Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2014 в 04:17, контрольная работа
Актуальність. Сучасний етап розвитку світового господарства відрізняється всевозрастающими масштабами споживання природних ресурсів, різким ускладненням процесу взаємодії природи і суспільства, інтенсифікацією та розширенням сфери прояву специфічних природно-антропогенних процесів, що виникають внаслідок техногенного впливу на природу. В умовах зростаючої взаємозв'язку і взаємозалежності держав світовий суспільний прогрес все більше залежить від вирішення глобальних проблем - загальнолюдських проблем, які зачіпають інтереси і долі всіх країн і народів, що мають значення для прогресу людської цивілізації в цілому. У що почалося столітті саме успішне вирішення основних глобальних проблем закладе фундамент і зумовлюватиме можливість переходу світового співтовариства до сталого розвитку.
ВСТУП…………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1 Сутність природно – ресурсного потенціалу та його структура………………........................................................................4
РОЗДІЛ 2 Ресурси мінеральної сировини і палива ………………...6
РОЗДІЛ 3 Земельні, водні та лісові ресурси………………………...9
РОЗДІЛ 4 Розподіл природних ресурсів між країнами……………12
РОЗДІЛ 5 Роль природних ресурсів у світовій економіці…………13
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………
РОЗДІЛ 5 Роль природних ресурсів у світовій економіці
У більшості країн з розвиненою ринковою
економікою природних ресурсів (особливо
корисних копалин) споживається більше,
ніж вони їх мають. Відсутні ресурси ввозять
переважно з країн, що розвиваються. У
силу цього величезні сировинні потоки
рухаються в три основні центри їх переробки:
Північної Америки, Західної Європи, Східної
і Південно-Східну Азію. Такий стан справ
породжує дві проблеми: залежність розвинених
країн від поставок сировини та сировинну
орієнтацію експорту багатьох держав,
що розвиваються.Нерівномірність розміщення
мінеральних ресурсів в надрах Землі,
а також різна забезпеченість країн земельними
та лісовими ресурсами сприяють розвитку
міжнародного поділу праці і на цій основі
- міжнародних економічних відносин. На
початку 90-х рр. по каналах експорту реалізовувалося,%
видобутку або виробництва: олова - 97, залізної
руди - близько 70, марганцевої руди - понад
60, нафти - більше 50, алюмінію - близько
50, вугілля і природного газу - 11, пиломатеріалів
- 34, кава - 83, зерна--11.
У результаті
зниження ресурсо- і матеріаломісткості
господарства розвинених країн і розвитку
власного видобутку корисних копалин
в деяких з них (США, Канада, Австралія,
Норвегія) відбулося значне ослаблення
залежності країн Заходу від імпорту з
держав, що розвиваються. У той же час індустріалізація
ряду країн, що розвиваються (нові індустріальні
країни Південно-Східної Азії, Індія, Пакистан)
веде до значного збільшення споживання
сировини і палива, а отже, до скорочення
сировинного експорту з цих країн і збільшення
імпорту цих товарів.
ВИСНОВОК
Природні ресурси - це засоби до існування,
без яких людина не може жити і які він
знаходить в природі. Це вода, грунти, рослини,
тварини, мінерали, які ми використовуємо
безпосередньо або в переробленому вигляді.
Вони дають нам їжу, одяг, кров, паливо,
енергію та сировину для роботи промисловості,
з них людина створює предмети комфорту,
машини та медикаменти. Деякі види ресурсів,
наприклад мінеральні, можна використовувати
тільки один раз (хоча деякі метали і можуть
служити вторинною сировиною). Такі види
ресурсів називаються вичерпаними або
невідновних ресурсами. Вони мають кінцеві
запаси, поповнення яких на Землі практично
неможливо, по-перше, тому що не існує таких
умов, в яких вони утворилися мільйони
років тому, а по-друге, швидкість утворення
корисних копалин незмірно повільніше,
ніж витрачання їх людиною.
Мінеральні ресурси не відновлюються,
тому необхідно постійно вести пошуки
нових родовищ. Все більш збільшується
значення морів і океанів як джерел отримання
нафти, сірки, кухонної солі і магнію; їх
видобуток зазвичай ведеться в шельфовій
зоні. У перспективі стоїть питання про
освоєння глибоководної зони. Розроблено
технологію видобутку рудних залізо-марганцевих
конкрецій із дна океану. До їх складу
входять також кобальт, нікель, мідь і
ряд інших металів.Світові запаси мінерального
палива великі (геологічних запасів повинно
вистачити на тисячу років при нинішньому
рівні споживання). Забезпеченість різними
видами ресурсів неоднакова: доведені
запаси вугілля достатні на 400 років, природного
газу - на 70 років, нафти - на 45 років. У той
же час обсяг споживання людьми природних
ресурсів щорічно збільшується на 5%.Зараз
людина в своїй господарській діяльності
освоїв майже всі доступні й відомі йому
види ресурсів, як відновлюваних, так і
невідновних, а споживання природних ресурсів
продовжує зростати.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Биховер Н.А. Розміщення світових
ресурсів мінеральної сировини по епох
рудоутворення. - М., 1984.
2. Воробйов Г.І., Мухамедшин К.Д., Девяткин
Л.М. Лісове господарство світу. - М., 1984.
3. Клавдіенко В.П. Сировинна складова сталого
розвитку світового співтовариства //
Вісник МГУ, сер. 6, Економіка, 2002, № 2, С.
23--39.
4. Комар І.В. Раціональне використання
природних ресурсів та ресурсні цикли.- М., 1986.
5. Мінц А.А. Економічна оцінка
природних ресурсів. - М., 1972.
6. Голиков А. П., Олійник Я. Б., СтепаненкоА.
В. Вступ до економічної і соціальної географії:
Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.
ДОДАТКИ
Оцінка світових розвіданих запасів паливних корисних копалин, млн. т. у. п.
Регіон |
Нафта |
Газ |
Вугілля |
Північна Америка |
6 650 |
15 080 |
201 400 |
Латинська Америка |
18 321 |
6 920 |
4 542 |
Західна Європа |
4 340 |
6 678 |
74 200 |
Східна Європа і Росія |
15 607 |
55 393 |
352 329 |
Африка |
10 721 |
7 407 |
56 785 |
Близький Схід |
76 270 |
32 421 |
00 |
Азія і Океанія |
3 800 |
7 528 |
67 385 |
Усього |
135 709 |
131 427 |
757 141 |
Сучасний земельний фонд і можливі резерви освоєння нових земель, млн. га. (за даними ФАО)
Регіон |
Заг. площа, млн. га. |
Сільгоспугіддя |
Лісові площі |
Можливі площі, освоєння для обробітку |
Площі оброблених земель з врах. освоєних |
% до заг. площі | |
всього |
оброб. зем. | ||||||
Європа і |
|||||||
країни СНД |
2733 |
850 |
380 |
1050 |
70-80 |
470 |
17,2 |
Азія |
2753 |
970 |
460 |
540 |
100-110 |
560 |
20,0 |
Африка |
3031 |
1040 |
210 |
640 |
210-230 |
430 |
14,2 |
Пн. Америка |
1971 |
500 |
230 |
740 |
50-60 |
280 |
14,2 |
Пд. Америка |
2054 |
580 |
130 |
990 |
300-320 |
410 |
20,0 |
Австралія і Океанія |
851 |
510 |
50 |
80 |
20-30 |
70 |
7,0 |
Усього |
13393 |
4450 |
1460 |
4040 |
750-820 |
2210 |
16,5 |
Водозабезпечення та водоспоживання ресурсів.
Континент |
Середній річний стік рік, км3/рік |
Стік з 1 км. тис. м3 |
Стік на 1 людину тис. м3 |
Водоспоживання | |||
км3/рік |
% до стоку | ||||||
1985 |
2000 |
1985 |
2000 | ||||
Європа |
3200 |
306 |
4,7 |
520 |
730 |
16,2 |
23,0 |
Азія |
14400 |
330 |
4,8 |
1700 |
3200 |
11,8 |
27,7 |
Африка |
4550 |
151 |
7,0 |
150 |
380 |
3,3 |
8,3 |
Пн. Америка |
8200 |
342 |
20,0 |
550 |
1300 |
6,7 |
15,8 |
Пд. Америка |
11760 |
650 |
36,7 |
110 |
300 |
0,9 |
2,5 |
Австралія і Океанія |
2400 |
265 |
80,0 |
30 |
60 |
1,2 |
2,5 |
Невраховані території |
1990 |
__ |
__ |
____ |
__ |
___ |
___ |
Усього |
46500 |
288 |
8,3 |
3060 |
5930 |
6,6 |
13,0 |
Ліси світу
Тип лісів |
Площа |
Запас деревини . |
|||
млн. га. |
% |
т/га |
млн. т. |
% | |
Екваторіальні і тропічні вологі ліси (гілеї) нижній пояс |
418 |
17,1 |
3,5 |
1463,0 |
27,0 |
гірський пояс |
45 |
1,8 |
2,9 |
130,5 |
2,4 |
Вологотропічні ліси, що вегетують в дощовий період |
260 |
10,7 |
2,0 |
520,0 |
9,6 |
Сухі ліси, що вегетують у дощовий період |
510 |
20,9 |
1,0 |
510,0 |
9,4 |
Усього лісів тропічних поясів |
1233 |
50,5 |
___ |
2623,5 |
48,4 |
Змінновологі ліси помірних |
|||||
і субтропічних поясів і |
|||||
лаврові ліси |
20 |
0,9 |
6,0 |
120,0 |
2,2 |
Ліси з твердих порід |
170 |
7,0 |
1,3 |
221,0 |
4,1 |
Змішані, широколистяні і гірські хвойні ліси |
395 |
16,2 |
4,0 |
1580,0 |
9,2 |
Північні хвойні ліси (тайга) |
620 |
25,4 |
1,4 |
868,0 |
6,1 |
Усього лісів помірних поясів |
1205 |
49,5 |
___ |
2789,0 |
1,6 |
Усього лісів світу |
2438 |
100,0 |
2,2 |
5412,5 |
100,0 |