Податковий кодекс як основа модернізації державних фінансів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

Аналіз джерел

на тему: «Податковий кодекс як основа модернізації державних фінансів»

 

 

Виконав:

Студент 3 курсу

спец. 6504, 2 групи

факультету економіки та управління

денної форми навчання

                                                                          Горбань Роман 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

            

 

         Київ 2013

Податки як економічна категорія традиційно сприймаються як обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до державного бюджету та до цільову фондів відповідно до чинного законодавства. Між тим у них є ще одне призначення. Кілька століть західна наукова думка формувала  суспільне усвідомлення податку як інструменту перерозподілу національного багатства з мстою забезпечення  зростання суспільного добробуту. Отже, податок як економіко-фіскальний інструмент держави повинен  використовуватися для пошуку оптимальної грані між інтересами держави та суспільства  Реформування економіки України у напрямку її соціальної орієнтації вимагає посилити роль системи оподаткування у забезпеченні принципу соціальної справедливості. Для України, де велике розшарування  суспільства [1, с. 128], де 90% населення мають низькі доходи і 10% надвисокі, це питання надто актуальне. Для цього потрібно вирішиш цілу низку проблем. По-перше, потребує вдосконалення податкова політика  держави і, як її основна складова, - податкова система. Крім податкового законодавства, важливим підґрунтям податкової системи, тим фундаментом, на якому  вона як раз багато в чому базується, є взаємовідносини між податківцями та платниками податків. Досліджуючи державну податкову політику, а також визначаючи пріоритетність її окремих напрямів, неможливо не звернути уваги, що особливістю системи оподаткування є численні конфлікти і протистояння між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід зазначити, що питання партнерства між державою та платниками податків як чинника, що здійснює досить вагомий вплив на їх обізнаність у податковому законодавстві, на рівень свідомого відношення до своєчасної та в повному обсязі сплати податків, розглядалося у наукових роботах багатьох вчених-економістів –Б.А. Карпінський [1], А.И.Крисоватый [2], Ф.О. Ярошенко [3] та інших. Подальше розширення досліджень у цьому напрямку дозволить ефективніше конструювати моделі та визначати складові гармонізації стосунків між податківцями та платниками податків. Метою дослідження є визначення напрямів модернізації податкової політики в сучасних умовах функціонування економіки країни. Сьогодні Україна проводить реформи у різних галузях суспільних і державних відносин (податковій, правоохоронній, адміністративній та ін.). Вони реалізуються, зокрема, і шляхом використання інформації, інформаційно-телекомунікаційних технологій і сучасних знань у політичній, економічній, податковій та соціальній сферах. Такі реформи вимагають одночасного реформування законодавства у зазначених сферах . Задачі дослідження: Визначити основні напрями удосконалення податкової політики. Необхідно зазначити, що визначення поняття «інформатизація» [2, с.41] – це процес широкомасштабного використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави та створення передумов переходу країни до інформаційного суспільства. Одним із основних правових джерел інформатизації українського суспільства, необхідність визначення Конституцію України, яка, як нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили в державі, визначає інформацію та сутність державного управління інформаційною сферою в країні. Ефективне функціонування наявної в системи оподаткування можливе лише за умови її глибокої модернізації, одним з найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі. Всеосяжний контроль за підприємствами досягається завдяки веденню в податкових органах оперативно-бухгалтерского обліку нарахувань і надходжень кожного виду податків та інших обов'язкових платежів в цілому по ДПА та щодо кожного платника.

Основні завдання інформаційних систем:

· постійне поповнення необхідною інформацією;

· своєчасне забезпечення відповідних споживачів достовірними даними;

збирання, обробка даних про стан та результати роботи об’єктів управління для інформування вищих органів

управління;

· аналітична обробка інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Аналізуючи сучасний стан податкових правовідносин, слід зазначити, що характерною їх особливістю на даному етапі суспільного розвитку є наявність численних конфліктів між контролюючими органами в сфері оподаткування та платниками податків. Існування останніх ускладнює процес адміністрування податків, призводить до збільшення його витрат, сприяє підвищенню рівня соціальної напруженості в суспільстві. Питання взаємовідносин між податковою інспекцією і платниками податків є важливим і актуальним для вдалої організації податкової роботи. Відносини довіри та партнерства є індикатором податкової культури платників як усвідомлення і бажання добровільної сплати податків з боку контролюючих органів [3, с. 4] – це заходи які спрямовують підвищенню податкової культури громадян, роз’яснювальна робота щодо норм податкового законодавства як практична допомога платникам податків. Такий підхід вказує на те, що при реформуванні податкової політики необхідно реформувати і систему взаємовідносин між податковим органом і платниками податків як важливий елемент податкової політики

держави, як чинник підвищення ефективності податкової системи в цілому. Критичний стан податкових взаємовідносин, на нашу думку, склався через тенденцію кумулятивного нарощування сукупності причин та наслідків прояву взаємостосунків суб’єктів податкових правовідносин. Відсутність у платників податків податкової культури зумовлена радянським досвідом справляння податків. Це, насамперед, обумовлено сутністю соціалістичної системи господарювання, в якій процес справляння податків був досить простим і не потребував турботи про суспільну податкову культуру. Наслідками такої відсутності уваги з боку державних органів до виховання платників податків дотримання та не порушення податкового законодавства як у радянські часи, так і сьогодні є невеликий історичний досвід формування податкової культури та відсутність в українському суспільстві ”податкових” традицій. Сьогодні під час розгляду спорів між вказаними суб’єктами податкових правовідносин судді надають перевагу листам і роз’ясненням податкових органів, хоча законодавство, зокрема п. 4.1.4. Податкового кодексу України [4], передбачає, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Відтак, неабияке значення для вирішення проблеми гармонізації відносин між із податковою інспекцією у сфері оподаткування та платниками податків має правова регламентація організаційних засад податкового контролю. Контроль за сплатою обов’язкових платежів є необхідним організаційно-правовим засобом адміністрування у будь-якій промислово розвиненій країні. У багатьох випадках у податковій службі досягає успіху не найсумлінніший працівник, а той, хто вміє встановити ділові і принципові взаємини і з платниками податків, і з колегами в межах службової етики. В основу професійної етики працівників податкових органів мають покладатися насамперед професійні знання, уміння і навички, моральні норми і принципи, а також основні аспекти професійної, соціальної (зокрема моральної, педагогічної, політичної, дипломатичної, внутрішньої, емоційної) культури та службовий етикет. Працівник податкової інспекції повинен пам’ятати, що вплив на платника податків здійснюється не тільки за допомогою податкового законодавства, методів адміністративного впливу, але і за рахунок особистих рис, що забезпечують йому довіру та повагу платника податків. А з іншого боку, платник податку повинен свідомо і з відповідальністю поставитися до виконання своїх професійних обов’язків. Державна податкова інспекція повинна своєчасно забезпечувати громадян об’єктивною та різнобічною

інформацією про свою діяльність, спрямовану на виконання державних завдань. Один із важливих аспектів стратегії створення позитивного іміджу податкової служби охоплює оновлення змісту, форм та методів масово-роз’яснювальної роботи, яка сьогодні повинна стати головним інструментом і взяти на себе основну роль в активізації людського чинника, особливо великої аудиторії платників податків і зборів, формуванні податкової культури, мобілізації їх на високопродуктивну працю для повнішого задоволення власних потреб та зміцнення економіки держави. Основна мета соціально-інформаційної діяльності щодо податкової іспекції – створити в громадській думці сприятливе, доброзичливе або хоча б толерантне ставлення до неї [5, с. 112]. На формування громадської думки, крім зусиль державної податкової служби, одночасно впливають незалежні від неї інформаційні сигнали, насамперед, через посередництво засобів масової інформації. Стан справ, що не задовольняє інтереси платників податків виступає суттєвим фактором, що спричиняє розроблення нової стратегії організації роботи зі зв’язків з громадськістю, які за своїм призначенням мають сприяти гармонізації взаємин між державою та суспільством, зумовлена потребою підвищення ефективності цього важливого для державної податкової служби напряму діяльності. Масово-роз’яснювальна робота податкової інспекції в сучасних умовах повинна досягнути якісно нового змісту та стану, спираючись на дані таких наук про людину, як психологія та педагогіка. Звідси і її вирішальне значення щодо максимально позитивного впливу на платників податків. Найоперативнішою формою роботи з платниками податків є відповіді на листи, телефонні дзвінки, особисті звернення платників податків до податкових органів, індивідуальні консультації тощо. Чинним законодавством, а саме в главі 3 Податкового кодексу України передбачено надання податкових консультацій, які мають індивідуальний характер та за вибором платника податків можуть надаватись як в усній так і письмовій формі, що є позитивним моментом у гармонізації відносин суб’єктів оподаткування. З огляду на це, для удосконалення способів подолання конфліктів між платниками податків і податковою інспекцією має виконуватись цілий комплекс робіт, що дасть змогу зацікавити різні верстви населення в отриманні інформації з податкової тематики, залучати їх до активних взаємин із державою, надавати населенню можливість для одержання знань у галузі оподаткування [6, с. 25]. Пропаганду необхідності повної і своєчасної сплати податків доцільно здійснювати шляхом інформування населення про основні напрями витрат бюджетних коштів, широко висвітлювати виявлені факти приховування доходів від оподаткування, називати конкретні фірми і підприємства, приватних посадових осіб, міра покарання до якої їх притягнуто. Особлива увага повинна приділятися питанням некомпетентності або незнання податкового законодавства, що стає причиною виникнення податкових порушень. Здійснений аналіз причин та наслідків взаємовідносин платників податків і податковою інспекцією свідчить, що на сьогодні залишаються невирішеними питання переорієнтації чинної податкової політки в напрямі гармонізації цих відносин, а стан справ, що склався в системі адміністрування податків і контролю за їх сплатою, сприятиме появі негативних наслідків у сфері оподаткування та неможливості економічного зростання суб’єктів господарювання. Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки і узагальнення, які сприятимуть не тільки вирішенню проблеми гармонізації відносин податкової інспекції у сфері оподаткування та платників податків, встановленню між ними партнерських засад діяльності, а також модернізації податкової політики, а саме [7, с.81]:

1. Створення при Ленінській  МДПІ м. Луганську консультативного  пункту з метою організації консультацій, надання інформації щодо змін у податковому законодавстві платникам податків, а також необхідно залучити стдентів-волонтерів до розповсюдження інформації.

2. Посилення діяльності  Ленінської МДПІ у м. Луганську  у напрямі формування податкової свідомості і культури у вітчизняних платників податків, з метою збільшення податкових надходжень через добровільну сплату податків та інших обов’язкових платежів, а також з метою детінізації вітчизняної економіки

3. Завчасне та обов’язкове  інформування громадськості про  майбутні зміни податкового законодавства. Таке інформування повинно передбачати участь Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також державних засобів масової інформації як загальнодержавного, так і регіонального та місцевого рівнів.

4. Активізація консультативної  роботи податкової інспекції  з підвищенням та персоніфікацією відповідальності консультантів-податківців. Також слід передбачити проведення податкової інспекції різного роду семінарів і круглих столів, з метою ліквідації практики неоднозначного трактування податкового законодавства.

5. Підвищення ефективності  перевірок, що надасть можливість  підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок і перевіряючи.

6. Забезпечення належного  рівня юридичної та економічної  підготовки працівників Державної податкової інспекції в сфері оподаткування, з врахуванням моральних норм і принципів, а також професійної, соціальної культури та службового етикету.

 Сутністю економічної  ефективності є перевищення доходів  над видатками при досягненні певної мети. Отже, вище було визначено шляхи модернізації податкової політики , тож розрахуймо прогнозні результати, що будуть досягнуті у податкових інспекціях за умови впровадження висунутих пропозицій та з припущення [7, с.102], що суттєвих змін в Податковому кодексі не відбудеться (тобто можна прогнозувати отримання податкових платежів з темпом зростання на рівні 2012р.), працівники податкових інспекції працюють також з ефективністю на рівні 2012 року (можна очікувати надходження коштів за результатами перевірок на рівні 2012 р.). Податкова система повною мірою залежить від проведеної в державі податкової політики. При цьому для проведення ефективної податкової політики держава повинна мати механізм, який би враховував інтереси всіх сторін податкових правовідносин і надійно забезпечував податкові надходження в бюджети всіх рівнів. Податкове адміністрування саме і виступає цим відповідним механізмом, що дозволяє реалізовувати основні напрямки української податкової політики. Ефективність адміністрування податків характеризує результативність податкової роботи працівників податкових органів з метою виконання фіскальної функції як перед державою, так і перед її населенням. Результативність [8, с.45]— це міра точності управління, яка характеризується досягненням очікуваного стану об'єкта управління, мети управління або рівнем наближення до неї. Вона пов'язана з виробничими, технологічними та управлінськими процесами, конкретними проблемами і способами їх розв'язання. Рівні фазового стану організації різні. Вони можуть характеризуватися як високими, так і низькими коефіцієнтами. Залежно від їх величини в реальній практиці можуть формуватися й різні стани організації як системи: стабілізації, динамічної рівноваги елементів системи, втрати динамічної рівноваги складових організації. Це потребує прийняття різних управлінських рішень і критеріїв їх оцінки, що, своєю чергою, визначає специфіку формування системи результативності. Правильний вибір критеріїв у розв'язанні проблеми стратегічного, тактичного та оперативного характеру дає змогу обґрунтувати управлінські рішення податкової інспекції, забезпечити ефективність їх реалізації. Це потребує формування ефективної системи управління за результатами. Необхідність цього зумовлена такими чинниками [8, с. 117]:

• наявністю як основної, так і розмаїття інших цілей, які вимагають вирізнення певної неоднозначної системи критеріїв оцінки;

• складнощі в часі та в ситуаційному просторі з урахуванням визначення пріоритетних критеріїв оцінки результативності;

• коефіцієнтами ризику факторів зовнішнього середовища внаслідок високого рівня ймовірності їхнього прояву;

• адаптивністю зовнішнього і внутрішнього середовища тощо.

Дослідження щодо доцільності модернізації податкової політики дають підставу констатувати, що Україна усвідомлено обрала шлях розвитку і впровадження тотальної інформатизації, як і розвинені країни всього світу. Про це свідчать законодавчі та нормативні акти, що регулюють процеси інформатизації оподаткування. Вимоги законодавчих та нормативних актів України щодо оподаткування із цього питання знайшла своє продовження у стратегічних напрямках і концепціях податкової політики, визначених у вигляді основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні і пріоритетів впровадження систем електронного оподаткування та управлінських інформаційно-аналітичних технологій органів ДПС. З урахуванням концепції реформування податкової системи до її модернізації залучаються підприємства, які здійснюють діяльність у сфері інформаційних систем і технологій. Вивільнені ресурси у результаті створення податкових округів мають сприяти подальшому розвитку роботи з великими платниками податків і створенню центрів обробки податкових документів. Головне завдання податкового регіону – підвищення ефективності роботи податкової інспекції на регіональному та місцевих рівнях завдяки створенню нової організаційно-функціональної структури, яка має забезпечувати оперативну роботу . Висновки та перспективи подальших досліджень. Для забезпечення виконання реального курсу держави в створенні належного податкового клімату, доведення до громадян країни їх основних конституційних обов’язків щодо своєчасної та повної сплати належних державі податків необхідне створення особливих умов реалізації таких планів, а саме поступовість і виваженість для впровадження перелічених вище пропозицій. Напрями модернізації податкової політики в сучасних умовах функціонування економіки країни мають будуватися на соціальному підґрунті, яке б підтримувало суспільство і яке б спиралася на визначені в податковому законодавстві правові норми відносин між платниками податків та податковою службою, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції щодо випадків ухилення від сплати податків.