Класифікація господарських договорів

3.Форма господарського  договору

Господарський договір укладається, як правило, в  письмовій формі (ч. 1 ст. 181 ГК України, ст. 208 ЦК України), що зумовлено низкою чинників і насамперед необхідністю ведення бухгалтерського обліку та звітності суб'єктами господарських правовідносин, захистом інтересів сторін договору.

Усна форма  застосовується як виключення щодо договорів (двосторонніх і багатосторонніх  правочинів), що повністю виконуються  під час їх укладання (ч. 1 ст. 206 ЦК України), за винятком правочинів, що підлягають державній реєстрації та/або нотаріальному  посвідченню, а також правочинів, для яких недодержання письмової  форми має наслідком їх недійсність. Проте у такому випадку (вчинення правочину в усній формі) організації - юридичній особі, яка сплатила товари чи послуги, обов'язково іншою стороною має бути виданий документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. 2 ст. 206 ЦК України).

Розрізняють кілька видів письмової форми, що застосовуються при укладанні господарських договорів:

повна письмова форма  господарського договору - єдиний документ, підписанний сторонами (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 2 ст. 207 ЦК), до якого додаються супроводжуючі процес його укладання документи; підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей (якщо він мав місце), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності узгоджувалися і між сторонами було досягнуто компромісу щодо спірних умов договору), судове рішення (якщо спір передавався та розгляд суду);

скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку (ч. 1 ст. 181 ГК, ч. 1 ст. 207 ЦК), якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору; застосування такої форми забороняється при укладенні організаційно господарських договорів (ст. 186 ГК);

типова форма - сторони договору не можуть відступати від типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України чи іншим уповноваженим органом держави, але мають право конкретизувати його умови (абз. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України, ст. 630 ЦК України);

стандартний договір, що являє собою бланк, зміст і порядок заповнення якого визначені правилами, встановленими актами законодавства чи та їх підставі суб'єктом господарських відносин; форма застосовується у договорах приєднання (абз. 5 ч. 4 ст. 179 ГК, ст. 634 ЦК), якщо умови договору є заздалегідь визначеними і не підлягають коригуванню (наприклад, договори перевезення вантажу, придбання акцій новостворюваного або діючого акціонерного товариства шляхом підписки);

нотаріальна форма: застосовується у передбачених законом випадках (наприклад, у разі продажу в процесі приватизації цілісних .майнових комплексів підприємств або їх структурних підрозділів (ч. 4 ст. 27 Закону "Про приватизацію державного майна") або за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК України).

Використання сучасних технологій (мереж електрозв'язку, в тому числі  Інтернету) при встановленні договірних відносин зумовило появу господарських  договорів у формі електронного документа, особливості використання яких регулюються двома законами, прийнятими 22.05.2003 р.: "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". Відсутність між сторонами домовленості про використання електронних документів і відповідного виду електронного підпису при укладенні договору через мережу електронного зв'язку може призвести до визнання такого договору неукладеним.

Для деяких видів господарських  договорів запроваджена державна реєстрація, з якою пов'язується або момент дійсності  договору (договори концесії, наприклад, ст. 14 Закону "Про концесії"), або  набуття особливого (зазвичай пільгового) режиму для його сторін чи однієї з  них (договори про спільну підприємницьку діяльність за участю іноземного інвестора - ст. 24 Закону "Про режим іноземного інвестування").

 4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів

 Єдиного порядку укладення  господарського договору не існує.  Це пов'язано зі складністю  господарського життя, а саме:

багатоманітністю господарських  договорів;

різноманітністю підстав  їх укладення (вільне волевиявлення  сторін чи обов'язковість укладення  договору - відповідно до державного замовлення, державного завдання, завдання власника майна підприємства або попередніх зобов'язань сторін, зафіксованих в  їх установчих документах, рамочних контрактах);

складність визначення оптимального виконавця чи покупця;

вимоги застосування певних процедур укладення договору, передбачених законом (наприклад, щодо: договорів  концесії; договорів купівлі-продажу  об'єктів приватизації; договорів, виконання  робіт за якими фінансується за рахунок  державних коштів) або міжнародними договорами України (в тому числі  на отримання кредитів від міжнародних  установ та організацій) та ін.

Проте аналіз чинного господарського законодавства дозволяє визначати  основні засади укладання господарських  договорів, включаючи й процедури, що застосовуються при цьому.

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи  укладення господарських договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є:

торги (аукціони, тендери); застосування таких процедур передбачається: ГК України (ст. 185), законами "Про приватизацію державного майна" (ч. 2 ст. 2, ч. І ст. 15, ст. 16), "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (статті З, 13, 16), "

 конкурси: застосовуються відповідно до законів: "Про приватизацію державного майна" (ч.2ст. 2,ч. 1ст. 15, ст. 16), "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" - статті 17-21, "Про архітектурну діяльність" (ст. 6), "Про концесії" (статті 6-8) та ін.;

Торги (аукціони, тендери) можуть бути кількох видів.

Так, розрізняють торги  на реалізацію майна, робіт, послуг (договір  укладається з тим із учасників  торгів/претендентів, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються) і торги на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір  укладається з тим із учасників  торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для  замовника робіт).

При застосуванні конкурсу договір укладається з тим  із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання. Своєю  чергою конкурси можуть бути комерційними (при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна виконання  за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційними (переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови виконання).

За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких видів: відкриті (до участі в  торгах чи конкурсі запрошуються всі  виконавці, що відповідають встановленим вимогам), закриті або з обмеженою  участю (лише спеціально запрошені  претенденти можуть брати участь у торгах чи конкурсі), з попередньою  атестацією виконавців (подавати тендерні чи конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, що пройшли попередню кваліфікацію).

Ознаки конкурентних способів мають також конкурентні переговори або двоступеневі торги, до участі в  яких запрошуються кілька виконавців; переможець визначається шляхом проведення спеціальної процедури, що складається  з двох етапів (на першому виконавці  подаються свої тендерні пропозиції без зазначення ціни; після оцінки попередніх пропозицій замовник проводить  переговори з будь-ким з виконавців щодо уточнення вимог до виконання; на другому етапі виконавці, пропозиції яких не було відхилено на першому  етапі, подають остаточні тендерні пропозиції з урахуванням уточнених  вимог до виконання та із зазначенням  ціни; на підставі оцінки та співставлення  поданих пропозицій замовник визначає переможця).

Порядок застосування процедури  запиту цінових пропозицій (котирувань) застосовується щодо закупівель товарів, робіт і послуг, для яких існує  постійно діючий ринок, та за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень (у разі закупівлі  товарів і послуг) та 200 тисяч гривень (у разі закупівлі робіт). Для отримання  цінових пропозиції"! замовник публікує оголошення щодо залиту цінових пропозиції/ (котирувань) відповідно до встановлених вимог та одночасно надсилає запит  щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам  та розміщує його в інформаційних  системах у мережі Інтернет. Кожен  учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, проте замовник надає можливість присутнім представникам учасників зменшити запропоновану ціну пропозиції і укладає договір з учасником, який подав найнижчу кінцеву ціну.

Серед неконкурентних способів укладення господарських договорів розрізняють два основні види:

Способи укладення господарських  договорів

Конкурентні способи (передбачають конкуренцію покупців, продавців, виконавців)

Торги (аукціони, тендери)

Конкурси

Конкурентні переговори (двоступеневі торги)

Процедура запиту цінових  пропозицій (котирувань)

1. Неконкурентні способи  А (договір укладається з певним  продавцем, покупцем, виконавцем

2. Загальний порядок укладання  господарських договорів: процедура  укладення господарського договору  цим способом (передбачена ст. 181 ГК України)

3. шляхом проведення прямих  переговорів

загальний порядок укладання господарських  договорів: процедура укладення господарського договору цим способом (передбачена ст. 181 ГК України) складається з кількох стадій (при цьому кожна наступна настає лише втому випадку, якщо на попередній стадії договір не було укладено); 1 стадія - розробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту; 2 - стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом договору - то й одночасне складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним договором автору проекту (протягом 20 днів з моменту отримання проекту договору); 3 - стадія розгляду й узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі переддоговірного спору на розгляд господарського суду (як правило, протягом 20 днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей), якщо узгодження розбіжностей не відбулося; 4 - стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульовані й одна зі сторін передала спір на розгляд господарського суду). Наслідки непередання переддоговірного спору на розгляд господарського суду залежать від підстав укладення договору: а) якщо договір ґрунтується на державному замовленні або державному завданні (тобто укладення його є обов'язковим), то він вважається укладеним у редакції протоколу розбіжностей; б) у разі укладення договору за волевиявленням сторін неузгодження розбіжностей свідчить про відсутність згоди сторін на його укладення у відповідній редакції;

Господарський Кодекс України  визначає особливості укладення  господарських договорів залежно  від підстав (державне замовлення, рішення  суду), застосування певної модифікації  письмової форми договору (типовий  договір, примірників договір, договір  приєднання).

Особливості укладання господарських  договорів за державним замовленням (ст. 183 ГК) полягає в тому, що:

договір, що укладається  на підставі державного замовлення, іменується державним контрактом;

укладення договорів на підставі державного замовлення для певних суб'єктів  господарювання (державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності) є обов'язковим, а для решти - добровільним;

договори за державним  замовленням укладаються між  визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави  укладати договори (державні контракти);

укладення державного контракту  за державним замовленням з підприємствами, для яких він є обов'язковим, здійснюється в загальному порядку, передбаченому  статтею 181 ГК з урахуванням особливостей, передбачених законодавством;

зміст державного контракту  становлять господарські зобов'язання сторін щодо виконання державного замовлення;

форма державного контракту - повна письмова (єдиний правовий документ, що підписується обома сторонами);

держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників;

ухилення від укладення  договору за державним замовленням  є порушенням господарського законодавства  і тягне за собою негативні  наслідки (в тому числі заходи відповідальності) для виконавця, який без належних підстав ухиляється від укладення  договору; переддоговірні спори, пов'язані  з укладенням договору за державнім  замовленням, вирішуються господарським  судом;

виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення  державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.

Основні засади зміни та розірвання господарських  договорів

1. Зміна та розірвання  господарського договору здійснюється  зазвичай за згодою сторін (якщо  інше не передбачено законом  та договором)

1. У разі відсутності  згоди - в судовому порядку  за позовом заінтересованої сторони  за умови дотримання досудового  порядку, передбаченого ст. 188 ГК  України_