Фінансова система Японії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Апреля 2013 в 15:56, доклад

Краткое описание

Прибутковий податок Японія запровадила однією з перших у 1887 р., що відповідає проголошеному національному девізу вчитися в усього світу. Для прибуткового податку на основі єдиної бази (сукупності доходів платника) передбачено три рівні оподаткування: національний, префектурний, муніципальний. Тобто, за ознакою розподілу надходжень даний податок має комбінований характер за ознакою адміністративно-територіального поділу країни. П

Прикрепленные файлы: 1 файл

ВВП Японії.doc

— 65.50 Кб (Скачать документ)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

Доповідь

З дисципліни:  «Фінанси»

 

Тема:

 

«Фінансова система  Японії»

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

Галік Ольга Ігорівна

13-ої групи, 3-ого курсу

Спеціальність 6503

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2011

 

 

  1. Податкова система Японії.

Сучасна податкова системи  Японії включає податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок), податок на прибуток корпорацій, податок на майно фізичних та юридичних осіб, податок на спадщину та дарування, акцизи, податок на додану вартість, мито, податок на проживання

Прибутковий податок  Японія запровадила однією з перших у 1887 р., що відповідає проголошеному  національному девізу вчитися в  усього світу. Для прибуткового податку на основі єдиної бази (сукупності доходів платника) передбачено три рівні оподаткування: національний, префектурний, муніципальний. Тобто, за ознакою розподілу надходжень даний податок має комбінований характер за ознакою адміністративно-територіального поділу країни. Після реформи 1988 р. дванадцятиступенева шкала ставок прибуткового податку з прогресією від 10,5 до 60%, була зведена до трьох ставок: 10, 25, 50%, за якими справляється національний прибутковий податок. Ставки префектурного податку диференційовані від 2 до 4%, муніципального – від 3 до 12%. Відповідно загальна норма оподаткування знаходиться в діапазоні від 15 до 76% (!). Під обкладання даним податком попадають заробітна плата, доходи фермерів і осіб вільних професій, дивіденди, проценти, бонуси, допомоги і пенсії, доходи від нерухомого майна, інші грошові заробітки. Серед пільг по даному податку привертає увагу звільнення від сплати податків на строк до 5 років для деяких категорій платників. У 2004 р. уряд прийняв рішення надати додаткові податкові пільги тим, хто інвестує гроші у фінансові ринки шляхом перенаправлення коштів з ощадних депозитів на ринки капіталів.

 Податок на прибуток  корпорацій також має комбіновану  систему розподілу доходів між  бюджетами у такому порядку: національна ставка – 33,48%; префектурна – 5% від рівня національної ставки (або 1,67% від величини прибутку); муніципальна ставка – 12,3% від національної (або 4,12% прибутку). Отже, загальна норма оподаткування прибутку юридичних осіб складає близько 40% (33,48 + 1,67 + 4,12). Для суб’єктів малого бізнесу ставка податку на прибуток у 1988 р. була знижена з 30 до 28%, були передбачені податкові пільги.

 Податок на майно  фізичних і юридичних осіб  справляється за єдиною ставкою  1,4% від вартості оподатковуваного майна, котре переоцінюють кожні три роки. Підлягають оподаткуванню нерухомість, цінні папери, депозити. Найдавніша, а в феодальну епоху майже єдина, форма майнового оподаткування в Японії – земельний податок. У середні віки вносився натурою в розмірі десятої частини урожаю, сучасний податок справляється на основі кадастрової оцінки землі.

 Податок на спадщину  та дарування справляється у  випадку передачі власності, (оціненої  в ринкових цінах або за  ціною придбання), за заповітом  і за актом дарування. Ставки податку диференційовані в залежності від вартості спадкового (дарованого) майна та характеру родинних зв’язків. Так, для спадкоємців, які не відносяться до дітей, батьків, сестер і братів, ставка підвищується на 20%, але в будь-якому разі у максимумі не може перевищувати 75% вартості долі спадкоємця. В оподатковувану базу не входить вартість майна, одержаного від родичів для підтримки мінімуму існування та здобуття освіти, а також власність, заповідана державним, громадським, науковим, благодійним і релігійним організаціям.

 Система акцизів  включає податки на алкогольні  напої, тютюнові вироби, нафтопродукти,  електроенергію, автомобілі, побутові  послуги. Оригінальною рисою оподаткування  послуг з соціальним контекстом  є справляння податку при перевищенні певної суми, на яку надається послуга. Наприклад, обід у ресторані при вартості до 7,5 тис. ієн (близько 75 дол.) не підлягає оподаткуванню, з дорожчого стягується 3-х процентний акциз.

Аналіз податкової системи  Японії має особливе значення, оскільки її податкова система, як і економіка в цілому, має виняткову гнучкість і високу адаптивність, чутливо реагуючи на всі помітні зміни як в економічній, так і в соціальній сферах. Унікальність податкової політики Японії забезпечується сполученням таких факторів, як високі темпи економічного росту і помірний у порівнянні з іншими країнами рівень державних витрат. Тому аналіз сучасної податкової системи Японії дозволяє виділити наступні її особливості:

·     помірний рівень податкового тягаря (щонайнижчий рівень серед розвинутих країн: частка податків у національному доході Японії - 26%, тоді як, наприклад, у Великобританії – 40%, Франції – 34%);

·     високий  рівень місцевих податків;

·     висока частка прямих (Direct Tax) і низька непрямих (Indirect Tax)податків;

·     найвища  серед розвинутих країн частка прибуткових  податків (Incom Tax) - близько 50%;

·     стабільний високий рівень податків на прибуток корпорацій (Corporation Income Tax) - близько 40%;

·     більш  низьке оподатковування корпорацій у порівнянні з прибутком підприємців;

·     помітна  роль податкових пільг (Tax Incentives) у підвищенні ефективності економіки і досягнення цілей економічної політики;

·     низький  рівень ПДВ (Value Added Tax) – 3% (останнє місце  серед розвинутих країн: у Франції, наприклад, 20%, у Великобританії – 15%, Південній Кореї – 10%), що був уведений лише в 1989 р.;

·     високий  рівень податків на власність (15,8%);

·     централізований  збір податків (у відмінність, наприклад, від США, Канади й ін.).

 

  1. Бюджетна система Японії.

Бюджетна система Японії — дворівнева; вона складається  з державного та місцевих бюджетів. Обсяг державного бюджету на 2007 р. відповідно до урядового проекту  становить 82,9 трлн єн, збільшившись на 4,0 %, порівняно з 2006 фінансовим роком. Це близько 700 млрд дол. за поточним курсом. Зростання пов'язане з підвищенням витрат на соціальні потреби, особливо пенсійних видатків, та розміру допомоги за доглядом за дітьми, що має сприяти подоланню негативної тенденції до зниження народжуваності. Водночас бюджетні витрати за низкою позицій скорочуються, наприклад, асигнування на оборону будуть зменшені на 0,3 % (до 4,8 трлн єн). 25 грудня ц.р. Уряд Японії оприлюднив проект бюджету на 2010 фінансовий рік (квітень 2010р.- березень 2011р.) на загальну суму 92,3 трлн. ієн (близько 1,03 трлн. дол. США), що на 4,2% або на 3,75 трлн. ієн (41,68 млрд. дол. США) перевищує показник 2009 фінансового року та є рекордним за всю історію Японії. Перш за все, це пов’язано із додатковими витратами на подолання наслідків негативного впливу світової фінансової кризи.

Бюджет складений на основі імплементації економічних  та фіскальних заходів для забезпечення а) економічного відновлення у короткостроковій перспективі; б) фіскальної консолідації у середньостроковій перспективі; в) економічного зростання на основі реформ у середньо – та довгостроковій перспективі.

Особливу увагу уряд Японії приділяє розвитку науки і освіти, які розглядає  як головний чинник економічного зростання. У складі витрат на науку більше 15 % становлять асигнування на соціальні науки, а на природничі та технічні науки виділяються близько 85 % видатків. За рахунок державного бюджету фінансуються: дорожнє будівництво, роботи з розвитку авіаційного і залізничного транспорту, системи зв'язку, витрати з ліквідації наслідків стихійних лих та ін. Щодо військових витрат, то їх рівень у Японії, порівняно з іншими розвиненими країнами, досить низький: вони не перевищують 1 % ВВП.

Величезну частину витрат державного бюджету становлять соціальні  витрати, серед них — пенсії. Японський уряд звертає значну увагу на створення гідного рівня життя особам літнього віку. Це пов'язано з тим, що чисельність цієї категорії постійно зростає. Крім того, через зростання тривалості життя і збільшення періоду трудової активності цієї категорії населення, а також браку молодої робочої сили, літні люди стають важливою складовою ринку праці. Пенсійна система Японії досить складна і багатошарова. Засобами державного бюджету забезпечується 1 : 3 виплати базової пенсії, решта виплачується за рахунок різних пенсійних фондів. Основним завданням пенсійної реформи є зниження пенсійного навантаження на бюджет і одночасне збереження виплат пенсіонерам на високому рівні — не менше 50 % від середнього рівня оплати праці в країні.

За рахунок бюджету  фінансується також так звана суспільна взаємодопомога, що охоплює ту категорію населення, яка сама не може забезпечити мінімальний рівень життя. Така допомога виплачується на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування, материнство, по безробіттю, на похорони.

Загальне управління фінансами країни здійснює міністерство фінансів через власні управління та секретаріат.

Бюджетний рік для  всіх ланок фінансової системи починається  у Японії з 1 квітня і закінчується 31 березня наступного календарного року.

У бюджетному процесі беруть участь; парламент, кабінет, Міністерство фінансів, міністерства й урядові агенції, Аудиторська палата, а також науковці, журналісти, які беруть участь у процесі обговорення бюджету. Бюджетний процес охоплює декілька стадій.

Підготовка проекту бюджету здійснюється Міністерством фінансів. Інші міністерства і відомства готують пропозиції щодо обсягу і структури своїх бюджетів, а також з деяких інших фінансових питаннях і направляють відповідні документи до бюджетного департаменту Міністерства фінансів.

Проект бюджету направляється  для узгодження в Управління економічного планування, а потім — на розгляд  Кабінету міністрів. Після внесення поправок уряд представляє проект бюджету  на розгляд парламенту. Після обговорення  в бюджетній комісії парламент затверджує бюджет у вигляді закону. Згідно 8 Конституцією Японії парламент має виняткове право розпоряджатися державними фінансами. Виконання бюджету здійснюється Міністерством фінансів й іншими міністерствами і відомствами. Касове обслуговування бюджету проводять Японський банк і його відділення. Міністерства і відомства в межах встановлених ним витрат представляють в Міністерство фінансів свої платіжні кошториси, які розглядаються ним і затверджуються. Далі копії кошторисів направляють у Японський банк, який здійснює відповідні операції.

Контроль за витрачанням  затверджених асигнувань проводиться  кожного кварталу у вигляді звітів міністерств і відомств. Інспектори Міністерства фінансів вивчають отримані звіти, перевіряють дані і складають  загальний звіт про виконання бюджету за доходами і витратами. Загальний звіт направляється на розгляд уряду країни, який, у свою чергу, відправляє його в ревізійне бюро. Тільки після того, як ревізійне бюро дасть свій висновок, звіт затверджується урядом і передається на розгляд і затвердження до парламенту.

Дохідна частина бюджету  Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Порівняно  з іншими країнами, частка неподаткових надходжень у Японії достить висока. До них належать доходи від орендної плати, продажу земельних ділянок й іншої нерухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики та ін.

 

  1. ВВП Японії.

За розмірами ВВП  Японія з 1968 року зберігала друге  місце в світі після США.

Економіка Японії у 2010 опустилася з другого на третє місце, помінявшись місцями з Китаєм. Про це заявив японський уряд у поширеній доповіді про економічну ситуацію в країні. Перше місце, як і раніше, належить США. Опубліковані дані щодо ВВП Японії за 2010 рік говорять про те, що він дорівнював 5,474 трильйона доларів, а Китаю - 5,879 трильйона доларів. Незважаючи на те, що за останні три роки економіка Японії, що переживає стагнацію вже майже два десятиліття, росла на 3,9% на рік.

 Причиною таких  уповільнених темпів Японії експерти  називають те, що світова криза  вдарила по Японії більше, ніж по іншим розвиненим країнам. У результаті, значно зменшився експорт країни і попит на внутрішньому ринку. Крім того, дефіцит бюджету Японії досяг рекордної позначки. У 2010 році ВВП Японії зріс на 3,9% в порівнянні з 2009 роком, проте в жовтні-грудні 2010 року обсяг ВВП знизився на 0,3% в порівнянні з попередніми трьома місяцями, зазначає уряд

Японська влада пов'язує зниження обсягів ВВП зі скороченням  експорту, який у жовтні-грудні 2010 року впав на 0,7%, а також зі зменшенням внутрішнього споживання.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) поліпшила оцінку динаміки ВВП Японії в 2011 році - падіння показника в  порівнянні з 2010 роком тепер прогнозується на позначці 0,3%.

У травні поточного року організація прогнозувала падіння ВВП Японії в цьому році на 0,9

У той же час прогноз  щодо зростання японської економіки  в 2012 році був переглянутий у бік  зниження. Згідно з документом, оприлюдненим ОЕСР, показник додасть 2%, тоді як травнева оцінка становила 2,2%.

Информация о работе Фінансова система Японії