Контрольная работа по "Финансам"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

шифр:10610229

Кафедра фінансів

 

 

Контрольна робота з предмету:

"Місцеві фінанси"

Варіант 9

 

 

 

Виконала: студентка ІV курсу

групи ЗФК 10-1С

Монастирська Т.С.

Перевірила: Литвинчук Ірина

Вікторівна

 

 

Житомир 2012

План

1. Основи планування доходів місцевих бюджетів ……………………………. 3
2. Неподаткові доходи місцевих бюджетів……………………..………………  9
3. Фінансування підприємств комунальної власності……………...………… 15

Список використаних джерел……………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Планування і прогнозування доходів місцевого самоврядування як складова частина фінансового механізму        За загальним визначенням фінансовий механізм може бути охарактеризовано як комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених в державі форм і методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб громадян. Фінансовий механізм це, по суті, методичні, організаційні та правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їх практичнее використання для досягнення визначених відповідними программами цілей і завдань.     Формування та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення загальнодержавних потреб, а також потреб підприємницьких структур і населення, здійснюються на підставі певних нормативних актів, які служили б основою для розробки методичних положень. Методичні положення визначають техніку мобілізації та використання цих ресурсів, зобов'язання суб'єктів, якіб еруть участь у цих процесах.           Призначення фінансового механізму зводиться до двох основних функцій – фінансового забезпечення та фінансового регулювання економічних і соціальних процесів в державі.          Фінансовий механізм у цілому – це принципова схема практичного використання фінансів в економіці держави, їх впливу на певні процеси. Одночасно він має свої відмінності щодо практичного застосування на рівні держави, підприємницької структури, фінансового інституту чи групи громадян.   Складовими його частинами є фінансове планування і прогнозування, фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, стимули і санкції, а також система управління фінансами.             За допомогоюфінансовогомеханізмуздійснюєтьсяширокомасштабнийрозподіл і перерозподіл створеного в державі ВВП у відповідності з основними положеннями фінансової політики. На стадії фінансового планування і прогнозуваннявизначаютьсяфінансовіможливостідержавищодофінансовогозабезпеченнярозвиткуїїекономіки та соціальної сфери. Показники прогнозних розрахунків є основою для впровадження в дію відповідних стимулів та інструментів у формі різноманітних пільг, санкцій або обмежень, які забезпечують розвиток держави в заданому режимі.         Фінансове планування повинно базуватися на достовірній інформації, передусім на правильно визначених макроекономічних показниках, таких як обсяги ВВП, фонду оплати праці, прибутку, амортизаційних відрахувань, загального обсягу фінансових ресурсів.  

Розмежування, закріплення  та формування доходів місцевих бюджетів здійснюється відповідно до положень і норм чинного законодавства  і зокрема, засад Бюджетного кодексу  України. У період реформування національної економіки здійснюється розмежування повноважень між органами влади  та закріплення відповідних джерел їх фінансування. Закріплення доходних джерел мобілізації ресурсів за окремими бюджетами України на довготривалій стабільній основі і застосування єдиних формульних підходів при визначенні міжбюджетних трансфертів мас сприяти зростанню ролі місцевих бюджетів і їх значення в бюджетній системі України.           З прийняттям Бюджетного кодексу відбувалось розмежування та закріплення джерел мобілізації доходів Державного та місцевих бюджетів. Відбулось закріплення податків, зборів та обов’язкових платежів за конкретними місцевими бюджетами.  

Планування доходів міського бюджету відбувається при складанні проекту бюджету. Планування бюджету покликане визначити суму коштів, яка може бути залучена до бюджету для фінансування розвитку народного господарства, соціально-культурної сфери, утримання армії, органів влади та управління.   У процесі планування доходів усіх рівнів повинно бути забезпечено повне виявлення доходів за всіма джерелами їх створення.

Виявлення джерел доходів  та видатків бюджету, їх розподіл по галузях  характеризують завершення першого  етапу планування проекту бюджету, який потім вноситься на розгляд певних рад, при його прийнятті він набирає чинності закону.            Складання прогнозу доходів і витрат на середньострокову перспективу проводиться за довільними схемами і показниками, оскільки не визначена форма документа, яка була б єдиноюі обов'язковою для цієїсправи.[1]     З метою реального впровадження в Україні системи перспективного планування доходів бюджету необхідно розробити та затвердити нормативно-розпорядчим актом Кабінету Міністрів України методичні вказівки (інструкції) за їхнім визначенням, передбачивши порядок, методи, терміни складання прогнозних показників і розрахунків до них, а також органи державної виконавчої влади, які повинні бути відповідальними за їх підготовку. Прогнозні оцінки цих показників повинні відображати цілеспрямованість макроекономічної діяльності держави.   Планування доходів бюджету місцевого самоврядування має відбуватися на основі економічного обґрунтування прогнозу надходжень.      Формульний порядок обрахунку доходів місцевих бюджетів є інструментом об’єктивного розподілу між бюджетних трансфертів з метою вирівнювання бюджетної забезпеченості, але він не враховує особливості формування доходів кожної території на плановий бюджетний період.     Завищення плану доходів призведе до його недовиконання і виникнення кредиторської заборгованості в ході виконання, а заниження – до безпідставного скорочення планових видатків з початку року, створення соціальної напруги в бюджетній сфері і накопичення невикористаних залишків на кінець бюджетного року.              Склад доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, визначений у статтях 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України. Саме цими статтями запропоновано нову схему та порядок формування і планування доходів місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів поділяються на дві групи:              - доходи, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;  - доходи, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. 

 

Склад доходів місцевих бюджетів       

Особливості формування доходів  місцевих бюджетів полягають у запровадженні  Бюджетним кодексом такого поняття, як "кошик" доходів місцевого  самоврядування для бюджетів територіальних громад (сіл, селищ, міст та їх об’єднань). Кошик доходів визначається яксукупність доходних джерел, що закріплені на постійній  основі за бюджетами місцевого самоврядування і враховуються при визначенні обсягів, міжбюджетних трансфертів відповідним  бюджетам (частина Друга статті 64).         У складі доходів (кошика) передбачаються такі податки та збори:   1) прибутковий податок з громадян, який справляється на території:    - міст Києва і Севастополя, зараховується в обсязі 100 відсотків до бюджетів цих міст;              - міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення, зараховується в обсязі 75 відсотків до міських бюджетів, а 25 відсотків - відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету;  - міст районного значення, сіл, селищ чи їх об’єднань, зараховується в обсязі 25 відсотків до бюджету місцевого самоврядування, 25 відсотків надходить до бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету, 50 відсотків - до районного бюджету;            2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;   3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;    4) плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;      5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;      6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;          7) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.          Зазначені надходження (крім прибуткового податку з громадян) у повному обсязі формують кошик доходів, який враховується у розрахунку визначення транс фертів між Державним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування. Перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян за принципом територіального розташування підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, а також нормативи відрахувань до відповідних бюджетів повинні здійснюватися відповідно до статей 65 і 66 Бюджетного кодексу.[2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Неподаткові надходження до місцевих бюджетів     Cклад доходів місцевих бюджетів згідно бюджетної класифікації вони поділяються на:             - податкові надходження - податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості, податки на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари та послуги, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, інші податки;  

- неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження;       

- доходи від операцій з капіталом – надходження від продажу основного капіталу, державних запасів товарів і нематеріальних активів, податки на фінансові операції та операції з капіталом;

- державні цільові фонди – перелік фондів та їх включення до бюджетів визначається чинним законодавством;        

- офіційні трансферти - від органів державного управління інших рівнів, із-за кордону, з недержавних джерел.          Основними неподатковими надходженнями до місцевих бюджетів є надходження коштів від приватизації державного майна, державне мито, адміністративні штрафи та фінансові санкції, проценти банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, плата за оренду майна, яке знаходиться у розпорядженні місцевих органів самоврядування тощо. [3] ( Табл. 1)  Надходження від адміністративних штрафів належать до неподаткових бюджетних доходів і за загальним правилом, підлягають зарахуванню в місцеві бюджети за місцем знаходження органу чи посадової особи, яка прийняла рішення про накладення штрафу, якщо інше не передбачене законодавством України. Згідно із статтями 64, 65 БК України адміністративні штрафи, які накладаються відповідними органами місцевої влади або утвореними ними адміністративними комісіями, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.   Адміністративний штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами. Як випливає з цього визначення, штраф може стягуватися лише у грошовій формі, але за часів колишнього СРСР існувала і натуральна форма штрафу (переважно в сільській місцевості) – штраф сплачувався картоплею, зерновими продуктами, борошном тощо.         Закріплені доходи – це надходження, які повністю або частково закріплюються за певним бюджетом безстроково чи на довгостроковій основі.  Власні та закріплені доходи є основою самостійності місцевих бюджетів. Це положення було прямо зафіксовано і в Законі «Про бюджетну систему». Проте чинний БК України не оперує таким поняттям, як «власні доходи бюджетів». На мою думку, власними доходами є надходження до місцевих бюджетів від об’єктів, які знаходяться у власності відповідного органу місцевого самоврядування, формуються на підставі рішення цього органу або розташовані на підвідомчій йому адміністративно-територіальній одиниці; не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.           Доходи місцевих бюджетів, які надходять від об’єктів, що знаходяться у комунальній власності (кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності; надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади), зараховуються повністю до місцевих бюджетів і здебільшого спрямовуються на фінансування заходів, які передбачені бюджетами розвитку.     До виключної компетенції сільських, селищних і міських рад належить, зокрема, встановлення для підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету (п. 29 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).        Як зазначалося вище, кошти від відчуження майна, яке знаходиться в комунальній власності, за загальним правилом підлягає зарахуванню у відповідний бюджет у повному обсязі. Порядок зарахування в бюджети вказаних коштів визначається відповідними актами місцевих органів влади.      ОрганимісцевогосамоврядуваннязгідноіззаконодавствомУкраїниможутьприйматирішення про випуск лотереї (ст. 70 Закону «Про місцеве самоврядування в України»). Надходження від місцевих грошово-речових лотерей зараховувалися до доходів загального фонду бюджетів АРК, областей міст Києва та Севастополя. 
З метою забезпечення прозорості функціонування сфери лотерейної діяльності, збільшення надходжень, перш за все, до державного бюджету, належного захисту інтересів і прав громадян Президент України видав Указ від 10 вересня 2002 р. «Про деякі заходи щодо врегулювання лотерейної діяльності». Ним, зокрема, визнано за необхідне посилити державне регулювання лотерейної діяльності в Україні шляхом: – запровадження державної монополії на випуск та проведення лотерей;  – припинення проведення недержавних лотерей, у тому числі за рішенням органів місцевого cамоврядування;          – встановлення прозорих правил проведення лотерей та ефективного контролю за їх додержанням, недопущенням проведення лотерей під час азартних ігор;      

 

Таблиця № 1 « Класифікація  неподаткових надходжень»

№ п/п	Названеподатковогонадходження	Приклади
1	Доходіввідвласності та підприємницькоїдіяльності	- надходженнявідперевищенняваловихдоходів  над видаткамиНаціонального банку  України
		- надходженнявідгрошово-речових лотерей
		- дивіденди (дохід), нараховані  на акції (частки, паї) господарськихтовариств
		- рентна плата
		- іншінадходження
2	Адміністративні збори і платежі, доходи віднекомерційного та побічного продажу	- плата за наданняпослуг службоюдозвільноїсистемиорганіввнутрішніх справ
		- плата за орендуціліснихмайновихкомплексів та іншого майна
		- плата за утриманнядітей у школах-інтернатах
		- державне мито
		- плата за утримання вихованців  шкіл та профтехучилищ соціальної  реабілітації
		- митні збори
3	Штрафи і фінансові санкції	- адміністративні штрафи та  санкції
		- суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
		- надходження від штрафних санкцій  за порушення правил пожежної  безпеки та ін.
4	Інші неподаткові надходження	- надходження коштів від реалізації  конфіскованого митними, правоохоронними  та іншими уповноваженими органами  майна і валюти
		- надходження сум кредиторської  та депонентської заборгованості  підприємств, щодо яких минув  строк позовної давності
		- власні надходження бюджетних  установ
		- надходження коштів від продажу  військового майна
		- надходження до страхового  фонду безпеки авіації
5	Іншінадходження	- надходження сум різниці в  ціні за газ
		- надходженнясумперевищення фактичногофонду споживання надрозрахунковим
		- надходження амортизаційних відрахувань для  фінансування заходів структурної перебудови газових галузей національної економіки
		- доходивідоперацій зіноземноювалютою
		- відрахування від сум перевищення  розрахункової величини фонду  оплати праці
		- надходженнярізниціміжставками ввізногомита на продуктинафтопереробки,вугіллякам’яного
		- надходженнякарбованцевогопокриттяна наданідержавоювалютнікошти