Особливості організації фінансів акціонерного товариства

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА  ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ФІНАНСОВИЙ факультет

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ  

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Заочної форми навчання

з напрямку 0305 «Економіка та підприємництво»

за спеціальностями 6.030508 «Фінанси і кредит»

 

з дисципліни: «Фінанси підприємств»

Варіант №3

«Особливості організації фінансів акціонерного товариства»

 

 

 

 

                                                                                        

 

 

                                                                            Виконав: Студент

                                                                       групи ФК-10-3з

                                                                    Буданов А.Ю.

 

                                                                                            Перевірила: Ст. викладач

                                                                   Олійник Л.Ш.

 

                                                      

 

 

 

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств……………………………………………………………………..………5

2. Шляхи вирішення фінансового забезпечення діяльності акціонерного товариства……………………………………………………………………………9

ВИСНОВКИ……………………………………………….……………….……….14

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….……15

 

 

ВСТУП

Акціонерна  форма організації підприємства порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.

Однак при  цьому, підприємство у формі акціонерного товариства - найвигідніший і найпоширеніший тип організації підприємства у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ця популярність грунтується на трьох важливих перевагах, які корпорація має над власним ділом і товариством з обмеженою відповідальністю.

По-перше, корпоративна форма забезпечує мобілізацію великих грошових сум  шляхом реалізації акцій серед населення.

По-друге, вона забезпечує передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продаватися іншим особам.

По-третє, вона накладає на акціонера відповідальність тільки у межах свого капіталу.

Масова  приватизація, що здійснюється в Україні, трансформувала тисячі великих та середніх підприємств у акціонерні товариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками та створило необхідну мотивацію і зацікавленість в ефективному функціонуванні приватизованих підприємств та зробило цей тип організації підприємства найпоширенішим і у нашій країні.

Соціально-економічні зміни в Україні обумовлені становленням ринкових відносин. Обрана тема дослідження на даному етапі цього становлення є дуже актуальною та важливою, оскільки за роки впровадження нагальних економічних реформ підприємства України зіткнулися з чималими проблемами, які базуються не тільки на об'єктивних чинниках. Насамперед це стосується господарювання в нових економічних відносинах, пов'язаних із зміною форм власності. Зокрема суттєвими недоліками є відсутність достатніх знань для управління підприємствами в нових, ринкових умовах, та невміння багатьох підприємств за стислий термін перебудувати свою діяльність відповідно до вимог часу.

Дослідження, проведені в даній роботі, мають  велике теоретичне та практичне значення, оскільки містять досвід західних консультантів, наявну в Україні нормативну базу, а також методику проведення аналізу  фінансової діяльності акціонерних  товариств.

Метою даної  роботи є вивчення та дослідження  фінансової діяльності акціонерних товариств.

Досягнення  поставленої мети передбачає вирішення  наступних завдань:

- розкриття  суті та форм акціонерних товариств;

- вивчення  фінансових ресурсів акціонерних  товариств, формування та розподілу  прибутку в акціонерних товариствах;

- розкриття  зарубіжного досвіду акціонування  і управління акціонерним капіталом.

 

 

1. Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

Організація функціонування  фінансів  підприємства базується на визначенні форм і методів ведення фінансової  роботи на підприємстві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом  з метою одержання максимального  прибутку при мінімальних витратах.

Якщо фінанси по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно від  волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується на об'єктивних економічних законах, а  частково — носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від державних  рішень щодо виконання задач на тому чи іншому етапі її розвитку.

Фінансовий механізм діє в просторі фінансових відносин, котрі встановлюються між самим підприємством та його економічними контрагентами.

Організація взаємодії фінансових відносин досягається шляхом використання фінансових категорій, таких як прибуток, податки, оборотні кошти, амортизація, безготівкові розрахунки, та нормативів (рентабельності, платежів до бюджету), різного роду стимулів, санкцій та інших фінансових важелів.

При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає такі типи відносин:

1)  відносини  між підприємством і його засновниками;

2)  відносини  підприємства з іншими підприємствами  і організаціями;

3)  відносини  всередині підприємства;

4)  відносини  підприємства з вищою організацією  або всередині фінансово-промислових  груп, холдінгів;

5)  відносини  підприємства з фінансово-кредитною системою;

Необхідність  детального дослідження вищеназваних відносин пояснюється тим, що саме в них зосереджена особливість організації і функціонування фінансів акціонерного товариства.

Фінансові відносини між підприємством  і його засновниками (власниками) виникають  з приводу формування статутного фонду, а саме:

- одержання  коштів з державного бюджету;

- емісії  акцій;

- надходження  пайових внесків.

Особливості формування статутного фонду акціонерних товариств передбачені Законом України "Про господарські товариства". Відповідно до Закону АТ формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (це стосується відкритих АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в закритих АТ).

“Загальна номінальна вартість випущених акцій становить  статутний фонд АТ, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним  заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ” (Закон України "Про господарські товариства".

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій (при  цьому не допускається випуск акцій  на покриття збитків від господарської  діяльності АТ), обміну облігацій на акції або збільшення номінальної  вартості акцій. Але збільшення статутного фонду може відбуватись лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної.

Якщо АТ функціонує недостатньо  ефективно або навіть збиткове, й  при цьому спостерігається падіння  курсу його акцій на фондовому  ринку, що загрожує самому існуванню  товариства, виникає необхідність тимчасового  зменшення його статутного фонду, а  рішення про це приймається загальними зборами АТ.

Зменшення статутного фонду може бути здійснене за рахунок  зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості  акцій шляхом викупу частини акцій  у їх власників з метою анулювання цих акцій, причому АТ зобов'язане  відшкодувати власнику акцій збитки, пов’язані із змінами статутного фонду. Товариство сплачує зі свого  рахунку в банку або готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає  акції і на цю суму зменшує статутний  фонд. Але якщо в АТ створений  достатнього розміру страховий (резервний) фонд, такий викуп може бути здійснений за рахунок цього фонду.

Перелічені  особливості утворення статутного капіталу властиві тільки для АТ, що ж стосується джерел коштів, які  використовуються на формування статутних  фондів, то вони є спільними для  всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:

-частина майна державних підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;

- особисті  збереження громадян України;

-частина  коштів  населення,  яка  знаходиться  на банківських  рахунках;

-кошти вітчизняних юридичних  осіб (за винятком державних   підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

-кошти  іноземних юридичних і фізичних  осіб, осіб без громадянства.

Фінансові відносини з іншими  підприємствами і організаціями включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, митницею, підприємствами, організаціями і фірмами зарубіжних держав.

Сама велика за обсягом грошових платежів група - це фінансові відносини  підприємств один з одним, які пов'язані із реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин виявляє самий безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для АТ.

Фінансові відносини всередині  підприємства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами підприємства пов'язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та ін. Роль їх заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності. Але саме в розподілі прибутку і проявляється особливість функціонування фінансів в акціонерних товариствах.

Прибуток АТ утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З прибутку АТ сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету, після чого в повному розпорядженні АТ залишається чистий прибуток, який підлягає розподілу слідуючим чином:

- на сплату  дивідендів (розподіл серед акціонерів);

-на розвиток  виробництва та створення і  поновлення фондів АТ;

• на соціальні програми і преміювання працівників АТ.

Дивіденди відіграють роль фінансового  важеля, який дає змогу працівникам  бути співвласниками АТ і служить  тим матеріальним стимулом, який зацікавлює саме в кінцевому результаті. Це одна із переваг акціонерної форми  організації підприємництва.

Фінансові відносини підприємств з вищими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень. Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на поворотній основі грає важливу роль і сприяє оптимізації коштів підприємства.

Отже, акціонерна форма організації підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси компанії, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

За допомогою  акціонерної форми організації  бізнесу можна не тільки обмежуватись національним виробництвом, а й створювати міждержавні підприємницькі структури через спільні підприємства.

 

2.Шляхи вирішення фінансового забезпечення діяльності акціонерного товариства

Колективне підприємництво – єдиний сектор економіки  в  Україні, що має тенденцію до зростання. При цьому частка недержавних  підприємств у промисловості  становить 70% і на них припадає майже  дві третини виробленої продукції. Більшість підприємств недержавного сектора становлять акціонерні товариства – у минулому державні підприємства.