Контрольная работа по "Финансам"

1. Структура та динаміка доходів та видатків державного бюджету.

Доходи бюджету — це частина централізованих ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади та управління.

В Україні, згідно із законодавством, склалась відповідна система доходів державного і місцевих бюджетів, класифікація яких здійснюється за такими ознаками :

1. Щодо бюджетного устрою:

— доходи, які надходять  до державного бюджету України;

— доходи, які надходять  до місцевих бюджетів:

— змішані доходи, одна частка яких надходить до державного бюджету

України, а інша — до місцевих бюджетів;

— відрахування, за рахунок яких формуються позабюджетні фонди. 

2. Щодо джерел сплати: 

— доходи, джерелом яких є  ціна товарів (робіт, послуг);

— доходи, джерелом яких є  прибуток чи доход.

3. Щодо обсягу ставки  податків та обов'язкових платежів:

— пропорційні податки (сплачуються  за стабільною ставкою);

— прогресивні податки (сплачуються  за прогресивними ставками).

4. Щодо методу стягнення  податку:

— прямі податки (сплачуються  безпосередньо з доходу чи прибутку);

— непрямі податки (включаються  до ціни продукції, робіт, послуг).

5. Щодо об'єкта оподаткування:

— податок на додану вартість;

— податки на доходи чи прибутки підприємств, організацій усіх форм власності та громадян;

— податки на майно, землю, природні ресурси тощо.

6. Щодо суб'єкта оподаткування:

— податки, які сплачують  підприємства та організації усіх форм власності

(юридичні особи);

податки, які сплачують  громадяни (фізичні особи).

Враховуючи порядок розмежування доходів між окремими ланками бюджетної системи, законодавством України визначено склад доходів, які зараховуються до відповідних бюджетів. Так, доходи державного бюджету України формуються за рахунок :

В залежності від методів  акумулювання грошових ресурсів можна  виділити наступні групи доходів:

податки та інші обов’язкові  платежі;

емісія (включаючи емісію грошей, державних цінних паперів  та кредитну емісію);

державний кредит;

надходження від приватизації державного майна;

надходження від зовнішньоекономічної діяльносі;

добровільні надходження.

Згідно бюджетної класифікації доходи бюджету складаються з  п’яти основних груп, а саме :

податкові надходження;

неподаткові надходження;

доходи від операцій з  капіталом;

офіційні трансферти;

державні цільові фонди.

Доходи бюджету також  поділяються на регулюючі та закріплені . Регулюючі доходи характеризуються тим, що вони передаються у вигляді відрахувань від загальнодержавних податків і зборів із вищестоящого бюджету в нищестоячі бюджети для їх збалансування.

 

 Доходи Державного  бюджету України включають:

1) доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та 3акону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок

Державного бюджету України, та інших, визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі г підприємствам, установам та організаціям, a також процент дивіденди, нараховані на частку майна, що належить держав майні господарських товариств;

2) гранти і дарунки  y вартісному обрахунку;

3) міжбюджетні трансферти  з місцевих бюджетів.

Видатки Державного бюджету  України — це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використання по цільовому призначенню.

Роль і місце видатків у процесах суспільного відтворення  визначається найбільш узагальнюючим спрямуванням коштів. В цілому, видатки бюджету поділяються на дві частини: пов'язані з розвитком виробничої сфери і видатки, пов'язані з функціонуванням і розвитком невиробничої сфери.

За соціальним призначенням видатки Державного бюджету України поділяються на соціальний захист населення; фінансування соціально-культурних закладів, установ та закладів; фінансування І науки (у  державному  бюджеті  із  кожної  тисячі  гривень  видатків     загального  фонду   більше  50%  закладено  на  соціальні  програми, народне господарство і державні капітальні вкладення; національну оборону; правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; зовнішньополітичну діяльність; заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення; видатки по обслуговуванню державного зовнішнього та внутрішнього боргів і інші видатки.

Співвідношення видатків між окремими групами визначається спрямованістю бюджетної політики. За останні роки найбільша доля видатків приходиться на соціально-культурні заходи та соціальний захист населення. Це викликано кризовими явищами в економіці та необхідністю соціального захисту громадян з низьким рівнем доходів.

За галузевими характеристиками видатки бюджету поділяються у відповідності з галузевою структурою економіки.

Так, у сфері матеріального  виробництва ці видатки включають  такі групи:

— на розвиток промисловості, на розвиток агропромислового комплексу, на розвиток будівництва, на розвиток транспорту, зв'язку, і т.д.

У невиробничій сфері видатки  бюджету за галузевою ознакою  поділяються на:                                            

— освіту, науку, культуру, охорону  здоров'я, фізичну культуру і спорт,

соціальний захист населення, національну оборону, управління , і  т.д.  

          За цільовим призначенням видатки поділяються на конкретні види затрат.        

У виробничій сфері до них  відносяться такі види, як капітальні вкладення, дотації, операційні витрати і т.д.

У невиробничій сфері —  це: затрати на заробітну плату, нарахування  на зарплату, канцелярські і господарські витрати, відрядження та службові роз'їзди, стипендії, видатки на харчування, витрати на придбання обладнання, інвентаря, затрати на капітальний ремонт інші видатки.

			2008		2009		2010
			млн грн	% до загального обсягу	млн грн	% до загального обсягу	млн грн	% до загального обсягу
Податкові надходження, в тому числі			167883,45	72,45	148915,64	71,01	166872,19	69,35
Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості			47456,34	20,48	32569,80	15,53	39969,21	16,61
Податок на прибуток підприємств			47456,34	20,48	32569,80	15,53	39969,21	16,61
Збори за спеціальне використання природних ресурсів			2369,91	1,02	2624,38	1,25	2928,86	1,22
Внутрішні податки на товари та послуги			105335,85	39,74	106331,10	50,71	114302,37	47,50
податок на додану вартість			92082,62	4,37	84596,66	40,34	86315,92	35,87
акцизний збір із вироблених в Україні товарів			10124,96	1,10	17584,55	8,39	23019,89	9,57
акцизний збір із ввезених на територію України товарів			2553,00	0,25	3690,00	1,76	4600,81	1,91
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції			12302,64	5,31	6929,29	3,30	9071,90	3,77
Ввізне мито			11932,82	5,15	6328,82	3,02	8556,41	3,56
Вивізне мито			197,42	0,09	382,71	0,18	294,80	0,12
Інші податки			41,87	0,02	461,07	0,22	599,86	0,25
Неподаткові надходження			52854,20	22,81	50676,76	24,17	65067,73	27,04
Доходи від операцій з капіталом			2125,32	0,92	1060,06	0,51	586,96	0,24
Цільові фонди			1022,70	0,44	633,57	0,30	1157,97	0,48
Разом доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)			224020,91	96,68	201931,32	96,30	233990,49	97,25
Офіційні трансферти			7701,98	3,32	7769,01	3,70	6624,76	2,75
Усьго доходів			231722,89	100,00	209700,33	100,00	240615,24	100,00

2.Структура та  динаміка зовнішнього боргу.

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для  покриття власних потреб є прийнятною та об'єктивно зумовленою практикою  здійснення економічної діяльності. Економічна суть цього процесу полягає  в тому, що певного часу є певна  кількість вільних капіталів  як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рух  із метою пошуку сфер свого застосування. Участь держави у міжнародному і  внутрішньому русі капіталів є фактом її входження до світогосподарського простору.

Для здійснення цілеспрямованого й організованого руху капіталів  на міжнародному рівні створено низку  міжнародних фінансових інститутів. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку. Крім цього, зовнішній борг може утворюватися при одержанні позик від іноземних  держав та їх угруповань. Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити держав постачальників енергоносіїв.

Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних  джерел. Він виступає у вигляді  зовнішніх фінансових зобов'язань  держави перед нерезидентами. Тобто  держава виконує роль позичальника або гаранта погашення цих  кредитів (позик) іншими позичальниками. Отже, до складу державного зовнішнього  боргу входять:

1) прямий державний зовнішній  борг, що формується через залучення  іноземних кредитів, безпосереднім  позичальником за якими є держава,  та випуск державних цінних  паперів у вигляді зовнішніх  державних позик. Обслуговування  цієї частини зовнішнього державного  боргу здійснюється за рахунок  коштів державного бюджету;

2) умовний державний зовнішній  борг, який формується за рахунок  іноземних кредитів, залучених іншими  позичальниками під державні  гарантії (гарантований державою  борг). Відповідальність щодо обслуговування  цих кредитів несе безпосередній  позичальник, який самостійно  погашає іноземні кредити за  рахунок власних коштів, тому  фінансові зобов'язання держави  щодо погашення таких кредитів  мають умовний характер. Але у  разі невиконання безпосереднім  позичальником своїх боргових  зобов'язань перед нерезидентом  згідно з умовами угоди про  позичання набуває чинності державна  гарантія щодо виконання платежів  на користь іноземного кредитора.  У такому разі умовні державні  фінансові зобов'язання стають  прямими.

Державний зовнішній борг разом з приватним негарантованим державою зовнішнім боргом створюють  валовий зовнішній борг країни.

3.Пенсійний фонд  та пенсійна реформа.

Пенсійний фонд України — центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Діяльність Пенсійного фонду  України спрямовується та координується  Кабінетом Міністрів України  через Міністра соціальної політики України. 

 

Кабінет Міністрів України 28.01.92 р. постановою №39 створив ПФУ

Положення про Пенсійний  фонд України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.1992 р. №39.

Завдання Пенсійного фонду  України:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…”, допомоги на дітей, а також інших витрат, покладених чинним законодавством на ПФУ.
2. Збір і акумуляція внесків призначений для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.
3. Здійснення розширеного відтворення коштів ПФУ на основі принципів самофінансування.
4. Участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та страхуванні здоров’я пенсіонерів через страхові компанії.
5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі України.

Пенсійна реформа в  Україні 

Реформа пенсійної системи  України мала на меті скорочення дефіциту державного Пенсійного фонду.