Посвідчення морських протестів

ПЛАН

Вступ

1. Поняття і значення вчинення морських протестів

2. Процесуальний порядок вчинення морських протестів

3. Акт про морський протест

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В наш час морський транспорт посідає особливе місце, адже він має чимало переваг, в порівнянні з іншими видами транспорту, а також судноплавство пов’язане зі значними небезпеками. Це, як правило, події

форс – мажорного характеру, які можуть мати наслідки як для  судна, вантажу, так і для екіпажу  судна. В зв’язку з такими подіями  може бути заявлено морський протест. Виходячи з цього можна зробити  висновок про актуальність даної  теми.

Морський протест — це оформлена у встановленому порядку письмова заява капітана судна з метою забезпечення доказів для захисту прав і законних інтересів судновласника у тих випадках, коли під час плавання чи стоянки судна мали місце події, що мають характер непереборної сили (форс-мажор), які можуть бути підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог. Такі події, як підводні рифи і течії, шторм, ураган, зіткнення суден, різкі перепади температур та інші, пов'язані зі специфікою судноплавства, можуть заподіяти шкоду та завдати збитків судновласнику.

Посвідчення морського процесу  нотаріусом має свою процесуальну форму  і регулюється законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття і значення вчинення морських протестів.

Вчинення морських протестів  є одним із способів забезпечення доказів, необхідних у випадку ведення справи в суді. При цьому морський протест не є підставою для звільнення судновласника від відповідальності, але цей акт буде важливим документом, який підтверджує певні юридичні факти, що мають значення при вирішенні справи, пов'язаної з пред'явленням судновласнику матеріальних вимог.

Порядок подачі й оформлення морського протесту регламентується ст. 94—95 Закону України «Про нотаріат», пп. 304-307 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та Кодексом Торговельного мореплавства України.

Морський  протест — це оформлена у встановленому порядку письмова заява капітана судна з метою забезпечення доказів для захисту прав і законних інтересів судновласника у тих випадках, коли під час плавання чи стоянки судна мали місце події, що мають характер непереборної сили (форс-мажор), які можуть бути підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог. Такі події, як підводні рифи і течії, шторм, ураган, зіткнення суден, різкі перепади температур та інші, пов'язані зі специфікою судноплавства, можуть заподіяти шкоду та завдати збитків судновласнику.

Шкода може бути заподіяна:

1. особі — подія, що трапилась на морі, спричинила загибель, каліцтво або ушкодила здоров'ю членів екіпажу чи пасажирів;
2. самому судну — внаслідок події було завдано шкоди самому судну; може бути причиною пошкодження чи втрати вантажу цього судна;
3. вантажу судна — повна чи часткова втрата вантажу, його псування чи пошкодження;
4. майну третіх осіб — ушкодження чи знищення іншого судна чи його вантажу, причалів та інших портових споруд, риболовного спорядження, платформ, що знаходяться в морі, тощо.

 

Значення морського протесту виявляється в тому, що він служить інтересам насамперед судновласника. Морський протест встановлює презумпцію невинуватості судновласника, тобто вважається, що він не є винним у події, що сталася. Складання акту про морський протест не означає, що відповідальність судновласника виключається, він лише перекладає тягар доказування на іншу сторону при виникненні спору, створюючи для судновласника вигідніше процесуальне становище. Так, нотаріус чи інша посадова особа не оцінюють самі обставини, викладені в заяві. Ці факти вважаються достовірними і можуть бути спростовані лише в порядку судового розгляду. У випадку якщо морський протест не буде заявлено, судновласнику доведеться в загальному порядку доводити ті обставини, які могли б знайти своє повне відображення в акті про морський протест.

Слід зазначити, що для вчинення морського протесту не обов'язково мати фактичні дані про нанесення шкоди, капітану досить мати припущення щодо можливості виникнення збитків від певної події, що теж пов'язано з особливостями мореплавства.

При цьому заявлення морського протесту можливе лише у випадку завдання шкоди іншим фізичним чи юридичним особам (вантажовласнику, порту, окремим громадянам). Якщо ж подією завдано збитків лише самому судновласнику, підстав для заяви про морський протест немає.

Отже, якщо в період плавання чи стоянки в порту трапилася  подія, яка може бути підставою для  пред'явлення судновласникові майнових вимог, капітан судна з метою забезпечення доказів на захист інтересів судновласника робить в установленій законом формі заяву про морський протест.

 

 

 

2. Процесуальний порядок вчинення морських протестів

Відповідно до законодавства  України, вчиняти морські протести можуть державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси, а також консульські установи України. Відповідно до положень п. 306 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заява про морський протест має бути подана нотаріусу або особисто посадовій особі консульської установи в порту України в строки, установлені чинним законодавством України. Відлік строку починається залежно від того, де сталася подія.

Якщо подія сталася  під час плавання, то відрахування строку у 24 години починається з  моменту прибуття судна в порт. Час цього прибуття посвідчується довідкою капітана порту.

В разі корабельної аварії чи затоплення судна строк у 24 години відраховується від моменту прибуття в порт капітана разом з екіпажем або частиною екіпажа. Цей момент теж посвідчується капітаном порту.

Якщо ж подія сталася  в порту, заява про морський протест  повинна бути зроблена протягом 24 годин з моменту події. Якщо подія має тривалий характер (ураган, пожежа, посадка судна на мілину), то строк відраховується з моменту закінчення події.

Подання заяви про морський протест у визначений законодавством час має велике значення для визначення фактичних обставин, що мали місце. Проте законодавством передбачено, що в окремих випадках заявити морський протест можна і після завершення встановленого законом строку. В такому разі в заяві повинні бути викладені причини, з яких її не було подано своєчасно. Визнання цих причин поважними чи неповажними належить до компетенції нотаріуса чи посадової особи консульської установи.

Заява про морський протест  подається в порту України, незалежно від того, чи він є проміжним чи кінцевим пунктом рейсу. Якщо під час рейсу відбулося кілька подій, які можуть бути підставою для подання морських протестів, заява може бути подана з кожної події окремо в найближчих портах.

Заява про морський протест може бути подана:

• капітанами морських суден — вантажних, пасажирських, змішаного плавання (річково-морських) під час плавання морями, ріками, озерами, іншими морськими шляхами;
• капітанами суден внутрішнього плавання, якщо вони перевозять вантаж морем, або річками, озерами, іншими водними шляхами із заходом в іноземні порти, а також у випадку зіткнення в морях чи інших водах з морськими суднами чи рятування суден внутрішнього плавання морськими суднами;
• командири (капітани) військових кораблів України, якщо вони рятували інші судна, що знаходились у небезпеці;
• капітани іноземних суден — своєму консульству чи українському нотаріальному органу;
• особи, які заступають капітана у разі його хвороби чи смерті, відповідно до Статуту служби на суднах морського флоту;

— інші керівники суден, прирівнювані до капітанів. 
 Подання заяви про морський протест належить відобразити в

судовому журналі. Всі відомості, викладені в заяві про морський протест, повинні точно відповідати записам судового журналу.

Заява про морський протест  повинна містити певні передбачені законом реквізити: дату і час подання заяви, ШБ, громадянство, місце проживання капітана судна, назву судна, прапор, належність і порт приписки судна, порт відправлення і порт призначення. Заява про морський протест має містити в собі опис подій, що сталися, і заходів, вжитих капітаном для забезпечення охорони довіреного йому майна. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, нотаріусу в межах строків, установлених чинним законодавством, повинно бути подано на огляд судновий журнал і засвідчену капітаном виписку з суднового журналу, а також інші документи, наприклад, довідку про час прибуття судна в порт. У випадку втрати суднового журналу акт про морський протест може бути складено з використанням інших доказів — наприклад, заяви капітана судна з детальним викладенням усіх фактів, показань свідків, членів екіпажу або рятувальників.

Заява підписується капітаном  і скріплюється печаткою судна. Усі  виправлення, зроблені в заяві, застерігаються та засвідчуються капітаном.

У статті 95 Закону України  «Про нотаріат», а також у п. 307 Інструкції зазначається, що нотаріус на підставі заяви капітана, даних  суднового журналу, а також опиту  самого капітана і, за можливості, не менше  чотирьох свідків з числа членів суднової команди, в тому числі двох, що належать до осіб командного складу, складає акт про морський протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою.

 

3. Акт про морський  протест

Якщо заяву про морський протест було подано з додержанням  усіх необхідних умов, нотаріус робить на ній позначку про її прийняття, а потім за домовленістю з капітаном  призначає дату і час для складання  акта про морський протест.

Надалі на підставі заяви  капітана, даних суднового журналу, опиту самого капітана і принаймні  чотирьох свідків, у тому числі двох осіб із командного складу і двох із екіпажу судна, нотаріус складає  акт про морський протест і  засвідчує його своїм підписом і  печаткою.

У разі неможливості опитати  всіх свідків нотаріус обмежується  опитом тих, які є.

Показання підписуються кожним із опитаних. Слід відзначити, що показання свідків мають велике значення для достовірного встановлення усіх обставин події, тому нотаріус опитує по можливості усіх свідків, які є в наявності. За проханням капітана можливе опитування більшої кількості свідків, ніж передбачено Інструкцією. Відсутність показань свідків може призвести до зменшення актом про морський протест його доказової сили або до недійсності акту.

Акт про морський протест, як і будь-який офіційний документ, має певні реквізити:

• дату складання акта про морський протест;
• ШБ нотаріуса, найменування нотаріальної контори;
• час прибуття судна в порт і час подання заяви про морський протест;
• прізвище, ім'я, по батькові капітана, його громадянство та місце проживання;
• назву і прапор судна, його належність, власника, порт приписки;
• зміст заяви капітана (опис події та вжиті заходи);
• ШБ, службове становище і місце проживання допитаних свідків, а також зміст їхніх показань;
• зміст опитування капітана;
• номер акта у реєстрі нотаріальних дій та дату;
• про розмір державного мита, що було стягнено.

Акт про морський протест  складається в двох екземплярах. Один примірник акта видається капітанові або уповноваженій ним особі, а другий разом із заявою капітана і витягом з суднового журналу залишається у справах нотаріуса. За клопотанням капітана можлива видача кількох ідентичних примірників акта, кожний з яких реєструється і оплачується окремо.

Певні особливості має  процесуальний порядок складання  акта про морський протест за заявою капітана іноземного судна. Так, якщо нотаріус не володіє відповідною іноземною  мовою, акт складається за участю ліцензованого перекладача. При  цьому в акті про морський протест  додатково вказується ПІБ перекладача та його місце проживання, а також долучається особисто підписана ним заява про переклад з однієї мови на іншу показань капітана і свідків та самого акта про морський протест.

Як і в будь-якій нотаріальній дії, відмову в прийнятті заяви  про морський протест чи в складанні  акта про морський протест, а також  невірне вчинення протесту може бути оскаржено в суді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, проаналізувавши та вивчивши поняття, значення, причини, процесс здійснення морського протесту, можна зробити висновок, що:

1) здійснення цього акту регулюється на законодавчому рівні ( ЗУ «Про нотаріат», Кодекс торгового мореплавання);

2) цей акт має свій особливий процесуальний порядок.