Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Октября 2013 в 18:41, курсовая работа
Актуальність теми. В українській економічній думці на сьогодні існує дуже багато визначень фінансових ресурсів підприємства. Така неоднозначність відображає, по-перше, відірваність вітчизняної економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, які нині відбуваються в українській економіці. По-друге, це свідчить про певне нерозуміння функціонування ринкової економіки та її законів, які поступово, але неухильно приходять на зміну командно-адміністративній системі, або принаймні про невдалу спробу поєднати закономірності цих двох систем у єдиному симбіозі.
Вступ 3
Розділ І. Дослідження теоретико-методологічних засад фінансових ресурсів підприємства 4
1.1. Класифікація фінансових ресурсів підприємства та джерел їх формування 4
1.2. Поняття та сутність фінансових ресурсів 8
1.3. Склад основних джерел фінансових ресурсів підприємства 19
Розділ ІІ. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства на прикладі ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" 21
2.1. Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" 24
2.2. Визначення середньозваженої вартості капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" 26
2.3. Аналіз структури позикового капіталу 30
Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення вибору джерел формування фінансових ресурсів підприємства та залучення іноземного досвіду 33
Висновки 36
Список використаної літератури 38
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Рис. 1. Схема складу основних джерел фінансових ресурсів підприємства
Структура джерел фінансового забезпечення
впливає на балансування між фінансовою
стійкістю і фінансовим ризиком
діяльності підприємства. Так, згідно
з ефектом фінансового
І тут на перший план виступає необхідність діагностики рівня й структури фінансового забезпечення. Тут діагностика має бути націлена насамперед на виявлення достатності загального обсягу фінансових ресурсів, а потім — на контролінг відповідності їхньої фактичної структури тим цільовим параметрам, які були сформовані на етапі розробки фінансової стратегії підприємства[4, c. 45].
З метою підвищення ефективності механізму фінансового забезпечення доцільно впровадити його діагностику, в процесі якої необхідно виявити і відповідно класифікувати рівень фактичного стану фінансового забезпечення й ступінь його ефективності за обраними критеріями.
Для цього необхідно визначити склад і структуру джерел фінансування виробничої діяльності; рівень фінансової стійкості, який досягається завдяки наявній структурі джерел фінансового забезпечення; ступінь відповідності структури сформованих джерел фінансування структурі активів підприємства, виходячи з особливостей його виробничо-господарської діяльності[4, c. 48].
Аналіз структури капіталу є передумовою для визначення ефективності його використання. Функціонування капіталу на підприємстві характеризується його постійним кругообігом, під час якого він може перебувати у будь-який час на різних стадіях, зазнавати змін як у джерелах формування, так і у розміщенні. Тому вивчення динаміки капіталу доцільно зосередити на аналізі структури джерел його формування (пасивів), напрямах їх структурного, раціонально збалансованого розміщення (активів).
Оптимізація структури капіталу — це одне із найважливіших і найскладніших завдань, що розв'язуються у процесі фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і залучених коштів, за якого забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності й коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
У процесі оптимізації структури капіталу треба враховувати основні особливості кожного елемента його складу.
Власний капітал характеризується, по-перше, простотою залучення, тобто рішення, пов'язані зі збільшенням частки власного капіталу, приймаються фінансовими менеджерами підприємства без необхідності отримання згоди інших суб'єктів господарювання; по-друге, високою віддачею за критерієм норми прибутку на вкладений капітал, бо у цьому разі не потрібна сплата позикового відсотка, зокрема за користування кредитом; по-третє, зменшенням ризику небезпеки фінансової нестійкості й банкрутства підприємства.
Водночас у використанні власного капіталу має місце низка недоліків. Зокрема, обмежений обсяг залучення, а відповідно і менше можливостей суттєвого розширення господарської діяльності підприємства за сприятливої кон'юнктури ринку; не використовувана потенційна можливість приросту рентабельності власного капіталу шляхом залучення ресурсів позикового капіталу. В цьому разі коефіцієнти економічної і фінансової рентабельності по суті рівнозначні[9, c. 138-139].
У свою чергу, позиковому капіталу притаманні такі позитивні риси: збільшення фінансового потенціалу підприємства за необхідності суттєвого піднесення темпів зростання обсягів виробництва; можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеною відтворення виробництва.
Воднораз у використанні позикового капіталу проглядають деякі негативні моменти:
— складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів, які за будь-яких негативних обставин узагалі можуть відмовити підприємству у таких коштах;
— необхідність надання відповідних гарантій, зокрема страхових компаній, інших суб'єктів господарювання, або застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі;
— зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит;
— зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства.
Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал (поряд із власним), має вищі фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, але може і втрачати свою фінансову стійкість, бо при збільшенні частки позикового капіталу коефіцієнт автономії дорівнюватиме нулю.
Процес оптимізації структури капіталу підприємства характеризується певними етапами (див. рис. 2).
Рис. 2. Процес оптимізації структури капіталу
На першому етапі визначається співвідношення власного і позикового капіталів, виявляються його тенденції. У складі позикового капіталу вивчається співвідношення довгострокових і короткострокових кредитів, аналізуються розміри прострочених фінансових зобов'язань, з'ясовуються також причини прострочення[10, c. 102-104].
Спробуємо конкретніше простежити цей процес на прикладі структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ", що характеризується такими даними (див. табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за 2004- 2006 роки
Показники |
Сума (тис. грн.) |
Структура (%) | ||||
| 2004 |
2005 |
2006 |
2004 |
2005 |
2006 |
Капітал - усього |
26939,0 |
27507,0 |
26231,0 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
У тому числі: |
||||||
власний капітал |
22349,0 |
21278,0 |
20199,0 |
83,0 |
77,3 |
77,0 |
позиковий капітал |
4590,0 |
6229,0 |
6032,0 |
17,0 |
22,7 |
23,0 |
Із таблиці 1 видно, що у 2006 році обсяг капіталу на фабриці зменшився порівняно з 2004 роком на 708 тис. грн., або на 2,6%. Значною мірою це викликане зменшенням власного капіталу з 22349 тис. грн. у 2004 році до 20199 тис. грн. у 2006 році. Водночас позиковий капітал зріс із 2590 тис. грн. у 2004-му до 6032 тис. грн. у 2006 році, тобто на 1442 тис. грн., або на 31,4%. Випереджаюче збільшення позикового капіталу призвело до зміни структури фінансового капіталу (див. діаграму).
2004
2005
Діаграма. Динаміка структури капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за 2004- 2006 роки
Із діаграми бачимо, що на початок 2004 року власний капітал становив 83% загальної суми капіталу акціонерного товариства, а на початок 2007 року його частка зменшилася на 6,0% і він сягнув 77,0% усього (сукупного) капіталу. Така структура капіталу, на відміну від середньогалузевої (близько 70% власного капіталу), відрізняється вищою часткою власного капіталу.
На другій стадії аналізу розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, зумовленої структурою його капіталу. У процесі проведення такого аналізу розраховуються і вивчаються в динаміці коефіцієнти автономії, фінансового левериджу, довгострокової фінансової незалежності, співвідношення довго- і короткострокової заборгованості.
Основним критерієм для
Таблиця 2. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за період 2004—2006 років (%)
№ |
Показники |
2004 |
2005 |
2006 |
1 |
Сума активів (тис. грн.) |
25908,0 |
27472,0 |
28066,0 |
2 |
Структура капіталу: | |||
| а) власний капітал |
83,0 |
77,3 |
77,0 |
| б) позиковий капітал |
17,0 |
22,7 |
23,0 |
3 |
Рівень запропонованих дивідендних виплат |
7,0 |
7,5 |
8,0 |
4 |
Рівень відсоткової ставки за кредит |
60,0 |
45,0 |
30,0 |
5 |
Ставка податку на прибуток |
30,0 |
30,0 |
30,0 |
6 |
Податковий коректор |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
7 |
Рівень ставки відсотка за кредит з урахуванням податкового коректора (р.4 х р.7) |
42,0 |
31,5 |
21 |
8 |
Вартість складового капіталу: | |||
| а)власного капіталу (р.2а х р.3):100% |
5,8 |
5,8 |
6,2 |
| б) позикового капіталу (р.2б х р.7):100% |
7,1 |
7,2 |
4,8 |
9 |
Середньозважена вартість капіталу (р.8а + р.8б) |
12,9 |
13,0 |
11,0 |
Як видно з таблиці 2, вартість власного капіталу фабрики "Київ" за період 2004-2006 років збільшилася з 5,8% у 2004 році до 6,2% у 2006 році. Такі зміни відбулися, з одного боку, за рахунок зменшення питомої ваги власного капіталу акціонерного товариства з 83,0% у 2004 році до 77,0% у 2006 році, а з другого — за рахунок збільшення рівня дивідендних виплат із 7% у 2004 році до 8% у 2006 році. Водночас вартість позикового капіталу за цей період зменшилася із 7,1% у 2004 році до 4,8% у 2006 році за рахунок зменшення відсоткової ставки за користування кредитом із 60% у 2004 році до 30% у 2006 році. При цьому питома вага позикового капіталу в загальній структурі капіталу за зазначені роки збільшилася із 17,0% до 23,0%. У цілому середньозважена вартість капіталу зменшилася з 12,9% у 2004 році до 11% у 2006 році.
При визначенні оптимальної структури капіталу використовується механізм фінансового левериджу. Ефект фінансового левериджу можна розрахувати за формулою:
де ЕФЛ — ефект фінансового левериджу, що полягає у прирості рентабельності власного капіталу (%);
Ра — рівень рентабельності використання активів акціонерного товариства (%);
ВС — відсоткова ставка за кредит (%);
ПК — сума позикового капіталу (тис. грн.);
ВК — сума власного капіталу (тис. грн.). Наведена формула має дві частини:
1) диференціал фінансового левериджу (Ра — BС), який відрізняється рівнями рентабельності активів акціонерного товариства і ставки відсотка за користування кредитом;
2) коефіцієнт фінансового левериджу ПК/ВК, що характеризується обсягом позикового капіталу, котрий припадає на одиницю власного капіталу акціонерного товариства.
Виокремлення відповідних
На ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" ефект фінансового левериджу характеризується такими даними (див. табл. 3).
Таблиця 3. Розрахунок ефекту фінансового левериджу ВАТ "Взуттєва фабрика "Київ" за період 2004—2006 років (%)
№ |
Показники |
2004 |
2005 |
2006 |
1 |
Середня вартість активів (тис. грн.) |
3115,0 |
3278,0 |
5304,0 |
2 |
Загальний прибуток (тис. грн.) |
1650,0 |
1765,0 |
3131,0 |
3 |
Вартість позикового капіталу (тис. грн.) |
3600,0 |
4473,0 |
4760,0 |
4 |
Вартість власного капіталу (тис. грн.) |
22349,0 |
21278,0 |
20199,0 |
5 |
Відсоткова ставка за кредит |
60,0 |
45,0 |
30,0 |
6 |
Рентабельність активів (р.2 : р.1) х 100% |
52,9 |
53,8 |
59,0 |
7 |
Диференціал фінансового левериджу (р.6 - р.5) |
-7,1 |
+8,8 |
+29,0 |
8 |
Коефіцієнт фінансового левериджу (р.3 : р.4) |
0,16 |
0,21 |
0,24 |
9 |
Ефект фінансового левериджу (р.7 х р.8) |
-11,4 |
+ 18,5 |
+69,6 |
Информация о работе Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування