Київська область

 

 

 

Реферат на тему : «Київська область»

 

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на

півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на

Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході

та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з

Житомирською областями, на півночі — з  Гомельською областю Білорусі. В області

25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів.

Площа — 28,1 тис. Rм

Населення — 1830,5 тис.чол.  на 2000 р., без Києва)

 Центр — м.Київ

    

 

 

 

 

 

     Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї,

білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7 чол.

на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони

області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім

Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький,

Фастів.

     Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до

долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина

зайнята Поліською низовиною (вис. до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська

низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята

Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною

області з абсолютними висотами до 273 м.

     Корисні копалини. Виявлені і розробляються переважно мінеральні

будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцеві піски. Є

невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла

Церква).

     Клімат помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Середня

температура січня -6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204

дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від

2480 до 2700°. За рік на  території області випадає 500-600 мм опадів, головним

чином влітку. Київщина має густу річкому мережу (177 річок завдовжки понад 10

км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246

км), його головні притоки — Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і

Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина

Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ

і понад 2000 озер.

     Грунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік —

дерново-глеєві, лучні й болотні грунти. У центральній частині на лесах —

опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові грунти; у південних

районах — глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються

лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові грунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної

частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні

площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають

широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область

розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і

лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і

заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові

височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані

природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об’єктів

природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі

Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7

заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський,

Усівський тощо), пам’ятник природи (урочище Бабка), дендропарк “Олександрія”

(Біла Церква).

     Народне господарство. Економіка області — складний багатогалузевий

комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої

індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним

сільським господарством зерно-бурякового і м’ясо-молочного напрямів.

     Промисловість. Прискорено розвиваються галузі, які визначають

науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі

приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і

нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і

картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ГЕС, Київська

ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей

випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва,

екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств

тогівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості —

Білоцерківське виробниче об’єднання шин і гумоазбестових виробів і завод

гумотехнічних виробів, Броварський з-д пластмас. Мікробіологічна

промисловість представлена заводами Трипільським біохімічним і біохімічних

препаратів у селищі міського типу Немішаєво. В Обухові картонно-паперовий

комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і

смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні зводи,

м’ясо- птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об’єднує

підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей

(розташовані в містах  Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій

Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-

сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна

промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари,

Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву

санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої

Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові

вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і

машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед

багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів,

Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

     Сільське господарство. У структурі сільського господарства за валовою

продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771

тис.га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3

тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька.

Сільськ. господарство області характеризується розвиненим високотоварним

зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом

технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м’ясо-молочної продукції, яєць. В

усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні

значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також

кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

     Транспорт. Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина

залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва –

Київ – Львів, Київ – Дніпропетровськ – Донецьк тощо. Електрифіковані приміські

ділянки залізниці: Київ – Фастів – Козятин, Київ – Фастів – Миронівка, Київ –

Тетерів, Київ – Ніжин, Київ – Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів,

Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в т.ч. з твердим покриттям —

7489 км. Найважливіші автомобільні  дороги: Санкт-Петербуг – Київ -  Одеса, Київ

– Харків, Київ – Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип’яті. У

Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Газопроводи: Уренгой - Помари - Ужгород,

Шебелинка - Полтава - Київ.