Воздушные линии электропередач

 

Монтаж проводів повітряних ліній

До монтажних робіт  приступають після підготовки траси. Траса  лінії вважається підготовленою , якщо прорублені й прочищені від  дерев , пнів просіки та встановлені , вивірені й закріплені опори.

Монтаж проводів повітряних ліній до 1000 В складається з  таких операцій:

розкочування та піднімання проводів на опору: з’єднання , натягування  і закріплення проводів на опорах; виконання розгалужень, вводів і  заземлення.

Розкочування та піднімання проводів на опору виконують одним  із двох способів. Часто проводи  розкочують зі стаціонарного барабана, який встановлюють на козли на відстані 5 – 10 метрів від першої кінцевої або анкерної опори(рис 3)

Рис3 стаціонарний барабан, анкерна опора

 Інколи розкочують  з барабана , встановленого  на  спеціальному розкочувальному візку  чи автомашині. В цьому випадку  передовсім прикріплюють провід  до першої кінцевої або анкерної  опори. Підіймання проводів на  гаки або траверси при невеликих  їх перерізах і невеликих прольотах  відбувається за допомогою штанг.  В іншому разі підіймання здійснюють  з опор за допомогою мотузок.  З’єднують проводи зразу після розкочування так, щоб у цьому місці у проводу забезпечувався надійний електричний контакт та механічна міцність. Одножильні проводи з’єднують скручуванням або бандажним паянням. Під час з’єднання бандажним паянням два кінці з’єднівальних проводів накладають один на одного, обмотують на довжині 75- 100мм дротом діаметром 1,5мм і пропаюють.  Багатожильні алюмінієві проводи найкраще з’єднувати трубчастими овальними з’єднувачами.( Рис 2)

Рис. 2.  Трубчастий овальний з’єднувач.

 

Рис. 2. Пристосування  МІ-230А для скручування овальних з'єднувачів. 1 — рухливий зажим; 2 —  нерухома стійка; 3 — планшайба; 4 —  роз'ємна плашка; 5 — отвір для  комірчика;  6 — основа.

З'єднання дротів обкручуванням  овального з'єднувача виконується  в наступній послідовності. Перед  стисканням всі контактні поверхні зачищують та промивають бензином, після чого металевою щіткою усувають шари окислів і змащують ці поверхні технічним вазеліном. Потім кінці  дротів вводять в з'єднувач назустріч  один одному внахлестку, так щоб  вони виходили із з'єднувача на 40—60 мм. При з'єднанні дротів АС-185 між  ними встановлюють алюмінієву розпірку, заздалегідь протерту і зачищену до блиску. Дроти інших марок з'єднуються  без установки розпірки.

Натягування проводів проводять  між анкерними , розгалужувальними, кінцевими і перехресними опорами.  До початку натягування підіймають проводи на всі проміжні опори  і виконують їх кінцеві кріплення. Допускається  кінцеве з’єднання простим в’язанням, при цьому кінець проводу закручують не менше ніж на 10 витків. Натягують проводи вручну за допомогою лебідки або автомашини. Проводи натягують або почергово. Або відразу натягують декілька проводів, використовуючи різні пристрої. Натягують провід доти , доки його стріла провисання в прольоті між опорами не сягне значень , заданих в монтажних кривих або таблицях. Розгалуження і виводи роблять після монтування магістральної мережі .Розгалуження і вводи лінії в будинки виконують відповідно до типових креслень цих вузлів. З метою захисту від грозових перенапруг на опорах з розгалуженнями до будинків заземлюють гаки і штирі фазних проводів та нульовий провід.

Приймання в експлуатацію повітряних ліній

після їх спорудження

При огляді нових ліній  електропередачі комісія звертає  увагу на те, щоб опорам були присвоєні  порядкові номери, бо це виключає помилку  при експлуатації; на кінцевих опорах потрібно відмічати рік спорудження  лінії; опори повинні мати огорожу  із залізобетонних відбийних тумб, які захищають опору від пошкоджень транспортом; раковини і вибоїни  слід зацементувати; ізолятори на мають  мати тріщин, відколів або пошкоджень глазурі, а лінійна арматура –  тріщин, раковин або пошкоджень ошиновки;  опори мають бути без нахилів, які зменшують їх здатність протистояти  їх механічним навантаженням; положення  дії покажчиків розрядників мусить чітко читатися із землі; на опорах на висоті 2,5 – 3метра треба розміщати  плакати, які б попереджували  про набезпеку наближення до опори; відстань від проводів повітряної лінії  до землі має відповідати нормам ПБЕ.

Насамперед слід перевіряти стрілу провисання проводів і тросів, яка не повинна відрізнятися від  проектної більше ніж на  5%.  Далі  вимірюють відстань від  проводів лінії до землі і до різних інженерних об’єктів.

Опорні та підвісні одноелементні  ізолятори випробують підвищеною напругою промислової частоти.  Контролюють  також з’єднання проводів, проводячи зовнішній огляд і вимірюючи спад напруги в з’єднувачах.

 

Огляд повітряних ліній

Під час експлуатації повітряних ліній в них виникають різні  неполадки та пошкодження.  Щоб  раніше виявити неполадки, які можуть загрожувати нормальній експлуатації повітряної лінії, а також попередити розвиток неполадок, що виникли, повітряні  лінії піддаються систематичним  оглядам.  Такі огляди здійснює під  час періодичних оглядів  трас обслуговуючий персонал. Проміжки між  оглядами не повинні перевищувати  чотири місяці для ліній напругою понад 1000 В і два місяці для  ліній до 1000 В.  Огляди повітряних ліній відбуваються вдень, коли легше  виявити наявні неполадки і пошкодження.

Під час оглядів трас повітряних ліній слід звертати увагу на те, щоб на трасі підтримувалися чистота  і на ній не було сторонніх предметів. Проводи і траси не мають мати  обірваних дротів, що знижує механічну  міцність лінії, а опори – послаблених  гайок і заклепок, а також ненадійних зварювальних швів, недопустимих відхилень  від нормального положення. Грунт  поблизу опор не повинен мити просідань , на проводах і трасах не має бути накиданих

Матеріалів, на ізоляторах –  тріщин, сколів або проплавлень, бандажі  не повинні бути послаблені.

Крім таких періодичних  оглядів повітряна лінія неменше  одного разу на рік оглядається інженерно  – технічним персоналом . Під  час цих перевірок  визначають технічний стан повітряних ліній, необхідність та терміни їх ремонту, а також  обсяг ремонтних робіт.

Огляди, які проводяться  з землі , не дають змоги виявити  неполадки у верхній частині  повітряної лінії. Тому такі огляди доповнюються перевірками повітряних ліній за допомогою верхових оглядів. Верхові  огляди здійснюють без вимикання  лінії не менше одного разу на три  роки. Якщо в процесі експлуатації наявні повторні автоматичні вимикання  лінії, то проводять її позачерговий верховий огляд. Під час нього  ретельно оглядають проводи, ізолятори  та інші частини опори.  Одночасно  визначають придатність опори до подальшої експлуатації без ремонту.

Не менше одного разу на 6 місяців проводять вибіркове  витягування проводів із затискачів. Мета таких перевірок  - виявлення  пошкоджень, які без виймання проводів із затискачів залишаються непоміченими.

В осінньо – зимовий  період, коли випадає мокрий сніг, можуть утворитися снігові налипання і  обледеніння. Лід можна розплавити теплом електричного струму, для чого потрібно збільшити електричне навантаження на проводи. Потрібного ефекту модна досягнути швидше, якщо увімкнути лінію на коротке замикання.  Під час експлуатації повітряних ліній має місце ще одне небезпечне явище – вібрація проводів і тросів при сильному вітрові. Знизити небезпеку, пов’язану з вібрацією проводів, можна розмістивши на кожному проводі або тросі по обидва його боки спеціальні пристрої – віброгасники.

Віброгасники мають чугунці  вантажі, вага яких призводить до зменшення  вібрації. Використання цих пристроїв  продовжує терміни служби проводів і тросів на лінії.

Ремонт повітряних ліній.

 

Щоб усунути в повітряних лініях дефекти , виявлені під час  оглядів та перевірок , встановлюють графік вимикання лінії для проведення ремонту. В обсяг ремонтних робіт  входять такі роботи: заміна або  виправлення дере-     в’ яних опор ; заміна пасинків , стояків  і траверс, а також  повторне антисептикування деталей опор ; замащування тріщин  в залізобетонних опорах; заміна або  ремонт проводів;  заміна ушкоджених ізоляторів та лінійної арматури.

Ремонтні роботи  на повітряній лінії суміщують з капітальним  ремонтом лінії, щоб скоротити паузи  в нормальному енергопостачанні промислових підприємств.

При обриві проводів на повітряній лінії спосіб усунення обирають залежно  від характеру обриву. Якщо наявний  повний обрив проводів  або обривання  значної частини його жил, то ліквідують такий обрив  за допомогою з‘єднувача або вставкою проводу відповідної довжини. Вставка повинна бути з проводу тієї ж марки перерізу що і ремонтований. В тих випадках ,коли має місце обрив незначної частини жил проводів , в  місці обриву  накладають  дротяний бандаж. Накладений бандаж  перешкоджає подальшому  розплетенню жил , але  початкову міцність проводові не повертає. Заміна  штирьових ізоляторів  необхідна тоді, коли виявлено пошкодження  його фарфору або глазурі. Незадовільний стан ізоляції штирьового ізолятора  також є підставою для його заміни. Заміна штирьового ізолятора на проміжній опорі починається зі знімання його зі штиря . Встановивши на звільнений штир  новий ізолятор ,до нього за допомогою дротяного прив’язування прикріплюють провід. Заміну штирьових ізоляторів  на анкерних або кутових опорах проводять за допомогою поліспастів .При анкерному кріпленні для заміни ізолятора потрібно попередньо стягнути за допомогою поліспаста проводи, що знаходяться в суміжних прольотах. При кутовому кріпленні проводи за допомогою поліспаста підтягують до траверси або стояка опори .Після встановлення нового ізолятора  і закріплення на ньому проводу навантаження з поліспаста знімається.

Заміну ізоляторів, що входять  до  гірлянди , на повітряній лінії  при знятій напрузі зручно проводити перебуваючи  на траверсі  або стояку опори. З допомогою каната , перекинутого через нерухомий блок, провід підтягують до траверси . Монтер, який перебуває на траверсі або стояку , розщеплює  гірлянду  і замінює дефектний ізолятор на новий.

Під час експлуатації повітряних ліній можна спостерігати  відхилення опори від вертикального положення. Такі явища можливі через недостатньо  міцне їх закріплення в грунті  під час  встановлення, внаслідок  просідання грунту, після зіткнення  транспорту з опорами , послаблення  дротяних  бандажів  на опорах с  пасинками. Відхилення опори  постійно збільшується і через деякий час  вона може впасти. Тому ,після виявлення  відхилення опори від вертикального  положення, відновлюють її правильне  положення. Виправити положення  нахиленої опори  можна за допомогою  лебідку .Після того як опора прийняла нормальне положення,   грунт  навколо неї щільно утрамбовують . Якщо опора нахилилась від послаблення  бандажу, тоді його підтягують . Якщо замінюють  пасинок, то таку роботу виконують без  відключення напруги на лінії.   

У разі одно стоякової опори  новий пасинок  встановлюють  з протилежного боку опори ,  після  цього старий пасинок  видаляють .Заміну накладки у П-подібній опорі  можна виконати , використовуючи  металеву опору. Закріплення стояка опори  на вершині триноги  додає  стійкості опорі, у якої замінюють  пасинок. Замінений пасинок  зкріплюють  зі стояком  опори за допомогою  дротяних бандажів з м’якого оцинкованого дроту. Число витків бандажу приймають таким чином : при діаметру дроту 4мм-12; 5мм-10;   6мм -8.

Заміну траверси можна  виконувати без вимикання повітряної лінії, але дуже обережно , з дотриманням  правил техніки безпеки. Робота значно полегшується і стає набагато безпечнішою, якщо  з повітряної лінії попередньо знята напруга. Заміну траверси при  знятій напрузі зручно проводит из автовишки.  Траверсу за допомогою лебідки  автовишки зніма -

ють разом з проводами  опори і опускають на землю. Проводи  від’єднують від старої траверси  і приєднують до нової. Після цього нову траверсу за допомогою цієї ж лебідки піднімають на верх і прикріплюють до стояків опори. Коли необхідно поміняти опору , перевіряють можливість невеликого зміщення нової опори відносно старої. Якщо умови дозволяють провести зміщення, нову опору встановлюють так , як і при конструюванні нової лінії повітряної лінії. Необхідньо лише попередньо зняти напругу з лінії. Якщо умови не дають змоги  змістити опору , то робота починається з демонтажу старої опори . Для цього проводи знеструмленої лінії знімають з опори і опускають на землю , після чого звалюють стару опору і встановлюють нову . Встановивши нову опору піднімають проводи і їх закріплюють на ній.

Особливістю ремонтних робіт  є те ,що лінії перебувають під  напругою і те, що ремонтний персонал  може знаходитись на близькій відстані від проводів і деталей опор , дотик до яких  є небезпечним. Іншою особливістю ремонтних  робіт є те , що неправильні дії  ремонтного персоналу  можуть призвести  до аварійного вимикання ремонтної  лінії з перериванням живлення електроенергією  виробничих цехів.

Ці роботи повинні бути такими ,щоб імовірність контакту ремонтників з небезпечними частинами  повітряної лінії була мінімальною. До таких робіт належать : заміна й установка  пасинків;  виправлення  опор ,яке не потребує  укріплення відтяжок на висоті понад 3 метра від  землі ; підтягування й укріплення розірваних бандажів . 

Інструмент електрика

.

У комплект інструментів для  виконання електромонтажних робіт  загального призначення  входять: плоскогубці 200 мм універсальні, плоскогубці електромонтажні  з еластичними чохлами: гострогубці 150 мм із еластичними чохлами, викрутки слюсарно-монтажні різні ( з пластмасовими  ручками) -3 шт; молоток слюсарний  з ручкою масою  0,8кг, ніж монтерський, шило монтерське, показчик напруги, лінійка  метрова складна, окуляри захисні  світлі, гипсовка, гладилка, шнур кручений діаметром 1.5-2мм довжиною15м. Інструменти  розміщені в закритій сумці з  дерматину .

 Електровимірювальні  прилади використовуються  тоді , коли потрібно знати точні  значення напруги, струму та  опору. Зручні для цих цілей  комбіновані прилади, які є  малогабаритними та легкими   і дозволяють вимірювати значення  струму, напруги  чи опору. Одним  з таких приладів являється   прилад Ц 4352. Він працює при  температурі повітря  від +10 до + 35 градусів по цельсію, відносній  вологості 80% .

Для отримання правильних результатів вимірювань  необхідно  виконувати правила:

1. витримати прилад не меньше 2 годин у робочих кліматичних умовах, якшо прилад довгий час знаходився в інших умовах;
2. перевірити чи є  джерело живлення у камері приладу;
3. прилад установити в горизонтальне положення, а стрілку приладу установити на „0”;
4. проконтролювати справність джерела живлення.

Перемикач діапозонів вимірювань установити  у одне з фіксованих поло-, жень передбачаємого значення вимірюваня.                                       Мегомметр  складається з генератору постійного струму з ручним приводом та вимірювального приладу, розміщенних  в один корпус. Він використовується для вимірювання опорів постійного струму ізоляції електрообладнання, проводів  та кабелів.  Потрібно пам’ятати , шо вимірювання опорів в електроустаткуваннях треба проводити , зробив потрібні відключення  напруги, перевірив його присутність  перед підключенням приладу. З допомогою  мегомметра можна перевіряти цілість  кожної фазної обмотки двигуна та місця їх з’єднання, якщо обмотки  двигуна з’єднані  у звезду. При  з’єднані їх у трикутник  початки та кінці обмоток для цієї перевірки потрібно  роз’єднати.