

Баланс, як і  будь-який інший звіт, узагальнює інформацію. У балансі інформація систематизується на основі класифікації господарських засобів на оборотні та необоротні активи, а також за джерелами їх утворення. Подальша деталізація засобів і джерел їх утворення в активі та пасиві Балансу поглиблює цю класифікацію у вигляді балансових статей та їх груп.

Баланс є  відкритою формою звітності, яка  забезпечує можливість ознайомлення з  фінансовим станом і результатами господарської діяльності підприємства, у тому числі з показниками діяльності всіх його філій, виділених на окремі баланси. У балансі відображаються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства.

Крім того, форма балансу  дозволяє визначити зміну фінансового стану та результатів діяльності підприємства порівняно з попереднім періодом. Він інформує про те, скільки капіталу використовується у бізнесі (вартість бізнесу); яка ліквідність бізнесу (як швидко можуть бути активи перетворені в готівку); наскільки платоспроможний бізнес (яка ймовірність збанкрутування бізнесу); як фінансується бізнес (джерела надходження засобів, питома вага залучених засобів у них). За даними балансу виявляються недоліки у роботі та фінансовому стані підприємства, їх причини, а також розроблюються заходи з їх усунення. Крім того, дані бухгалтерського балансу дають можливість контролювати правильність використання коштів цільового призначення.

Завдяки стислій  та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Разом з цим, вся інформація у ньому представлена на певний момент часу і з цієї точки зору є обмеженою. За своєю природою баланс не може містити відомостей про обсяг виробництва продукції, реалізацію, фонд заробітної плати та багато інших важливих показників.

Існує велика кількість видів бухгалтерських балансів. Залежно від мети їх складання, вони класифікуються за наступними ознаками: часом складання, джерелами формування, обсягом інформації, змістом, характером Діяльності, формами власності, об'єктами відображення.