Бесіди з техніки безпеки

 

3. Запобігання отруєнь 

 

3.1 Поширення отруєння грибами,  рослинами та їх насінням.

Профілактика харчових отруєнь.

Гриби людина споживає у їжу  з давніх часів. До їстівних відносяться  білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які  — ні. Отруєння грибами виникають  при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів — при  неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно  додержуватись таких правил:

— збирати гриби тільки з дорослими;

— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

— намагайтеся брати гриби  тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти  зустрічі з блідою поганкою;

— не збирайте «печериці», в  яких на нижній поверхні шляпки є пластинки  білого кольору;

— пам'ятайте про хибні  опеньки: не беріть гриби з яскраво  пофарбованим капелюшком;

— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які  вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя  людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно  їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими  засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно  звернутися до дорослих, щоб допомогли  промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим  розчином або слабким розчином марганцевокислого  калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти  або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен  дотримуватися строгого постільного  режиму.

Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

3.2 Запобігання отруєнню хімічними  речовинами

Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

—  не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;

—  Ш якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;

—  якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.  

 

4.1 Загальні відомості про природний  та зріджений газ.

Умовно гази можна розділити  на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений  газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають  запаху, тому при використанні у  побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення  їх витоку із газових приладів.

 

4.2 Правила безпечного користування  побутовими газовими 

приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну  дію, тому треба дотримуватися особливої  обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани  газової плити;

— стукати по кранах, пальниках  твердими предметами;

— сушити речі над газовою  плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

4.3 Дії населення при виявленні  запаху газу.

Якщо ви виявили запах  газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

— не вмикайте електрику;

— не запалюйте сірники;

— не паліть;

— провітріть приміщення;

— перекрийте крани газоподачі;

— викличте аварійну бригаду  за номером 04.   

 Будьте обережні: запобігайте  утворенню іскор у будь-який  спосіб, адже це може призвести  до загоряння газу та його  вибуху. 

 

4.4 Ознаки отруєння. Запобігання  отруєнню чадним газом. 

Домедична допомога при отруєннях.

При отруєнні чадним димом  або газом спочатку з'являється  головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка  дихання і навіть — летальний  кінець. Необхідно негайно:

—  сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;

—  винести постраждалого на повітря;

—  прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

Забороняється постраждалому  давати пити (можна тільки змочити  губи та обличчя), будь-які ліки.

 

5.1 Види боєприпасів, методи їх  розпізнання. Небезпечні предмети 

(знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі  знаходять небезпечні знахідки —  вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю  і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у  вогонь не можна, адже це може призвести  до нещасного випадку. Знайшовши  небезпечний предмет, сповістіть про  це дорослих.

Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

5.2 Правила поводження з ВНП,  невизначеними предметами та 

речовинами.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися  до вибухових або невизначених предметів  неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити  біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які  є поблизу. До жодних самостійних  дій вдаватися не можна!

5.3 Запобігання дитячому травматизму  від ВНП побутового 

призначення.

Не можна користуватися  без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,

не можна зберігати  їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних  предметів.

Міра небезпеки зростає  у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі  опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовірність  спричинити пожежу, якщо бавитися з  вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів, 

 

5.4 Вогнепальна зброя — не  забава. Небезпечність користування 

мисливськими рушницями, виготовлення та випробування

вибухових пакетів.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які  не дають можливості доступу стороннім  особам.

Неповнолітнім та особам без  спеціального дозволу зброю вдома  тримати не можна.

Необережне поводження з  предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти  вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.

Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них  сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої  шкоди.

Балони зі стисненим газом  при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути. 

 

5.5 Заходи з безпеки під час  збирання металевого брухту.

Правильні дії під час виявлення  ВНП.

Особливо уважними треба  бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів  негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу  здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність. 

 

5.6 Підсумкова бесіда. Обережність  дітей – запорука життя та 

здоров'я під час літніх канікул.

Не забувайте про правила  безпеки під час канікул.

Пам'ятайте — випадково  виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди  підривників.

Не можна гратися з  вогнем, це може привести до трагічних  наслідків.

Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила  поведінки на воді.

 

6.1 Уміння триматися на воді  — запорука безпеки. Купання  у морі,

річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але  й джерелом небезпеки для життя  людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує  правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину  прісної.   

 Пам'ятайте, що на річці  є течія. Дно річки може бути  замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у  річках, і це може спричинити  зараження при купанні. 

 

6.2 Допомога потопаючому. Надання  першої долікарської допомоги 

потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є  який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього  вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна  підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося  на мілководді, спробуйте підійти  до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти  до потопаючого, краще коли у вас  в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через  подразнення язика;

— покласти під шию валик  з одежі;

— зробити штучне дихання  «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж  серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб  воно нагрілося.

Допомогу постраждалому  слід надавати залежно від його стану  і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно  зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати  людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

6.3 Правила поведінки на кризі.  Надання допомоги потерпілому  на 

воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється  перевіряти міцність льоду ударами  палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця  та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна  лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й  бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому  на воді взимку:

— будьте якомога далі від  ополонки;

— протягніть потерпілому  довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся  до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку  медичну допомогу», загорніть потерпілого  у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого  в теплу воду, можуть виникнути  серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою  або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

6.4 Правила безпечної поведінки  на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися  таких правил:

—  діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

—  не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;

—  не можна запливати за обмежувальні знаки;

—  слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;

—  якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;

—  не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

—  не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;

—  не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;

—  не подавайте навмисних сигналів про допомогу;

—  не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги. 

 

6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим  даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без  води — декілька днів. Наявність  води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна  вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно  купатися:

—  купатися рекомендовано вранці і ввечері;

—  не слід купатися наодинці;

—  не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;

—  не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди  не тільки природі, але й людині!