Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2014 в 12:15, реферат
Мета дослідження: розглянути поняття, принципи та об’єкти патентного права.
Виходячи із цієї мети можна визначити такі завдання роботи:
• розглянути поняття та принципи патентного права;
• з’ясувати джерела патентного права в законодавстві України;
• охарактеризувати об’єкти патентного права;
Вступ стор.3
1. Поняття, предмет та принципи патентного права стор.4
2. Винахід, як об’єкт патентного права стор.7
3. Корисна модель, як об’єкт патентного права стор.11
4. Промисловий зразок, як об’єкт патентного права стор.13
5. Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок стор.15
Висновок стор.22
Список використаної літератури стор.23
Ліцензійний договір визначає вид ліцензії, сферу використання об'єкта патентного права (ліцензійні права, що їх надають за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територію та строк, на які передають права, тощо), розмір, порядок і строки розрахунків за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити до договору.
Вважають, що за ліцензійним договором надають невиключну ліцензію, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта патентного права, дія ліцензії поширюється на всю територію України.
Відкритою ліцензією є надання права на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка на підставі офіційної заяви власника патенту про готовність дати будь-якій зацікавленій особі дозвіл на використання зазначених об'єктів інтелектуальної власності. Особа, яка виявила бажання скористатися дозволом, укладає з власником патенту договір.
Відповідно до чинного законодавства України в разі подання власником патенту такої заяви річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 %, починаючи з року, який наступає за роком публікації заяви в офіційному бюлетені.
Власник патенту може відкликати свою заяву, якщо жодна особа не заявила про свій намір використати винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Примусова ліцензія - це дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, захищеного патентом, який компетентний державний орган дає зацікавленій особі, коли власник патенту не використовує або недостатньо використовує свою розробку без поважних причин і при цьому відмовляється видати ліцензію.
Відповідно до чинного законодавства України примусову ліцензію видають за рішенням суду (Господарського суду) з визначенням обсягу використання об'єкта патентного права, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.
Ліцензійний договір укладають на строк, встановлений договором, який вичерпується не пізніше вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права.
Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта патентного права. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору в разі порушення другою стороною інших умов договору.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору останній вважають укладеним на строк, що залишився до вичерпання строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт патентного права, але не більше ніж на 5 років. Якщо за 6 місяців до вичерпання зазначеного п'ятирічного строку жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважають продовженим на невизначений час. У цьому разі кожна зі сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це іншу сторону за 6 місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 1114 ЦК ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі об'єкта патентного права, та вищезазначені договори не підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Державну реєстрацію цих документів здійснюють на вимогу ліцензіара або ліцензіата в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 29 (5, 6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:
строк чинності виключних майнових прав на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням особи, якій належать майнові права на винахід, на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання першого дозволу, але не більше як на 5 років.
Відповідно до ст. 29 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» строк чинності виключних майнових прав на корисну модель спливає через 10 років від дати подання заявки.
Відповідно до ст. 5 (5) Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника патенту, але не більше ніж на п'ять років.
Висновок
На відміну від об´єктів авторського права, винаходи, корисні моделі і промислові зразки як рішення практичних завдань можуть повторюватися, створюватися різними способами незалежно один від одного. Тому їх правова охорона припускає формалізацію в законі певних ознак, дотримання спеціального порядку визначення пріоритету, перевірку новизни і встановлення особливого режиму використання. Патентне право (право промислової власності) забезпечує другу частину об´єктів творчості (складову інтелектуальної власності) не менш важливу, ніж перша його частина (духовна творчість). Слід брати до уваги, що в умовах ринкової економіки, як перші об´єкти (духовної творчості), так і другі (науково-технічної творчості), виступають товаром.
Список використаної літератури
1. Аврамова О.Є., Жидкова О.С. Патентне право: навч.-метод, пос. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. - 160 с.
2. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право (2-е вид., стереотип.). - К.: КНТ, 2006. - 520 с.
3. Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Цивільне право України. Загальна частина : Навчальний посібник - К.: КНТ, 2006.- 480 c.
4.
Вачевський М.В. Інтелектуальна власність:
теорія і практика
5. Дахно І. І. Міжнародне приватне право. Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. - 312 с.
6.
Інтелектуальна власність в
7. Кожарская И.Ю., Прахов Б.Г. Патентное право: конспект лекций учебного курса/ Издание второе стереотипное. - К.: ЗАО "Инст. интеллектуальной соб-ств. и права", 2003. - 140 с.
8. Крижна В.М. Право інтелектуальної власності України: Конспект лекцій / Авт. : В.М. Крижна, Н.Є. Яркіна.; За ред. В.І. Борисової. – Х.: Нац. юрид. акад.України, 2008. – 112 с.
9. Орлюк О.П., Андрощук Г.О., Бутнік-Сіверський О.Б. та ін. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Орлюк О.П., Святоцького О.Д. - К.: Видавничій дім "Ін Юре", 2007. - 696 с.
10. Потехіна В.О. Інтелектульна власність: Навч.пос. - К.: ЦУЛ, 2008 - 414с.
11. Юскаєв В.Б. "Інтелектуальна власність". Частина 2 С.: Видавництво СумДУ, 2010 - 141 с.
Информация о работе Реалізація майнових прав на об’єкти патентного права