Характеристика Запорожской области

 

         За липень 2012р. середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника підприємств з кількістю працюючих 10 осіб і більше, дорівнювала 3048 грн., що в 2,8 раза перевищує рівень встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1102 грн.), на 0,1% більше, ніж за червень 2012р. та на 11,6% вище аналогічного показника відповідного місяця попереднього року. Залишається значною диференціація рівня оплати праці між видами економічної діяльності.

      Найбільш оплачуваними в області в липні 2012р. залишались працівники добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, фінансової діяльності, де рівень заробітної плати майже в 1,4–1,7 раза перевищував середній по економіці області.

           Значно нижчою залишається заробітна плата працівників текстильного виробництва, виробництва одягу, хутра та виробів з хутра, діяльності готелів та ресторанів, виробництва гумових та пластмасових виробів, торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, будівництва, де її розмір у 1,5–2,1 раза менше середнього рівня в цілому по економіці області.

            Реальна заробітна плата в липні 2012р. в порівнянні з червнем 2012р. залишилась без змін, але з липнем 2011р. вона зросла на 11,3%. За січень–липень 2012р. по відношенню до відповідного періоду 2011р. вона

також збільшилась на 13,5%.

            Сума невиплаченої заробітної плати порівняно з боргом на 1 серпня 2011р. збільшилась на 36,2%, або на 17,1 млн.грн. і на 1 серпня 2012р. становила 64,4 млн.грн.

           На обліку в державній службі зайнятості на 1 вересня 2012р. перебувало 16,4 тис. незайнятих громадян. Серед зазначеної категорії громадян 94,8% (15,5 тис. осіб) мали офіційний статус безробітних, з яких більше, ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних громадян на 1 вересня 2012р. в порівнянні з початком року зменшилась на 30,8% (на 6,9 тис. осіб).

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних 45 раніше займали робітничі  місця, 40 – посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

            Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, за серпень п.р. в цілому по області зменшився на 0,1 в.п. та на 1 вересня 2012р. становив 1,4%. Разом з тим, спостерігалася значна диференціація цього показника за районами області, де він коливався від 0,7% у Запорізькому районі до 4,9% у Великобілозерському районі. Кількість зареєстрованих безробітних за серпень 2012р. в сільській місцевості зменшилась на 3,8%, у міській – на 2,7% та на 1 вересня 2012р. становила відповідно 4,6 тис. осіб та 10,9 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення працездатного віку перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив відповідно 1,9% та 1,3%.

           Екологія регіону: Запорізька область є одним із найбільш індустріалізованих регіонів України з історично високорозвиненим сільським господарством.

           Протягом останніх років екологічна ситуація в області стабілізувалась, але кардинальних позитивних зрушень ще не відбулося.

В області залишаються  актуальними такі основні екологічні проблеми:

• незадовільний екологічний стан малих річок;
• забруднення й виснаження підземних водоносних горизонтів;
• шкідлива дія вод (підтоплення, зсуви, абразійні процеси і т.п.);
• попередження можливого негативного впливу на водні об’єкти Енергодарського енергетичного комплексу;
• збільшення кількості накопичених промислових та побутових відходів;
• безхазяйність складів із непридатними пестицидами й агрохімікатами та їх незадовільний стан;
• забруднення територій внаслідок несанкціонованого розміщення відходів;
• загроза забруднення Дніпровського водосховища раніш накопиченими у б. Маркусова («Чорна гора») відходами коксохімічного виробництва;
• порушення гідрогеологічного режиму та вичерпання запасів підземних вод питної якості в південно-західній частині області, як наслідок інтенсивного відбору підземних вод для цілей водопостачання й шахтного водовідливу на Запорізькому залізорудному комбінаті;
• економічна незбалансованість видобутку будівельних матеріалів, що призвело до вилучення значних площ земельних ресурсів, які своєчасно не рекультивуються землекористувачами;
• активізація розвитку екзогенних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря;
• забруднення унікальних територій та зон природної спадщини.

          Запорізька область має розвинену транспортну систему, є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України.

          Важливу роль у транспортній системі області відіграє міжнародний аеропорт Запоріжжя, який з’єднує м. Запоріжжя з м. Київ.

         Мережа шосейних доріг довжиною 6970,6 км., у тому числі:

• доріг державного значення – 696,9 км;
• міжнародних доріг – 392,8 км;
• національних доріг – 103,8 км;
• регіональних доріг – 200,3 км.

зв’язує всі населені пункти області.

           Територією регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як:

• Одеса-Мелітополь-Новоазовськ;
• Харків-Сімферополь-Севастополь;
• Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя.

            Велике значення має морський транспорт (головний порт області – Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу.

           В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти. Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

          Охорона здоров’я. В Запорізькій області у 694 лікувально-профілактичних установах працює близько 56 тисяч працівників, у т.ч. майже 9 тис. лікарів і понад 20 тис. середнього медичного персоналу. Охорона здоров'я має у своєму розпорядженні могутній потенціал вчених і практиків. За останні 10 років в області широкого розвитку набули перспективні напрямки надання медичної допомоги населенню. Мережа швидкої допомоги в області представлена 65 установами. Провідна роль належить Обласному Центру екстремальної медицини і швидкої допомоги. Забезпеченість населення аптеками значно перевищує загальноукраїнський показник. 36% існуючих аптек належить до комунальної форми власності, 64% – до колективної та приватної. Динамічно розвивається в області й фармацевтичне виробництво.

           В охороні здоров'я області продовжується процес реформування. Пріоритетними та перспективними в плані інвестицій напрямками розвитку галузі є сільська сімейна медицина, розвиток лікувально-діагностичної бази дитячих та рододопоміжних установ, кардіохірургічної служби.

          Освіта. В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується понад 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

           Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфікованих спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, із них — один вищий III–IV рівня акредитації (Таврійський державний агротехнологічний університет) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.

             Культура.Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд — 9,7 млн. примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи — Обласна універсальна наукова бібліотека, її бібліотечний фонд становить 1,5 млн. примірників, із них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним із найкращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

            Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.

 

5. Економічні зв’язки з іншими регіонами

 

         До пріоритетних напрямів міжрегіонального співробітництва в Запоріжжя та інших областей слід віднести:

• освоєння природних (у т. ч. природно-кліматичних) ресурсів;
• генерацію та транспортування енергії;
• розбудову шляхів сполучення державного та міжнародного значення;
• формування інфраструктури специфічних ринків (насамперед •

ринку аграрної продукції);

• розв’язання екологічних і соціальних проблем; •
• створення спільного туристичного продукту; •
• науково-технічне співробітництво та трансфер технологій; •
• формування спільної інноваційної інфраструктури тощо

         Взаємодія з Дніпропетровським, Донецьким, Херсонським регіоном:

- опрацювання та реалізація спільних природоохоронних програм і проектів; 
- обмін досвідом щодо підвищення конкурентоспроможності регіонів; 
- проведення робочих зустрічей, спільних конференцій, семінарів тощо; 
- розвиток зв'язків у галузях науки і техніки, охорони здоров'я, сферах туризму і спорту, освіти, культури

 

6. еНаціональна економіка, як система взаємопов’язаних регіонів

 

         Запорізька область є одним з лідерів серед українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі. Велика частка виробництва флагманів Запорізької індустрії, таких як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький виробничій алюмінієвий комбінат», «Запоріжтрансформатор», «Мотор Січ», «Перетворювач», спрямована на зовнішні ринки.

           Річний обсяг зовнішньоторговельного обороту запорізької області становить майже 2 млрд. дол. Запорізька область є чітко означеним експортоорієнтованим регіоном, в якій обсяги експорту більш ніж в 2 рази перевищує обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту Запорізька область посідає четверте місце серед регіонів України.

           Більше 100 підприємств області постійно  здійснюють зовнішньоторговельну  діяльність. Партнерами області в зовнішній торгівлі є більш ніж 100 країн світу у різних регіонах.

          В загальній  структурі експорту регіону більше  половини складають чорні метали, друге і третє місця поділяють  продукція кольорової металургії  та машинобудування. 

          Найбільші  обсяги експортних поставок товарів  та послуг здійснюються до  Російської Федерації, Туреччини,  Китаю, Угорщини, Німеччини та  Польщі.

           Майже чверть всіх імпортних закупівель області припадає на мінеральне паливо, нафту та нафтопродукти. Іншою важливою статтею зовнішніх закупівель є механічне устаткування та запасні частини до нього, доля яких складає понад 10%.

           Серед  країн-імпортерів найбільшу питому  вагу поставок мають Туркменістан, Німеччина, Словаччина, США, Білорусь, Польща, Китай, Узбекистан.

           Останнім  часом все більш динамічно  змінюється товарна номенклатура  експорту в бік збільшення  частки наукомісткої та високотехнологічної  продукції високого ступеня переробки.  Цей процес незворотньо веде  до географічної диверсифікації  зовнішньої торгівлі. Особливо динамічно  розвивається сфера двостороннього  співробітництва між нашим регіоном  та регіонами країн ближнього  та дальнього зарубіжжя. 

           Особливе місце в зовнішніх стосунках нашого регіону займає Російська Федерація. Географічна близькість, торгово-економічні та гуманітарні зв’язки, що склалися історично, наявність підприємств з технічно взаємопов’язаним виробництвом та інфраструктурою, роблять співробітництво області з регіонами Російської Федерації життєво необхідним для обох держав.

            Протягом останніх років були підписані Угоди про торгово-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво з 11 регіонами Російської Федерації, а також ведеться подальша робота в напрямку розробки та реалізації конкретних проектів в рамках цих Угод.

Аналогічні Угоди були підписані з містом Бургас (Болгарія), містом Чунцин (Китайська Народна Республіка), Карагандинською областю (Республіка Казахстан). Ведуться переговори щодо налагодження співробітництва та підписання Угод з регіонами Австрії, Німеччини, Бельгії, Польщі, Узбекистану, Азербайджану та Ірану.