Карпатський регион

Мал. 81. Річка Пруту верхній течії (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 82. Річка Черемош (доступно тільки при скачуванні)

Ось яким побачив Черемош у свій час видатний український поет Олександр Олесь:

Стогне Черемош, лютує, 
В шумі білому шумить, 
Греблі, камені шматує 
І орлом кудись летить.

Праві притоки Дністра і Пруту  прорізують Зовнішнє пасмо Карпат і  протікають через рівнинне Передкарпаття. 
Найбільшими правими притоками Тиси є річки Уж, Латориця, Ріка, Теребля, Біла Тиса, Чорна Тиса. У крайній південно-східній частині Карпат беруть початок притоки Дунаю Сірет і Малий Сірет. 
Навесні й на початку літа під час танення снігу, а також під час літніх злив і тривалих дощів карпатські річки стають повноводними, в рівнинних районах Передкарпаття і Закарпаття виходять з берегів і завдають великої шкоди господарству. В гірських районах часто бувають зсуви. 
В Українських Карпатах є багато водоспадів, переважно невеликих. В народі їх називають гуками (під час падіння зі значної висоти вода створює сильний звуковий ефект) ішипотами (стрімка течія шумить). Водоспади є практично на всіх карпатських річках. Одним з найвідоміших єЯремчанський водоспад на р.Прут. Великими є шипоти на річках Лімниця, Манявка (притока Бистриці Солотвинської) та ін. 
У Карпатах мало озер. До того ж вони невеликі. Найбільшим є озеро Синевир (Закарпаття), розміщене серед карпатських лісів на висоті 989 м. Площа озера — 7 га, максимальна глибина — 24 м. Тут організована база відпочинку. Створено водосховища на Тереблі, Озер'янці (ліва притока Тереблі) та інших річках. 
На більшій висоті, ніж Синевир, розташовані озера Бребенескул (1801 м) і Несамовите (1750 м)(мал.83).

Мал. 83. Озеро Несамовите (доступно тільки при скачуванні)

Дуже багаті в Карпатах ресурси  цінних і унікальних мінеральних вод, особливо у тих районах Передкарпаття і Закарпаття, що безпосередньо прилягають до гір і частково захоплюють гірські території.

У Карпатах протікає надзвичайно  багато річок, струмків і потічків. Загальна їх кількість понад 31 тисячу, а довжина річкової мережі становить 46,5 тис. км. Всі вони належать до Чорноморського басейну, Головний європейський вододіл проходить трохи північніше від Карпат.

Насиченість території Українських  Карпат річками є найбільшою в Україні, що у 4-7 разів перевищує аналогічні показники інших регіонів держави. Головні річки Карпатського регіону — Тиса, Прут, Сірет (басейн Дунаю), Дністер та їхні притоки. Близько 500 річок належать до категорії середніх та малих річок, а решта (понад 30 тис.) — струмки, потічки, періодично діючі водотоки. У підніжжях і на схилах гір знаходиться незліченна кількість джерел (буркутів, чуркал, шипотів) і криничок, з яких постійно витікає вода. Часто такі джерела слугують витоком річок. Більшість великих карпатських річок є придатними для організації сплавів та інших видів водного туризму.

На Закарпатті, яке займає площу 12,8 тис. км², протікає 9429 річок, сумарна довжина яких 20631 км. Але річки здебільшого малі: середня довжина річки 2 км. Лише 152 річки мають довжину понад 10 км і тільки 4 річки — понад 100 км: Тиса (201 км), Латориця (159 км), Уж (113 км) та Боржава (112 км).

На Прикарпатті, зокрема  в Івано-Франківській області, яка займає 13,9 тис. км², знаходиться 8321 річка, переважно як і на Закарпатті більшість водотоків мають невелику довжину, кількість річок з довжиною понад 10 км — 155, понад 100 км — 4 (Дністер, Прут, Лімниця і Свіча). У Львівськійобласті карпатські річки представлені річкою Дністер та її правими притоками: Стрий, Опір, Свіча, Тисовець та інші. Дністер бере початок на горі Розлуч (біля села Середа), а його притоки Опір та Стрий — на горі Явірник. У межах Львівської області у басейні Дністра налічується 5728 річок, серед яких більшість протікає у Карпатському регіоні.

У Чернівецькій області є 4494 річки і струмки загальною довжиною 7641 км, головні серед них — Дністер, Прут, Сірет, Черемош.

Річки і струмки Карпат здебільшого чисті, їхні води мають сприятливі санітарно-біологічний та кисневий режими, гідрохімічні й мікробіологічні показники, малий ступінь сапробності (гнилісність). Річкова вода має малу мінералізацію — 0,15-0,65 г/л, переважно гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Середньомісячна температура води взимку 0,5-3,0 °С, влітку 12-20 °С. Часто вода відповідає питним якостям, тому її вживають для пиття.

В Українських Карпатах знаходиться  багато мальовничих озер, серед яких і найвисокогірніше озеро України — Бребенескул (1801 м над рівнем моря, гірський масив Чорногора, біля підніжжя гори Гутин Томнатик). До найцікавіших карпатських озер можна віднести такі:

Популярними екскурсійними  об'єктами у Карпатах є численні водоспади. Перелік деяких з них ми подаємо у таблиці нижче:

Українські Карпати багаті мінеральними водами, на основі яких в багатьох місцях регіону сформувалися бальнеологічні курорти. Мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині Івано-Франківської області в межах Богородчанського, Верховинського, Долинського,Косівського, Надвірнянського районів. У результаті гідрогеологічних досліджень у межах регіону виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод цього типу. Із них активно використовуються лише вода "Горянка", родовище якої розташоване в селі Новий Мізуньта "Гута" в селі Гута. На території передгірської частини Львівщини існує понад 25 джерел, з яких витікають 10 різновидів мінеральних вод, зокрема сульфідні: "Трускавецька" і "Нафтуся". Навколо цих джерел сформувалися три великі українські бальнеологічні курорти Моршин, Трускавець і Східниця.Закарпаття одна з найбагатших на джерела мінеральних вод областей України, їх тут близько 350. На території гірської частини Чернівецькоїобласті також багато мінеральних вод, найвідоміші з яких — "Буковинська" (Сторожинецький район) та "Зеленчанка" (Путильський район)

РАДІАЦІЙНИЙ РЕЖИМ

Сонячна промениста енергія  є основною енергетичною базою, яка  визначає термічний стан земної поверхні і атмосфери. Поверхня Прикарпаття  при ясній погоді може одержати 160 ккал/см2. Але над Карпатами розвивається велика хмарність, особливо в холодну пору року. Так, у грудні і січні повторюваність похмурого неба 60-80%. Низькі темні хмари заволікають горизонт. Влітку ясних днів стає більше, але й тоді їх повторюваність 40-50%. Тому тривалість сонячного сяяння в Карпатах становить незначну (18-30%) частину порівняно з можливим сяянням сонця в цих широтах. Так, у Чернівцях за рік спостерігається 1826 годин сонячного сяяння. Якби небо було весь час безхмарне, то сонце світило б тут 10145 годин на рік. Внаслідок того, що тут велика хмарність і невелика тривалість сонячного сяяння, кількість сонячної енергії, що потрапляє на територію Прикарпаття, скорочується до 98-109 ккал/см2 на рік. Величина сумарної радіації для більш південних широт Закарпаття становить 110-115 ккал/см2. Із загальної кількості сумарної радіації тільки 77%, тобто 75-90 ккал/см2, збирає підстилаюча поверхня. Решта енергії знову відбивається в атмосферу. Частина поглинутої енергії знову випромінюється в атмосферу. Величина ефективного випромінювання у Прикарпатті за рік досягає 35,8 ккал/см2. Таким чином, радіаційний баланс Прикарпаття, тобто та кількість сонячної енергії, яка йде на нагрівання земної поверхні і визначає її термічний режим, становить у західному секторі 35,8, а в східному - 40,0 ккал/см2 на рік. У Закарпатті величина радіаційного балансу трохи вища - 44,1 ккал/см2. Річний радіаційний баланс позитивний, а на протязі трьох місяців - грудня, січня і лютого-негативний (до-1,8 ккал/см2). Земна поверхня віддає тепла більше, ніж одержує, тому температура повітря від'ємна. У березні намічається перелом. Радіаційний баланс стає позитивним (1 ккал/см2), після чого він стрімко збільшується і досягає максимуму в червні і липні - 8,2 ккал/см2. Підстилаюча поверхня і приземні шари повітря добре прогріваються. З серпня значення радіаційного балансу починає знижуватися, і в кінці жовтня він стає негативним. У гірських районах Українських Карпат прибуток і витрата сонячної енергії протікають у зовсім інших умовах хмарності, прозорості і зволоження повітряних мас. Так, тривалість сонячного сяяння за рік у Ясині менша майже на 400 годин, ніж у Чернівцях. Отже, прибуток сумарної сонячної радіації в горах менший. Величина ж відбитої енергії (альбедо) вища: влітку-16-27%, взимку - 70-85% енергії, що надходить. Радіаційний баланс середньовисотного поясу Карпат за теплий період нижчий на 4 ккал/см2, ніж на рівнинах Прикарпаття. У зимовий час ці розходження ще більші. На висоті 1400 м радіаційний баланс в цілому за рік скорочується" до 15,4 ккал/см2.