Порядок і спосіб утворення юридичної особи

-   акредитація на митниці як суб'єкта ЗЕД;

-   отримання дозволу на працевлаштування іноземця;

-   інші додаткові реєстраційні дії та юридичні процедури. [9]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Реєстрація юридичних осіб
0. 3.1. Поняття і підстави для реєстрації юридичних осіб

 

Державна реєстрація юридичних осіб  - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає, зокрема:

• перевірку комплектності документів, які подаються державному

реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

• перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на

відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

• внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру;
• оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому законом.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом. [10, c.56]

 

3.2. Місце проведення державної реєстрації юридичних осіб

 

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи. [11]

Також існують вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору:

1. документи подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою;

2. реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами;

3. установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Згідно статті 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації має здійснювати державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб; затверджує нормативно-правові акти щодо формування та ведення Єдиного державного реєстру; організовує навчальну підготовку та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, погоджує кандидатури на зайняття посади державного реєстратора;

Для державної реєстрації використовують бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб єдиних зразків. Описи бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також порядок їх оформлення встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

На підставі статті 10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» за проведення державної реєстрації справляється реєстраційний збір у такому розмірі: десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Кошти, одержані відповідно до цього закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи . [12, c. 135 ]

 

3.3. Перспективи вдосконалення державної реєстрації юридичних осіб

Пріоритетними напрямами вдосконалення державного регулювання господарської діяльності мають стати:

• усунення необґрунтованих підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
• спрощення дозвільної системи та мінімізація видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
• залучення неприбуткових об'єднань підприємців до формування основних засад державної регуляторної політики;
• недопущення політизації діяльності регуляторних органів;
• удосконалення системи оподаткування, зокрема, шляхом скорочення кількості видів податків, зборів, спрощення адміністрування податків, зборів, реформування законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість;
• усунення технічних бар'єрів під час здійснення окремих видів господарської діяльності;
• підвищення статусу уповноваженого органу у сфері державної регуляторної політики та підприємництва;
• збільшення фінансово-кредитної підтримки для стимулювання розвитку підприємництва;
• недопущення неправомірного втручання державних органів та органів місцевого самоврядування у діяльність суб'єктів господарювання.

У процесі вдосконалення державного регулювання господарської діяльності має бути забезпечено:

1) залучення неприбуткових об'єднань  підприємців до формування основних  засад державної регуляторної  політики;

2) безумовне додержання норм  законодавства щодо здійснення  державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю.

Необхідно забезпечити скорочення кількості перевірок суб'єктів господарювання. Самі перевірки повинні проходити за чіткими і прозорими процедурами. Повною мірою повинно бути визначено права та обов'язки як контролюючих органів, так і підприємців.

3) Спрощення дозвільної системи та мінімізацію видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Треба забезпечити практичну реалізацію декларативного принципу та запровадження принципу «мовчазної згоди», за яким суб'єкт господарювання за певних умов набуває право на провадження окремих дій щодо здійснення господарської діяльності без одержання відповідного документа дозвільного характеру. Необхідно унеможливити необґрунтоване розширення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, або встановлення спеціальних процедур ліцензування окремих видів діяльності. Потреба в запровадженні ліцензування виду господарської діяльності повинна об'єктивно випливати з особливих умов здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для споживачів, суспільства.

4) Удосконалення системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і зменшення адміністративного контролю у цій сфері.

Для ефективного функціонування зазначеної системи необхідно створити Єдиний державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень, який повинен базуватися на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна.

5) Усунення технічних бар'єрів для провадження господарської діяльності.

Прискорення переходу від обов'язкової сертифікації продукції до застосування процедури оцінки відповідності, розроблення та впровадження технічних регламентів на основі європейських директив, прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими. Необхідним є створення системи ринкового нагляду, яка має відповідати європейським підходам до контролю безпеки продукції, забезпечувати дотримання балансу у відносинах між суб'єктами господарювання та контролюючими органами, ефективно захищати права споживачів на якість і безпечність продукції.

Система державного регулювання і контролю безпечності та якості харчових продуктів і продовольчої сировини має бути відокремлена від системи технічного регулювання;

6) Удосконалення системи оподаткування.

Реформування системи оподаткування має забезпечити створення сприятливого підприємницького середовища та лібералізацію фіскальних відносин.

7) Усунення необґрунтованих перешкод у реалізації підприємницької ініціативи.

8) Посилення фінансової та кредитної підтримки розвитку господарської діяльності.

Необхідно забезпечити належне систематичне фінансування заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженої Законом України від 21 грудня 2000 року № 2157–III, регіональних програм підтримки малого підприємництва.

9) Удосконалення діяльності органів державної влади з питань розвитку господарської діяльності та регуляторної політики. [13,14,15]

 

державний реєстрація суб’єкт підприємець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже  можна сказати, що юридична особа має властивості людської особистості, тобто, має всі права, що належать фізичній особі, крім тих, якими з об’єктивних причин може володіти тільки людина. Таким чином, законодавець, застосовуючи юридичну фікцію, створює вигаданий суб’єкт права, що існує лише як абстрактне поняття

Щодо сутності юридичної особи, то тут на мій погляд адекватно її відображає теорія соціальної реальності. Згідно з її концепцією, соціальна реальність виникає на підґрунті і для реалізації норм природного права. Такий підхід адекватно відображає сучасне розуміння природного права фізичних осіб об'єднуватися в організації і таким чином захищати та реалізовувати свої права у різних сферах діяльності, насамперед у цивільних відносинах. Держава може впливати на створення та діяльність таких об'єднань лише з урахуванням цих обставин і не може забороняти створення організацій, які не посягають на громадські інтереси, що трактуються як спільні інтереси індивідів.

Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих документів, якими можуть бути: розпорядчий акт або статут (положення), або установчий договір і статут, або протокол зборів тощо. В установчих документах мають зазначатись найменування юридичної особи, її місце знаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості, що їх передбачають законодавчі акти про юридичні особи відповідного виду.

Юридична особа повинна бути належним чином зареєстрована. Дата її внесення до державного реєстру і буде вважатись датою її реєстрації (тобто першим днем існування юридичної особи). Державній реєстрації підлягають всі відокремлені підрозділи юридичної особи.

Державна реєстрація юридичних осіб, це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Якщо створення юридичної особи це є використання природного права людини, то реєстратор не має права без поважних причин відмовити у реєстрації, на чому законодавець і наголошує в 24 ст. Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ” від 15.05.2003р., та у ст..89 ЦК України. [16, c.117]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // ВВР. – 2003. - № 40-44. –

 ст. 356.

2. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2005. – 312 с.
3. Стефанчук Р.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2004. – 562 с.
4. Цивільне право України: Підручник / За ред. Шевченко Я. М. – К.: Ін Юре, 2003. – Т.1 – 577 с.
5. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. – Вид. 2-ге, виправл. Та доповн. -  К.: Істина, 2007. – 816 с.
6. Бірюков І.А., Заіна Ю.О.,Співак В.М. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К., 2000. – 320 с.
7. Цивільне право України. Частина перша // За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368с.
8. Дзера О.В. Цивільне право України: Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 736с.
9. Західна консалтингова група. Процедура створення та реєстрації юридичних осіб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zkg.com.ua
10. Основи права України / за редакцією професора В.Л. Ортинського. – Видання друге, доповнене і перероблене. – Львів: Оріяна – Нова, 2005 – 368с.
11. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // ВВР. – 2003. - № 31 – 32. – ст. 263
12. Цивільне право України: Підручник // За ред. В.Г. Фазикоша. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 631 с.
13. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2001 р. // ВВР. -  2001 -  № 7 -  ст.35
14. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 р. // ВВР. -  2007 - № 29. - ст.389.
15. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // ВВР. -  2000 - № 36, ст. 299.
16. Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України: Підручник. – К.: Істина, 2003. – 776 с.