Забезпечення недоторканості та безпеки суддів

 

 

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра кримінального права, процесу та криміналістики

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з курсу:

«СУДОВІ ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ»

На тему:

«Забезпечення недоторканості та безпеки суддів»

 

 

 

 

                                                                           Виконала:

                                                                                        Студентка І курсу

                                                                                   Групи ПБ 13-3

                                                                             Береза Яна

                                                                            Перевірив:

                                                                                      Мілевський О.О.

 

 

 

 

Ірпінь 2013р.

План

Вступ

1.Суддя – основний  носій судової влади.

2. Обрання суддів і припинення їх повноважень.

3.Гарантії незалежності  суддів.

4.Недоторканість суддів

5.Забезпечення особистої безпеки суддів України

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності.

Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законом України «Про судоустій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України».

    Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

 Судочинство здійснюється  Конституційним Судом України  та судами загальної юрисдикції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Суддя – основний  носій судової влади

 

     Суддя та  залучені для здійснення правосуддя  представники народу є носіями  судової влади в Україні, які  реально здійснюють правосуддя. Судді є посадовими особами  судової влади, яких у конституційному  порядку наділено повноваженнями  здійснювати правосуддя й виконувати  свої обов'язки на професійній  основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції.

Судді в своїй діяльності є незалежними, підкоряються лише законові й нікому не підзвітні. Держава охороняє незалежність суддів і забезпечує це особливим порядком їхнього обрання (призначення), зупинення їхніх повноважень і звільнення з посади; характерною процедурою з присвоєння військових звань суддям військових судів; передбаченою виключно законом процедурою здійснення правосуддя; таємницею прийняття судового рішення й забороною її розголошення; забороною під загрозою відповідальності втручатися в здійснення правосуддя; встановленням відповідальності за неповагу до суду чи судді; правом на відставку; недоторканністю суддів; створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їхнього статусу: особливим порядком фінансування судів; системою органів суддівського самоврядування, на відміну від загальнодержавного процесу управління.

     Конституцією  України (ст. 127) визначено, що правосуддя  здійснюють професійні судді  та в установлених законом  випадках — народні засідателі  й присяжні.

 Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

 

2. Обрання суддів і припинення їх повноважень.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

За статтею 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:

 

1) визнані судом обмежено  дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні  психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків  судді;

3) які мають не зняту  чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді у судах вищого рівня встановлюються цим Законом України «Про судоустрій та статус суддів»

Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції протягом тридцяти днів з дня отримання такого подання.

Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України , за поданням Вищої ради юстиції.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на  який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти  п'яти років;

3) неможливості виконувати  свої повноваження за станом  здоров'я;

4) порушення суддею вимог  щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили  обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно  відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви  про відставку або про звільнення  з посади за власним бажанням.

 

 

 

 

 

 

3.Гарантії незалежності  суддів.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

1.Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

2. Суддя не зобов'язаний  давати жодних пояснень щодо  суті справ, які перебувають у  його провадженні, крім випадків, установлених законом.

3. Суддя має право звернутися  з повідомленням про загрозу  його незалежності до Ради  суддів України, яка зобов'язана  невідкладно перевірити і розглянути  таке звернення за участю судді  та вжити необхідних заходів  для усунення загрози.

4. Незалежність судді  забезпечується:

1) особливим порядком  його призначення, обрання, притягнення  до відповідальності та звільнення;

2) недоторканністю та  імунітетом судді;

3) незмінюваністю судді;

4) порядком здійснення  судочинства, визначеним процесуальним  законом, таємницею ухвалення судового  рішення;

5) забороною втручання  у здійснення правосуддя;

6) відповідальністю за  неповагу до суду чи судді;

7) окремим порядком фінансування  та організаційного забезпечення  діяльності судів, установленим  законом;

8) належним матеріальним  та соціальним забезпеченням  судді;

9) функціонуванням органів  суддівського самоврядування;

 

10) визначеними законом  засобами забезпечення особистої  безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами  їх правового захисту;

11) правом судді на відставку.

5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні  особи та їх об'єднання зобов'язані  поважати незалежність судді  і не посягати на неї.

6. При прийнятті нових  законів або внесенні змін  до чинних законів не допускається  звуження змісту та обсягу  визначених Конституцією України  гарантій незалежності судді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Недоторканість  судді

Ст. 48 ЗУ Про судоустрій вiд 07.07.2010 № 2453-VI

1. Суддя є недоторканним. Суддя не може бути без згоди  Верховної Ради України затриманий  чи заарештований до винесення  судом обвинувального вироку.

2. Суддя, затриманий за  підозрою у вчиненні діяння, за  яке встановлена кримінальна  чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений  після з'ясування його особи. Суддя  не може бути підданий приводу  чи примусово доставлений до  будь-якого органу чи установи, крім суду.

3. Кримінальна справа  щодо судді може бути порушена  лише Генеральним прокурором  України або його заступником.

4. Відсторонення судді  від посади у зв'язку з притягненням  до кримінальної відповідальності  здійснюється Вищою кваліфікаційною  комісією суддів України на  підставі вмотивованої постанови  Генерального прокурора України.

5. Проникнення в житло  або інше володіння судді чи  його службове приміщення, особистий  чи службовий транспорт, проведення  там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних  розмов, особистий обшук судді, а  так само огляд, виїмка його  кореспонденції, речей і документів  можуть провадитися лише за  судовим рішенням.

6. Підсудність справи  щодо обвинувачення судді у  вчиненні злочину визначається  Головою Верховного Суду України. Справа не може розглядатися  тим судом, у якому обвинувачений  обіймає чи обіймав посаду  судді.

7. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах  та в порядку, встановлених законом.

 

 

 

5.Забезпечення особистої безпеки суддів України

 

     Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» (ст. 134) передбачено, що:

1. Судді, члени їхніх сімей  та їх майно перебувають під  особливим захистом держави. Органи  внутрішніх справ зобов'язані  вживати необхідних заходів для  забезпечення безпеки судді, членів  його сім'ї, збереження їхнього  майна, якщо від судді надійде  відповідна заява.