Оборотні активи та їх організація на підприємстві

Коефіцієнт завантаження – скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції – тобто обернений  показник до коефіцієнту оборотності.

Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Рентабельність – відношення прибутку підприємства до його оборотних  коштів. Унаслідок прискорення оборотності  фінансових коштів зменшується потреба  в них, тобто відбувається процес вивільнення оборотних коштів з  обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення  потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції  за фіксованої суми коштів завдяки  поліпшення їхнього використання).

Якщо прискорити реалізацію продукції на 1 день, то можливе вивільнення  оборотних коштів становитиме 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах.

Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;

Вивільняються матеріальні  ресурси;

Прискорюється надходження  в бюджет відрахувань від прибутку;

Поліпшується фінансове  становище підприємства, тому що, вивільняються  фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності  коштів вони залишаються до кінця  року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).[4]

 

3.2 Шляхи поліпшення використання  оборотних коштів

 

Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою  задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними  шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

Широке використання прямих тривалих зв'язків;

Розширення складської системи  матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами  й устаткуванням;

Комплексна механізація  й автоматизація вантажно-розвантажувальних  робіт на складах.

На стадії незавершеного  виробництва:

 Прискорення науково-технічного  прогресу (упровадження прогресивної  техніки і технології, особливо  безвідхідної, роторних ліній, хімізація  виробництва);

 Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; 

Удосконалювання форм організації  промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

 Удосконалювання системи  економічного стимулювання ощадливого  використання сировинних і паливно-енергетичних  ресурсів;

 Збільшення питомої  ваги продукції, що користується  підвищеним попитом.

На стадії обігу:

Наближення споживачів продукції  до її виготовлювачів;

Удосконалювання системи  розрахунків;

Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання  замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції  з зекономлених матеріалів;

Ретельна і своєчасна  добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій  відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з  даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції  і виступає тому як одна із серйозних  передумов збільшення масштабів  виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової  техніки й удосконалюванню технологічних  процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей  і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони  виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто  розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або  частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні  напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних  напрямків відносяться заходи, зв'язані  з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і  виробів, застосуванням більш економічних  видів сировини, палива, упровадженням  нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально  можливе зменшення технологічних  відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів  з максимально можливим використанням  вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних  напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня  нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою  і впровадженням технічно обґрунтованих  норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному  підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості  сировини і матеріалів - залежить від  технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня  організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати  і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат  у виробничому процесі, за рахунок  якого можна досягти 15-20% всієї  економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно  вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. [5]

Функціонування оборотних  коштів розпочинається з моменту  їх формування і розміщення. Раціональне  розміщення як складова управління оборотним  капіталом має певні особливості  не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей  і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й  реалізації продукції оборотні кошти  мають різний рівень ліквідності, а  отже, і ризику використання.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Для нормального функціонування підприємства необхідні оборотні активи, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди, тобто  матеріальні ресурси на відміну  від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і  їх вартість переноситься на продукт  відразу і повністю.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі  й оборотними активами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. При чому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному.

Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в  підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних  і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить йог фінансова стабільність і  незалежність, можливість одержання  нових кредитів.

У сучасних умовах украй  важливо правильно визначити  потреби в оборотних активах. Оборотні кошти підприємства повинні  бути розподіленні по всіх стадіях  кругообігу у відповідній формі  й у мінімальному але достатньому  обсязі.

Критерієм ефективності керування  оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти  перебувають в одній і тій  же формі (грошовій або товарній), тим  за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.

Проведений аналіз оборотних активів  ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен», свідчить про те, що  загалом фінансове становище підприємства є стійким.

Стан основних засобів є в  цілому  позитивний з розрахунків  видно, що частина основних засобів  вибуває з виробництва, але натомість  відбувається відновлення засобів.

З аналізу дебіторської заборгованості видно, що за 2012 рік вона скоротилася. Це може бути наслідком негативних моментів у взаємовідносинах з клієнтами (скорочення продажів у кредит, втрата споживачів продукції).

З фінансових даних видно, скоротилася  й кредиторська заборгованість, що позитивною стороною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. В.П. Грузинов, В.Д.Грибов «Экономика предприятия»: «ЮНИТИ», 2002.- 310 с.

2. Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1999.-280 c.

3.     В.М. Семёнов.  «Экономика предприятия» В.М. М. .: Филинъ, 2001. –   272 с.

4.     Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

5.     Экономика и статистика фирм. Адамов В.Е., Ильенкова С.Д., Сиротина                 Т.П., Смирнов С.А.– М.: Финансы и статистика, 1996. - 415 c.

6. Економічний словник-довідник / За ред. док.екон.наук, проф.   С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 2003. - 368 с.

7.     Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 460 с., іл.

8.  Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. // Фінанси України.- № 11- 2010

9.  Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Инфра, 2006.

10. Економічний словник-довідник / За ред. док.екон.наук, проф. С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 2003. - 368 с.

11.  В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М. Куприянова. Экономика предприятия /– М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 2008.- 278 c.

12.  ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен» річний звіт ф. 1 за 2012 рік. (Електронний ресурс): Режим доступу: http://www.kkf.pl.ua/user-files/balans_2012.pdf

13.  ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен» річний звіт ф. 2 за 2012 рік. (Електронний ресурс): Режим доступу: http://www.kkf.pl.ua/user-files/fin_rez_2012.pdf

14.  ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика «Рошен» річний звіт ф. 3 за 2012 рік. (Електронний ресурс): Режим доступу: http://www.kkf.pl.ua/user-files/ruh_koh_2012.pdf