Механізм відтворення основних засобів

група 2 - автомобільний транспорт  та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи  електронно - обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та прилади до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Облік балансової вартості основних фондів групи 1 належить проводити окремо по кожному об'єкту (будівлі, споруді або їх структурному компоненту), а облік балансової вартості груп 2 і 3 ведеться по їх сукупній балансовій вартості незалежно від часу вводу в експлуатацію.

Амортизація основних фондів проводиться з застосуванням наступних норм:

група 1 - 5 відсотків;

група 2 - 25 відсотків;

група 3 - 15 відсотків.

Сума амортизаційних відрахувань  звітного періоду визначається шляхом застосування встановлених норм амортизації  до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Балансова вартість групи  основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б(а)=Б(а - 1)+П(а - 1) - В(а - 1) - А(а - 1),

де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а - 1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів за період, що передував звітному;

А(а - 1)-сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального  активу амортизується рівними частками виходячи з його вартості протягом терміну, який визначається платником податку самостійно, виходячи із терміну корисного використання таких нематеріальних активів або терміну діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизація проводиться:

- за основними фондами  групи 1 - до досягнення балансовою  вартістю такого об'єкта 100 неоподаткованих  мінімумів доходів громадян з  подальшим віднесенням залишкової  вартості до складу валових  витрат підприємства відповідного періоду;

-за основними фондами  групи 2,3 та нематеріальними активами - до досягнення залишкової вартості  нульового значення.

Торговельне підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набуття чинності Закону за такими нормами:

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків;

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою.

З метою врахування впливу інфляції на реальну вартість основних фондів підприємства Законом встановлена можливість проведення щорічної індексації балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів підприємства.

Індексація проводиться  на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[ J (а - 1) - 10 ]:100,

де J (а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться  індексація;

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

У разі, коли платник податку  застосував коефіцієнт індексації, такий  платник податку зобов'язаний визнати  капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальних активів) до такої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складувалових доходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка дорівнює одній четверті відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріального активу).

Введений в дію порядок  амортизації основних фондів та нематеріальних активів підприємства суттєво відрізняється від раніше діючого механізму. Узагальнення цих відмінностей подано у таблиці 1.

Як видно з порівняльної таблиці, новий порядок амортизації  основних фондів та нематеріальних активів  відповідає інтересам підприємства та може оцінюватися позитивно. Водночас, слід зазначити, що підприємства України позбавлені можливості цілеспрямованого впливу на обсяг амортизаційних відрахувань як джерело формування власних фінансових ресурсів.

Основні фактори, що обумовлюють  розмір амортизаційних відрахувань, узагальнено на рис. 3. Після аналізу видів амортизації доцільно буде розглянути методи розрахунку амортизації

 

 

 

 

3. Методи розрахунку амортизації  основних фондів

В країнах з розвиненою економікою підприємства мають можливість самостійного вибору методу амортизації та розробки на цій підставі власної амортизаційної політики.

Амортизаційна політика підприємства - це цілеспрямована діяльність підприємства з вибору та застосування одного з можливих (законодозволених) методів амортизації з метою максимізації обсягу власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Характеристика найбільш розповсюджених в світовій практиці методів амортизації наведена у табл. 2.

Таблиця 2

Характеристика можливих методичних підходів до амортизації основних фондів підприємств.

Назва методу Характеристика методу Оцінка доцільності застосування

1.Виробничий метод. Амортизація  проводиться пропорційно інтенсивності  використання об'єкта амортизації.  Забезпечує сталий рівень амортизації  в складі валових витрат, пов'язує  амортизацію з отриманням доходів  від експлуатації об'єкта амортизації.

2.Прогресивна амортизація  (метод суми років). Без зміни  амортизаційного періоду передбачає  застосування більш високих норм  амортизації в перші періоди  експлуатації. Враховує фактор морального  звосу та зниження доходів  в міру мо-рального старіння основних фондів.

3. Дегресивна амортизація  (метод залишку, що знижується).

Норми амортизації застосовуються до залишкової вартості основних фондів, що скорочує обсяг амортизаційних відрахувань  та подовжує амортизаційний період. Дозволяє відшкодувати витрати на створення основних фондів протя-гом більш тривалого періоду, відповідно забезпечити зростання балансового прибутку.

4. Прискорена амортизація.  Передбачає застосування більш  високих ворм амортизації з  відповідним скороченням амортизаційного  періоду. Враховує потребу в  більш швидкому відшкодуванні  витрат по створенню основних  фондів, є по суті формою кредитування  підприємств, дозволяє знизити балансовий при-буток та зменшити обсяг податкових платежів.

Амортизація нараховується  на основні засоби, що мають обмежений  строк корисної експлуатації, який визначається самим підприємством з урахуванням таких факторів:

" очікуваної потужності  або фізичної продуктивності  об'єкту;

" очікуваного фізичного  зносу;

" морального зносу;

" правових або аналогічних  обмежень у використанні об'єкту.

Метод амортизації повинен  забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі і відображати  спосіб, завдяки якому економічна вигода від даного активу споживається підприємством. Це означає, наприклад, що якщо автомобіль використовується для доставки вантажів заказчикам, його амортизацію доцільно нараховувати на основі пробігу в кожному звітному періоді.

В свою чергу, амортизація службового автомобіля керівника може нараховуватися методом прямолінійного списання.

Класифікація методів  амортизації основних засобів приведена на рис. 4. Для їх ілюстрації будемо використовувати наступний приклад.

Приклад. Собівартість придбаного станка складає 20000 грн., а строк його корисної експлуатації рівний 4 рокам. Очікується, що цей станок буде мати ліквідаційну вартість 2000 грн.

Метод рівномірної амортизації

Рівномірна амортизація досягається переважно за допомогою метода прямолінійного списання.

Метода прямолінійного списання. При використанні метода прямолінійного списання вартість об'єкту основних засобів  списується рівними частинами на проміжку всього періоду його експлуатації. Сума річних амортизаційних відрахувань  може бути розрахована двома шляхами.При першому способі розрахунок проводиться поділом вартості об'єкту, що підлягає амортизації, на строк його корисної експлуатації.

В нашому прикладі сума щорічних амортизаційних відрахувань становить:

( 20000 - 2000 )/4 = 4500 грн.

При другому способі сума щорічних відрахувань визначається множенням встановленої або розрахованої річної норми амортизації на першочергову вартість об'єкту (за відрахунком його ліквідаційної вартості ).

В нашому прикладі річна норма амортизації становить 25%

( 100/4 ) та, відповідно, сума щорічних відрахувань складе:

( 20000 - 2000 )*25/100 = 4500 грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при використанні метода прямолінійного списання приведено  в таблиці 3.

Аналізуючи ці розрахунки можна сказати що цей метод  має свої преваги та недоліки.

Переваги даного методу являється  простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує співставленість вартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінності виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Таблиця 3

Розрахунок амортизації  методом прямолінійного списання

Рік Розрахунок

Амортизаційні відрахування Накопичена амортизація ( знос ) Балансова вартість

0 - - - 20000

1 1/4*18000 4500 4500 15500

2 1/4*18000 4500 9000 11000

3 1/4*18000 4500 13500 6500

4 1/4*18000 4500 18000 2000

ВСЬОГО 18000

Але, не дивлячись на недоліки, метод прямолінійного списання являється найбільш розповсюдженим на практиці.

Метод дегресивної ( прискореної ) амортизації.

При використанні прискореної  амортизації в перші роки експлуатації основних засобів списується більша ( основна ) частина їх вартості. Прискорена амортизація означає щорічне зменшення суми амортизаційних відрахувань.

Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється наступними причинами:

" найбільша інтенсивність  використання основних засобів  припадає на перші роки їх  експлуатації, коли вони фізично і морально ще являються новими;

" накопичуються засоби  для заміни амортизуємого об'єкту  у виподку його швидкого морального старіння та інфляції;

" забезпечує можливість  збільшення частки витрат на  ремонтамортизуємих об'єктів, яка  приходиться на наступні роки  їх використання, без відповідного  збільшення витрат виробництва  ( за рахунок того, що сума нарахованої амортизації в ці роки зменшується ).

Найбільш розповсюдженими  методами прискореної амортизації  являються метод суми цифр років  ( кумулятивний метод ) і метод зменшення залишку.

Метод суми цифр років ( кумулятивний метод ). Сума цифр років - це результат додавання порядкових нометів тих років, на протязі яких функціонує об'єкт.

У нашому випадку, оскільки строк служби станка становить 4 роки, сума цифр років дорівнює:

1 + 2 + 3 + 4 = 10.

Відповідно цьому методу річна норма амортизації визначається як відношення строку служби, що залишився ( на початок звітного періоду ) до суми цифр років.

В нашому прикладі ця норма  складає: в 1-й рік - 4/10, в 2-й - 3/10, в 3-й - 2/10, в 4-й - 1/10.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норма амортизації відповідного року множиться на різницю між початковою вартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю ( табл. 4 )

У випадку, якщо строк експлуатації об'єкта достатньо тривалий, сума цифр років визначається по формулі кумулятивного  числа:

( n + 1 )*n/2 = ( 4 + 1 )*4/2 = 10 років.