Правові можливості громадського об’єднання

                                                                План

1.Вступ.

2. Що таке громадське об’єднання?

3. Порядок утворення громадської організації.

4. Правові можливості громадського об’єднання.

5.Висновок.

6.Спиосок використаної  літератури. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ.

    За перші 3 місяці 2012 року було зареєстровано близько 250 громадських організацій, за перший квартал 2013 року зареєстровано вже близько 450 громадських об’єднань. Якщо минулого року управління юстиції відмовляли в реєстрації громадської організації у приблизно 50 % випадків, то тепер цей показник не перевищує 10 %.Усе це - результат дії нового закону «Про громадські об’єднання», що набув чинності 1 січня 2013 року.  
    Закон має результатом нову якість свободи об’єднання.Як відтепер зареєструвати громадську організацію? Чим відрізняється громадська спілка від громадської організації? Чи потрібно перереєстровувати чинні організації? Що робити з осередками - юридичними особами?Закон «Про громадські об’єднання» створює багато нових можливостей для створення, функціонування і розвитку громадських організацій. Зокрема запроваджує якісно нові стандарти та підходи до діяльності громадських об’єднань, усуває територіальні обмеження діяльності, розширює коло засновників, надає можливості громадських об’єднанням здійснювати підприємницьку діяльність і захищати інтереси не лише своїх членів. 
    Проте насправді демократичні перетворення потребують від нас усіх консолідованих зусиль щодо впровадження Закону України «Про громадські об’єднання». Кожна його норма має бути закріплена практикою, вивчена державними чиновниками та захищена сильним громадянським суспільством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Що таке громадське об’єднання?

З метою реалізації права  громадян на об’єднання в Україні було прийнято Закон «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 року №4572-17, що набув чинності з 1 січня 2013 року. Положення попереднього Закону України «Про об’єднання громадян» від 1992 року, який регулював діяльність громадських об’єднань до 2013 року, викликали критику міжнародних і національних експертів, у 2008 році Європейським судом з прав людини він був визнаний недемократичним і наразі втратив чинність. 

Отже, громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних,та інших інтересів.

[ст. 1 Закону України «Про  громадські об’єднання»]

Громадським об’єднанням  є певна спільнота, учасники якої спільними зусиллями реалізовують спільні інтереси. Наприклад, батьки, діти, яких хворіють на цукровий діабет, об’єднавшись у громадську організацію «Здоров’я дітей», можуть отримувати фінансову підтримку від держави (або від благодійників) для організації відпочинку в літніх оздоровчих таборах, писати заяви та петиції у Міністерство охорони здоров’я з вимогами забезпечити медичні заклади необхідними медичними препаратами. Поодинці здійснювати таку діяльність складно, а у певних випадках неможливо.

Громадяни та юридичні особи  можуть об’єднуватися з різною метою: захисту і представлення своїх прав як пацієнтів медичних закладів, захисту навколишнього природного середовища і популяризації технологій дбайливого природокористування, організації змістовного дозвілля для молоді, правозахисні організації можуть об’єднатися для захисту прав людей, які потрапили до СІЗО та інших установ пенітенціарної системи.

Громадські об’єднання здійснюють свою діяльність в інтересах громадян там, де часто держава неспроможна це здійснити.Новий Закон дещо змінив принципи взаємовідносин держави і громад-ських об’єднань, надав останнім більше можливостей для діяльності, запрова-див нові стандарти утворення громадських об’єднань і скасував недемократичні обмеження.Фундаментальним досягненням є скасування норми, яка дозволяла громадським організаціям захищати лише інтереси своїх членів.

 

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадські об’єднання» можна визначити кілька основних принципів діяльності громадських об’єднань.

    Передусім добровільність. Цей принцип означає, що як засновники громад-ського об’єднання (наприклад, громадської організації «Здоров’я дітей»), так і усі, хто долучатиметься згодом до цього об’єднання, приєднуються за власним бажанням. Ніхто не може бути примусово залученим до будь-якого громадського утворення.Якщо через певний час будь-хто з учасників об’єднання не захоче продовжу-вати діяльність у цьому об’єднанні, він за власним бажанням виходить з нього. 
   Наступний принцип діяльності – самоврядність. Самоврядність означає, що учасники громадського об’єднання самостійно визначають свою діяльність (як часто організовувати зустрічі, де проводити оздоровчі табори, яку інформацію надавати мас-медіа). Жодний державний орган або орган місцевого самоврядування, інші фізичні чи юридичні особи не можуть втручатися в діяльність такого об’єднання і визначати, що воно має робити. 
   Дуже важливим принципом, що став новелою в законодавстві, є принцип вільного вибору території. Законодавець скасував територіальні обмеження, а отже, громадське об’єднання може самостійно визначати територію своєї діяльності. Наприклад, зареєстрована тернополянами громадська організація «Майбутнє дітей» може здійснювати свою діяльність і в Тернополі, і у Вінниці, і у Черкасах. Будь-яке громадське об’єднання може здійснювати свою діяльність на всій території України або на території, яку визначили засновники. 
   Одним з принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу. Він означає, що якщо в процесі своєї діяльності громадське об’єднання отримало певне майно (офісну техніку, канцелярське приладдя, різноманітний реквізит), то учасники цього об’єднання не мають права на частку цього майна. Також даний принцип передбачає, що доходи або майно громадського об’єднання не можуть бути розподілені між його учасниками. Доходи і майно громадського об’єднання мають використовуватися для діяльності цього об’єднання. Разом з тим принцип гарантує, що учасники не відповідають за зобов’язаннями громадського об’єднання. 
   У Законі закріплений інший «складник» цього принципу – у разі саморозпуску громадського об’єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об’єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об’єднанню, а в разі неприйняття такого рішення – зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету. Таким чином, навіть у разі припинення об’єднання «претендувати» на будьяке майно чи кошти засновники чи члени (учасники) не можуть.У цьому полягає відмінність громадських об’єднань від підприємств, для яких головним є наявність майнового інтересу та отримання прибутку. 
    Принцип рівності перед законом передбачає рівність усіх громадських об’єднань у правах і обов’язках. 
     Принципи прозорості і відкритості забезпечують право всіх учасників на вільний доступ до інформації про діяльність громадського об’єднання (які заходи вживаються, хто в них бере участь, які рішення ухвалюються керівними органами, яке майно має громадське об’єднання). 
     Принцип публічності зобов’язує всі громадські об’єднання надавати інформацію про свою діяльність і мету.Можна вважати, що сьогодні створене комфортне правове поле для розвитку та діяльності будь-яких громадських об’єднань на рівних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Порядок утворення громадської організації.

   Зміна законодавства про громадські об’єднання спричинила позитивні зрушення в процедурі реєстрації громадських об’єднань. 
Сьогодні для того, щоб утворити громадську організацію зі статусом юридичної особи, потрібно мінімум 2 засновників, 7 робочих днів і правильно заповнені документи, перелік яких є вичерпним. 
   Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та досягли 18 років, а у випадку заснування молодіжної та дитячої громадської організації – 14 років.Засновниками громадської організації або спілки мають бути не менше ніж дві фізичні особи. Юридичні особи засновувати громадську організацію не можуть.Також існує обмеження в заснуванні громадської організації для осіб, визнаних судом недієздатними. 
   Щоб зареєструвати громадську організацію зі статусом юридичної особи, її керівник або уповноважена особа з питань реєстрації повинна подати такий пакет документів.

1. Протокол установчих  зборів, підписаний секретарем і головуючим на зборах. 
2. Статут у двох примірниках. 
3. Відомості про керівні органи та про уповноважену особу, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстрації (за наяв-ності такої особи). 
4. Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи (Форма №1); 
5. Заяву про реєстрацію громадського об’єднання.

Форма заяви про реєстрацію громадської організації затверджена  Наказом 

Міністерства юстиції  України від 14.12.2012 № 1842/5

• Заява 

• Протокол

• Статут

• Відомості про керівників

• Форма № 120

Форма реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної 

особи затверджена Наказом  Міністерства юстиції від 14.10.2011 № 3178/5

Протокол установчих зборів має містити:

1) дату та місце проведення  установчих зборів;

2) реєстр осіб, які брали  участь в установчих зборах, що  в ньому обов’язково зазначаються  такі відомості:

• щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

• щодо юридичних осіб –  повне найменування, ідентифікаційний код,юридична адреса, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах; 
 
3) рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;

4) рішення про визначення  найменування та за наявності – скороченого найменування громадського об’єднання;

5) рішення про затвердження  статуту громадського об’єднання;

6) рішення про утворення  (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту;

7) рішення про визначення  особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об’єднання без додаткового уповноваження (далі – особа, уповноважена представляти громадське об’єднання), – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об’єднання;

8) рішення про визначення  особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

[ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадські об’єднання»] 
   Керівник або уповноважена особа, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій, підписує та подає документи до від-повідного управління юстиції. 
 
Громадською спілкою є громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

[ч. 4 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання»]

  Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення про їх припинення або які перебувають у процесі припинення. 
  Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа або якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

   Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.Громадську спілку можна утворити як зі статусом юридичної особи так і без такого статусу.До реєстрації громадської спілки застосовуються такі саме вимоги, як і до гро-мадської організації.Для реєстрації громадської спілки зі статусом юридичної особи потрібно подати такі документи:

• протокол установчих зборів;

• статут у 2-х примірниках;

• відомості про керівні  органи та про особу, уповноважену для  здійснення

реєстраційних дій (за наявності);

• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

• заяву про реєстрацію громадського об’єднання.

Форма заяви про реєстрацію громадського об’єднання затверджена  Наказом 

Міністерства юстиції  України від 14.12.2012 № 1842/5)

Форма реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної 

особи затверджена Наказом  Міністерства юстиції від 14.10.2011 № 3178/5.

У разі реєстрації громадської  спілки зі статусом юридичної особи також подаються документи, що містять відомості про структуру власності засновників – юридичних осіб та фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб. 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Правові можливості громадського об’єднання.

  Громадське об’єднання є добровільним об’єднанням осіб для спільної реалізації спільних інтересів (зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших).Для досягнення цілей і вирішення своїх завдань громадські об’єднання мають бути наділені необхідним обсягом прав.Європейська практика визначає обсяг прав громадських об’єднань за принципом «дозволене все, що не заборонене законом», отже, громадські об’єднання вправі здійснювати будь-яку діяльність, якщо вона не обмежена відповідними законами. 
   Новий Закон «Про громадські об’єднання» відповідає європейській традиції, зауважуючи, що перелік прав громадських об’єднань не є вичерпним і для досягнення своєї мети (цілей) громадське об’єднання має право здійснювати інші права, не заборонені законом.

[п. 6 ч. 1 ст.21 Закону України  «Про громадські об’єднання»]

Зокрема, громадська організація  без статусу юридичної особи не може створювати відокремлені підрозділи чи здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки така діяльність вимагає від громадського об’єднання певних дій, неможливих без статусу юридичної особи.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має  право:

• бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

• здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо;

• засновувати з метою  досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

• брати участь у здійсненні державної регуляторної політики;

• брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об’єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

[ч. 2 ст. 21 Закону України  «Про громадські об’єднання»]

Крім того, Закон передбачає, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, створена ним юридична особа (товариство, підприємство) може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону. 
Незалежно від наявності статусу юридичної особи громадське об’єднання має право здійснювати таку діяльність: