Фінансові посередники та їх діяльність на інвестиційно¬му ринку

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра економічного аналізу  і фінансів

 

 

 

 

 

Індивідуальне домашнє  завдання № 1

з дисципліни «Інвестування»

Варіант № 14 
 

 

 

 

 

                                                                               Виконала: Тен А.Ю. 
                                                                                                          Ст. гр. Ф-09-2

                                                                                           Перевірив: Сазонов Р.В. 

 

 

 

 

 

 
Кривий Ріг 
2012

ЗМІСТ

 

 

1.ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ………………………………………………...........3

1.1 Фінансові посередники та їх діяльність на інвестиційному ринку………3

2. ЗАДАЧІ…………………………………………………………………………...9

2.1 Задача 1……………………………………………………………………..9

2.2 Задача 2……………………………………………………….....................9

2.3 Задача 3…………………………………………………………………….10

2.4 Задача 4…………………………………………………………………….11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…………..13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНЕ ПИТАННЯ

 

1.Фінансові посередники та їх діяльність на інвестиційному ринку

 

Інвестиційний ринок представляє  собою ринок, на якому об'єктами купівлі - продажу виступають різноманітні інвестиційні товари та інструменти, а  також інвестиційні послуги, що забезпечують процес реального і фінансового  інвестування.

В економічній системі  країни, що функціонує на ринкових принципах, інвестиційний ринок відіграє велику роль, яка визначається наступними основними функціями:

1. Активною мобілізацією тимчасово вільного капіталу з різноманітних джерел.
2. Ефективним розподілом акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами.
3. Визначенням найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері.
4. Формуванням ринкових цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги, що найбільш ефективно відображають співвідношення між їх пропозицією і попитом, яке склалося.
5. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем інвестиційних товарів та інструментів.
6. Формуванням умов для мінімізації інвестиційного і комерційного ризику.
7. Прискоренням обігу капіталу, яке сприяє активізації економічних процесів.

Під інвестиційним ринком розуміють ринок інвестиційних товарів (усіх видів будівельних матеріалів і активної частини виробничих основних фондів) та інвестиційних послуг (будівельно-монтажних робіт). З іншого боку, говорячи про інвестиції не можна забувати про фондовий ринок. Отже, інвестиційний ринок - це ринок об'єктів інвестування усіх його формах, тобто це сукупність окремих ринків (об'єктів реального і фінансового інвестування), у складі якого виділяють ринок прямих капітальних вкладень, ринок об'єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об'єктів реального інвестування, фондовий ринок та грошовий ринок. Функціонування інвестиційного ринку забезпечують професійні посередники, які надають послуги учасникам ринку щодо спрощення операцій на ринку. Це комплекс підприємств і установ, які сприяють інвесторам (надають їм послуги) та встановлюють "правила функціонування ринку" (органи державного управління, що регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності на ринку).

На інвестиційному ринку  діють різноманітні учасники, функції  яких визначаються цілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих  угод. Склад основних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від  форм здійснення угод.

Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюються  на дві групи:

1. Продавці і покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;
2. Інвестиційні (фінансові) посередники.

Інвестиційні посередники  складають доволі численну групу  основних учасників інвестиційного ринку, що забезпечує посередницький зв'язок між покупцями і продавцями інвестиційних  послуг. Певна частина інвестиційних  посередників сама може виступати на інвестиційному ринку в ролі покупця  або продавця.

Інвестиційно-фінансові  посередники, що здійснюють виключно брокерську діяльність, є професійними учасниками інвестиційного ринку, діяльність яких підлягає обов'язковому ліцензуванню. Основною функцією таких посередників є надання допомоги як продавцям, так і покупцям інвестиційних  товарів, інструментів і послуг у  здійсненні діяльності на інвестиційному ринку. Інвестиційно-фінансовий посередник, що здійснює брокерську діяльність, бере участь у підписанні угод в якості повіреного (на основі договору-доручення від клієнта) або в якості комісіонера (на основі договору комісії).

Цю групу інвестиційно-фінансових посередників представляє чисельний

інститут товарних і фінансових брокерів, які здійснюють свою діяльність як на організованому (біржовому), так і на неорганізованому (позабіржовому) інвестиційних ринках. В якості брокерів у відповідності до законодавства можуть виступати як юридичні особи (брокерські контори і фірми), так і фізичні особи.

Інвестиційно-фінансові  посередники, що здійснюють дилерську  діяльність, також є професійними учасниками інвестиційного ринку. Основною функцією таких посередників є купівля-продаж інвестиційних товарів та інструментів від свого імені і за свій рахунок з метою одержання прибутку від різниці в цінах. За рахунок здійснення спекулятивних дилерських операцій багато в чому забезпечується страхування цінового ризику на інвестиційному ринку.

Цю групу інвестиційно-фінансових посередників представляють різноманітні інвестиційні і кредитно-фінансові інститути, основними з яких є:

• спеціалізовані відділи комерційних банків (які ми розглядали у попередній темі);
• інвестиційні компанії (підприємства-торговці цінними паперами, які, крім ведення посередницьких операцій на фондовому ринку  можуть залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії і розміщення власних цінних паперів);
• інвестиційні фонди (юридичні особи, створені у формі акціонерного товариства, що акумулюють кошті дрібних індивідуальних інвесторів для здійснення спільного інвестування. Інвестиційні фонди діляться на відкриті, створювані на невизначений термін і здійснюючі викуп власних цінних паперів у строки, встановлені інвестиційною декларацією; і закриті, створювані на певний термін і здійснюючі розрахунки за власними цінними паперами по закінченні періоду діяльності;
• інвестиційні дилери або андерайтери (спеціальні банківські установи або компанії, що займаються первинним продажем емітованих акцій і облігацій шляхом купівлі нових їх місій та організації підписки (реалізації) їх учасникам вторинного фондового ринку дрібними партіями);
• трастові компанії або інвестиційні управляючі (інвестиційно-фінансові  посередники, що здійснюють довірче управління цінними паперами або грошовими коштами, переданими їх у володіння третіми особами з метою інвестування в цінні папери);
• фінансово-промислові групи або фінансові холдингові компанії (материнські компанії, яким належать підприємства, інвестиційні і страхові фірми, кредитно-фінансові установи та інші учасники, що функціонують у вигляді дочірніх її підприємств. Материнській компанії, що очолює фінансово-промислову групу, належить звичайно контрольний пакет акцій дочірніх підприємств);
• інвестиційно-фінансовий дім або інвестиційно-фінансовий супермаркет (інвестиційний інститут, що здійснює посередницьку діяльність на різноманітних інвестиційних ринках і надає комплексні інвестиційні послуги своїм клієнтам);
• страхові компанії і пенсійні фонди;
• інші інвестиційні і кредитно-фінансові інститути.

З метою запобігання можливим недобросовісним діям інвестиційно фінансових посередників по відношенню до своїх клієнтів, в останні роки значно посилено державний контроль за їх діяльністю.

Учасники, що здійснюють допоміжні  функції на інвестиційному ринку, представлені численними суб'єктами його інфраструктури. У складі цих суб'єктів інфраструктури інвестиційного ринку виділяються наступні установи:

• товарна біржа;
• фондова біржа;
• валютна біржа;
• депозитарій цінних паперів;
• реєстратор цінних паперів;
• розрахунково-клірингові центри;
• інформаційно-консультаційні центри.

З метою запобігання можливим недобросовісним діям інвестиційно-фінансових посередників по відношенню до своїх  клієнтів, в останні роки значно посилено державний контроль за їх діяльністю.

Фінансовими посередниками  є : спеціалізовані інвестиційні компанії, банки, трастові компанії, кредитні спілки, страхові компанії, пенсійні фонди  та ін. Вони трансформують прямі  вимоги в посередні шляхом придбання  первинних цінних паперів та випуску  своїх власних. Наприклад, трастова компанія надає позичку корпорації під заставну, котра є первинним  цінним папером. Одночасно термінові  вклади та депозитні сертифікати, що є свідченням зобов'язань трастової  компанії перед клієнтами — посередні  вимоги. Страхові компанії та пенсійні фонди, купуючи облігації промислових  корпорацій, здійснюють емісію страхових полісів.

Фінансові посередники надають  багато корисних послуг учасникам фінансового  ринку. По-перше, сприяють зниженню вартості операцій при одночасному зростанні  їхньої кількості (ефект масштабу). По-друге, об'єднують заощадження  своїх клієнтів для здійснення великих  інвестицій на первинному ринку. Адже окремо взяті невеликі заощадження  недостатні для масштабних інвестицій. Але, вклавши невеликі кошти, їхні власники посередньо можуть реалізувати досить великі інвестиції. По-третє, диверсифікують ризик, що досить важко зробити окремим власникам заощаджень самостійно. По-четверте, трансформують термін первинного цінного паперу в різні терміни погашення посередніх зобов'язань. Останні можуть бути привабливішими для кінцевого кредитора.

Фінансові посередники - сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних  засадах у розпорядження позичальників.

Таким чином, фінансове посередництво  полягає в залученні фінансових ресурсів з метою їх подальшого розміщення у фінансові активи. В економічній  літературі визначення терміна «фінансові посередники», як правило, збігається з визначенням терміна «фінансові інститути» - фінансові установи, що опосередковують рух коштів від  індивідуальних інвесторів (як правило, власників заощаджень) до їх кінцевих користувачів, тобто залучаючи та розміщуючи кошти від власного імені. Проаналізуємо різні підходи  щодо класифікації фінансового посередництва.

Фінансові посередники - сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних  засадах у розпорядження позичальників.

Таким чином, фінансове посередництво  полягає в залученні фінансових ресурсів з метою їх подальшого розміщення у фінансові активи. В економічній  літературі визначення терміна "фінансові  посередники", як правило, збігається з визначенням терміна "фінансові  інститути" - фінансові установи, що опосередковують рух коштів від  індивідуальних інвесторів (як правило, власників заощаджень) до їх кінцевих користувачів, тобто залучаючи та розміщуючи кошти від власного імені. Проаналізуємо різні підходи  щодо класифікації фінансового посередництва.

 

 

 

 

 

 

ЗАДАЧІ

 

Задача 1

Визначити загальну майбутню вартість платежів ануїтету на суму 1140 грн., що сплачується раз на рік впродовж чотирьох років. Візьміть складний процент 24%.

Розв’язок:

 

 

де  FV_A - загальна майбутня вартість ануїтету на кінець визначеного періоду;

А - сума ануїтету,

R - ставка дисконту;

N - кількість років або періодів;

PVIF_A - процентний фактор теперішньої вартості ануїтету.

 

 

Відповідь: Отже, щорічний платіж на суму 1140 грн. через 4 роки становитиме 6480,015 грн.

 

Задача 2

Визначити ринкову вартість облігації номіналом 1140 грн., випущеної на п’ять років з ставкою 24 %. Дивіденди сплачуються щорічно, дисконтна ставка для подібних облігацій на ринку 26 %.

 

Розв’язок:

 

 

де  – вартість облігацій поточна;

      - сума відсотків по облігації, яка дорівнює добутку її номіналу на ставку  відсотка;

      - номінал облігації;

      - нормативна дисконтна ставка;

      - кількість років.

 

 

 

Відповідь: Отже, ринкова вартість облігації номінало 1140 грн., яка випущена на 5 років зі ставкою 24 %, становитиме 1079,92 грн.