Проектування ГІС лісогосподарського підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА  ОСТРОГРАДСЬКОГО 
 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: «ГІС В КАДАСТРОВИХ СИСТЕМАХ»

Тема: «ПРОЕКТУВАННЯ ГІС ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: ст. гр. ЗК-13-1сп

Кухта А.О.

Перевірив: к.т.н., доцент Козарь В. І.

 

 

 

 

Кременчук 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………..… 3

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ………………………. 5
1. Загальні відомості …………………………………………………… 5
2. Функції та завдання об’єкта ………………………………………… 6
3. Процеси обробки інформації ……………………………………….. 7
2. ДОСВІД СТВОРЕННЯ І ЕКСПЛУАТАЦІЯ АНАЛОГІЧНИХ ГІС ………. 10
1. ГІС «TopoL-L» ……………………………………………………… 10
2. Система «ГІС-Ліспроект» …………………………………………. 12
3. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ………………………………………………………. 15
1. Концептуальне проектування ……………………………………... 16
2. Логічне проектування ……………………………………………… 24

Список літератури

Рисунок 3.1 – UML - діаграма концептуальної моделі даних

Рисунок 3.2 –  Схема бази даних ГІС

 

ВСТУП

 

У зв'язку зі змінами  національної законодавчо-нормативної бази,ратифікацією Україною низки міжнародних угод, які прямо чи опосередковано стосуються лісів, а також євроінтеграційною спрямованістю політики держави, посилюються вимоги до складу та якості інформації про ліси. Для збалансованого ведення лісового господарства та прийняття зважених управлінських рішень з охорони навколишнього природного середовища потрібна актуальна і достовірна інформацію про усі ліси країни, не залежно від їх підпорядкування і форми власності.

Зростання вимог  до інформації про ліси зумовлює необхідність удосконалення системи збору та обробки лісової інформації у напрямку покращення змісту та якості матеріалів лісовпорядкування, а також вимагає проведення розбудови національної інвентаризації та моніторингу лісів.

Базову інформацію про ліси сьогодні складають дані лісовпорядкування та виробничої і статистичної звітності лісогосподарських підприємств. Для лісів, які належать до сфери управління Держлісагентства України, лісовпорядкуванням створена повидільна база даних, яка охоплює близько 7,5 млн. га лісових земель і містить інформацію, яка регулярно оновлюється, але дані про ліси інших лісокористувачів, які зростають на площі понад 3 млн. га, є різними за ступенем актуальності. У результаті в Україні лісовий кадастр та державний облік лісів формуються на основі узагальнення матеріалів лісовпорядкування, які мають різну ступінь актуальності і повноти. Оновлення даних лісового кадастру та державного обліку лісів передбачено один раз на п’ять років. В той же час, сучасні вимоги до інформації про ліси згідно ряду національних вимог та міжнародних зобов’язань України передбачають необхідність більш оперативного оновлення даних про ліси, зокрема для:

– щорічної звітності з моніторингу лісів (постанова Кабінету Міністрів України No391 від 30 березня 1998 р., підписані Україною резолюції конференцій Міністрів щодо захисту лісів Європи);

– щорічної звітності до міжнародних Конвенцій, ратифікованих Верховною Радою України (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Конвенції ООН про збереження біологічного різноманіття);

– підготовки національної звітності в рамках міжнародних процесів, до яких приєдналася Україна (лісовий форум ООН, Конференції Міністрів щодо захисту лісів Європи, оцінка лісових ресурсів під егідою FAO) тощо.

Для отримання  достовірних оцінок стану і динаміки лісів на рівні країни, проведення регулярного контролю якісних і кількісних характеристик лісів, покращення рівня інформаційного забезпечення лісоуправління, підтримки формування національної політики у сфері лісових відносин потрібно провести розбудову системи національної інвентаризації та моніторингу лісів засобами ГІС.

Більша точність у визначенні запасів деревини та компонентів фітомаси у насадженнях дозволить одержувати кількісні оцінки індикаторів сталого розвитку лісового господарства, зокрема – динаміки біомаси (поглинання вуглецю), структури і стану насаджень, показників біорізноманіття, відновлення лісу, кількості сухостійної та відмерлої деревини, надґрунтового покриву та інших компонентів лісових екосистем.

Крім того, статистична інвентаризація та моніторинг засобами ГІС дозволять уточнити нормативну базу лісового господарства на основі моделей, побудованих за результатами прямих вимірювань у реальних лісових насадженнях. Це означає, що отримані в різних регіонах дані можуть бути використані для побудови регіональних моделей росту і розвитку лісів, які максимально наближені до реальності.

 

 

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

 

1.1. Загальні  відомості.

Лісогосподарське  підприємство – суб’єкт підприємницької  діяльності, діяльність якого полягає у виробництві продукції (надання послуг) у сфері лісової промисловості та лісового господарства. За основнім профілем своєї діяльності лісогосподарські підприємства виступають у формі держлісгоспі, мисливських господарств, лісо насіннєвих станцій, лісопарків тощо.

Державні лісогосподарські підприємства створюються наказом  Міністерства аграрної політики та в подальшому йому підпорядковується.

Структурними  підрозділами лісогосподарських підприємств  є лісництва, цехи, лісові розсадники, дільниці, бригади, служби, виробництва тощо. У структурі лісогосподарських підприємств можуть виділятись підрозділи що належать не до лісового господарства, а до інших галузей господарства (торг, ланки, підсобні сільськогосподарські виробництва, відділи капітального будівництва тощо).

Середня облікова чисельність штатних працівників  у системі держкомлісгоспу становить близько 91 тис. осіб, із яких майже п’яту частину складають жінки.

Держкомлісгосп  має у своєму розпорядженні 68% лісового фонду країни. Для забезпечення належного ведення лісового господарства його організаційна структура побудована за регіональним принципом. Тобто у кожній області є його регіональний представник, якому підпорядковуються лісогосподарські та інші підприємства, що входять до його сфери управління (рис. 1.1). В той же час є ряд підприємств та інших суб’єктів лісогосподарської діяльності, що знаходяться у прямому підпорядкуванні Держкомлісгоспу.

Рисунок 1.1 –  Організаційна структура

 

1.2. Функції  та завдання.

Залежно від  характеру та призначення виконуваних процесів виробництво (послуги) лісогосподарських підприємств поділяються на: основне, допоміжне і не промислове господарство. До основного виробництва належить: штучне лісовідновлення; лісорозведення на землях не придатних до використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо); полезахисне лісорозведення (за договорами); створення лісо насіннєвої бази (лісо насіннєвих плантацій, ділянок); лісогосподарські заходи щодо формування високопродуктивних насаджень; будівництво доріг лісогосподарського призначення; гідро лісомеліорація і лісо осушення; заготівля лісового насіння; лісогосподарські заходи, включаючи послуги з охорони і відтворення диких тварин; природне лісовідновлення; охорона лісів від пошкодження, самовільних порубок тощо; заходи щодо захисту лісів від шкідників і хвороб; заходи щодо захисту лісів від пожеж; інші виробництва (деревообробка, лісохімія, видобуток живиці, виробництво товарів з відходів лісової промисловості, побічне лісокористування і сільське господарство).

Сучасна структура  лісопромислового виробництва недосконала  і не відповідає рівню промислово розвинутих країн, а відсутність належної маркетингової служби значно зменшує і без того обмежені можливості поставок лісопродукції на ринок.

На спеціалізовані лісогосподарські підприємства покладена важлива роль та визначені стратегічні пріоритети розвитку лісового господарства України: розширене відтворення лісових ресурсів у кількісному, якісному та вартісному вигляді; збереження і відновлення біорізноманіття лісів, підтримка їх стабільності і життєздатності; раціональне, комплексне і постійне використання лісових ресурсів; забезпечення ефективного виконання лісовими екосистемами захисних і соціальних функцій; зростання економічної ефективності використання лісових ресурсів, підвищення рентабельності лісового господарства, забезпечення сприятливих умов для розвитку деревообробної промисловості.

Відповідно  до Концептуальної  програми розвитку лісовпорядкування на період до 2015 року основними завданнями якою ставилося більш повне інформаційне і проектне забезпечення виконання  Державної програми  „Ліси України” на 2002 - 2015 роки, запровадження в лісовпорядкуванні і лісовому господарстві сучасних географічних інформаційних технологій, освоєння нових технологій інвентаризації лісів, проведення моніторингу стану лісів, контроль за впровадженням у виробництво проектів організації і розвитку лісового господарства.

 

1.3 Процеси обробки інформації

Інформаційне забезпечення – це якісне інформаційне обслуговування адміністративного персоналу лісогосподарського підприємства шляхом створення динамічної системи збору даних, їх обробки, зберігання та перетворення на достовірну, своєчасну, актуальну, точну, достатню інформацію для ефективного проведення процесу управління та прийняття відповідних управлінських рішень.

Процес обміну інформацією між різними користувачами  є досить складним. Тому важливим питанням забезпечення керівництва підприємства повною, правдивою та неупередженою інформацією для прийняття управлінських рішень є створення моделі інформаційного забезпечення .

Концептуальним  підходом до побудови такої моделі є її структура, яка складається  з блоків, що відповідають процесам виробничої діяльності лісогосподарського підприємства. Особливістю діяльності лісогосподарського підприємства є тривалість операційного циклу, який триває декілька десятків років. Процес  виробництва  складається з таких етапів : посадка лісу – вирощування – догляд  за лісом – експлуатація стиглих лісових насаджень. При цьому в процесі виробництва не використовуються виробничі запаси  в тому вигляді як це відбувається в інших галузях народного господарства, тобто як сировина для виробництва готової продукції. Процес постачання на лісогосподарських підприємствах складається з придбання інструментів, пального, запасних частин для машин та механізмів, задіяних у процесі виробництва. Тому в нашій моделі окремо не виділяється блок постачання як процес виробничої діяльності підприємства.

Інформаційна  модель забезпечення інформацією процесу управління підприємством складається з трьох основних інформаційних блоків внутрішнього середовища: блоку виробництва, блоку збуту, обліково-аналітичного блоку. Зв’язок з зовнішнім середовищем відбувається через інформаційні    зв’язки    з   постачальниками    та     покупцями.    Ці     блоки взаємопов’язані між собою та несуть потоки інформації, які характеризуються напрямком та належністю до конкретних функцій управління, відношенням до процесу виробництва та збуту готової продукції. Інформаційні потоки від керівництва вниз несуть інформацію про плани діяльності підприємства, про наукові розробки, нові технології, юридичну, комерційну  та іншу інформацію.  А від блоків виробництва та збуту до верху подається фактична інформація про діяльність лісництв (лісовідтворення, лісозбереження, експлуатація лісових насаджень, наявність лісопродукції на франко-верхньому та франко-нижньому складах, тощо), цеху переробки лісопродукції (наявність сировини, готової продукції), про результати впроваджень, про збут готової продукції (інформація про наявність та відвантаження готової лісопродукції), яка обробляється в обліково-аналітичному блоці. До керівництва поступає аналітична, облікова, статистична, звітна інформація про діяльність структурних підрозділів підприємства.

Розроблена  інформаційна модель дозволяє виконувати такі основні задачі: спостереження за поточним станом  держлісгоспу; підтримку професійної діяльності управлінських працівників структурних підрозділів; взаємодію всього управлінського персоналу держлісгоспу; оперативний збір, обробка, аналіз, розповсюдження і рух інформації між блоками з використанням сучасних інформаційних технологій; розробка та опрацювання механізму та змісту руху інформаційних потоків між блоками; вивчення зв’язків між внутрішніми блоками підприємства та з зовнішнім середовищем;  забезпечення зацікавлених постачальників та покупців об’єктивною інформацією про фінансовий стан та результати діяльності держлісгоспу; ефективне збереження даних у базі даних для використання їх різними користувачами.

Зібрана, оброблена  і зафіксована фактична інформація про господарську діяльність лісогосподарського підприємства формує базу даних підприємства. В ній зберігається зовнішня інформація законодавчих органів, міжнародні кодекси та правила, інформація про покупців та постачальників, про ринки збуту, конкурентів, ціни тощо. Внутрішня база даних теж насичена інформацією – таксаційні характеристики насаджень, обліково-аналітичні дані, дані про хід  лісогосподарської діяльності, про виробництво  та реалізацію готової продукції, а також нормативними, довідковими й іншими даними, що певний час використовуються без змін.