Хімічні забруднення

У харчових продуктах (м'ясних, молочних, хлібобулочних, картоплі, овочах, баштанних  і фруктах), вироблених з місцевої сировини, вивчався вміст важких металів, нітратів і пестицидів за загальноприйнятими методиками санітарно-гігієнічних  лабораторій установ Держсаннагляду. Дослідженнями було охоплено близько 12 600 проб продуктів харчування з  десяти областей України.

Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація хімічних речовин. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини

Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю  шкідливих речовин, які можуть викликати  різні види захворювань, розлади  здоров'я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:

• промислові отрути (рис . 1 . 39), які використовуються у виробництві (розчинників, барвників),
• джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій (ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
• отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами та гризунами (гербіциди, пестициди);
• лікарські препарати;
• хімічні речовини побуту (харчові добавки, засоби санітарії та гігієни, косметичні засоби);
• хімічна зброя

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються  на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі  та ті, що впливають на репродуктивну  функцію

Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (кровотворну, центральну нервову) . Ці речовини викликають патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, розчини кислот чи лугів

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних, шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак)

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо)

Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром)

Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні)

Задушливі речовини призводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту)

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець

Сенсибілізатори - це речовини, що діють як алергени (розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо)

Негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, ґрунт, воду . Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану  навколишнього середовища, впливають  на здоров'я та працездатність людей .

Отруйними називаються  речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин

Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання (рис . 1 . 40) та шлунок . Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибірковості дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

• серцеві - кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі кобальту;
• нервові - порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, наркотичні засоби, снотворні ліки);
• печінкові - хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби;
• ниркові - сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;
• кров'яні - анілін, нітрити;
• легеневі - оксиди азоту, озон, фосген

За тривалістю дії шкідливі речовини ділять на три групи:

o летальні, що призводять до  смерті (5% випадків) - термін

дії до 10 діб;

o тимчасові, що призводять до  нудоти, блювоти, набряку легенів,  болю у грудях - термін дії від  2 до 5 діб;

o короткочасні - тривалість декілька  годин (подразнення у носі, ротовій  порожнині, головний біль, задуха, загальна слабкість)

Аерозолі викликають загальнотоксичну дію у результаті проникнення  пилових часточок (до 5 мкм) в дихальні шляхи, повністю розчиняються в лімфі  і, поступаючи у кров, викликають інтоксикацію . Шкідливі речовини можуть потрапляти в організм людини через шкіру  у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у  повітрі на робочих місцях

Ураження шкіри, безумовно, прискорює  проникнення отруйних речовин в  організм

Отруйні речовини потрапляють у шлунково-кишковий тракт через недотримання правил особистої гігієни, наприклад, харчування або куріння на робочому місці без попереднього миття рук Ці речовини відразу можуть потрапляти у кров з ротової порожнини До таких речовин, наприклад, належать жиророзчинні сполуки, феноли, ціаніди

Параметри, які характеризують небезпеку хімічних речовин: токсичність, токсична доза, концентрація, щільність зараження, стійкість, гранично допустима концентрація

Для послаблення впливу шкідливих  речовин на організм людини, для  визначення ступеня забрудненості  довкілля та впливу на організм користуються такими поняттями, як гранично допустима  концентрація (ГДК) шкідливих речовин, гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), максимально допустимий рівень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні  впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин  у різних середовищах

ГДК встановлюються головними санітарними  інспекціями в законодавчому  порядку або рекомендуються відповідними комісіями на основі результатів  наукових досліджень, а також відомостей, одержаних після різних аварій, тривалих медичних обстежень людей на шкідливих  виробництвах (хімічні виробництва, АЕС, шахти, кар'єри тощо) .

Поки існують шкідливі види антропогенної  діяльності, щоб обмежити їх вплив  на природне середовище, потрібно нормувати  кількість шкідливих речовин, які  викидаються в повітря, ґрунти, води, постійно контролювати викиди об'єктів (рис 1 41), прогнозуючи стан довкілля та приймаючи відповідні санкції  щодо порушників законів про охорону  природи.

При нормуванні всіх забруднювачів  у нормативах різних країн покладено  визначення ГДК у різних середовищах . За основу приймають найнижчий  рівень забруднення, що ґрунтується  на санітарно-гігієнічних нормах

ГДК шкідливої речовини - це такий  вміст її у середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів одно-спрямованої  дії повинна виконуватись така умова: С/ГДК1+С/ ГДК2+. . . +С/ГДКп=1, де С1, С2, . . . Сп - фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3; ГДК1, ГДК2, . . . ГДКп - ГДК забруднювачів, мг/м3 .

 

Для визначення максимальної разової  ГДК використовуються високочутливі  тести, за допомогою яких виявляють  мінімальні впливи забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних  контактів

Для визначення тривалих впливів забруднювачів  проводять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під  час епідемій, аварій

У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару . Речовини не повинні шкідливо впливати на якість вирощуваної людиною для споживання продукції, а також на здатність  ґрунту до самоочищення та нормального  функціонування Останнім часом дедалі більше робиться розрахунків ГДК  для продуктів харчування

Основними засобами захисту людини від впливу шкідливих речовин  є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також  різні методи очищення газових викидів  та стоків .

1.5.3. Сильнодіючі отруйні речовини: хлор, аміак, сірководень, азотна, сірчана, соляна кислоти. Дії  людей в зоні зараження.

Сильнодіючі отруйні речовини - це такі токсичні хімічні сполуки, котрі  використовуються у народному господарстві, вилив або викид яких в довкілля може привести до зараження його з  небезпечними концентраціями для здоров'я

або життя людей . До об'єктів, котрі  виробляють, використовують та зберігають СДОР, відносяться підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості; підприємства, що мають холодильні установки, в  яких у якості холодоагенту використовується аміак; водопровідні та очисні споруди, на яких застосовується хлор; залізничні станції та магістралі; склади і  бази з запасами отрутохімікатів  або інших речовин для дезинфекції  та дератизації .

Об'єкти народного господарства, на яких можуть виникнути масові ураження сильнодіючими отруйними речовинами людей, тварин, рослин називаються хімічно-небезпечними об'єктами .

У мирний час спричинити викид СДОР в довкілля можуть виробничі аварії, стихійні лиха, пожежі . При цьому  виникають зони хімічного зараження, площа яких може досягати кількох  квадратних кілометрів . Адміністративно-територіальна  одиниця більше 10% населення якої може опинитися в зоні можливого  хімічного зараження сильнодіючими  отруйними речовинами при аваріях  на ХНО, називається хімічно-небезпечною  адміністративно-територіальною одиницею

Якщо зону можливого хімічного  зараження у результаті викиду СДОР потрапляє: в місті - квартал; у заміській  зоні - селище або сільський населений  пункт то це називають масови ураженням. За токсичним проявом СДОР в залежності від інтоксикації умовно поділяться на 6 груп:

o задушливої дії: (хлор, фосген, хлорид  сірки, хлорпікрин);

o загально отруйної дії: (ціанистий  водень, оксид вуглецю);

o задушливої та загально отруйної  дії (азотна кислота, сірчаний  ангідрид, фтористий водень);

o нейротропні отрути, які вражають  клітини центральної нервової  системи (сірководень);

o задушливої та нейротропної  дії (аміак);

o метаболічні отрути, які порушують  обмін речовин у клітинах (дихлоретан)

Отруйні речовини, в яких температура  кипіння приблизно +20 °С, при розливі  випаровуються і рухаються за напрямком вітру . Такі речовини в  небезпечних концентраціях виявляються  на далеких відстанях від місця  аварії

Осередком зараження, створеним СДОР, називають територію, що піддається дії отруйних речовин, у результаті яких виникла небезпека враження людей.

Нормування шкідливих  речовин

Шкідливі речовини, що потрапили  в організм людини спричинюють порушення  здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує  граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі  робочої зони шкідливі речовини поділяються  на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

—  1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 
(свинець, ртуть, озон).

—  2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти 
сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

—  3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 
(вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).

—  4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, 
бензин, ацетон, гас).

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі  робочої зони та їх характеристики наведені в таблицях 2.3 та 2.4.

Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість  дії цієї речовини на організм людини:

О — гостронаправленої дії;

А — алергічної дії;

К — канцерогенної дії;

Ф — фіброгенної дії.

При вмісті в повітрі робочої  зони кількох речовин односпрямованої  дії для забезпечення безпеки  роботи слід дотримуватися наступної  умови:

 

 

 

гдк, + гдк2 + гдк3 +'-+Тдкп s '                {2-7)

де Cj, С2, С3,..., Сп — концентрації відповідних  шкідливих речовин в повітрі, мг/м3 ;

ГДКг, ГДКг,...,ГДКп— гранично допустимі  концентрації відповідних шкідливих  речовин, мг/м3.

До шкідливих речовин односрямованої дії відносяться шкідливі речовини, котрі близькі за хімічною будовою  та характером впливу на організм людини.

ГТ ч одночасному вмісті в  повітрі кількох шкідливих речовин, що не маї ъ односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії.

Таблиця 2.3. ГДК деяких шкідливих  речовин в повітрі робочої  зони

Примітка: П — пари; А —аерозоль.

Для контролю концентрації шкідливих  речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

— експрес-метод. який базується на явищі колориметрії (зміні кольору  індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої

Таблиця 2.4. Характеристика деяких шкідливих  речовин 

 

№ пп.	Назва речовини	гдк мг/м3	Клас небезпеки	Дія на організм людини
1	Свинець	0,01	1	Уражає усі органи та системи організму, має кумулятивну здатність
2	Вуглеводні	300	4	Викликають хронічне отруєння із поганим  самопочуттям та апетитом, втратою  ваги,швидкою втомою, сонливістю. Деякі  вуглеводні мають специфічну дію
3	Ацетон	200	4	Послідовно уражає усі відділи  центральної нервової системи, має  кумулятивну здатність
4	Ефір	300	4	Подразнює слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, викликає опіки
5	Сірчана кислота	1	2	Викликає опіки з великою глибиною пошкодження, подразнює слизові  оболонки
6	Окис вуглецю	20	4	Викликає головний біль, запаморочення, безсоння, порушення обміну речовин, втрату свідомості