Фінанси страхових організацій

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни : «ФІНАНСИ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ»

ВАРІАНТ 6

 

Виконала: студентка 4 курсу, 2 групи, спеціальності 6508, заочної форми навчання

 

Шейко Анастасія Валеріївна

 

 

 

                                             

 

 

 

                                                               Київ  2013

Варіант 6.

 

1) Фінансові ресурси страхової компанії, їх класифікація.

2)Порядок оподаткуваня  страховиків податком на прибуток.

3) Задача

4) тестові завдання

 

1) Фінансові ресурси страхової компанії складаються з двох основних частин — власного й залученого капіталу, причому залучена частина капіталу у вигляді страхових премій значно більша, ніж власна

Ці засоби не належать страховикові, вони лише тимчасово, на період дії договорів страхування, перебувають в розпорядженні  страхової компанії й використовуються на страхові виплати або перетворюються в прибуткову базу за умови беззбиткового проходження договорів. Цю частину капіталу складно назвати позиковим капіталом, оскільки в цьому випадку він повинен бути в подальшому відторгнутий в повному обсязі. Можливість перетворення цих засобів через деякий час в дохід страховика обґрунтовує коректність визначення «залучений капітал». Вони тимчасово можуть бути використані страховиком лише як інвестиційне джерело.

 Страхування — не лише перспективний, а й дуже складний вид діяльності. Однією з найважливіших передумов успішного розвитку страхової справи є забезпечення страхових компаній фінансовими ресурсами.

 Зі страхових фондів  значною мірою відшкодовуються  збитки підприємств, до яких  призвела передбачена умовами  страхування подія (стихійне лихо, техногенна аварія, нещасний випадок тощо). Тимчасово вільні кошти зростаючих фондів страхових організацій поповнюють кредитні ресурси. Інвестиційна діяльність страховиків активізує також продаж і купівлю цінних паперів, сприяє формуванню доходів бюджету тощо. Отже, знання зі страхової справи конче потрібні як працівникам страхових компаній, так і керівникам, бухгалтерам, фінансистам, маркетологам, юристам різних підприємств, працівникам медичних, банківських, податкових, аудиторських та інших організацій і установ.

 Управління розміщенням та використанням фінансів підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підпорядковане його головній цілі.

 Ефективно розміщені фінансові ресурси підприємства є найважливішим симптомом його „фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому. Ефективні форми управління фінансовими ресурсами дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток.

 Основною метою управління  фінансами на підприємстві є  їх оптимізація, тобто процес  вибору найкращих форм їхньої  організації на підприємстві  з урахуванням умов і особливостей  здійснення його господарської  діяльності.

 Управління фінансовими ресурсами можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління страховою компанією.

 Фінансовий стан страхової  компанії визначається розміщенням  і використанням його фінансів. Фінансовий стан страхової компанії  характеризується забезпеченістю  власними обіговими коштами, станом  нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, станом та динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотністю коштів, платоспроможністю та іншими підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства, які дозволяють дати оцінку досягнутим результатам, зробити висновки про рівень фінансово-економічного стану та про наявність нереалізованих внутрішньогосподарських резервів.

 

2) Згідно з чинним законодавством, оподаткування податком на прибуток страхової діяльності здійснюється як оподаткування операцій особливого виду.

ДПА України вважає, що запровадження оподаткування страхових  компаній на загальних підставах  за ставкою 25% від прибутку, отриманого страховиками від страхової діяльності (крім довгострокового страхування життя), дасть змогу встановити єдиний підхід до оподаткування прибутку страховиків та інших суб’єктів господарювання, забезпечить розвиток класичного страхування та поступово вирішить проблеми припинення використання страхових організацій для оптимізації податків підприємствами-страхувальниками, а також відповідатиме міжнародній практиці.

Оподатковуваний прибуток від страхової діяльності, що розраховується як сума страхових внесків, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами за договорами страхування i перестрахування ризиків, зменшених на суму страхових внесків, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом, оподатковується за ставкою 3%.

При цьому прибуток, отриманий  внаслідок виконання договорів  з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного страхування у разі виконання вимог до таких договорів, визначених Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, оподатковується за нульовою ставкою.

Інші доходи, одержувані страховими перестраховими  організаціями  від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, оподатковуються на загальних підставах  за ставкою 25%.

Крім того, страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати в межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі й страхування життя) на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином: при укладанні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо зі страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництва перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також при укладанні договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, — за нульовою ставкою; в інших випадках — за ставкою 12% від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

 

4) Тестове завдання.

1. Формування статутного фонду страховика дозволяється державними цінними паперами у розмірі:

а) 25% загального розміру статутного фонду;

б) не більше 25% загального розміру статутного фонду;

в) не менше 25% загального розміру статутного фонду;

г) не більше 25% сплаченого розміру статутного фонду;

д) 25 % сплаченого розміру статутного фонду.

2. Виручка від реалізації страхових послуг із загального страхування – це:

а) отримані страхові премії;

б) валовий дохід від  страхової діяльності;

в) зароблені  страхові премії;

г) нараховані страхові премії.

3.Прибуток  від страхової діяльності формується  за рахунок: 

а) процентів від депозитних вкладів;

б) одержаних  комісійних винагород за передачу  ризиків у перестрахування;

в) прав вимоги до пере страховиків;

г) комісійних винагород  страховим посередникам;

д) зароблених страхових премій.

4. Страховики можуть створювати вільні резерви за рахунок:

а) відрахувань зі страхових  резервів;

б) статутного фонду;

в) нерозподіленого  прибутку;

г) резервного фонду;

д) гарантійного фонду.

5.Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя на будь-яку звітну дату дорівнює величині, яка визначається шляхом:

а) множення загальної  величини резерву довгострокових зобов’язань  на 0,05;

б) множення суми страхових  виплат за попередні 12 місяців на 0,15;

в) множення суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18;

г) множення загальної величини резерву довгострокових зобов’язань на 0,26;

д) множення суми страхових  виплат за попередні 12 місяців на 0,18.