Финансові проблеми медичного страхування

Фінансові проблеми медичного страхування

Сучасний стан фінансування охорони  здоров'я в Україні є вкрай  недостатнім, бо фінансування здійснювалось, як правило, за методом залишкового  фінансування цієї галузі. Дія цього  методу на практиці призвела до відсталої матеріальної бази, низького рівня медичного обслуговування, дефіциту лікарських препаратів і, як результат — стан здоров'я населення в Україні незадовільний. Це зумовлює необхідність проведення реформ з перебудови економіки системи охорони здоров'я та впровадження багатоканальної системи фінансування. Виняткове місце в даному процесі повинно відводитися розвитку страхування. Медичне страхування нині повинне стати невід’ємною частиною системи соціальних гарантій для кожної людини.

Дослідженню проблем  теорії та практики медичного страхування присвячені праці таких видатних українських і зарубіжних учених-економістів, як В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Р.В. Пікус, С.С. Осадець, О.Д. Заруба, Т.А. Сибуріна, Л.І. Рейтман та інші.

З соціально-економічної точки зору медичне страхування є однією з найважливіших складових національних систем охорони здоров’я. Медичне страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують найціннішому в особистому та громадському відношенні – здоров’ю та життю людини. Медичне страхування як форма соціального захисту у сфері охорони здоров’я представляє собою гарантії забезпечення медичною допомогою за любих обставин, у тому числі у зв’язку із хворобою та нещасним випадком.

Нині система охорони здоров'я  України знаходиться в критичній ситуації, яка потребує рішучих дій з боку держави. Рівень медичної та медикаментозної допомоги, яка надається в Україні, не сприяє можливості мати здорову націю в майбутньому. Загальна захворюваність населення за 9 місяців 2011 року порівняно з 1995 роком зросла на 27,8%. В Україні на охорону здоров’я кожного громадянина виділяється 25 доларів на рік, що в сумі складає 2,5% від ВВП, натомість у зарубіжних країнах виділяєтьбся  10-15%. Разом з тим, в Україні число медичних установ, лікарняних ліжок і медичного персоналу є одним з найбільших у Європі (485 лікарів на на 100 тис. населення та 952 лікарняні ліжка на 100 тис. чол..). Показник смертності населення України є одним з найвищих серед європейських країн. Так, в Україні від інфекційних і паразитарних хвороб помирає майже у 8 разів більше населення ніж у Австрії, а через хвороби системи кровообігу в 4,5 рази більше ніж в Німеччині. Очікувана тривалість життя в Україні найнижча порівняно з іншими країнами и дорівнює 63,3 роки. Отже, впровадження медичного страхування є неминучим.

В Україні в галузі медичного страхування виділяють  наступні проблеми: ціновий фактор, розвиток в основному корпоративного напрямку страхування, відсутність контролю за якістю наданих послуг, недовіра з боку клієнтів, недосконала законодавча база, відсутність конкурентного середовища серед страховиків.

Для вирішення вище згаданих проблем необхідно вжити наступних заходів. По-перше, це удосконалення законодавчої бази, в основу якої мають бути покладені наступні принципи:

• залучення страхових медичних організацій в якості страховиків,
• використання кошів на оплату наданих послуг страхувальнику, преміювання медичного персоналу, утримання Фонду обов’язкового медичного страхування
• створити окремий Фонд обов’язкового медичного страхування.

По-друге, необхідно підвищити  надійність страхових компаній та конкурентне  середовище, що створить умови для зниження ціни купівлі страхового полісу.

По-третє, підвищити довіру споживачів шляхом розробки тематичних блоків щодо висвітлення переваг страхування  в засобах масової інформації, здійснювати просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед населення, спрямовану на надання повної та об’єктивної інформації про страхові послуги.

На сьогодні запровадження в  Україні обов’язкового  медичного  страхування багатьма політиками і  економістами розглядається як спосіб розв'язання низки фінансових та організаційних проблем, які завели у глухий кут національну систему охорони здоров'я. Важливе значення у зв'язку з цим має вироблення і впровадження системи обов'язкового медичного страхування, яка забезпечила б право кожного громадянина на отримання гарантованої і якісної медичної допомоги.

Для України можливими  є декілька варіантів запровадження  обов’язкового медичного страхування. Один з них передбачає створення  Фонду медичного страхування. За таких умов обов’язкове медичне  страхування набуває рис соціального  страхування. Інший – передбачає запровадження обов'язкового медичного страхування, яке може здійснюватися на початковому етапі державною страховою компанією, а потім і недержавними страховими компаніями. При цьому за рахунок бюджетних коштів надаватиметься базова, життєзберігаюча медико-санітарна допомога, за рахунок обов'язкового медичного страхування – здоров'яоберігаюча медико-санітарна допомога, а за рахунок добровільного медичного страхування – додаткова допомога, поліпшеної якості. У дійсності, за такого варіанта відбуватиметься фінансування системи охорони здоров'я декількома каналами, а медико-санітарна допомога надаватиметься на трьох рівнях.

Таким чином може бути створена нова система обов'язкового медичного  страхування, учасниками якої будуть платники внесків на обов'язкове медичне страхування, державна медична страхова компанія та страховики – недержавні страхові компанії – члени Українського медичного страхового бюро та заклади охорони здоров'я.