Пауерліфтинг, як параолімпійський виду спорту в Україні

         Перед кожним змаганням Президент журі повинен упевнитися, що члени журі мають повне уявлення про свою роль і про будь-яких нових доповнення, що містяться в чинному виданні правил.     Крім діючих протоколів МПК відбір спортсменів для допінг-контролю повинен проводитися журі за допомогою жеребкування. Якщо у змаганнях немає журі, таку жеребкування повинен організувати секретар змагань, і її проводить офіційна особа при свідках.

1.4. Форма пауерліфтера

Результат кожного вправи кистей рук багато в чому залежить від того, наскільки спортсмен  вміє використовувати форму. Для виступу на змаганнях з пауерліфтингу спортсмени використовують спеціальні костюми, які повинні складатися з цільного по всій довжині трико, виготовленого з одношарового розтягується матеріал. Костюм, який кріпиться на спортсмена не повинен провисати. Лямки костюма повинні бути надіті на плечі спортсмена при виконанні всіх вправ. Довжина штанги у костюма (від середини промежини) – від 3 до 15 см. Для виконання присідання та жиму лежачи під костюм одягається футболка – полурукавка. За бажанням спортсмена на виконання третьої вправи (тягу станову) можна не одягати під костюм футболку.          Для занять можна використовувати бинти, що не перевищують 1 м у довжину і 8 см в ширину. Для колін можна використовувати бинти. Довжина бинтів не повинна перевищувати 2 м., а завширшки 8 см. Коліно бинтується вгору і вниз від його центру [20].          В пауерліфтингу використовуються спеціальні прогумовані бинти, які можуть бути різної жорсткості. Їх можна відрізнити за кольором смуг. Найжорсткішими на сьогоднішній день, є чорні з 3-ма червоними смугами. Ці бинти також добре тягнуться, ніж гарні для атлетів з великими стегнами. Жорсткими є також біло-сірі бинти з двома синіми смужками і білі з двома червоними смугами. Загальна ширина намотування – не більше 30 см. Бинти, не повинні контактувати з атлетичним костюмом або шкарпетками.   Під час виконання вправ спортсмен повинен використовувати взуття з підошвою, що має форму стопи (штангетки, кросівки і ін.).   Заборонено використовувати різні мазі, мастила на тілі, костюм, на предметах екіпіровки.           Можна використовувати дитячу присипку, крейда, каніфоль, тальк або магнезію на тілі або екіпіровці.      Призначення форми         1. Зниження ризику отримати травму.      2. Збільшення навантаження тренувального процесу .   3. Підвищення результативності в кожному русі кистей рук [17].

 

II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Цілі та завдання  дослідження

Підвищення результатів  у становий тязі залежить від рівня  технічної підготовки, тому метою  нашого дослідження є виявлення  ефективності методики тренування атлетів  у підготовчому періоді.   Відповідно з метою дослідження при її реалізації були поставлені наступні завдання:          1. Виявлення помилок у спортсменів першого юнацької розряду при виконанні становий тяги способом «сумо».      2. Усунути помилки, виявлені в ході дослідження.    3. Зробити порівняльний аналіз результатів дослідження техніки виконання становий тяги способом «сумо».      4. Дати практичні рекомендації щодо усунення помилок у стартовій становій тязі.            Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:            - теоретичний аналіз і узагальнення даних літератури, що цікавить нас проблеми:             - педагогічне спостереження:         - математична обробка даних.

2.2. Методи дослідження.         

Перший метод використовується для розширення знань, що цікавить нас, проблеми, виявити на якому рівні розвитку складається питання.   Спостереження і запис важкоатлетичних дій проводився з метою виявлення помилок при виконанні становій тязі.     Вівся запис попередніх змагань що складаються з трьох підходів у становій тязі.           У протоколах фіксувалися помилки спортсменів помічених при виконанні вправи.         Методика на виправлення помилок в тяги способом «сумо»   1 тиждень          Понеділок           Розминка – 15 хвилин          1. Жим лежачи широкий хват       2. Жим лежачи гантелей        3. Віджимання на брусах (за вагою)       4. Тяга штанги до поясу         5. Біцепс стоячи          6. Біцепс зворотний хват        Середа          Розминка – 15 хвилин         1. НЧК.           2. Тяга до колін.          3. Жим середній хват.         4. Тяга в ізометричного режимі часу до 10 хвилин.    5. Тяга з плеча (м)         6. Тяга штанги до поясу.       П’ятниця          Розминка – 15 хвилин         1. Тяга до коліна.

Це допоміжний вправа використовується при роботі над зніманням. І воно виконується наступним чином.       1. Вага штанги 90% - 110% max.        2. Спортсмен виконує вправи в середньому темпі.    3. Вправа може виконуватися як у класичній стійці так і способом. «сумо»            4. Спина пряма або з невеликим прогином тому в поперековому відділі. 5. Гриф штанги досягає рівня колін і затримується на 2-3 секунди після чого відбувається опускання снаряда.       2. Тяга в ізометричного режимі.       Вправи ізометричного характеру виконуються в повільному темпі.  1. І.П. на старті (штанга трохи вище піднята від помосту).   2. Рух безперервне і максимальна. Зусилля припадають практично на всі групи м’язів рівномірно. Завдання не знижувати і не збільшувати темпу продовжувати рух за рахунок спини і сили ніг. І збереження загального центру тяжіння.           3. Рух лопаток один до одного і руху тазу вперед в момент прийняття нерухомого положення закінчується. Тривалість повільного підйому може становити 8-10 секунд.          3. Тяга з плеча (б, м)        Штанга з плеча відділяється спокійно, але в подальшому її рух має бути рівноприскореним, тобто підйом повинен проводитися з поступово наростаючим зусиллям. Тут більшою мірою працюють м’язи спини. Розгинання тулуба спрямовано вгору – назад. Вага штанги склав 100-115% від max. Ця вправа використовується для закріплення останньої фази «Фіксації».

2.3. Організація дослідження

Дослідження проводилося  з вересня 2012 року по грудень 2012 року, в період проведення змагань, що передбачає найвищий показник спортивної форми випробовуваних.          У дослідженні брали участь 12 спортсменів з вадами зору . Всього в експерименті взяли участь 12 спортсменів.     Методика проведення дослідження полягає в наступному.   На першому етапі вивчався стан проблеми дослідження в огляді літературних джерел, уточнювалися завдання дослідження (вересень 2012 р.) На другому етапі виявлявся рівень технічної підготовки і методи дослідження (жовтень2012 і грудень 2012 року).      На третьому етапі стежили, вівся запис важкоатлетичних вправ у становій тязі (грудень2012 року).         На четвертому етапі аналізувалися отримані дані експерименту, формувалися висновки (грудень 2012 року).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою нашої роботи стало  дослідження ефективності методики тренування станової тяги спортсменів з обмеженими можливостями.   Для цього були проведені тести для виявлення рівня технічної підготовки до параолімпійських ігор . В результаті проведеного дослідження ми виявили, що рівень технічної підготовки нижче середнього. Що говорить про необхідність зміни методики тренування.        Далі проводилися записи, де відстежувалася ефективність методики станової тяги.           В результаті проведеного дослідження нами виявлено, що використання цієї методики дозволило вдосконалити техніку, за рахунок цього збільшити показники в становий тяги.       Тут можна знайти багато причин, чому рівень спортивного місця атлетів недостатньо високий.         1. Головний з яких є недостатній рівень підготовки спортсменів на початковому етапі навчання. Таким чином, можна зробити висновок, що наша гіпотеза підтвердилася:

- Малий обсяг занять

- Низький рівень ОФП

- Недостатній рівень теоретичної  підготовки.

Таблиця 2.1 –  I етап дослідження

№	Прізвище, ім’я	Тест
		Підтягування (кіл-ть раз)	Прес, підйом тулуба за 30 секунд	Стрибок у довжину з  місця (см.)	Станова тяга (кг.)

 

Продовження таблиці 2.1

1.	Мальков А.	11	25	210	145
2.	Петров А.	9	22	230	120
3.	Марчук А.	7	22	215	125
4.	Кусанов А.	6	24	220	115
5.	Кузнецов М.	8	25	225	120
6.	Рубінков А.	7	20	215	115
7.	Обгольц Е.	10	25	220	125
8.	Старценко Д.	12	25	225	150
9.	Мельніков М.	11	27	230	140
10.	Закодирін А.	8	20	215	125
11.	Запорожец С.	9	21	210	150
12.	Сорокін Д.	12	28	220	155

 

В даній таблиці було досліджено підготовку спортсменів. Після проведення дослідження було виявлено низький  рівень підготовки.  

Таблиця 2.2–  II етап дослідження

№	Прізвище,  ім’я	Помилки			Кількість помилок
		Слабкий знімання	Зависання на рівні колінних суглобів	завершення руху

 

         Продовження таблиці 2.2

1.	Мальков А.	-	-	Ö	1
2.	Петров А.	Ö	-	Ö	2
3.	Марчук А.	-	Ö	Ö	2
4.	Кусанов А.	Ö	Ö	-	2
5.	Кузнецов М.	-	Ö	-	1
6.	РубінковА.	Ö	-	Ö	2
7.	Обгольц Е.	-	Ö	-	1
8.	Старценко Д.	-	Ö	-	1
9.	Мельніков М.	-	-	-	0
10.	Закодирін А.	Ö	Ö	Ö	1
11.	Запорожец С.	Ö	Ö	-	1

 

Після проведення другого  етапу дослідження було виявлено майже у всіх спортсменів помилки в становій тязі. За цього такі малі показники.

 

 

 

 

 

 

                               Висновки

З аналізу літератури і  вивченої проблеми можна сказати, що дана проблема в вивченої області недостатньо розібрана.      Але за тієї літератури, що ми маємо, автори нам говорять про вивчення даної проблеми, в якій основний акцент зосереджений на технічну підготовку.

Остапенко Л.В і Смолов С.Ю. виділяють два основних напрямки:

- Оволодіння досконалою технікою, що дозволяє досягти максимальних результатів у тязі.         

-   Індивідуалізація технічної майстерності на етапі вдосконалення.  З рівня підготовленості видно, що ефективність запропонованих методик знаходиться вище середнього.        В результаті протоколювання змагань, виявлено, що ефективність методики для становий тяги помітно зросла і найбільш результативна.   Рекомендації, запропоновані нами відображають спрямованість на розвиток силових якостей, техніко-тактичних умінь і навичок.    Дану методику ми рекомендуємо для тренерів що займаються зі спортсменами нижче середнього і середнього рівня.

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Богачевський В.Б. «Хорсенс – 92: точка отсчета» // Олимп .1992г.

2. Верхошанський Ю.В. «Основы специальной силовой подготовки в спорте». М.: Физкультура и спорт, 1977г.       3. Воронина А.М. «Тяжелая атлетика» М.:1988г.     4. Журавський И.Б. «Пауэрлифтинг» // Спорт в школе, 1996г.   5. Коршунова А.В. «Пауэрлифтинг», Хабаровск, 1998г.   6. Луканович М.Е. «Тяжелая атлетика для юношей» // Физкультура и спорт, М.: 1969           7. Муравцев В.Л. «Пауэрлифтинг путь к силе», 1998г.    8. Остапенко Л.Б. «Пауэрлифтинг», «Теория и практика тело строительства»,  1994г.        

9. Роман Р.А. «Тренировки тяжелого атлета», М.: 1986г.    10. Смолов С.Ю.  «Тяги как одно из основных упражнений силового троиборья» // Атлетизм 1990г. №12          11. Фредерик К.В. «Хэтфилу. Всестороннее руководство по развитию силы»  Новый Орлеан, 1983г. // Восток Красноярск, 1992г.    12. Бріскін Ю.А. «Класифікація як детермінуючий     чинник досягнення високого спортивного результату в паралімпійському пауерліфтингу»           13. А. Брискін, И. Ф. Заневський, А. В. Передерій, М. С. Розторгуй // Адаптивная физическая культура. −2008. − № 4