Непряме оподаткування в Україні

Непряме оподаткування в Україні.

Проблематика оподаткування  та його впливу на доходи бюджету охоплює  надзвичайно широке коло гострих, суспільно  важливих питань, дослідження та дискусія щодо яких активізується в часи змін – політичних, економічних, соціальних. Україна нині перебуває саме на етапі переосмислення досягнутих результатів і вибору наступних напрямів соціально-економічного розвитку, що потребує відповідного наукового обґрунтування нових ініціатив.

Непряме оподаткування займає особливе місце в сфері як оподаткування, так і бюджету, оскільки через непрямі податки держава може реалізовувати перерозподіл фінансових ресурсів між різними категоріями споживачів – широкими верствами населення, підприємствами, бюджетом, між резидентами та нерезидентами. У контексті проголошуваного принципу податкової політики – посилення стимулюючої та регулюючої функції оподаткування, роль непрямих податків є надзвичайно вагомою.

Віддаючи належне широкому колу досліджень ролі та впливу непрямого  оподаткування на доходи бюджету, зазначимо, що більшої уваги потребує оцінка непрямого оподаткування в контексті економічної регіональної інтеграції.

В Угоді СОТ про субсидії види непрямих податків розширюються і до них належать податки, що означають  податки на продажу, акцизний збір, податок з обороту, податок на додану вартість, податок з франшизи, гербовий збір, податок на дарунки та спадщину, податки на матеріальні запаси та обладнання, кордонний збір та всі податки, які не є прямими та імпортним митом.

У цілому аналіз непрямого оподаткування і зокрема справляння ПДВ дозволяє виділити певні умови, існування яких ставить під сумнів ефективність використання ПДВ в Україні, або які ускладнюють його функціонування та позитивний вплив на формування доходів бюджету.

Незначна роль зовнішньої торгівлі, особливо товарного імпорту. У більшості розвинених країн оподаткування імпорту є головним джерелом доходів від ПДВ і непрямих податків у цілому.

Висока частка агропромислового комплексу. Функціонування АПК є складовою продовольчої, а отже, і національної безпеки країни, а тому він переважно зарегульований і підпадає під національний протекціонізм.

Роздрібна торгівля в країні забезпечується широким колом дрібних торговців. У практиці оподаткування спостерігається тенденція посилення ролі витрат на адміністрування та справляння податкових платежів. Кількість дрібних підприємців ускладнює адміністрування, впливає на його витратність і повноту наповнення доходів бюджету.

Високий рівень вертикальної інтеграції між виробниками, оптовими та роздрібними продавцями. Обов’язковими умовами ефективності є високий рівень платіжної дисципліни та створені умови нормальної конкуренції і зацікавленості у дотриманні учасниками відносин прозорості у оподатковуваних оборотах.

Відсутність стимулюючих податкових механізмів для інвестиційної та інноваційної діяльності. Практика оподаткування на загальних засадах інвестиційних та інноваційних товарів і продуктів, з одного боку, не заохочує до нарощування інвестицій та інновацій, з іншого – не враховує специфіку формування доданої вартості при реалізації інвестиційних процесів і створення такими платниками доданої вартості на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Низький рівень бухгалтерського, фінансового та податкового обліку та звітності. Даний чинник чи не в першу чергу впливає на кінцеві (чисті) надходження від непрямого оподаткування після проведення платежів з відшкодування податкового кредиту з ПДВ. І знову ж таки це є причиною високих витрат на справляння таких податків як з боку платників податків, так і податкової служби.

Відсутня ефективна та неупереджена податкова служба. Це безперечно стосується й усіх інших податків, але щодо непрямих податків, злагодженості податкової, митниці, Міністерства фінансів і Міністерства економіки, НБУ є важливою практичною умовою обґрунтованості та повноти справляння непрямих податків.

Тобто стан непрямого  оподаткування в Україні має  декілька головних ознак:

• зниження фіскальної потужності при наповненні бюджету;
• невідпрацьованість системи адміністрування, особливо ПДВ;
• критичний рівень бюджетних відшкодувань і взаємних заборгованостей з ПДВ;
• недостатня повнота охоплення платників податків і бази оподаткування;
• високий рівень ухилення на законних і фіктивних підставах від оподаткування;
• непрозорість функціонування митниці як головної інституції, що реалізує непряме оподаткування;
• недостатньо відпрацьоване планування та прогнозування доходів бюджетів від непрямих податків.

Розв’язання проблем  з непрямим оподаткуванням повинно  лежати в площині загальної стратегії реформування системи оподаткування та формування бюджетів. В нещодавно прийнятому новому Податковому кодексі України особливу увагу було приділено питанням формування податкових надходжень від сплати непрямих податків. Безперечно, було враховано досвід попередніх напрацювань у частині планування та прогнозування доходів бюджету.

У даному контексті необхідно  чітко визначитися із механізмами  розширення бази оподаткування, кола платників  податків і ставок податків. Зокрема, щодо перспектив реформування ПДВ, потрібно говорити про дослідження від запровадження диференційованих ставок податку. Це завдання лежить у площині реалізації євроінтеграційних завдань. На перспективу саме диференційована ставка дозволить вирішити реалізацію загальновизнаної схеми реформування оподаткування – розширення бази і кола платників та зниження рівня навантаження податку.

У частині митного  оподаткування на сучасному етапі  виправданими будуть такі кроки, як запровадження  умов СОТ щодо перетину митної території  країни товарів і послуг, зниження митних платежів з товарів, що не виробляються в країні та товарів критичного імпорту, розширення дво- та багатостороннього співробітництва з фіксацією умов взаємної торгівлі.

Йдеться про посилення  ролі непрямого оподаткування в  системі державного регулювання економічного розвитку, формування конкурентних умов на зовнішньому та внутрішньому ринках з метою стимулювання ділової активності та створення доданої вартості, що виступає базою оподаткування практично для всіх видів податків.

При цьому вважаємо, що головний акцент повинен робитись на дослідження впливу непрямого оподаткування на розвиток конкурентоспроможного внутрішнього ринку, оскільки зовнішній ринок функціонує на більш складних і в той же час досить формалізованих засадах. Головна увага повинна приділятися посиленню внутрішнього ринку товарів та послуг, а непрямому оподаткуванню у цій сфері необхідно відвести надзвичайно важливу роль.