Техніко-тактична підготовка у баскетболі

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет

Ім..Г.С.Сковороди

 

 

 

 

Філоненко Олександр Олександрович

студента 4 курсу, 42 групи

факультету фізичної культури

 

 

Техніко-тактична підготовка у баскетболі

 

 

Курсова робота

 

 

 

 

Харків-13

ЗМІСТ

ВСТУП

ТЕХН1КО-ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА У БАСКЕТБОЛІ

1. Технічна підготовка.

2. Тактична підготовка.

3. Вправи для вдосконалення способів  пересування гравця по майданчику.

4. Вправи для вдосконалення передач  м'яча із застосуванням специфічних методів тренування.

5. Орієнтовні вправи для вдосконалення  ведення м'яча із застосуванням специфічних методів тренування.

6. Орієнтовні вправи для вдосконалення  кидків у кошик із застосуванням  специфічних методів тренування.

7. Методика вдосконалення штрафних  кидків.

8. Методика вдосконалення захисних  дій.

СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Однією  з тенденцій розвитку сучасного  баскетболу є постійне підвищення рівня технічної та тактичної майстерності гравців. Команда баскетболістів спроможна досягти високих спортивних результатів лише тоді, коли вона комплектована гравцями з різнобічною фізичною підготовленістю, що бездоганно володіють усіма прийомами техніки, вміють на високих швидкостях в умовах активної протидії грамотно орієнтуватись в тактичних ситуаціях, відзначаються яскравою індивідуальністю манери гри.

В умовах постійного зростання вимог  до рівня майстерності баскетболістів вищих розрядів великого значення набуває пошук шляхів підвищення ефективності індивідуальної підготовки спортсменів.

Відомо, що колективні тренування особливо корисні  при техніко-тактичній підготовці команди, проте вони недостатньо сприяють розвитку індивідуальних фізичних якостей спортсменів, що залежать від особистих властивостей організму та технічної майстерності кожного баскетболіста.

Згадаймо, яких чудових гравців подарував  нам баскетбол. Що не ім'я -- то особистість, то неповторна індивідуальність: Яніс Круміньш, Модест Паулаусккас, Олександр і Сергій Біло-ви, Геннадій Вольнов, Надія Захарова, Уляна Семенова, Олеся Барель. І серед них -- українські баскетболісти Ніна Піменова, Наталія Климова, Анатолій Поливода, Володимир Ткаченко, Микола Баглей, Олександр Волков та інші. А зараз кумирів все менше і менше. В чому ж справа?

Сучасний  тренувальний процес - це практично  щоденні командні тренування. Гравці затиснуті в рамки загальних  командних вправ. Фахівці підкреслюють, що баскетболісти дедалі рідше відпрацьовують самостійно певні технічні елементи, шліфують притаманний кожному з них хід гри. Між тим, у процесі; індивідуального тренування баскетболіст виконує ті вправи, які найбільше відповідають його індивідуальним особливостям, може правильно визначити не тільки зміст вправ, але й їх дозування. Під час індивідуальних занять, вдосконалюючи свою майстерність, спортсмен має змогу виявити та вдосконалювати технічні прийоми, якими володіє недостатньо і, отже, не завжди використовує їх у грі, а в колективних заняттях усі вправи баскетболістові доводиться виконувати згідно з загальним для всіх, планом занять, не звертаючи уваги на деталі.

- вправи;

- тренування в присутності тренера,  коли наставник корегує поставлене  завдання і якість його виконання;

- тренування в рамках командного, коли кожен гравець отримує  конкретне завдання і самостійно  його виконує;

- виконання кожного завдання під час командного тренування, коли гравець використовує паузи як запрограмований активний відпочинок.

При плануванні завдань для індивідуальних тренувань важливо враховувати  не тільки їх необхідність або доцільність, але й бажання гравця, його психологічні властивості, фізичні та морфологічні особливості.

У пропонованій книзі наведено вправи та методику їх використання в процесі  командних тренувань та під час самостійних занять баскетболістів для підвищення рівня їх фізичної та техніко-тактичної підготовленості на різних етапах.

Сподіваємось, що цей посібник потрапить у поле зору баскетболістів, і буде корисним для них, тренерів, студентів спеціальних навчальних закладів.

ТЕXНІКО-ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

1. Технічна підготовка

Техніка гри -- сукупність способів, які дозволяють вирішувати конкретні завдання в процесі гри, це -- засоби ведення гри.

Різноманітність умов, в яких застосовується той чи інший прийом, стимулює прагнення до вдосконалення способів виконання кожного технічного прийому і появу нових прийомів.

Основним  показником технічної підготовки баскетболістів високої кваліфікації є оптимальна форма і надійність застосування прийомів у змагальних умовах. Високий рівень технічної підготовленості -- це високий ступінь автоматизму рухових навиків, його стабільність.

Досконалість  і різноманітність технічних прийомів великою мірою зумовлені індивідуальними можливостями гравців. Тому кожному баскетболістові треба пам'ятати, що якість виконання технічних прийомів, їх різноманітність, та застосування у грі залежить від нього самого.

При самостійному тренуванні баскетболістам доцільно не тільки усувати недоліки у виконанні окремих прийомів, але й вдосконалювати ті елементи, які превалюють в ігровій діяльності.

Зміст індивідуальних занять, підбір вправ, час їх проведення зумовлюється спортивним стажем і кваліфікацією, рівнем підготовки, ігровим амплуа та іншими факторами. Тому юні баскетболісти повинні вдосконалювати всі технічні прийоми і спеціалізуватися вже на базі всебічної технічної підготовки. Тільки після цього слід вибрати для себе ті прийоми, які визначатимуть їх індивідуальність. Не викликає сумніву, що при самостійних заняттях необхідно в першу чергу вдосконалювати слабкі сторони в технічній підготовці, де відчувається відставання від товаришів по команді або від гравців відповідного амплуа інших команд.

Прийоми нападу в баскетболі, якими повинен  досконало володіти кожний гравець, поділяються на техніку володіння  тілом і техніку володіння  м'ячем.

Виходячи  з тенденції сучасного баскетболу, коли постійно зростає активність ігрових  дій, велику роль відіграє високий темп, техніка володіння тілом. Проте  вдосконаленню техніки пересування  часто не приділяють достатньої уваги, внаслідок чого навіть у командах високої кваліфікації зустрічаються гравці, які недостатньо володіють переміщенням по майданчику.

У сучасному баскетболі прийоми володіння  м'ячем виконують на великій швидкості, в умовах активної протидії суперників, коли кожний гравець повинен вміти точно і своєчасно виконувати передачу, спіймати м'яч у різних ситуаціях, миттєво змінити напрям ведення м'яча або виконати кидок у кошик без підготовки.

Активізація захисних дій змушує нападаючого  з м'ячем збільшувати швидкість  виконання ігрового прийому, змінювати  їх динаміку та кінематичну структуру, пристосовуючись до нових обставин. Виходячи з цього, в процесі індивідуальних занять на певному етапі підготовки до змагань, доцільно підбирати вправи для вдосконалення прийомів в умовах, максимально наближених до змагальних. Для цього під час самостійних кидків, передач, ведення м'яча треба виконувати вправи швидко, без втрати часу на підготовку.

Активізація гри і пов'язані з нею зміни  умов виконання ігрових прийомів зумовлюють і певні зміни в  підготовці баскетболістів. Найважливішим при цьому є процес індивідуалізації спортивної підготовки.

Індивідуальна підготовка повинна займати чільне місце в системі тренування. На жаль, на сучасному етапі розвитку баскетболу спортсмени мало уваги приділяють самостійним заняттям, не прагнуть до зростання своєї майстерності.

2. Тактична підготовка

До  засобів ведення гри належать технічні прийоми, без яких у баскетбол, грати неможливо. Технічна підготовка спрямована на вивчення структури рухів того чи іншого прийому, а тактична озброює баскетболістів умінням доцільно використовувати вивчені прийоми в умовах суперництва двох команд. Технічна підготовка кваліфікованих баскетболістів органічно пов'язана з тактичною поняттям «техніко-тактична підготовка». Тому ряд методичних положень індивідуальної підготовки баскетболістів однаково стосується цих двох підсистем.

Баскетбол -- гра колективна, але часто команда  складається з гравців різних за рівнем підготовленості. Кожний баскетболіст, підпорядковуючи свої дії головному завданню, в той же час реалізує їх індивідуально, тобто сам вирішуючи, як і коли застосувати певний прийом, уважно стежить за діями своїх партнерів та суперників, тощо. Отже, індивідуальні тактичні дії -- це самостійні дії гравця, спрямовані на розв'язання окремих тактичних завдань у взаємозв'язку з іншими гравцями команди.

Доцільність індивідуальних тактичних дій визначається успіхом у грі. Чим вища індивідуальна майстерність, баскетболістів, тим гнучкіша техніко-тактична стратегія команди, тим успішніші дії колективу. В цьому випадку у захисті успішно вирішуються два завдання -- якнайменше пропустити м'ячів у свою корзину і якнайбільше м'ячів забрати у суперника при мінімальній кількості персональних зауважень.

Сучасна тактика баскетболу являє собою  складний процес взаємодії гравців  у нападі та захисті. Успіх цих  взаємодій залежить від рівня фізичної, технічної, психологічної підготовленості гравців, а також засвоєння ними індивідуальних групових, командних, тактичних дій у нападі і захисті. Тому в індивідуальному тренуванні баскетболістів техніко-тактичному підрозділу вдосконалення майстерності відводиться чільне місце.

Головними напрямками індивідуальної техніко-тактичної  підготовки є вивчення суті та найважливіших теоретико-методичних положень тактики баскетболу; оволодіння технічними прийомами та тактичними діями; вдосконалення тактичного мислення; вивчення інформації, необхідної для практичної реалізації тактичної підготовленості; практична реалізація тактичної підготовленості, тощо. Кожен з цих напрямків техніко-тактичної підготовки ґрунтується на використанні певних засобів та методів.

В основу індивідуальної техніко-тактичної  підготовки баскетболістів в останні роки успішно впроваджується метод моделювання, що має багато варіантів. Узагальнення досвіду практики свідчить, що реалізація індивідуальних модельних тренувань базується переважно на якісних характеристиках змагальної діяльності, що не завжди сприяє ефективному розвитку адаптаційних процесів, адекватних умовам напружених змагань. Власне тому розробка і застосування індивідуальних тренувань, комплексів вправ, виходячи з просторових (взаєморозташування, траєкторія, відстань, тощо), часових (тривалість, темп), нросторовочасових (швидкість, прискорення), динамічних (параметри реакції опори, зусилля взаємодії з м'ячем тощо) енергетичних, психоемоційних (психічне напруження) характеристик змагальної діяльності провідними фахівцями розглядається як один з найоптимальніших шляхів підвищення ефективності індивідуального тренування гравців.

Аналіз  спеціальної літератури, узагальнення передового досвіду практики свідчать, що найважливішими особливостями техніко-тактичної підготовки на сучасному етапі розвитку баскетболу є:

-- універсалізація гравців поряд  з тенденцією до спеціалізації  (поняття універсалізації переважно  стосується високорослих гравців,  зокрема центрових, котрі, як  правило, відходять від звичних  позицій біля щита, беручи активну  участь не тільки в завершенні  атаки, але й в її підготовці; спеціалізація більше притаманна захисникам, серед яких виділяють захисників розігруючи та захисників, що тяжіють до атакуючих дій;

-- всебічний розвиток інтелектуальних  здібностей, цілеспрямована підготовка до самостійного осмислення змагальних ситуацій, здатність до імпровізації в умовах змагального ліміту часу, простору, інформації;

-- застосування тактичних дій, які  базуються на двох або трьох  ходових комбінаціях;

-- збільшення часу, протягом якого  суперник застосовує активний  захист;

-- створення в ході учбово-тренувальних  занять умов, наближених до змагальних, шляхом використання кількісного  підходу (обмеження простору та часу), підвищення активності протидії тощо;

-- всебічне використання методу  моделювання манери гри суперника,  особливо в груповому та індивідуальному  аспектах.

Провідні  фахівці баскетболу О. Я. Гомельський, (1988), Д. Р. Вуден (1987), С. Стонкус (1987) підкреслюють, що слабким місцем гравців високого класу є недостатній рівень індивідуальної тактичної підготовленості. Це зумовлено, обмеженим використанням у системі підготовки науково-практичних даних про механізми сприймання та переробки інформації.

У сучасній практиці підготовки баскетболістів ефективним засобом є використання відео магнітофонної техніки, яку застосовують при реалізації практично всіх напрямків техніко-тактичної підготовки. За її допомогою можливо:

-- розробляти модельні характеристики  змагальної діяльності суперників, конкретних гравців, команди в  цілому;

-- здійснювати об'єктивний аналіз  ефективності техніко-тактичних  гравців в умовах змагань і тренування;

-- використовувати відеотехніку як  тренажерні комплекси тощо.

Для індивідуального підходу у виборі засобів під час навчання та вдосконалення прийомів техніки і тактики гри, розвитку фізичних якостей баскетболістів при самостійних заняттях рекомендовано специфічні методи використання тренувальних вправ: без суперника; з умовним партнером (стінка, щит, батут тощо); з умовним суперником (макети гравців, стояки та ін.); з партнером та умовним суперником; з партнером, з умовним партнером та суперником, з партнером та суперником (чисельна перевага гравців на боці нападаючих); з партнером та суперником (рівнозначні склади атакуючих та захисників). Специфічні методи тренування враховують особливості спеціалізованої діяльності баскетболістів різного ігрового амплуа.