Вплив масажу на різні системи організму

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему : «Вплив масажу на різні системи організму»

 

з дисципліни: «Фізичне виховання»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Виконала

        студентка групи УПЕП – 41і

        Паламарчук  О.В.

       

                        

Рівне – 2014

Зміст

 

Вступ

1. Дія масажу на шкіру

2. Вплив масажу на нервову систему

3. Вплив масажу на м'язову систему

4. Вплив масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи

5. Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат

6. Вплив масажу на внутрішні органи

7. Вплив масажу на загальний обмін речовин

8. Системи масажу

9. Дренажний масаж

Висновок

Перелік літературних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Масаж – лікувальний метод, що полягає в дозованій механічній і рефлекторній дії на органи і тканини організму, здійснюваному рукою масажиста або спеціальним апаратом.

Масаж сьогодні успішно застосовується в травматологічній практиці, для лікування очних хвороб, при гінекологічних захворюваннях, для профілактики і лікування широкого спектру внутрішніх хвороб. Вельми поширений масаж в спортивній практиці.

В даний час немає медичної установи (лікарні, клініки, поліклініки), а також установи санаторно-курортного комплексу, де б не застосовувався масаж як ефективний лікувальний метод. Викладання масажу введене у всіх інститутах і технікумах фізичної культури разом з медичними технікумами.

Знання масажу є елементом загальної культури суспільства, оскільки цей широко доступний кожному і простій у вживанні лікувальний метод – це одна з найважливіших умов профілактики захворювань і підтримки високого рівня здоров'я людини.

Масаж надає всіляку фізіологічну дію на організм: лікувальну, седативну, тонізуючу, загальнозміцнюючу, профілактичну і так далі Під впливом масажу виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь різні органи і системи організму людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Дія на шкіру

Шкіра забезпечує механічний захист внутрішніх органів від пошкоджень, проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин, бере участь у водо- і теплообміні із зовнішнім середовищем, формує у відповідь реакції на роздратування.

Завдяки масажу з шкіри віддаляються віджилі клітини зовнішнього шару, що сприяє поліпшенню шкірного дихання, посиленню видільних процесів сальних і потових залоз. Крім того, покращується кровообіг, живлення шкіри і залоз. Таким чином, значно підвищуються всі процеси обміну в організмі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Вплив масажу на нервову систему

Оскільки дія масажної процедури зі своєї фізіологічної суті опосередкована нервовими структурами, масажна терапія робить значний вплив на нервову систему: змінює відношення процесів збудження і гальмування (може вибірково заспокоювати або збуджувати – тонізувати нервову систему), покращує адаптивні реакції, підвищує здатність протистояти стресовому чиннику, збільшує швидкість регенеративних процесів в периферичній нервовій системі.

Виявлено, що в першу чергу на масаж реагує нервовий компонент. При цьому найбільші зміни в нервових стволах наголошувалося після 15 сеансів масажу і виявлялися прискоренням регенерації сідничного нерва. Цікаво, що при продовженні курсу масажу у відповідь реакції організму зменшувалися. Таким чином було експериментальне обґрунтовано дозування курсу масажу – 10 - 15 процедур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вплив масажу на м'язову систему

Соматична м'язова система людини включає близько 550 м'язів, розташованих на тілі в декілька шарів і побудованих з поперечнополосатої м'язової тканини. Скелетна мускулатура інервується передніми і задніми гілками спинномозкових нервів, що відходять від спинного мозку, і управляється командами з вищих відділів центральної нервової системи – кори головного мозку і підкіркових центрів екстрапірамідної системи. Завдяки цьому скелетні м'язи є довільними, тобто здатними скорочуватися, покоряючись усвідомленій вольовій команді. Ця команда вигляді електричного імпульсу поступає з кори головного мозку до вставних нейронів спинного мозку. Які на основі екстрапірамідної інформації моделюють активність рухових нервових клітин, аксони яких закінчуються безпосередньо на м'язах. Аксони рухових нейронів і дендрит чутливих нервових клітин, що сприймають відчуття від м'язів і шкіри, об'єднані в нервові стволи (нерви).

Під впливом точкового масажу нервових стволів або масажу самих м'язів, що обхвачує і лінійного, кількість і діаметр розкритих капілярів в м'язах збільшується.

При масажі, рівно як і при фізичних навантаженнях, підвищується рівень змінних процесів. Чим вище обмін речовин в тканині, тим більше в ній функціонуючих капілярів. Було доведено, що під впливом масажу число розкритих капілярів в м'язі досягає 1400 на 1 мм2 поперечного перетину, а кровопостачання її збільшується в 9-140 разів.

Крім того масаж, на відміну від фізичного навантаження, не викликає утворення молочної кислоти в м'язах. Навпаки, він сприяє вимиванню кенокситів і метаболитів, покращує трофіку, прискорює відновні процеси в тканинах.

У результаті масаж надає загальнозміцнюючу і лікувальну (у випадках міозитів, гіпертонусу, атрофія м'язів і так далі) дію на м'язову систему. Під впливом масажу підвищується еластичність і тонус м'язів, покращується і скоротлива функція, зростає сила, підвищується працездатність, зміцнюються фасції.

Особливо великий вплив прийомів розминки на м'язову систему. Розминка є активним подразником і сприяє максимальному підвищенню працездатності утомлених м'язів, оскільки масаж є свого роду пасивною гімнастикою для м'язових волокон. Підвищення працездатності спостерігається і при масажі м'язів, що не брали участь у фізичній роботі. Це пояснюється генерацією під впливом масажу чутливих нервових імпульсів, які, потрапляючи в центральну нервову систему, підвищують збудливість центрів управління масажованих і сусідніх м'язів. Тому при стомленні окремих м'язових груп доцільно масажувати не лише стомлені м'язи, але і їх анатомічні і функціональні антагоністи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Вплив масажу на серцево-судинну і лімфатичну системи

Основне завдання масажу – відновлення нормального перебігу змінних процесів (обміну речовин, енергії, біоенергії) в тканинах, органах, системі органів. Безумовно, формуванням серцево-судинної системи належить тут первинне значення як структурній базі, свого роду, «транспортній мережі» для обміну речовин. Такої точки зору дотримується як традиційна, так і нетрадиційна медицина.

Масаж, надаючи великий вплив на циркуляцію лімфи, прискорюючи її відтік. З одного боку це збільшує приплив живильних речовин до тканин масажованої ділянки шляхом збільшення гідростатичного тиску, а з іншою звільняє клітини від продуктів обміну і розпаду. При цьому стимулюється струм лімфи через лімфатичні вузли, де вона інтенсивно очищається і збагачується лімфоцитами. Це наводить до загального підвищення імунітету, посилення фільтраційних і бар'єрних функцій організму.

Масажні лінійні рухи необхідно проводити, в основному, по напряму струму лімфи – тобто від периферії тіла до місць впадання лімфатичних проток у венозну систему (приблизно на рівні верхнього краю лопаток). Поблизу крупних лімфатичних вузлів (привушних, піднижньочелюсних, надключичних, пахових) масаж має бути направлений до цих вузлів. Самі лімфатичні вузли не масажують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Вплив масажу на суглобово-зв'язковий апарат

З'єднання кісток зв'язують кістки скелета в єдине ціле. Вони утримують їх один біля одного і забезпечують ним велику або меншу рухливість. З'єднання кісток мають різну будову і володіють такими фізичними властивостями, як міцність, пружність, рухливість, що пов'язане з виконуваною ними функцією.

При травмах кісток масаж сприяє швидшій освіті кістковою мозолі, стимулює життєдіяльність опорно-рухового апарату, покращує еластичність зв'язкового апарату, попереджає або сприяє зменшенню наявних контрактур.

Під впливом масажу зв'язковий апарат, суглоби набувають великої рухливості. Масаж усуває те, що утворюється при травмах або захворюваннях зморщування суглобових сумок, сприяє зменшенню навколосуглобових набряків, прискорює видалення продуктів розпаду, попереджає розвиток наслідків мікротравми суглоба.

Позитивна дія масажу на в'язки, суглоби пояснюється зігріванням масажованої ділянки, посиленням крово- і лімфообіги, активізації синовіальної рідини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Вплив масажу на внутрішні органи

Дотриманням правил правильного харчування і регулярним вживанням масажу можна не допустити захворювань, а в разі вже наявних патологій значно поліпшити стан органів шлунково-кишкового тракту.

Завдання масажу на першому етапі полягає в посиленні перистальтки кишечника, поліпшенні зберегальних властивостей кишки. Механічне роздратування стінки живота, а також інтеррецепторів внутрішніх органів наводить до скорочення гладком'язових волокон травної трубки. Чергування фаз збудливого і седативного масажу (скорочення і розслаблення мускулатури кишечника) викликає «відлипання» калових відкладень від стінок кишки і очищення слизистої оболонки.

Такий масаж особливо показаний хворим в стані гіпокінезії: у післяопераційний період, при спинальній патології і так далі

Масаж покращує функцію зовнішнього дихання, підвищує прохідність бронхів і резервні можливості дихання, збільшує насичення артеріальної крові киснем і виділення вуглекислого газу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Вплив масажу на загальний обмін речовин

Обмін речовин – це сукупність реакцій асиміляції (анаболізму – утворення і побудови нових структур, клітин і тканин) і дисиміляції (катаболізму – розпаду речовин з виділенням енергії). Обоє сторони обміну речовин тісно зв'язано один з одним. Анаболізм йде з витратою енергії, утвореної в результаті катаболічних процесів. У свою чергу розщеплювання енергосубстратів можливе лише після їх попереднього синтезу організмом. Динамічна рівновага в обміні речовин – це основна умова здоров'я людини. Порушення обміну речовин обов'язкове у результаті веде до патології органу, системи органів і організму в цілому. Першим кроком до порушення змінних процесів є зниження рівня обміну речовин (що спостерігається, наприклад, при старінні організму, гіпокінезії і т. д.). Підвищення рівня змінних реакцій веде до посилення виділення розщеплювання метаболітів, що є в більшості випадків біологічними отрутами, а також підвищує швидкість окислювальних реакцій в організмі.

Доведено, що при масажі швидкість вжитку кисню підвищується на 30-35% в порівнянні із спокоєм, на 15-20% посилюється виділення молочної кислоти нирками і шкірою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Системи масажу

Існують наступні системи масажу: європейська: (російська; шведська;фінська) та східна.

В даний час російська, шведська і фінська системи є ведучими в світі. У останніх 50-70 років ці системи постійно удосконалювалися, переймаючи один у одного все краще. Синтез найбільш ефективних прийомів кожною з названих систем привів до створення європейського масажу.

Європейський класичний масаж – це набір прийомів за допомогою яких можна виконати гігієнічний, лікувальний, спортивний і косметичний масаж без спеціальної дії на рефлекторні зони.

Російська система масажу склалася ще до появи системи шведського лікарського масажу. Російська система масажу, що сформувалася до теперішнього часу, значно відрізняється від інших систем переважанням прийомів розминки, що дає можливість приділяти велику увагу масажу не лише фасцій і суглобів, але і м'язової, судинної і нервової систем. Для російської системи масажу характерна тонша дозована дія на різні тканини і центральну нервову систему, а також більшу різноманітність прийомів, яка дозволяє масажистові раціонально використовувати свої сили, відпочивати, замінюючи один прийом іншим, рівноцінним.

Шведська система масажу була заснована в XIX ст. П. Х. Лінгом (1776-1839). Він вивчив і систематизував прийоми, елементи і форми масажу древніх греків. Римлян і китайців. У шведську систему масажу входять прийоми поглажування (5-7%), розтирання (40-50%), розминки (10-15%) і руху (30-40%). На відміну від класичного масажу, прийоми шведської системи сильніші, при їх виконанні прагнуть проникнути глибоко. Завдання шведського масажу полягає в розтиранні ущільнень, розтяганні судинно-нервових пучків і м'язів, а не в поліпшенні крово- і лімфообігу.

Фінська система масажу має в своєму розпорядженні обмежене число прийомів, серед яких домінує розминка подушечкою великого пальця. З цієї причини вона малоефективна, оскільки немає можливості широко варіювати прийоми залежно від ділянки тіла і будови м'язів. До того ж вживання цих прийомів вимагає дуже сильних і витривалих пальців. Проте треба відмітити, що фінська розминка ефективна на плоских м'язах.

Прийоми фінської системи масажу виконуються в тій же послідовності, що і в шведській системі, тобто стопа – гомілка – стегно або кисть – передпліччя – плече для нижніх і верхніх кінцівок відповідно.