Порядок отримання патенту на право здійснення діяльності з надання послуг в сфері грального бізнесу

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності

 

 

 

Реферат

 

з курсу „ Господарське право ”

 

тема №15: «Порядок отримання патенту на право здійснення діяльності з надання послуг в сфері грального бізнесу»

 

 

 

Виконав: студент групи ПЗзн-12-1ма  

НКП в м. Маріуполі  

                                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маріуполь – 2014

Плату за торговий патент закріплено в п. 19 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" як самостійний вид загальнодержавних податків і зборів. Однак цей обов'язковий платіж посідає проміжне положення між власне податками і державним дозволом

Сьогодні суб'єкти підприємницької діяльності для оподаткування своїх доходів можуть використовувати такі системи:

• загальну;
• спрощену;
• спеціальну (шляхом придбання спеціального патенту).

Кожна з цих систем має специфічні особливості. Наприклад, першу можуть застосовувати всі суб'єкти господарювання без будь-яких обмежень, а дві останні мають деякі умови-обмеження, дотримання яких дає можливість їх застосовувати. Зазначені системи оподаткування припускають добровільність їхнього обрання і тому є альтернативними.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 23 березня 1996 р. "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", (далі — Закон про патентування) торговий патент — це державне посвідчення, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відособленого) підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.

Патентуванню підлягають такі види діяльності, які й є об'єктом патентування:

• торгова діяльність за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків і кредитних карток на території України;
• діяльність щодо обміну готівкових валютних цінностей;
• діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу;
• діяльність з надання побутових послуг.

Визначення видів діяльності, що підлягають патентуванню, заборонено іншими нормативними актами, крім вищезгаданого Закону, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Виходячи з цього, зауважимо, що наведений перелік об'єктів оподаткування є вичерпним і ніякі інші види підприємницької діяльності патентуванню не підлягають.

Необхідно також назвати види діяльності у сфері торгівлі та надання побутових послуг, на які не поширюється чинність Закону про патентування.

На підприємства й організації Укоопспілки, військової торгівлі, аптеки державної власності і торгово-виробничі державні підприємства робочого постачання в селах, селищах і містах районного підпорядкування.

На суб'єктів підприємницької діяльності—фізичних осіб, що:

• а) здійснюють торгову діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;
• б) сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;
• в) здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому виді, так і продукції їхнього забою в сирому вигляді й у вигляді первинної переробки), продукції особистого бджільництва;
• г) сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення до говорів про відчуження особистого майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу в календарний рік;
• д) сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

На суб'єктів підприємницької діяльності, утворених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги відповідно до чинного законодавства і здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва і продукцією, виготовленої на підприємствах Українського суспільства сліпих й Українського суспільства глухих.

Платниками за патенти згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону про патентування є такі суб'єкти: юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відособлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першої статті 1 Закону. Виходячи з цього, можемо виділити три групи платників:

• юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності;
• фізичні особи—підприємці;
• відособлені підрозділи (філії, відділення тощо), причому ні місце їх розташування, ні наявність окремого банківського рахунка чи відособленого балансу в цьому випадку значення не мають.

Однак обов'язкова умова, за якої зазначені категорії резидентів і нерезидентів є суб'єктами патентування, — це здійснення ними певного виду діяльності, що підлягає патентуванню.

Вартість торгового патенту встановлюється для кожного окремого виду підприємницької діяльності і тому залежить від останніх. При цьому Законом про патентування плата за торгові патенти на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями й операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлена у вигляді фіксованих сум, а плата за торгові патенти на здійснення торгової діяльності і щодо надання побутових послуг обмежена мінімальними і максимальними розмірами. Конкретний розмір такої плати встановлюється органами місцевого самоврядування і залежить від місця розташування об'єкта, що підлягає патентуванню, виду наданих послуг чи асортименту товарів.

Внесення плати за торговий патент (щомісяця або щокварталу) відображається податковими органами за місцем його придбання в особистому рахунку платника. Щодо торгових патентів на здійснення торгової діяльності і надання побутових послуг можлива попередня оплата на наступні за поточним роки (але не більше ніж на три роки), при цьому у таких випадках суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків до внесення плати за торговий патент, якщо надалі (після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки) буде збільшено вартість торгового патенту.

Строк дії торгового патенту також залежить від виду діяльності, що підлягає патентуванню. Після закінчення строку дії торговий патент обов'язково повертають до податкового органу за місцем його видачі.

Порядок придбання торгового патенту регламентується Законом про патентування, а також Положенням про виготовлення, збереження і реалізацію торгових патентів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 р. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, що має містити такі відомості:

• а) найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
• б) витяг з установчих документів про юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбають для структурного (відособленого) підрозділу, — довідку органа, що погодив місцезнаходження структурного (відособленого) підрозділу, зі вказівкою цього місця;
• в) вид підприємницької діяльності, здійснення якого вимагає придбання торгового патенту;
• г) найменування документа про повну чи часткову сплату вартості торгового патенту.

Відомості, що містяться в заявці, звіряються у податковому органі з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється така заявка.

Установлення яких-небудь додаткових умов щодо придбання торгового патенту заборонено законом.

Слід зазначити, що торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності податковими органами:

• по-перше, за місцезнаходженням таких суб'єктів чи місцезнаходженням їх структурних (відособлених) підрозділів;
• по-друге, суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгову діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торгової мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів чи пункту з надання побутових послуг;
• по-третє, суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю через пересувну торгову мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Торговий патент містить такі реквізити:

• номер торгового патенту;
• найменування власника торгового патенту;
• вид підприємницької діяльності;
• назва виду побутових послуг чи послуг у сфері грального бізнесу;
• місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності чи місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи (місцезнаходження структурного (відособленого) підрозділу цього суб'єкта);
• для транспортних засобів позначку "виїзна торгівля";
• строк дії торгового патенту;
• місцезнаходження податкового органу, "кий видав торговий патент;
• відмітка державного податкового органа про надходження плати за виданий їм торговий патент.

Форма торгового патенту і порядок його заповнення встановлюються центральним податковим органом України.

Оплата провадиться щомісяця, до 15 числа місяця, що передує звітному. У момент придбання патенту вноситься одноразова плата у розмірі вартості торгового патенту за один місяць (останній місяць дії патенту). У разі, якщо торговий патент придбавається не з початку місяця, розмір плати за перший місяць визначається пропорційно кількості календарних днів із дня придбання торгового патенту до кінця місяця. Придбаваючи патент після 15 числа місяця, одночасно необхідно сплачувати вартість торгового патенту за наступний звітний місяць.

Торговий патент видається суб'єкту в триденний строк з дня подання заявки під розписку. Датою його придбання є зазначена в ньому дата.

У разі втрати суб'єктом торгового патенту податковий орган на підставі письмової заяви суб'єкта і довідки органів МВС видає безкоштовно його дублікат.

При припиненні здійснення підприємницької діяльності, що підлягає патентуванню, суб'єкт до 15 числа місяця, що передує звітному, повинен письмово повідомити про припинення такої діяльності відповідний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню в податковий орган, що його видав, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається зайво сплачена сума вартості торгового патенту. Однак при поновленні такої діяльності суб'єкт повинен придбати новий торговий патент.

Якщо суб'єкт підприємництва, який тимчасово не здійснює діяльність, що підлягає патентуванню, не повідомить про це податковий орган і не поверне торговий патент, то такий суб'єкт повинен сплатити вартість патенту за весь час, включаючи і той період, коли така діяльність фактично не здійснювалася. Причому при поверненні патенту в такому випадку "зайво" сплачена сума вартості не повертається.

Як було зазначено вище, об'єктом патентування є чотири види підприємницької діяльності, які розглянемо докладніше.

1. Патентуванню підлягає торгова діяльність за готівку і по кредитних картках на території Україна, здійснювана в пунктах продажу товарів. Необхідно звернути увагу, що відповідно до Порядку заняття торговою діяльністю і правил торгового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р., поняття "торгова діяльність" означає як роздрібну, так і оптову торгівлю, а також діяльність у торгово-виробничій сфері (громадське харчування).

Пунктами продажу товарів відповідно до Закону про патентування є:

• магазини та інші торгові точки, розташовані в окремих торгових приміщеннях, будівлях або їх частинах ї які мають торговий зал для покупців чи використовують для торгівлі його частину;
• кіоски та інші малі архітектурні форми, що займають окремі приміщення, але не мають убудованого торгового залу для покупців;
• автомагазини, розвозки та інші види пересувної торгової мережі;
• лотки, прилавки й інші види торгових точок у відведе них для торгівлі місцях;
• стаціонарні, малогабаритні, і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, що здійснюють торгівлю нафтопродуктами і стиснутим газом;
• фабрики-кухні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні площадки, кіоски й інші пункти громадського харчування;
• оптові бази, склади-магазини, інші приміщення, використовувані для здійснення оптової торгівлі за готівку і кредитні картки.