Хімічна промисловість України

Що стосується мінеральних добрив, то можна відзначити динамічно зростаючий попит на мінеральні добрива в Україні. Якщо раніше аміачна селітра в Україні вироблялась, орієнтуючись на експорт, то зараз налагоджується інфраструктура дилерських складів в Україні, відпрацьовуються схеми накопичення добрив в міжсезоння, що дозволить згладити ціновий дисбаланс, стабілізувати ціни і позитивно позначається на збільшенні споживання добрив.

Так, якщо раніше з 1,6-1,9 млн т виробленої селітри тільки 500-600 тис. т споживалося внутрішнім ринком, то зараз вже близько 1,35 тис. т споживається Україною.

Треба зазначити, що експорт скорочується не тільки завдяки зростанню внутрішнього попиту, але і завдяки скороченню попиту на світовому ринку. Аміачна селітра українського походження має масу тарифних і нетарифних обмежень на ринках інших країн і не тільки розвинених. По суті, ринки збуту селітри настільки звузилися, що незабаром експорт селітри стане обтяжливим для України, привабливішим буде внутрішній ринок.

Стримуючим чинником в постачаннях аміачної селітри на внутрішній ринок було оподаткування. Тут виникає ПДВ, всі схеми руху товару стають прозорі, ускладнюється накопичення капіталу порівняно з продажем на експорт, зокрема через офшорні компанії. Проте рівень дійсної рентабельності при реалізації на внутрішньому ринку перевищує 90%. Тому ринок мінеральних добрив в Україні можна оцінити як привабливий і дуже перспективний. Варто також зазначити, що за часів Радянського Союзу споживання мінеральних добрив на 1 га складало 140-150 кг поживних речовин. Зараз – 30-40 кг, в окремих господарствах Півдня України воно досягає 106-140 кг, чого поки дуже мало, ґрунт інтенсивно використовується, тому споживання мінеральних добрив буде постійне зростати. Крім того, на даний момент існує дисбаланс живильних речовин, адже більшою мірою вносяться азотні добрива, внесення фосфорних і калійних після розпаду СРСР скоротилося. Основна причина – відсутність запасів калію і фосфоритів в Україні.

Українська хімічна промисловість з моменту розпаду СРСР була експортно-орієнтованою. Незважаючи на значну енергетичну і сировинну залежність від Росії, Україна успішно конкурувала з нею на світовому ринку.

Конкурентними перевагами є:

• територіальне розташування;
• наявність потужних і відносно сучасних хімічних заводів;
• транспортна інфраструктура, залізна дорога і порти;
• узгодженість дій підприємств, локальність і компактність концентрації виробництва.

Основними експортними продуктами залишаються мінеральні добрива і неорганічна хімічна продукція. Загальний експорт зріс з 2004 по 2005 рр. на 13%, в 2006 р. порівняно з 2005 р. – на 3%, в 2007 р. грошовий обсяг експорту зріс порівняно з2006 р. на 32%. Темпи зростання до 2007 р. були порівняно невисокі, при цьому у фізичному обсязі за групами експорт зріс всього на 8-10%, а в 2007 р. навіть дещо знизився. Це говорить про те, що зростання обсягів валютних надходжень частково пов’язано із зростанням цін на експортовану продукцію. Зазначимо, що в структурі експорту група 31 (добрива) займає 26-28%. Україна, як і раніше, залишається одним із провідних світових експортерів азотних добрив.

Основними імпортними продуктами, як зазначалося вище, були полімери і пластмаси (46% імпорту), менші рівні частки мають товари органічної хімії, засоби захисту рослин і каучуки (11-12%). Імпорт полімерів і каучуків постійно зростає. У 2008 р. очікується зростання споживання та імпорту полімерів на 25-30%. Темпі зростання імпорту знижуються, можливо, вже наприкінці року українське виробництво деяких полімерів відроджуватиметься і нарощуватиметься. В Україні незадовільними темпами розвивається переробка полімерної продукції, враховуючи незабезпеченість власною сировиною для полімерів, єдиним способом імпортозаміщення є розвиток виробничої бази переробників.

Що стосується імпорту інших видів хімічної продукції, то можна зазначити зростаючий імпорт мінеральних добрив, викликаний об’єктивними чинниками, і засобів захисту рослин. Ці товарні групі є об’єктами підвищеної уваги для виробників хімічної продукції, однак значне зростання імпорту не очікується.

Стимулювання розвитку інноваційних напрямів у хімічній промисловості, широке впровадження досягнень передових науково-технологічних розробок у створення нової наукоємної високотехнологічної продукції, здатної задовольнити попит на внутрішньому і зовнішньому ринках, надасть імпульс структурній модернізації і підвищенню конкурентоспроможності промислового комплексу України у цілому. Для цього необхідним є:

- схвалення Концепції  формування технологічних платформ  в Україні, проект якої розроблено  Державним агентством з питань  науки, інновацій та інформатизації  України, що створить правові  засади для розвитку та функціонування  технологічних платформ, у т.ч. у  хімічній та нафтохімічній промисловості  України, як ефективного інструменту  мобілізації зусиль наукових  установ, інноваційних структур, підприємств  та органів державної влади  з метою забезпечення сталого  розвитку галузі, її реструктуризації  та збільшення частки наукоємних  і високотехнологічних виробництв;

- сприяння диверсифікації  джерел постачання енергії для  підприємств галузі шляхом розроблення  та затвердження державної цільової  програми видобування та використання  шахтного метану в Україні  для потреб промислових підприємств;

- сприяння екологізації хімічного виробництва та зменшенню припливу імпорту в Україну токсичної продукції побутової хімії, зокрема, шляхом прийняття Закону України «Про державне регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії»;

- забезпечення переходу українських підприємств хімічної промисловості до виробництва та застосування ПАР на основі рослинних олій, а також використання розробок провідних наукових установ;

- розширення виробництва товарів малої хімії вітчизняними підприємствами, зокрема, шляхом розроблення комплексної програми розвитку в Україні малотоннажної хімії, у якій необхідно передбачити механізми і можливості використання побічних продуктів та відходів виробництв основної хімії для створення нової продукції малотоннажної хімії, а також підтримки внутрішнього виробництва та захисту вітчизняних виробників в умовах домінування на ринку імпортних товарів малої хімії;

- збільшення фінансування державних науково-дослідних інститутів для закупівлі сучасного лабораторного та технологічного обладнання, оновлення матеріально-технічної бази, а також підготовки висококваліфікованих спеціалістів;

-  розширення бази біоаналітичних досліджень у державних науково-дослідних інститутах та наукових центрах, фінансування створення сертифікованих розплідників лабораторних тварин та супутньої продукції;

- стимулювання залучення приватного капіталу у створення нових виробництв та освоєння технічних інновацій шляхом запровадження розповсюджених у розвинених країнах лізингових схем для довгострокової оренди сучасного устаткування, діагностичної апаратури, цілісних технологічних комплексів, медичного устаткування, вимірювальних приладів тощо.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Хімічна промисловість України, виживши після розпаду Союзу і утримавшись на світовому ринку, має сталі зв’язки з іншими галузями народного господарства, хорошу репутацію на світовому ринку (відносно експортних товарів) і високий рейтинг інвестиційної привабливості. Особливо добре це видно по рівню внутрішніх цін, по тенденціях на світовому ринку, по зростаючому імпорту великого спектру полімерів, каучуків, пластмас.

Подорожчання газу суттєво послабить позиції української хімічної промисловості, однак, посилив інтеграційні процеси, Україна може посісти гідне місце в числі європейських виробників хімічних товарів. Треба також зазначити, що хімічна промисловість часто є екологічно небезпечною, що призводить до того, що багато розвинених країн розміщують і розвивають виробництво хімічних товарів в країнах, що розвиваються (до яких належить Україна).

В найближчі п’ять років в Україні проходитиме період становлення, глобальної модернізації і реконструкції хімічної промисловості. Це може викликати тимчасове ослаблення присутності на світовому ринку, однак, враховуючи абсолютні і відносні переваги України, хімічна промисловість стане однією з найбільш прибуткових і перспективних галузей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Банар Г., Харинович Д. Інноваційні методи розвитку хімічної промисловості [Електронний ресурс] // режим доступу: http://intkonf.org/banar-g-harinovich-do-innovatsiyni-metodi-rozvitku-himichnoyi-promislovosti/
2. Національна доповідь про стан та перспективи реалізації державної політики енергоефективності у 2008 р. [Електронний ресурс] // режим доступу: http://naer.gov.ua/wp-content/uploads/2010/02/nazdopovid.pdf
3. Режим доступу: http://leonids.ucoz.ua/news/khimichna_promislovist_ukrajini/
4. Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/prom/ukr/14.html
5. Режим доступу: zet.in.ua/news/komu-nalezhit-ximichna-promislovist-ukraїni/