Основні інструменти фінансового аналізу, ефективність діяльності аналізу компанії

— придбання, продажу та володіння цінними паперами;

— участі в капіталі підприємства;

— оцінки якості управління;

— оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання, тобто платоспроможності;

— забезпеченості зобов'язань підприємства;

— визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

— регулювання діяльності підприємства;

— оцінки прибутковості підприємства та виявлення резервів її підвищення;

—  інших рішень.

Головна мета аналізу фінансових звітів — оцінити результати ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточний фінансовий стан; своєчасно виявляти й усувати недоліки фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства й підвищення його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішити наступні завдання:

1) на основі вивчення взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності оцінити виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;

2) прогнозування можливих фінансових результатів економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позичених ресурсів, розроблення моделей фінансового стану за різних варіантів використання ресурсів;

3) розроблення конкретних заходів, спрямованих на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 р. Це положення встановлює:

- мету фінансових звітів;

- їх склад;

- звітний період;

- якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися

під час складання фінансових звітів;

- вимоги до розкриття інформації  у фінансових звітах.

Уся фінансова звітність повинна надаватидохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Для досягнення дохідливості інформації припускається, що користувачі мають певний рівень знань і прагнуть уважно вивчити надану інформацію. Проте можлива складність розуміння інформації, яка необхідна для прийняття економічних рішень користувачами (наприклад, про фінансові інструменти), не може вважатися підставою для виключення такої інформації зі складу фінансових звітів.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 вимагає наявність у ній даних про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний  період;

- валюту звітності та одиницю  її виміру;

- відповідні показники (статті) за  звітний та попередній періоди;

- облікову політику підприємства  та її зміни;

- аналітичну інформацію щодо  статей фінансових звітів;

- консолідацію фінансових звітів;

- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

- обмеження щодо володіння активами;

- участь у спільних підприємствах;

- виявлені помилки та пов’язані  з ними коригування;

- переоцінку статей фінансових  звітів;

- іншу інформацію, розкриття якої  передбачено відповідними П(С)БО.

 Фінансовий стан підприємства  може бути оцінений з різним  ступенем деталізації залежно  від цілей аналізу, існуючої інформації, програмного, технічного та кадрового  забезпечення. Найбільш доцільним  є виділення процедур експрес-аналізу  та поглибленого аналізу фінансового стану.

Послідовність аналізу фінансового стану підприємства така:

а) експрес-аналіз фінансового стану підприємства;

б) деталізований аналіз фінансового стану підприємства Експрес-аналіз — це наочна і проста оцінка фінансового добробуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують у три етапи:

- підготовчий;

- попередній огляд;

- економічне читання й аналіз  звітності.

Мета підготовчого етапу — прийняття рішення про доцільність експрес-аналізу фінансової звітності, визначається через ознайомлення з аудиторським висновком та установлення на цій основі пріоритетних напрямків такого аналізу.

Мета попереднього огляду — ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це потрібно для того, щоб оцінити умови роботи у звітному періоді, визначити основні тенденції показника діяльності та якісні зміни в майновому та фінансовому стані, при цьому потрібно брати до уваги різні фактори, наприклад інфляцію і недоліки балансу.

Мета етапу економічного читання й аналізу звітності — одержання узагальненої оцінки результатів діяльності підприємства.

Сенс експрес-аналізу — відображення невеликої кількості найважливіших показників і постійне дослідження їх динаміки. Після проведення експрес-аналізу потрібно проаналізувати п'ять взаємозв'язаних таблиць:

1) господарські кошти підприємства  та їх структура;

2) основні активи підприємства;

3) структура і динаміка оборотних  коштів підприємства;

4) основні результати фінансово-господарської  діяльності;

5) ефективність використання фінансових  ресурсів підприємства.

Закінчується експрес-аналіз висновками про фінансовий стан підприємства, а також пропонуються шляхи його поліпшення.

 

 

Список використаної літератури

1. Грачова Р. Аналіз фінансового стану підприємства. // Дебет-Кредит. Нова бухгалтерія.- С.212-224.
2. Гринів Б.В. Аналіз бухгалтерської звітності підприємства. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.- 131с.
3. Губіна І.А. Аналіз ліквідності підприємства на основі балансу. // Світ бухобліку.- 1998.- №2.- С.75-79.
4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібн. – К.: КОО “Знання”,2000. – 378с.
5. Мец О.В. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств: Навч. посібн.: КНЕУ, 1999. – 53с.
6. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств. – К.: НМКВО, 1999. – 53с.
7. Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства. // Фінанси України.-2001.- №1.- С.61-66.
8. Руденко Л.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.: Навч. посібн.- К.:НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.- 421с.