Физичне виховання ВНЗ

Аналіз динаміки зміни показників, що характеризують професійно важливі якості інженера, показав, що за час проведення експерименту в експериментальній групі юнаків відбулися статистично достовірні (р<0,05) поліпшення таких показників: стійкості уваги, ступеня впрацьвуваності. Час складної реакції має тенднцію до поліпшеня.

У контрольній групі юнаків простежується тенденція (р>0,05) позитивних змін показників, що характеризують стійкість уваги й ефективності роботи. Час складної реакції за період експерименту в контрольній групі юнаків практично не змінився. Погіршилися показники впрацьовування на 11% .

При порівнянні середніх показників, що   характеризують час складної реакції, було визначено, що достовірні зміни відбулися в експериментальній групі дівчат (р<0,05). Аналогічні показники в контрольній групі дівчат практично не змінилися.

Час складної реакції в контрольній та експериментальній групах юнаків має тенденцію до поліпшення, але ці зміни в обох групах статистично не достовірні (р>0,05).

При порівнянні середніх показників, що характеризують відчуття часу, була відзначена достовірна зміна цього показника в експериментальній групі юнаків на 23,7% (р<0,05), а у дівчат – на 27,2% (р<0,001), у той час як у контрольній групі дівчат цей показник має тенденцію до погіршення.

Таблиця 3

Зміни показників рівня розвитку професійно значущих якостей студентів контрольної й експериментальної груп після експерименту

Показники | група | Х±m після | tР

Човниковий біг, с |

КЮ, n=31 | 9,79±0,13 | 1,25 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 9,60±0,08

КД, n=32 | 10,82±0,12 | 0,4 | >0,05

ЕД, n=28 | 10,76±0,09

Стрибок у довжину, см |

КЮ, n=31 | 230,92±14,62 | 0,16 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 234,00±13,02

КД, n=32 | 171,5±3,2 | 2,04 | <0,05

ЕД, n=28 | 180,20±2,8

Біг на 100 м, с |

КЮ, n=31 | 14,15±0,12 | 1,78 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 13,78±0,17

КД, n=32 | 17,18±0,25 | 1,8 | >0,05

ЕД, n=28 | 16,58±0,22

Біг на 2000/3000 м, с |

КЮ, n=31 | 14,99±0,34 | 2,14 | <0,05

ЕЮ, n=33 | 14,07±0,26

КД, n=32 | 11,48±0,21 | 5,34 | <0,00

ЕД, n=28 | 10,13±0,14

Статична витривалість, с |

КЮ, n=31 | 121,15±12,36 | 1,20 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 139,71±9,48

КД, n=32 | 109,58±8,09 | 1,23 | >0,05

ЕД, n=28 | 124,50±9,17

Кінестетич. чутливість, % | КЮ, n=31 | 14,92±1,17 | 0,57 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 16,24±2,01

КД, n=32 | 16,50±2,10 | 0,24 | >0,05

ЕД, n=28 | 17,26±2,41

Концентрація уваги, у.о. | КЮ, n=31 | 2,23±0,12 | 0,91 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 2,04±0,17

КД, n=32 | 2,44±0,16 | 0,10 | >0,05

ЕД, n=28 | 2,42±0,13

Перемикання й розподіл

уваги, у.о. | КЮ, n=31 | 11,63±1,20 | 2,16 | <0,05

ЕЮ, n=33 | 8,49±0,82

КД, n=32 | 7,18±0,34 | 1,29 | >0,05

ЕД, n=28 | 7,98±0,52

Ефективність роботи, у.о. | КЮ, n=31 | 34,46±1,81 | 0,48 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 33,41±1,22

КД, n=32 | 43,95±2,06 | 4,96 | >0,05

ЕД, n=28 | 32,90±0,85

Ступінь впрацьовування, у.о. |

КЮ, n=31 | 1,14±0,06 | 2,53 | <0,05

ЕЮ, n=33 | 0,98±0,02

КД, n=32 | 0,91±0,03 | 0,56 | >0,05

ЕД, n=28 | 0,89±0,02

Психічна стійкість, у.о. | КЮ, n=31 | 1,11±0,03 | 0,88 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 0,95±018

КД, n=32 | 0,99±002 | 2,48 | <0,05

ЕД, n=28 | 0,92±002

Час складної реакції, мс | КЮ, n=31 | 1023,54±166,51 | 1,09 | >0,05

ЕЮ, n=33 | 827,35±67,05

КД, n=32 | 999,83±69,52 | 3,11 | <0,01

ЕД, n=28 | 739,80±46,24

Помилка під час відтворення кор. інтервалу часу, мс | КЮ, n=31 | 661,85±51,08 | 2,14 | <0,05

ЕЮ, n=33 | 816,29±50,68

КД, n=32 | 745,75±84,42 | 3,92 | <0,00

ЕД, n=28 | 332,70±62,87

Отримані дані свідчать, що запропонована програма сприяла комплексному розвитку професійно значущих рухових і психофізіологічних якостей студентів ВНЗ технічного профілю.

У п'ятому розділі дисертації “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” проаналізовано результати виконаної роботи, проведено їх узагальнення та   порівняння з існуючими теоретичними розробками в науковій та навчально-методичній літературі.

У роботі підтверджено результати попередніх досліджень щодо низького рівня здоров'я та фізичної підготовленості студентської молоді в Україні, відсутність значних позитивних змін фізичної підготовленості в процесі навчання у ВНЗ (Ю.І. Євтушок, 1974; А.І. Драчук, 2002; А.О. Єгоричев, 2003; О.В. Зеленюк, 2004).

Доповнено результати досліджень (В.А. Антіковой, 1996; В.К. Бальсевич, 1997; М.Т. Кобзи, 2002; Г.А. Венглярського, 2002;  В.В. Базильчук 2003)  про недостатній розвиток дихальної системи, зниження рівня рухової активності в процесі навчання у ВНЗ. Доповнено методики, що оцінюють психофункціональну підготовку комп’ютеризованими тестами.

Новими в дослідженні є виявлені фактори, що впливають на здоров’я студентів у ВНЗ технічного профілю, дані про зміну здоров'я студентів у процесі навчання, гендерні розбіжності психофункціональної підготовленості. Вперше визначено найбільш значущі рухові якості й психофізіологічні особливості студентів, що використовують у процесі навчання комп'ютерні технології, і запропоновано науково обґрунтовану програму ППФП.

Розроблено й експериментально перевірено методику професійно-прикладної фізичної підготовки студентів, що використовують у процесі навчання комп'ютерні технології.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури показав, що рівень здоров'я студентів ВНЗ України знижується. Специфіка навчання студентів ВНЗ технічного профілю на сучасному етапі розвитку вищої школи пов'язана з інтенсивним використанням комп'ютерних технології, що призводить до виникнення додаткових несприятливих факторів середовища, які впливають на здоров'я студентів: шум, низькочастотні електромагнітні поля, специфічні умови роботи органів зору, інформаційне навантаження, гіподинамія, стрес.

Поряд із цим у спеціальній літературі відсутні наукові рекомендації з організації й методики професійно-прикладної фізичної підготовки студентів, які в процесі навчання активно використовують комп'ютерні технології, що враховують вплив цих факторів на дієздатність майбутніх фахівців.

2. Проведений аналіз медичного обстеження студентів 24-х різних за профілем ВНЗ м. Харкова, виявив, що для студентів ВНЗ технічного профілю найбільш характерними є захворювання центральної нервової системи, системи кровообігу та органів зору. За період з 1998 по 2003 рр. кількість захворювань цих систем  зросла: центральна нервова система на 112,7%, системи кровообігу на 35,6%, органів зору на 26%, що перевищує середні показники по ВНЗ

м. Харкова.

3. Результати анкетування студентів ВНЗ технічного профілю показали, що кількість студентів, що працюють за комп'ютером більше 40 годин на тиждень збільшується з 24,4% на першому курсі до 43,9% на п'ятому курсі, при цьому 54,4% студентів відзначають несприятливі симптоми після 3 - 4 годин роботи за комп'ютером. Найчастіше зустрічають такі симптоми: головний біль, біль в очах, стомлення. Кількість студентів, що помічають погіршення здоров'я до п'ятого курсу збільшується на 22%; погіршення зору на 21,4%. При цьому кількість студентів, що займаються додатково в спортивних групах, зменшилося з 54% на першому курсі до 38% на п'ятому. При цьому 41 - 66% студентів усіх курсів не знають засобів відновлення працездатності і профілактики професійно-обумовлених захворювань.

4. Аналіз фізичного розвитку студентів показав, що їхні середні індекси маси тіла перебувають у межах норми, а показники, що характеризують дихальну систему – нижче норми, що обумовлено низьким рівнем їхньої фізичної підготовленості.

Результати виконання Державних тестів свідчать про низький рівень фізичної підготовленості й оцінюються в середньому на 2-3   бали.

Аналіз функціональних можливостей студентів виявив ознаки напруженої роботи серцево-судинної системи: середні показники ЧСС у юнаків 73,8-76,3 уд/хв, у дівчат 74,6-78,1 уд/хв. Оцінка дихальної системи за показниками ЖЄЛ, затримкою подиху на вдиху (проба Штанге), затримка подиху на видиху (проба Генчи) показала, що у юнаків вони відповідають віковим нормам, а у дівчат нижче норми.

5. На основі факторного аналізу 82 показників фізичного, функціонального й психофункціонального стану, успішності, способу життя було визначено структуру професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів ВНЗ технічного профілю.

- У структурі підготовленості юнаків виявилося вісім виражених факторів, відсоток яких від загальної дисперсії складає: “Фізична підготовленість”(16,6%); “Почуття часу”(8,1%); “Самопочуття”(7,4%); “Рівновага. Швидкість реакції” (5,4%); “Функціональний стан дихальної системи” (5,2%); “Здатність диференціювати зусилля” (4,7%); “Відтворення проміжків часу” (4,6%); “Статична витривалість” (4,1%).

- У структурі підготовленості дівчат виявилося шість виражених факторів: “Робота за комп'ютером, здатність підтримувати позу” (10,2%); “Фізичний розвиток” (7,7%); “Розумова працездатність” (7,2%); “Загальна й статична витривалість” (7,1%); “Відчуття часу” (7,0%); “Здатність до відновлення, вегетативно-судинна регуляція, реактивність нервової системи” (6,8%).

Отримані дані свідчать про те, що фізичне виховання дівчат й юнаків має гендерні розходження. У фізичному вихованні дівчат мають переважати вправи, спрямовані на розвиток загальної й статичної витривалості, здатності до відновлення, статичної стійкості, і вправи, спрямовані на зміцнення м'язів спини й черевного пресу, які відповідають за здатність підтримки пози. У юнаків на першому плані мають бути вправи, відповідальні за загальну фізичну підготовленість та вправи, спрямовані на розвиток дихальної системи і психофізіологічних якостей: почуття часу, швидкості реакції й здатності відтворювати зусилля.

6. На основі отриманих даних розроблено методику професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ технічного профілю, які використовують у процесі навчання комп'ютерні технології, спрямовані на забезпечення необхідного рівня розвитку основних рухових і психофізіологічних професійно значущих якостей фахівця. Визначено засоби професійно-прикладної фізичної підготовки студентів технічних вузів та їхню ефективність у процесі навчання: вправи на розвиток аеробної і статичної витривалості, здатності дозувати зусилля, почуття часу, складні реакції, стійкість уваги і ії здатність до переключення. Для профілактики й оптимізації розумової діяльності студентів, зняття зорового й м'язового стомлення були комп'ютеризовані комплекси оздоровчо-профілактичних заходів. Розроблена програма включала музичну психорегуляцію, точковий масаж, самомасаж, вправи, що сприяють  профілактиці зорового стомлення, елементи суглобної гімнастики й позотоничні вправи, дихальну гімнастику.

7. Виявлено, що під впливом 3-річного педагогічного експерименту системи енергозабезпечення організму студентів стали працювати в більш економному режимі, про що свідчать такі дані:

- достовірне (р<0,01) зниження діастолічного артеріального тиску у юнаків (від 77,2 до 71,1 мм рт. ст.) і у дівчат експериментальної групи (від 77,2 до 71,1 мм рт. ст.) (р<0,05);

- зниження симпатикотонії за рахунок зниження ЧСС спокою у дівчат експериментальної групи з 73,2 до 61,7 уд/хв (р<0,001), а у юнаків відповідно з 69,0 до 63,5 уд/хв (р<0,001) та за рахунок підвищення варіативності серцевого ритму у юнаків і у дівчат (р<0,01) експериментальної групи і зниження амплітуди моди значень RR-інтервалів у юнаків (від 43,1% до 30,6%) (р<0,001);

- покращення реакції на ортостатичну пробу, про що свідчить зменшення різниці ЧСС під час переходу   з горизонтального положення у вертикальне від 13,0 до 6,5 уд/хв (р<0,05) у дівчат;

- зниження ЧСС (р<0,001) під час виконання стандартного навантаження й суб'єктивної оцінки напруженості навантаження для ідентичних значень ЧСС (р<0,05) у юнаків й у дівчат.

- підвищення швидкості процесів відновлення, про що свідчить зниження ЧСС при відновленні після виконання субмаксимального тесту й більш швидке повернення ЧСС до вихідного рівня. Установлено, що більш швидке відновлення ЧСС після навантаження виражено сильніше в групі дівчат у порівнянні з юнаками.

- вірогідне (р<0,05) покращення показників дихальної системи: проби Штанге у дівчат і проби Генчи у юнаків в експериментальній групі.

8. У результаті застосування розробленої методики поліпшилися показники фізичної підготовленості (біг на витривалість у юнаків (р<0,05) і дівчат (р<0,001), стрибок у довжину у дівчат (р<0,05)), показники психофізіологічних здібностей (р<0,05 - 0,001); покращилася самооцінка стану здоров'я, збільшилася кількість часу, що виділяється на рухову активність, збільшився час безсимптомної роботи за ПК. Наведені у роботі методичні рекомендації дозволять удосконалювати професійно-прикладну фізичну підготовку студентів ВНЗ технічного профілю, підвищать прикладну й оздоровчу спрямованість підготовки студентів, можуть використовуватися у самостійній роботі студентів з метою фізичного самовдосконалення, корекції й поліпшення здоров'я.

Перспективи подальшого дослідження полягають в удосконаленні програми ППФП студентів ВНЗ технічного профілю, її самостійного застосування в умовах ВНЗ й виробництва, у вивченні можливостей її використання для осіб різного віку й в інших навчальних закладах, що активно використовують комп'ютерні технології в процесі навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Брошури

1. Бороховский Е.М., Танянский С.Ф., Церковная Е.В. Естественно-научные основы теории и методики физического воспитания. Часть I,II,III,IV,V. Конспект лекций – Харьков: ХНУРЭ, 2004.– Изд.1. – 317с.

2. Бороховский Е.М., Танянский С.Ф., Церковная Е.В. Естественно-научные основы теории и методики физического воспитания. Часть I,II,III,IV,V. Конспект лекций – Харьков: ХНУРЭ, 2007.– Изд.2. – 330с.

Здобувачем особисто підготовлено розділи “Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх фахівців” та “ Комп'ютери й здоров'я”.

Статті у фахових видання ВАК

3. Церковна О.В., Горшенкова Т.А. Перспективи використання спортивних спеціалізацій на заняттях з фізичного виховання у нефізкультурних ВНЗ // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 1999. – №2. – С.13-14.

Здобувачем особисто визначено перспективи напрямів фізичної підготовки студентів.

4. Церковна О.В. Нові технології й формування єдиного середовища навчання // Слобожанський науково-спортивний вісник. – Харків, 1999. – №2. – С.13-14.

5. Церковна О.В. Дослідження динаміки зміни стану здоров'я студентів вищих технічних закладів освіти за період навчання // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фіз. культ. і спорту. Вип. 4: в 4-х т. – Львів: ЛДІФК, 2000. – Т.3. – С. 172-173.

6. Церковна О. Структура комплексної підготовки студентів технічного вузу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фіз. культ. і спорту. Вип. 9: в 4-х т. – Львів: НФВ “Українські технології”, 2005. – Т. 3. – С. 89-94.