Землі рекреаційного призначення

На основі проведених обстежень, розвідувань та досліджень визначають межі рекреаційних та господарських зон, встановлюють відповідні охоронні та обмежувальні смуги, що є основою забезпечення режимів охорони природних ресурсів, встановлення оптимального рекреаційного навантаження на території.

Висновки

У результаті виконаних досліджень запропоновані основні концептуальні  підходи до формування рекреаційних територій. При цьому показано, що важливою складовою кадастрового зонування є комплекс технічного забезпечення, який вимагає цілої низки процедур і методів, пов’язаних з визначенням не тільки геопросторового положення рекреаційних об’єктів, але й спеціальних фізичних, фізико-географічних та інших параметрів. Важливе місце в цьому аспекті належить встановленню не тільки меж основних кадастрових зон, але й геометричних параметрів охоронних та інших зон.

Література

1. Земельний кодекс України.  – К.: Атака, 2001. – 96 с. 

2. Панас Р.М., Раціональне  використання та охорона земель: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2008. – 352с.

3. Дудкіна О.П., Регіональні  особливості розвитку рекреаційних зон (методичні та організаційно-економічні основи). – Львів: 1999. – 19 с.

4. Мазур Ф.Ф., Соціально-економічні  умови розвитку рекреаційної  індустрії (на прикладі Карпатського регіону). – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 96 с.

5. Рожко І.М., Рекреаційна оцінка гірських природно територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат): Автореф. дис. ... канд. географ. наук. – Львів: ЛЬЦНТЕУ, 2000. – 17 с.

6. КравцівВ.С., ЄвдокименкоВ.К., Гарбель М.М. Рекреаційна політика Карпатського регіону. – Чернівці: Прут, 1995. – 68 с.

7. Інструкція про зміст  та складання документації державного  кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. // Наказ Мін природи України від 16.02.2005, № 67. – С.29.