Приховане безробіття:в Україні: стан, чинники та перспектива

УДК

ПРИХОВАНЕ БЕЗРОБІТТЯ:В УКРАЇНІ: СТАН, ЧИННИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВА

Рибалко Юлія, ст. 1-го курсу, гр. Фвн-11

Науковий керівник - к.е.н., доцент Найдич Н.М.

Вінницький інститут економіки

Вступ. Процес реформування економіки потребує вдосконалення структури робочої сили. Частина працівників за своїм професійно-кваліфікаційними характеристиками не відповідає новим вимогам економіки. Високий рівень безробіття призводить до економічних витрат, соціального напруження і недовикористання трудового потенціалу. Значні соціально-економічні наслідки має довготривале безробіття.

Безробіття не тільки погіршує економічний стан вимушено незайнятих, але й зменшує використання трудового  потенціалу. Від недовикористання трудового потенціалу, втрат потенційних можливостей виробництва товарів і послуг страждають як окремі люди, так і суспільство в цілому. У результаті погіршується стан фізичного й психічного здоров’я не тільки осіб працездатного віку, а й найбільш вразливих верств населення – дітей і людей похилого віку, оскільки батьки їм люди неспроможні надати матеріальну допомогу, забезпечувати високоякісними продуктами і дефіцитними ліками. Це веде до погіршення генофонду суспільства, зменшення величини трудового потенціалу всієї країни.

Виклад основного  матеріалу. Приховане безробіття в Україні набуло значного поширення. Приховане безробіття тому так і називається, що керівники підприємств намагаються його приховати від обліку. Це завдає шкоди як підприємству так і суспільству. Таке безробіття потрібно вивести з «тіні». Цю мету певною мірою виконує ст.24 Закону України: «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

Загальна кількість безробітних  в Україні становить 8,3 млн. осіб. Приховане безробіття в Україні  в рази масштабніше навіть від  тієї цифри, яка обчислюється за методологією Міжнародної організації праці (МОП), - 1,9 млн.

Із 1,9 млн офіційних безробітних 1.4 млн – мешканці міст. Але цей  показник викликає подив з огляду на те, що проблема зайнятості значно гостріша на селі. Такий парадокс можна пояснити тим, що високий рівень безробіття поміж  селян приховується за рахунок специфічної  статистичної категорії зайнятих у  неформальному секторі. Це люди, які намагаються вижити завдяки натуральному підсобному господарству, оскільки для переходу до товарного їх зазвичай не вистачає ані необхідності ресурсів, ані знань, а знайти роботу вони не можуть.

Левова частка зайнятих у  неформальному господарстві. Решта  була зайнята на різних непостійних  підробітках за принципом «де  прийдеться». Другою за чисельністю  групою прихованого безробіття є  особи, які перебувають у безоплатних  відпустках (320 тис. осіб) та зневірилися  в можливості знайти роботу а відтак припинили її шукати і не зараховуються  за жодною методикою до безробітних (280 тис. осіб).

Тобто, українців, яких не безробітними можна назвати лише за великого бажання  мінімізувати їхню чисельність, налічується 5,1 млн. осіб. При цьому в режимі неповного робочого дня/тижня вимушено працюють приблизно 1,32 млн. осіб.

Таким чином, загальна кількість  безробітних становить 8,3 млн. осіб (за методологією МОП – 1,9 млн; прихованих безробітних – 5,1 млн; напівбезробітних, які працюють неповний робочий день/тиждень, - 1,32 млн осіб). Відзначається, що цей показник учетверо перевищує рівень безробіття за методологією МОП і в 23 рази – рівень зареєстрованого безробіття. Однак, проблема безробіття для України залишається актуальною і малодослідженою.

Висновок. Отже сутність прихованого безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва. Ринкова економіка за таких мов неминуче породжує безробіття, одночасно останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.

Загострення проблеми прихованого  безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування  природного рівня безробіття та певних «нормальних» темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП.

В економічній науці такий  взаємозв’язок виражає закон А. Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1%, то відставання обсягу валового національного продукту становить 2,5%. З цього закону можна зробити висновок щодо практичної діяльності, а саме: необхідно щорічно неменше як 2,5 – 3,0% ВПН спрямовувати на створення нових робочих місць.

Економічними збитками від  прихованого безробіття є також  звуження споживчого ринку, нарощування  елементів кризи надвиробництва. Крім того, люди, які перебувають  у статусі безробітних, втрачають  професійні навички, стереотипи трудової поведінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ільїч Л.М. Основні причини українського безробіття та неучасті громадян у ринку праці [Текст] / Л.М. Ільїч // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. - №4 – с. 204-211

2. Майсюра О.М. Безробіття та наслідки його впливу на економіку України // Економіка та держава. – 2012. - № - 8 – с. 60-62

3. Транченко Л.В. Безробіття як соціальна проблема ринкового суспільства [Текст] / Л.В. Транченко // Економіка та держава. – 2012. – № - 4 – с. 12-15

4. Харазішвілі Ю. Методичний підхід до оцінки тіньової зайнятості в Україні / Ю. Харазішвілі, Н. Дмитренко // Економіка Україна. – 2010. – № - 12 – с. 16-28