Методика аналізу товарних запасів

• питома вага неходових та залежалих товарів в загальній сукупній масі товарів;
• питома вага неходових та залежалих товарів конкретної групи в загальному обсязі цих запасів;
• частка залежалих товарів в загальній сумі неходових та залежалих товарів;
• темпи росту обсягу неходових та залежалих запасів;
• середній розмір уцінки товарів;
• процент реалізації уцінених товарів;
• процент реалізації уцінених товарів;
• коефіцієнт ефективності використання фонду уцінки (якщо такий створюється на підприємстві).

Наведені  показники розраховуються та аналізуються в динаміці в цілому по підприємству та по окремих товарних групах.

6.Залежані товари

Збільшення  питомої ваги залежалих товарів  веде за собою більші збитки та призводить до погіршення фінансового стану  торговельної організації. Зростання  залежалих запасів може бути обумовлено недоліками в оперативній роботі з неходовими та залежалими товарами або несвоєчасністю їх уцінки.

Обсяг витрат та збитків торговельного підприємства від зберігання залежалих товарів  збільшується пропорційно до перевищення часу перебування їх на підприємстві.

Для визначення можливого розміру уцінки товарів  слід співставити збитки від уцінки (У) з обсягом витрат, пов’язаних з обслуговуванням та зберіганням товарних запасів (включаючи ще й відсотки за кредит, якщо він використовувався для їх формування) (Р_тз).

Максимальний  розмір уцінки (Р_уц) визначається за наступною формулою:

Р_уц = (Р_тз/РЦ_б)*100,

де РЦ_б- первісно встановлена роздрібна ціна відповідного товару (базова).

Конкретні розміри уцінки для окремих товарів  визначаються на основі експертних оцінок з врахуванням ступеня втрати споживчих якостей знецінених товарів  порівняно з аналогічними товарами, що користуються попитом населення, а також з урахуванням насиченості  ринку цими товарами. Чим вищий  рівень насиченості ринку, тим більшим  повинен бути розмір уцінки, це забезпечує прискорення обіговості знецінених товарів.

При обґрунтуванні  розміру уцінки по групах товарів  слід враховувати також витратоємність реалізації товарів та терміни перебування їх в каналах торгівлі.

Оцінка  ефективності роботи з проведенням  уцінки товарів проводиться за допомогою  показників обсягу продажу уцінених товарів (Т_у) та коефіцієнта ефективності уцінки (Е_уц), значення якого розраховується так:

Е_уц = Д_уц/З_уц,

де Д_уц – доходи, отримані від реалізації уцінених товарів;

З_уц – збитки від проведення уцінки.

Чим вище значення даного показника, тим своєчаснішим виявляється рішення про проведення уцінки.

ВИСНОВОК

За результатами аналізу стану товарних запасів  повинні бути розроблені конкретні  пропозиції з їх нормалізації, приведення у відповідність до намічених  завдань розвитку товарообороту. В  цих пропозиціях слід передбачити  максимальне використання можливостей  для збільшення обсягу роздрібного  товарообороту, вдосконалення моделей  товарних запасів, проведення гнучкої  цінової політики, підвищення обґрунтованості  заявок на товари, використання прогресивних форм завозу товарів, збільшення їх частоти  тощо.  

СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб./Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устінова та ін. За ред.. Й.М. Петровича. – 3-тє вид., випр. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 405 с. – (Виша освіта ХХІ століття).
2. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів (Під ред.. проф.. Н.М. Ушакової) – К.: «Хрещатик», 1999. – 800с.
3. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., - К.: Знання, 2006. – 580 с. – (Вища освіта ХХ1 століття).
4. Мацибора В.І., Збарський В.К., Маци бора Т.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – 312 с.
5. Торговое дело: Экономика, маркетинг, организация: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп./под общ. ред. Проф. Л.А. Брагина и проф. Т.П. Данько. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 560 с.
6. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 584 с.