Сучасний стан зовнішнього боргу України

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………3 стр.

Розділ 1. Поняття зовнішнього  боргу…………………………………………………4 – 5 стр.

Розділ 2. Сучасний стан зовнішнього боргу України……………………………….6 – 12 стр.

Висновки………………………………………………………………………………..13 стр.

Список використаних джерел………………………………………………………… 14 стр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми. Період фінансової нестабільності економіки України значно посилює роль та значення зовнішнього боргу. Проблеми пов’язані з ним гальмують розвиток реальних економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяють ефективно розвиватися країні. Разом з тим державні запозичення проводяться з метою покриття бюджетного дефіциту як на державному, так і на регіональному рівнях, цільового фінансування різноманітних програм, поповнення необхідних резервних активів. При цьому великий тягар лягає на державний бюджет, який останнім часом постійно знаходиться у кризі і що разу більше поглиблюється. Великі розміри та проблема покриття зовнішнього боргу посилюють актуальність даної теми і зумовлюють формування шляхів її розв’язання. 

Аналіз  останніх досліджень та публікацій. Аналіз наукових публікацій показав, що питання зовнішнього боргу висвітлені в працях багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених, серед яких В.А. Андрущенко, О.І. Барановський, М.Б. Богачевський, А.С. Гальчинський, Л.М. Красавіна, А. Лаффер, О.В. Плотніков, В.М.Суторміна, М.Фрідман, В.М.Федоренко та інші. Проте наукові публікації висвітлюють лише окремі його аспекти, тоді як необхідно визначити вплив зовнішнього боргу на ефективність економіки країни загалом. 

Предметом реферату є дослідження стану зовнішнього боргу України.

Об’єктом реферату є зовнішній борг України.

Метою даного реферату є аналіз зовнішнього боргу України, його специфічних особливостей та запропонування напрямків його зменшення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Поняття зовнішнього боргу

У економічній літературі зовнішній борг визначається сумарними  грошовими зобов'язання країни, які  виражаються грошовою сумою, що підлягає поверненню зовнішнім кредиторам на певну дату. Водночас він відображає загальну заборгованість країни по зовнішніх позиках міжнародним банкам, урядам інших країн, приватним іноземним банкам та неоплаченим ним відсоткам. Розрізняють поточний зовнішній борг даного року, який треба повернути в нинішньому році, і загальний державний зовнішній борг (накопичений), який належить повернути в поточному році і в подальші роки. За типом позичальника зовнішній борг поділяється на державний, гарантований державою та приватний негарантований державою борг. 

До державного зовнішнього  боргу відносять фінансові зобов’язання держави перед нерезидентами, що виникли внаслідок позик, які  здійснені урядом. Платежі з погашення  та обслуговування державою зовнішнього  боргу здійснюються за рахунок коштів державного бюджету. 

До зовнішнього боргу, гарантованого державою, відносять  фінансові зобов’язання резидентів перед нерезидентами, які виникли  внаслідок отриманих під гарантію держави зовнішніх позик. Платежі  з погашення та обслуговування цих  позик здійснюються за рахунок власних  коштів позичальників, а в разі їх неплатоспроможності - за рахунок коштів державного бюджету. 

До приватного негарантованого  державою зовнішнього боргу відносять  фінансові зобов’язання резидентів перед нерезидентами, які виникли  внаслідок отримання ними позик. Платежі з погашення та обслуговування недержавного зовнішнього боргу  здійснюються за рахунок власних  коштів позичальників. 

При залученні країною  зовнішніх позик повинні сплачувати відсотки по боргу. Водночас зростання  боргу супроводжується зростанням процентних платежів, які необхідні  для його обслуговування. Тому зовнішні позики мають покривати не лише різницю  між внутрішніми заощадженнями  й інвестиціями та державними доходами і видатками, а й відсотки по боргу.  
Обсяг залучення зовнішніх позик визначається, по-перше, тим, скільки іноземного капіталу країна може ефективно поглинути, так щоб прибуток від інвестицій перевищував вартість залучення капіталу; по-друге, тим, який обсяг боргу вона може обслуговувати без ризику виникнення проблем із зовнішніми платежами. 

Темпи зростання боргу  залежать як від частки зовнішніх  запозичень у загальному обсязі наявного боргу (це можна виразити співвідношенням  між дефіцитом балансу по товарах та послугах і накопиченим боргом), так і процентної ставки (підвищення ставки процента потребує збільшення зовнішніх позик). 

Аналіз останніх даних  свідчить про те, що зовнішній борг України постійно зростає. Це обумовлювалося різними чинниками: дефіцитністю державного бюджету та платіжного балансу, високою  залежністю від імпорту енергоресурсів, неефективним використанням залучених  кредитів та відсутністю належного  контролю за цим процесом, несприятливим  інвестиційним кліматом. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язане  з бюджетними дефіцитами, які мали місце до 2000 року. Прийняття бездефіцитного державного бюджету на 2000 та 2001 рр. дещо стабілізувало ситуацію. Але основні  причини та джерела дефіциту, і  насамперед, незбалансованість державного споживання і фінансових можливостей, залишалися. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Сучасний стан зовнішнього боргу України

У 2011  році  рівень  валового  зовнішнього  боргу України зменшився  до 76.6% від ВВП порівняно з 85.0% на  початок  року  і  на 1  січня 2012  року  становив 126.2 млрд. дол. США. Різко скоротилися темпи  приросту зовнішнього боргу секторів  державного  управління  та  органів  грошово-кредитного  регулювання  (2.7%  порівняно  з 35.3%  у попередньому  році).  Відносно  ВВП  борг  цих  секторів зменшився з 23.5% до 20.2%.

                        

Зовнішній борг банків та інших  секторів (уключно з міжфірмовим  боргом)  скоротився  з 61.5%  від  ВВП  до 56.3%.  Незважаючи  на  погіршення  ситуації  на  світових фінансових  ринках,  обсяги  чистого  залучення  кредитних ресурсів  реальним  сектором  у 1.5  раза  перевищили  рівень попереднього року. Водночас банківський сектор продовжив  погашати свої зовнішні зобов’язання.

                          

Короткостроковий  зовнішній  борг  за  залишковим терміном  погашення зріс на 6.6 млрд. дол. США  –  до 56.8 млрд. дол. США. Основними  причинами цього були: збільшення короткострокових  зобов’язань  інших секторів  економіки  за  торговими  кредитами на 3.9 млрд. дол. США, що є наслідком розширення зовнішньоторговельного обороту України, а також урахування обсягів погашення кредиту МВФ протягом 2012 року  (3.5 млрд. дол. США).

                         

Зовнішній борг секторів державного управління  та органів  грошово - кредитного  регулювання  збільшився  за 2011  рік  на 0.9  млрд.  дол.  США (на 2.7%) –  до 33.4  млрд.  дол.  США.  Відносно  ВВП  борг  цих  секторів зменшився з 23.5% до 20.2%.

                       

Протягом 2011  року  Уряд  розмістив  облігації зовнішньої  державної  позики (далі –  ОЗДП)  на 2.8  млрд.  дол. США  та  здійснив  планове  погашення ОЗДП 2004  та 2010  років  на 1.2 млрд.  дол.  США.  Одночасно інвестиції  нерезидентів  в  облігації  внутрішньої  державної  позики скоротилися на 0.9 млрд. дол. США. Обсяг зовнішніх зобов’язань  органів грошово-кредитного регулювання  перед МВФ  у 2011  році  залишався  без  змін  на  рівні 7.5 млрд. дол. США.

Обсяг  зовнішніх  зобов’язань  банківського  сектору скоротився  у 2011  році  на  2.9  млрд.  дол.  США –  до  25.2 млрд.  дол. США (15.3%  від ВВП).  За  останні 3  роки

заборгованість  українських  банків  перед  нерезидентами  скоротилася на 14.3 млрд. дол. США (на 36.2%).

З  початку 2011  року  зобов’язання  банків  за довгостроковими  зовнішніми  кредитами  та єврооблігаціями  скоротилися  на 4.4  млрд.  дол.  США. Одночасно  зобов’язання  за  валютою  та  депозитами нерезидентів  в  українських банках зросли  на 0.7 млрд.  дол. США. Обсяг  короткострокових  кредитів  від нерезидентів  на  кінець  року  зріс  на 0.8  млрд.  дол.  США (головним  чином  у IV  кварталі 2011  року). Відповідно частка  короткострокових  зобов’язань  українських  банків зросла за 2011 рік з 16.0% до 23.0%.

                    

Зовнішній борг державних  банків за 2011 рік зріс на 0.5  млрд.  дол.  США –  до  3.5  млрд.  дол. США (13.9%  від боргу банківського сектору). Насамперед це відбулося через  збільшення  зобов’язань  перед  нерезидентами  за довгостроковими  депозитами –  на 0.3  млрд.  дол.  США.  У результаті розміщення єврооблігацій  АТ “ Ощадбанку ” у І та  ІІІ  кварталах  року (на 0.7  млрд.  дол.  США)  та  планового погашення  єврооблігацій АТ “ Укрексімбанку  ” у  ІІІ кварталі (на 0.5  млрд.  дол.  США)  чисте  зростання  зобов’язань  за єврооблігаціями  державних  банків  у 2011  році  становило   0.2 млрд. дол. США.

                        

Зовнішній  борг  інших  секторів  економіки  (уключно  з  міжфірмовим  боргом)  за 2011  рік  зріс  на  10.9 млрд. дол. США (на 19.3%) – до 67.7 млрд. дол. США (41.0%  від ВВП).  За  рахунок  операцій  платіжного  балансу обсяг  боргу  зріс  на 12.2  млрд.  дол.  США,  а  за  рахунок курсової  різниці  та  інших  змін –  скоротився  на  1.3 млрд. дол. США. 

                    

Головними чинниками, що зумовили зростання боргу інших секторів економіки у 2011 році, були:

• чисті  залучення  підприємствами  реального  сектору коштів  за  негарантованими  кредитами (уключно з міжфірмовим боргом) – на 4.8 млрд. дол. США (переважно у другій половині року);
• зростання кредиторської заборгованості підприємств за  зовнішньоторговельними  операціями –  на  3.8  млрд. дол. США (до 17.7 млрд. дол. США).

Крім  того,  з  початку  року  на 1.1  млрд.  дол.  США  зросли  обсяги  довгострокових  залучень,  гарантованих урядом,  у  тому  числі  через  розміщення  єврооблігацій  для фінансування  ЄВРО-2012 (на 0.7 млрд. дол. США).

Короткостроковий  борг  інших  секторів  унаслідок накопичення  зобов’язань  за  торговими  кредитами  та простроченою  заборгованістю  зріс  за 2011  рік  на  5.9  млрд.  дол. США (на 31.0%),  а  його  частка  у  зовнішній  заборгованості реального  сектору – з 33.5% до 36.8%.

Зовнішній  борг  підприємств  з  державною  часткою власності  понад 50%  за 2011  рік  зріс  на  2.5  млрд.  дол.  США –  до  9.6  млрд.  дол. США (14.2%  від обсягу  боргу  інших  секторів).  Це  відбулося  за  рахунок збільшення  зобов’язань  за  негарантованими  короткостроковими  кредитами (на 0.8  млрд.  дол.  США), гарантованими  єврооблігаціями  й  кредитами (на 1.1  млрд.  дол.  США)  та  торговими  кредитами (на 0.7 млрд. дол. США).

У  цілому  на  кінець 2011  року  борг  інших  секторів економіки  України (включно  з  кредитами  від  прямого інвестора)  становив  більше  половини (53.5%)  обсягу валового  зовнішнього  боргу  України  порівняно  з 48.3%  за станом  на  початок  року.  Натомість  частка  боргу  секторів державного  управління  та  органів  грошово - кредитного регулювання  скоротилася  з 27.7%  до 26.4%.  Питома  вага боргу  банківського  сектору  у  валовому  обсязі  зовнішнього боргу продовжує скорочуватися: 20.0% на кінець 2011 року порівняно  з 24.0%  на  кінець 2010  року  та 38.8%  на  кінець 2008 року.

                 

Більше  половини  обсягу  зовнішнього  боргу  на 01.01.2012  року  становлять  зобов’язання  за  кредитами (61.8%  від  валового  обсягу).  Зобов’язання  за  борговими цінними  паперами  на  звітну  дату  становили  14.0%  від валового  обсягу.  Частка  зобов’язань  за  торговими кредитами (кредиторською  заборгованістю)  зросла  за 2011 рік з 11.8% до 14.0%.

                

У  структурі  валового  зовнішнього  боргу  за  початковим  строком  погашення  питома  вага короткострокового боргу зросла за рік з 21.8% до 25.9%.  Основною валютою  зовнішніх  запозичень України на кінець 2011  року  залишається  долар  США – 71.9%  від  валового  обсягу  боргу (на  початок  року – 70.4%).  Частки зобов’язань  в  євро  та  російських  рублях на  кінець 2011  року становили відповідно 10.2% та 2.2%. Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ за 2011 рік скоротилась з 13.9% до 12.8%. Частка  зовнішньої  заборгованості  в  національній  валюті залишається незначною – 2.2% від валового обсягу боргу.

                       

Обсяг  короткострокового  зовнішнього  боргу  за залишковим  терміном  погашення  на  кінець 2011  року становив 56.8 млрд. дол. США (45.0% від  загального обсягу валового зовнішнього боргу України).

За 2011  рік  зовнішній  борг,  що  підлягає  сплаті протягом  наступних  чотирьох  кварталів,  зріс  на 6.6  млрд.  дол.  США.  Збільшення  його  обсягів протягом майбутніх  платежів  відбулося  через  нарощення короткострокових  зобов’язань  за  первинним  терміном погашення (головним  чином  зобов’язань  за  торговими кредитами  на 3.9  млрд.  дол.  США  внаслідок  розширення зовнішньоторговельного  обороту  України)  та  врахування обсягів  погашення  кредиту  МВФ  протягом 2012  року (на 3.5 млрд. дол. США). 

У  той  самий  час  майбутні  виплати  за  іншими довгостроковими  ресурсами  скоротилися.  Так,  обсяги майбутніх  виплат  сектору  державного  управління  за облігаціями  в 2012  році  на 1.5 млрд.  дол. США  нижчі  ніж  у 2011 році. Обсяги виплат за довгостроковими зобов’язаннями банками  скоротилися  на 1.8  млрд.  дол.  США –  до  7.1  млрд.  дол.  США,  а реальним  сектором – на  1.0 млрд. дол. США – до 9.9 млрд. дол. США.

                         

У  результаті  короткостроковий  зовнішній  борг  за залишковим  терміном  погашення  банківського  сектору скоротився на 426 млн. дол. США  – до 12.9 млрд. дол. США (на  кінець  ІІІ  кварталу 2008  року  він  становив 22.7 млрд. дол. США).

                          

Натомість  короткостроковий  зовнішній  борг  за залишковим терміном погашення  інших секторів (уключно  з міжфірмовим боргом) зріс за рік  на 4.9 млрд. дол. США – до 36.6  млрд.  дол.  США (64.4%  від загального  обсягу короткострокового зовнішнього боргу за  залишковим терміном  погашення). Майже половину  цієї  суми  становлять зобов’язання за торговими кредитами – 17.6 млрд.  дол. США, тобто  більше 30%  від  загального  обсягу  короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення.