Споруди та водозабірні площі

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Рівненський державний аграрний коледж

 

 

 

 

 

 

Семінарське заняття

По темі: «Споруди та водозабірні площі»

 

 

                                         Виконала: 
                                                            Студентка 31-з групи 
                                           Хоміч О.М. 
                                                                    Перевірив: Кушнірук О.М.

 

 

 

 

 

 

 

«Рівне 2013»

ПЛАН

Вступ 
1. Споруди для забору води з поверхневих джерел  
            1.1. Класифікація способів і споруд для забору води з поверхневих    

                   джерел.  
            1.2. Вибір схеми і місця розташування водозабору.  
2. Споруди для забору води з підземних джерел  
            2.1. Основні типи споруд для забору підземних вод.  
            2.2. Горизонтальні водозабори.  
            2.3. Трубчасті колодязі.  
            2.4. Шахтні колодязі.  
           2.5. Променевої водозбір.  
           2.6. Каптажні водозбірні споруди.

Висновок 
ЛІТЕРАТУРА  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  Водозабірні споруди-відстійні (також відомі як водозабірний вузол - ВЗУ, або каптаж) - споруди для забору води з джерела, що складаються з ряду основних інженерних об'єктів:

         За характеристиками джерела водозабори поділяють на підземні і поверхневі. Підземні джерела водопостачання, як правило, відрізняються більш стабільними характеристиками якості води і відносній захищеністю від забруднення з поверхні. Поверхневі джерела водопостачання відрізняються високою продуктивністю, але вимагають постійного нагляду за дотриманням санітарно-технічного стану території поверхневого джерела: озера, річки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Споруди для забору води з поверхневих джерел

 

1. Класифікація способів і споруд для забору води з поверхневих

джерел.

 
          Водозабірні споруди з поверхневих джерел повинні забезпечувати:  
             - отримання розрахункової витрати води з вододжерела і подачу його споживачеві;  
             - охороняти систему водопостачання від проникнення в неї сміття, наносів, планктону, риби, льоду і від біологічних обростань.  
           Дотримання всіх цих вимог враховують при виборі типу і устаткування водозабору і місця його розташування.  
           Все різноманіття застосовуваних на практиці споруд для забору води з поверхневих джерел можна класифікувати за такими ознаками:  
1. Призначенню  
            - господарсько-питні, технічні, іригаційні та ін;  
            - місцем розташування водоприймача - берегові, руслові,

   пріплотінние пр.;  
2. Типу водойми:  
            - річкові, озерні, водосховища і морські;  
            - необхідної категорії надійності подачі води - три категорії відповідно

   до вказівок СНіПа;  
3. Продуктивності:  
           - малі (до 1 м / с),

- середні (1-6 м3 / с),

- великі (понад 6 м3 / с);  
4. Конструктивних і технологічних особливостях:  
          - поєднані,

- роздільні,

- ковшеві,

- пригребельні тощо;  
5. Тривалості періоду експлуатації:  
           - постійні,

- тимчасові;  
6. Ступені стаціонарності:  
          - стаціонарні

- нестаціонарні (плавучі, фунікулерних).  
 
       За ступенем складності забору води природні умови поверхневих джерел водопостачання, згідно СНиП, підрозділяють на чотири групи. При цьому враховуються каламутність води, нестійкість берегів і дна, руслових і льодові режими, лісосплав, засміченість вододжерела, наявність водоростей, дрейсени, балянуса, мідій і пр.  
 
    

  Залежно від складності природних умов, типу водоприймача та доступності водоприймальних отворів для обслуговування водозабори за ступенем надійності забору води поділяють на три категорії:  
 
       I - водозабір, що допускає зниження отримання води протягом 3 діб на 30% розрахункової витрати. Перерва в подачі води або зниження подачі нижче зазначеної межі допускається на 10 хв.  
 
       II - водозабір, що допускає зниження отримання розрахункового витрати води на 30% протягом 10 діб. Перерва в подачі води або її зниження нижче вказаної межі допускається не більше ніж на 6 ч.  
 
      III - водозабір, що допускає зниження отримання води протягом до 15 діб на 30% розрахункової витрати. Перерва в подачі води або її зниження нижче вказаної межі допускається не більше ніж на 24 год  
 
      Берегові незатопленние водоприймачі з водоприймальних отворами, завжди доступними для обслуговування, з механізованої очищенням їх сміттєзатримувальних решіток відносять до водоприймачів I ступеня надійності забору води в середніх природних умовах. Руслові затоплені водоприймачі всіх типів, віддалені від берега і недоступні в періоди повені, шторму, льодоходу, шуго-ходу і т. п., відносять до водоприймачів II ступеня надійності забору води в середніх природних умовах. Фунікулер і плавучі водоприймачі всіх видів для середніх умов роботи відносять до водоприймачів III ступеня надійності забору води.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Вибір схеми і місця  розташування водозабору.

 
       Вибір схеми і місця розташування водозабору обгрунтовується прогнозами якості води в джерелі, переформування узбережжя і русла, гідротехнічного режиму.  
       При амплітуді коливання рівнів води в джерелі більше 6 м і при глибинах біля берега, достатніх для нормального забору води, слід застосовувати берегові суміщені водозабори (рис. 1а). Для водозаборів середньої продуктивності при малій висоті всмоктування насосів можливе суміщення берегового колодязя і насосної станції. Для водозаборів невеликої продуктивності, при достатніх глибинах біля берега для нормального забору води можна приймати водоприймачі роздільного типу (рис. 1 б). При амплітуді коливання рівнів води в джерелі до 6 м і при глибинах біля берега, недостатніх для забору води, водозабори малої продуктивності рекомендується приймати руслового типу (рис. 1в), при цьому насосна станція може бути конструктивно об'єднана з береговим колодязем або розташована окремо.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
                      

Рис. 1. Схеми річкових водозаборів 
 
 
 
 

2. СПОРУДИ для забору води з підземних джерел

 

2.1. Основні типи споруд  для забору підземних вод.

 
       При виборі джерела централізованого господарсько-питного водопостачання, насамперед, розглядають підземні води, що залягають у гірських породах верхнього шару земної кори. Спочатку вивчають можливість використання міжпластових напірних вод, потім міжпластових безнапірних, далі тріщини-карстових і грунтових вод.  
 
       Для забору підземних вод, що залягають у різних породах і на різних глибинах, застосовують такі типи водозабірних пристроїв і споруд: трубчасті і шахтні колодязі, горизонтальні водозбори, комбіновані водозабори, променеві водозбори, споруди для каптажу джерельних вод. Тип водоприймального споруди залежить від глибини залягання підземних вод, потужності і водообільності водоносного пласта, характеру водовмещающей породи, наявності тиску в пласті і т.п.  

2.2. Горизонтальні водозабори.

 
       Горизонтальні водозабори застосовують при невеликій глибині залягання водоносного шару (до 5 - 8 м) і малої його потужності. Вони являють собою дренажні труби або галереї (рис. 4), що розміщуються в межах водоносного пласта на підстильному водоупоре перпендикулярно напрямку грунтового потоку. Навколо дренажних труб або галерей споруджують гравійні фільтри. Вода, фільтрована з грунту в дренажні труби або галереї, надходить по них у. водозбірний колодязь (резервуар), звідки відкачується насосами. На водозбірних лініях через кожні 25 - 50 м передбачають оглядові колодязі.  

2.3. Трубчасті колодязі.

 
       Трубчасті колодязі споруджують бурінням в грунті вертикальних циліндричних виробок - свердловин, стінки яких у більшості порід необхідно зміцнювати обсадними трубами (сталевими, азбестоцементними, поліетиленовими), що утворюють трубчастий колодязь (рис. 36). Для прийому води з грунту колодязь у межах водоносного горизонту виконують із перфорованих труб, забезпечених спеціальним фільтром, що не проникним для частинок породи.  
 
 
 
 
 
      Рис. 3. Приплив грунтових (а) і напірних (б) вод відповідно до шахтного (недосконалому) і трубчастого (здійсненого) криниць: 1 - водоприймальні отвори; 2 - стовбур, 3 - оголовок, 4 - кришка, 5 - вентиляційна труба; 6 - вимощення; 7 - водовідвідна канава; 8 - глиняний замок; 9 - напірний трубопровід; 10 - насос; 11 - крива депресії; 12 -. приймальний клапан; 13 - зворотний фільтр; 14 - водоупор; 15 - шахта; 16-обсадні труби; 17 - водопідйомні труби; 18 - водотривких покрівля; 19 - фільтр; 20 - відстійник.  
   
       Трубчасті колодязі застосовують при глибокому заляганні водоносних пластів і їх значної потужності. Відмітна особливість трубчастих колодязів - малий діаметр і велика довжина циліндричної частини. Трубчасті колодязі можуть бути використані для отримання підземних безнапірних і напірних вод. Колодязь може бути доведений до підстилаючого водотривкого пласта (досконалий колодязь, рис. 36) або закінчуватися в товщі водоносного пласта (недосконалий колодязь). Для водопостачання великих об'єктів передбачають кілька трубчастих колодязів, що об'єднуються в загальну систему водозбірних споруд.  

2.4. Шахтні колодязі.

 
        Шахтні колодязі споруджують з бетону, залізобетону, цегли, буту і дерева для прийому зазвичай безнапірних вод при відносно невеликій глибині їх залягання (до 40 м). Зазвичай шахтні колодязі не доходять до водоупора (колодязі недосконалого типу) і отримують воду через днище і отвори в стінках (рис. За). Шахтні колодязі мають значну площу поперечного перерізу і невелику вертикальну частину. На дні і в отворах стін шахтних колодязів розміщують фільтри для запобігання попадання в них частинок породи.  
 

2.5. Променевий водозбір.

 
         Променевої водозбір є спорудою інфільтраційного типу, використовуваним для забору подруслових і підземних вод з водоносних пластів невеликої потужності, що лежать на глибині до 20 м. Вода відбирається перфорованими трубчастими дренамі, розташованими в межах водоносних порід і приєднуються радіально до збірного шахтному криниці (рис. 5) .  

2.6. Каптажні водозбірні  споруди.

 
         Каптажні водозбірні споруди влаштовують двох типів: для каптажу висхідних джерел водоприймальні споруди є шахти або резервуари, розміщувані над місцем найбільш інтенсивного виходу підземних вод (рис. 6а); для каптажу низхідних джерел споруджують приймальні камери, розташовувані в місці інтенсивного виходу джерельної води (рис . 6б). У стінці камери, зверненої до фронту надходження підземних вод, передбачають водоприймальні вікна.  
 
 
 
 
 
 
 
          Рис. 4. Схема горизонтального водозбору (а) і конструкції дрен з щебеню (б) і бетонних труб (в, г):  
1 - оглядові колодязі; 2 - водозбірний колодязь: 3 - дренажні труби; 4 - насосна станція; 5 - насипний грунт; 6 - глиняний екран; 7 - пісок; 8 - гравій; 9 - щебінь; 10 - труба з отворами для входу води ; I1 - бетонна подушка.  
 

 
 

 

 

 

 
 

 
      Рис. 5. Схема променевого водозабору: 
1 - водозбірний колодязь; 2 - службовий павільон; 3 - електродвигун; 4 - заглибний насос з трансмісійним валом; 5 - промені-свердловини; 6 - поверхневе водне джерело; 7 - потік інфільтраційних вод. 
 
 
 
 
Рис. 6. Водоприймальні споруди для каптажу висхідних (а) і низхідних (б) джерел:  
I - вихід підземних вод; 2 - водоприймальна камера, 3 - глиняний замок;  
4 - службовий місток; 5 - вентиляційна труба; 6 - вхід в каптажну камеру; 7 - перелив; 8 - видаткова труба, 9, 10 - грязьова і дренажна труби;  
II - водоприемное отвір; 12 - зворотний фільтр.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Постачання водою населення і підприємств забезпечується централізовано - комплексом інженерних споруд і мереж, що утворюють систему водопостачання або водопровід. 
         Водопостачання та водовідведення є невід’ємною частиною нашого міського та сільського життя. Різноманіття планувальних рішень окремих будинків та спору, а також цілих населених пунктів, та вимог навколишнього середовища обумовлюють наявність великої кількості різних систем та схем водопостачання. Адже необхідно всім створити комфортні умові проживання - це є одним із завдань, що вирішує водопостачання. Ці ж умови вимагають наявність широкої класифікації систем водопостачання.  
          Ця тема є досить актуальною на сьогодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Абрамов Н. Н. Водопостачання. М.: Стройиздат, 1982.  
2. Алфьорова Л. А., Нечаєв А. П. Замкнуті системи водного господарства промислових підприємств. М.: Стройиздат, 1984.  
3. Кучеренко Д. І., Гладков В. А. Оборотне водопостачання. М.: Стройиздат, 1980.  
4. Николадзе Н. Н. Водопостачання. М.: Стройиздат, 1989.  
5. Сомов М. А. Водопровідні системи і споруди. М.: Стройиздат, 1988.